Ухвала

від 18.01.2024 по справі 757/49847/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/49847/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2024 слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві заяву адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «МГК Рейл» про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від участі у розгляді судового провадження №757/49847/23-к за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «МГК Рейл» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №1203100060000844, -

ВСТАНОВИВ:

У провадження судді ОСОБА_1 , надійшла заява адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «МГК Рейл» про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від участі у розгляді судового провадження №757/49847/23-к за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «МГК Рейл» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №1203100060000844.

В обґрунтування заяви, адвокат вказує, що в нього виникли об`єктивні сумніви в справедливості та неупередженості рішень, що будуть прийняті суддею ОСОБА_4 .

Учасники розгляду до судового засідання не з`явилися, про розгляд провадження повідомлені належним чином.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті заяви у відсутність осіб, які не з`явились, на підставі наданих доказів.

Вивчивши заявлений відвід слідчому судді, дослідивши матеріали провадження, суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, приходить до наступного висновку.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких слідчий суддя безумовно підлягає відводу, визначений ст.ст. 75, 76 КПК України.

Суддя виконує свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

Положеннями ст. 80 КПК України розкрито поняття заяви про відвід, а саме частиною 5 вказаної статті передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Заявлений відвід, мотивований тим, що слідчим суддею ОСОБА_4 , на думку заявника, неналежним чином було повідомлено про час та місце розгляду вказаного клопотання про скасування арешту майна, а також те що суддя надає перевагу іншим учасникам кримінального провадження, у зв`язку з чим у заявника виникає сумнів в неупередженості слідчого судді.

Водночас, під час судового розгляду даної заяви за наданими матеріалами, також не встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних її прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін при розгляді клопотання, а також з матеріалів клопотання вбачається що сторін повідомлено належним чином.

Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки ,що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року, у справі №5-15п12).

Таким чином, суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін не доведено обґрунтованості заявленого відводу та не доведено упередженості слідчого судді ОСОБА_4 що унеможливлювало б постановлення нею об`єктивного судового рішення, та як наслідок встановлено, що підстави, згідно із правилами КПК України, для відводу слідчого судді відсутні.

Керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81, 309 КПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «МГК Рейл» про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від участі у розгляді судового провадження №757/49847/23-к за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «МГК Рейл» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №1203100060000844.

Ухвала судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1