Ухвала

від 26.01.2024 по справі 947/3249/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 січня 2024 року

м. Київ

справа № 947/3249/23

провадження № 61-18364ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 24 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жемчужина-18» про визнання незаконним та скасування наказу про припинення трудового договору, стягнення заборгованості за нараховану та невиплачену заробітну плату, стягнення грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Одеського апеляційного суду від 24 листопада 2023 року.

Заявниця не сплатила судовий збір відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою сплачується судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01 січня 2023 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 684,00 грн.

Тому розмір судового збору за подання та розгляд касаційної скарги становить 536,80 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд.055)»; символ звітності банку: 207.

Разом з касаційною скаргою ОСОБА_1 подала клопотання про звільнення її від сплати судового збору, оскільки розмір судового збору перевищує 5 % розміру її річного доходу за попередній календарний рік та предметом позову є захист трудових прав. Також заявниця зазначає, що на її утриманні перебуває малолітній син, та не може сплатити судовий збір у зв`язку з скрутним майновим станом.

На підтвердження вказаних обставин заявниця надала довідки: форми ОК-5 Пенсійний фонд України, Одеського обласного центру зайнятості про те, що ОСОБА_1 не зареєстрована як безробітна в Одеській філії Одеського обласного центру зайнятості з 01 січня 2022 року до 11 грудня 2023 року, Департаменту праці та соціальної політики Управління соціального захисту населення в Київському районі м. Одеси про не отримання державних соціальних допомог, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 1 кварталу 2022 року до 3 кварталу 2023 року, копію свідоцтва про народження дитини, копію виконавчого листа про стягнення аліментів на дитину, наказ Одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Визначення майнового стану сторони процесу є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (див. постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року, справа № 821/1896/15-а, провадження № К/9901/14384/18).

Верховний Суд зауважує, що обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан заявника для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі № 990/13/23 зазначено, що документ з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відображає лише інформацію про доходи скаржника, який, сам по собі не відображає скрутний майновий стан особи, яка подає скаргу.

Верховний Суд зауважує, що для звільнення від сплати судового збору заявниця має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави для звільнення такої особи від сплати судового збору.

Верховний Суд вважає, що надані довідки є недостатніми доказами на підтвердження скрутного майнового стану заявниці.

Належних та допустимих, достатніх доказів на підтвердження скрутного матеріального становища до матеріалів касаційної скарги заявниця не надала. Таким чином, наведені у заяві доводи не дають достатніх підстав для звільнення від сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

Отже, заявниці необхідно сплатити судовий збір у розмірі 536,80 грн або надати документи, що підтверджують підстави для звільнення/розстрочення/відстрочення сплати судового збору відповідно до закону за подання та розгляд касаційної скарги.

Відповідно до частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Відмовити ОСОБА_1 у звільненні її від сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 27 лютого 2024 року, але який не може перевищувати п`ятнадцять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернена заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. С. Олійник