Рішення

від 26.01.2024 по справі 750/17162/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/17162/23

Провадження № 2/750/281/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2024 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

судді - Рахманкулової І.П.,

секретаря - Мойсієнко К.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автолайф Юа» про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2023 року позивач звернувся до суду з позовом про повернення безпідставно отриманих ТОВ «Автолайф Юа» коштів в сумі 196200 грн. з підстав, передбачених ст. 1212 ЦК України.

Обґрунтовано позов тим, що 17.10.2022 о 17:47 год. ОСОБА_1 помилково перерахував на рахунок ТОВ «Автолайф Юа» 196200 грн. через касу АТ КБ «Приват Банк» в м. Кропивницький. 31 жовтня 2023 року та 07 листопада 2023 року позивач направляв претензії до ТОВ «Автолайф Юа» щодо повернення помилково перерахованих товариству коштів. Однак, відповіді не надійшло, помилково перераховані кошти позивачу повернуті не були, у зв`язку із чим останній звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 листопада 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не подав.

Позивач у судове засідання не з`явився, представник позивача надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача, вказавши, що позов підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи по суті повідомлявся завчасно і належним чином. Судова повістка відповідачу надсилалася за місцезнаходженням юридичної особи згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 280 ЦПК України.

Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

17 жовтня 2022 року о 17:47 год. ОСОБА_1 перерахував на рахунок ТОВ «Автолайф Юа» (код ЄДРПОУ - 41478809) 196200 грн. через касу АТ КБ «Приват Банк» в м. Кропивницький з призначенням платежу - «за розмитнення ТЗ», що підтверджується копією квитанції № 0.0.2709642280.1 від 17.10.2022 (а.с. 8).

31 жовтня 2023 року позивач рекомендованим листом з описом направляв претензію до ТОВ «Автолайф Юа» щодо повернення помилково перерахованих коштів на відкритий рахунок товариства, але вона повернулася на адресу відправника (а.с. 9).

07 листопада 2023 року ОСОБА_1 повторно направляв претензію відповідачу щодо повернення помилково перерахованих коштів, проте відповіді не отримав (а.с. 11).

Відповідно до частин першої, другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондикційного зобов`язання.

Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення, чи вибуло майно з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 ЦК України, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Узагальнюючи викладене, можна дійти висновку про те, що кондикція - позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб`єктним складом підпадає під визначення зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України, у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.

Такий спосіб захисту можливий шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 ЦК України, які дають право витребувати в набувача це майно.

Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 червня 2020 року у справі № 310/5835/13-ц (провадження № 61-46496св18).

Отже, норми статті 1212 ЦК України застосовуються до позадоговірних зобов`язань.

Позивач у своєму позові посилається на відсутність договірних відносин та зазначає, кошти перерахував відповідачу помилково.

Вказаних обставин відповідачем не спростовано, не надано доказів існування договірних відносин з позивачем.

Крім того, у призначенні платежу при перерахуванні позивачем коштів на рахунок відповідача зазначено "за розмитнення ТЗ". Проте, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що до видів діяльності по КВЕД, дане підприємство не здійснює діяльності з розмитнення транспортних засобів.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 83, 141, 258, 259, 265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Автолайф Юа» про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автолайф Юа» (місцезнаходження: пр-т Миру, 53, кв. 302, м. Чернігів, код ЄДРПОУ - 41478809) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) 196200 грн. (сто дев`яносто шість тисяч двісті грн.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автолайф Юа» на користь ОСОБА_1 1962 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя