Ухвала

від 19.01.2024 по справі 757/1264/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/1264/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого Печерського УП ГУ НП м. Києві, яка полягає у неповерненні тимчасового вилученого майна, під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022102060000183 від 24.11.2022,-

ВСТАНОВИВ:

11.01.2024 до Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого Печерського УП ГУ НП м. Києві, яка полягає у неповерненні тимчасового вилученого майна, під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022102060000183 від 24.11.2022.

В обґрунтування доводів вимог скарги зазначено, що 14.12.2023 року було проведено обшук в приміщенні квартири АДРЕСА_1 , за адресою проживання ОСОБА_4 та її чоловіка ОСОБА_5 .

Обшук було проведено, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 №757/55062/23-к.

Згідно вказаної ухвали судом надано дозвіл на відшукання та вилучення документів, носіїв інформації, мобільних телефонів та комп`ютерної техніки, що стосується державних закупівель між ДП «Антонов» (Код ЄДРПОУ 14307529), ДАП «Україна» (Код ЄДРПОУ25196197) та ТОВ «ОПТИМУС ПРАЙМ ПАУЕР» (ЄДРПОУ - 44747648), ТОВ «ЕКО ФУД ПЛЮС» (ЄДРПОУ - 41883030 колишня ТОВ «ОПТИМУС ПРАЙМ ЛТД», ТОВ «КВОРЕН ГОЛД» (ЄДРПОУ - 43229220), ТОВ «ВІТРАЖ ПРОЕКТ» (ЄДРПОУ - 42442878). ТОВ «ГРАФ ТОРГ» (ЄДРПОУ - 42193978):

Разом з тим, слідчим було вилучено особисті грошові кошти ОСОБА_4 в розмірі 35 400,00 (тридцять п`ять тисяч чотириста) доларів США, що не являлося предметом відшукання згідно ухвали про обшук.

Станом на 18.12.2023 року особисті грошові кошти в розмірі 35 400,00 (тридцять п`ять тисяч чотириста) доларів США ОСОБА_4 повернуто не було та інформації про накладення арешту на вказані грошові кошти в ОСОБА_4 не було. У зв`язку із чим 19.12.2023 року адвокатом було подано клопотання слідчому Печерського УП ГУ НП в м. Києві, про повернення тимчасово вилученого майна.

Згідно відповіді, отриманої 27.12.2023 від слідчого Печерського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_7 , адвокату відмовлено в поверненні вказаних грошових коштів, які було вилучено під час обшуку 14.12.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до ст. 99 КПК України визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42022102060000183 від 24.11.2022 та визначено їх місце зберігання у сторони обвинувачення до прийняття рішення у кримінальному провадженні.

Крім того, слідчим повідомлено, що процесуальним керівником - прокурором Печерської окружної прокуратури м. Києва до Печерського районного суду м. Києва скеровано клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене під час обшуку майно, розгляд вказаного клопотання, зі слів слідчого - триває.

При цьому, 18.12.2023 року адвокатом було направлено на адресу Печерського районного суду м. Києва адвокатський запит, згідно інформації отриманої в кримінальній канцелярії Печерського районного суду м. Києва - жодних клопотань у кримінальному провадженні №42022102060000183 від 24.11.2022, щодо накладення арешту на майно вилучене 14.12.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , за станом на 30.12.2023 року - не надходило.

Відтак, адвокат вважає, що незаконно відмовляючи у поверненні ОСОБА_4 її власних грошових коштів, слідчий Печерського УП ГУ НП в м. Києві не навів жодного із аргументів щодо можливості незаконного походження вилучених грошових коштів. Під час обшуку ОСОБА_4 неодноразово наголошувала слідчому, що вказані грошові кошти являються її особистими збереженнями, та жодним чином не стосуються діяльності вище зазначених підприємств.

Згідно договору позики від 15.03.2022 року, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 надала в якості позики ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , грошові кошти в сумі 40 000 (сорок тисяч) доларів США, що спростовує будь яку ймовірність причетності вказаних грошових коштів до кримінального провадження №42022102060000183 від 24.11.2022.

З врахуванням зазначеного, адвокат просить суд зобов`язати слідчого Печерського УП ГУ НП в м. Києві у кримінальному провадженні №42022102060000183 від 24.11.2022 ОСОБА_7 повернути тимчасово вилучене майно, а саме - особисті грошові кошти в розмірі 35 400,00 доларів США ОСОБА_4 - як власниці.

Адвокат в судове засідання з`явився, подав заяву, в якій просив скаргу розглядати без фіксування технічними засобами.

Прокурор/слідчий у судове засідання не з`явився, про розгляд скарги повідомлений належним чином.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність представника органу досудового росзлідування, на підставі наданих доказів.

Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження приходжу до наступного висновку.

За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.

Судовим розглядом встановлено, що у провадженні слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102060000183 від 24.11.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.12.2023 у справі 757/55062/23-к на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_10 , за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_5 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення, з можливістю вилучити: оригінали та копії документів, які стосуються державних закупівель між ДП «Антонов» (Код ЄДРПОУ 14307529), ДАП «Україна» (Код ЄДРПОУ25196197) та ТОВ «ОПТИМУС ПРАЙМ ПАУЕР» (ЄДРПОУ - 44747648), ТОВ «ЕКО ФУД ПЛЮС» (ЄДРПОУ - 41883030 колишня ТОВ «ОПТИМУС ПРАЙМ ЛТД», ТОВ «КВОРЕН ГОЛД» (ЄДРПОУ - 43229220), ТОВ «ВІТРАЖ ПРОЕКТ» (ЄДРПОУ - 42442878), ТОВ «ГРАФ ТОРГ» (ЄДРПОУ - 42193978); оригінали та копії документів, що стосуються фінансово-господарської діяльності між ДП «Антонов» (Код ЄДРПОУ 14307529), ДАП «Україна» (Код ЄДРПОУ25196197) та ТОВ «ОПТИМУС ПРАЙМ ПАУЕР» (ЄДРПОУ - 44747648), ТОВ «ЕКО ФУД ПЛЮС» (ЄДРПОУ - 41883030 колишня ТОВ «ОПТИМУС ПРАЙМ ЛТД», ТОВ «КВОРЕН ГОЛД» (ЄДРПОУ - 43229220), ТОВ «ВІТРАЖ ПРОЕКТ» (ЄДРПОУ - 42442878), ТОВ «ГРАФ ТОРГ» (ЄДРПОУ - 42193978); носії інформації - ПЕОМ (персональна електронна обчислювальна машина), ноутбуки, планшети, жорсткі диски, флеш-карти, карти пам`яті, комп`ютерна техніка та магніті носії інформації, на яких міститься інформація, що стосується фінансово-господарської діяльність підприємств (шляхом зняття копії інформації, яка міститься на них); мобільні телефони за допомогою яких співучасники вчинення злочину узгоджували спільні протиправні дії, у т.ч. з використанням мобільних додатків «Viber», «WhatsApp», «Telegram» (шляхом зняття копії інформації, яка міститься на них); комп`ютерна техніка (шляхом зняття копії інформації, яка міститься на них), що використовувалась для створення документів, печатки ТОВ «ОПТИМУС ПРАЙМ ПАУЕР» (ЄДРПОУ - 44747648), ТОВ «ЕКО ФУД ПЛЮС» (ЄДРПОУ - 41883030 колишня ТОВ «ОПТИМУС ПРАЙМ ЛТД», ТОВ «КВОРЕН ГОЛД» (ЄДРПОУ - 43229220), ТОВ «ВІТРАЖ ПРОЕКТ» (ЄДРПОУ - 42442878), ТОВ «ГРАФ ТОРГ» (ЄДРПОУ - 42193978).

Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Частиною 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно з ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.

Згідно із ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених ст. ст. 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Обов`язковою обставиною, яка вказує на відповідність вилученого майна критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину. Обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладає на слідчого та/або прокурора, а обов`язок перевірки цих обставин - на слідчого суддю при розгляді відповідного клопотання чи скарги.

У разі відсутності підстав вважати вилучене майно таким, що містить інформацію про факти підготовки, координування спланованих дій та вчинення кримінальних правопорушень, тобто, що є предметом кваліфікації у кримінальному провадженні - вони мають бути повернуті власнику.

Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема частиною 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Дана стаття Конституції України визначає, що конфіскація майна може бути заснована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Разом з тим, слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Така позиція також узгоджується із частиною 5 статті 9 КПК України, відповідно до якої кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» () [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

У своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

Статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Так, при винесенні даного рішення слідчий суддя приймає до уваги, що обов`язок доведення існування, тієї обставини, яка вказує на відповідність вилученого майна критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, КПК України покладає на слідчого та/або прокурора, а обов`язок перевірки цих обставин - на слідчого суддю при розгляді відповідного клопотання чи скарги, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання.

Слідчий суддя звертає увагу, що ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено. Забороняється вилучення (виїмка) матеріальних носіїв інформації, пов`язаних із веденням Центральним депозитарієм цінних паперів та депозитарними установами системи депозитарного обліку цінних паперів, облікової системи часток і внесенням змін до них.

Так, слідчий суддя, дослідивши матеріли скарги, вбачає, що ухвалою суду не було надано дозвіл на вилучення грошових коштів.

Також, стороною обвинувачення не надано слідчому судді доказів того, що слідчий чи прокурор звернулися до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на майно.

Відтак, вищезазначене вилучене майно - є тимчасово вилученим майном, а тому має застосовуватися порядок, передбачений пунктом 3 частини першої ст. 169 КПК України, та процедура за частиною п`ятою ст. 171, частиною шостої ст. 173 цього Кодексу.

Органом досудового розслідування не надано відомостей та не долучено доказів, в яких наводилися б підстави для подальшого утримання зазначеного вище майна, дозвіл на вилучення якого ухвалою слідчого судді не було надано та що на нього було би накладено арешт як на тимчасово вилучене, у відповідності до частини п`ятої статті 171 КПК України.

З врахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що доводи та долучені докази адвоката є обгрунтованими, вилучені кошти мають статус тимчасово вилученого майна, які мають бути негайно повернуті власнику, а іншого в спротування доводів не було надано.

Також, слідчим на момент розгляду скаги, в силу змагальності сторін, не доведено правомірність вилучення зазначених коштів та їх реальне значення для кримінального провадження.

Статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені частиною третьою ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Так, при постановленні цього рішення слідчий суддя приймає до уваги, що обов`язок доведення існування, тієї обставини, яка вказує на відповідність вилученого майна критеріям, визначеним частиною другою ст. 167 КПК України, КПК України покладає на слідчого та/або прокурора, а обов`язок перевірки цих обставин - на слідчого суддю при розгляді відповідного клопотання чи скарги, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в матеріалах судового провадження за скаргою даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння власником належним йому майном.

Відтак, скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 1-100, 169-170, 303, 305, 306, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Скаргу - задовольнити.

Зобов`язати слідчого Печерського УП ГУ НП в м. Києві у кримінальному провадженні №42022102060000183 від 24.11.2022 ОСОБА_7 повернути тимчасово вилучене майно, а саме - особисті грошові кошти в розмірі 35 400,00 (тридцять п`ять тисяч чотириста) доларів США ОСОБА_4 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1