Ухвала

від 25.01.2024 по справі 463/436/24

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/436/24

Провадження №1-кс/463/752/24

У Х В А Л А

25 січня 2024 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,розглянувши клопотанняпрокурора Галицькоїокружної прокуратурим.Львова ОСОБА_3 у кримінальномупровадженні,що внесенедо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№42023142040000114від 27жовтня 2023року про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 4625883600:01:000:0386, 4625883600:01:000:0401, 4625883600:01:000:0382, а також встановлення заборони будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, посадовим особам Міністерства Юстиції України, приватним та державним нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності на вказане майно.

Клопотання мотивує тим, що в провадженні Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області перебуває кримінальне провадження №42023142040000114 від 27 жовтня 2023 року щодо того, що внаслідок незаконних дій службових осіб ГУ Держгеокадастру у Львівській області з державної власності незаконно вибули земельні ділянки загальною площею понад 15 га орієнтовною вартістю 25 млн. грн.

В ході досудового розслідування виникли підстави вважати, що земельні ділянки з кадастровими номерами 4625883600:01:000:0386, 4625883600:01:000:0401, 4625883600:01:000:0382,відповідає критеріямвизначеним ст.98КПК України,а такожщо такіможуть бутивідчужена.З метою забезпечення збереження речового доказу, виникла необхідність на час досудового розслідування накласти арешт на вказаний об`єкт нерухомості.

З врахуванням клопотання прокурора вважаю за можливе здійснити розгляд клопотання про арешт майна у відсутності прокурора на підставі наявних доказів.

З врахуванням положень ч.2 ст.172 КПК України, вважаю за можливе здійснити розгляд клопотання без повідомлення власників майна з метою забезпечення арешту майна.

Оглянувши представлені матеріали клопотання, приходжу до наступного.

Як вбачається із матеріалів клопотання, у ході розслідування кримінального провадження №42023142040000114 від 27 жовтня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.194 КК України, щодо того, що внаслідок незаконних дій службових осіб ГУ Держгеокадастру у Львівській області з державної власності незаконно вибули земельні ділянки загальною площею понад 15 га орієнтовною вартістю 25 млн. грн.

Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4625883600:01:000:0386 зареєстроване за державою в особі Яворівської районної державної адміністрації, на земельну ділянку з кадастровим номером 4625883600:01:000:0382 зареєстроване за державою в особі Львівської обласної державної адміністрації, на земельну ділянку з кадастровим номером 4625883600:01:000:0401 зареєстроване за державою в особі Львівської обласної державної адміністрації.

Постановою прокуроравід 15січня 2024року земельніділянки зкадастровими номерами4625883600:01:000:0386,4625883600:01:000:0401,4625883600:01:000:0382 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42023142040000114 від 27 жовтня 2023 року.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до положень ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення).

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч.2 ст.170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя приходить до переконання, що з метою збереження майна, щодо якого наявні підстав вважати, що таке відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, в межах кримінального провадження №42023142040000114від 27жовтня 2023року,та яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, з врахуванням доводів слідства щодо необхідності обмеження права відчуження тарозпорядженнятаким, клопотання слід задовольнити та накласти арешт вказане майно.

При цьому, слідчий суддя погоджується із доводами прокурора про те, що дане клопотання слід розглянути без повідомлення власників нерухомого майна, щодо яких порушується питання про накладення арешту та майна, оскільки існує ризик того, що дізнавшись про внесення та розгляд цього клопотання, здійснюватимуться перешкоди у накладені арешту на нього і майно може бути відчужене чи перереєстроване на інших осіб, що унеможливлять накладення подальшого арешту, а також унеможливить досягнення мети арешту.

Керуючись вимогамист.ст. 117, 170-173, 309, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

клопотання задоволити.

Накласти арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 4625883600:01:000:0386, 4625883600:01:000:0401, 4625883600:01:000:0382, та заборонити будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, посадовим особам Міністерства Юстиції України, приватним та державним нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності на вказане майно.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно положень ч.2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» ухвала про арешт майна у кримінальному провадженні підлягає оприлюдненню не раніше дня її звернення до виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1