Ухвала

від 24.01.2024 по справі 635/3453/23

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Харківський районний суд Харківської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року

смт Покотилівка Харківської області

Справа № 635/3453/23

Провадження № 1-кс/635/364/2024

Харківський районний суд Харківської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотаннястаршого слідчогоСВ відділуполіції №3Харківського районногоуправління поліції№1ГУНП вХарківській областістаршого лейтенантаполіції ОСОБА_6 ,погодженого зпрокурором Харківськоїокружної прокуратуриХарківської області ОСОБА_3 за матеріаламидосудового розслідуванняза №42022222130000026від 04лютого 2022року заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого частиною2статті 28,частиною 2статті 364КК Українипро застосуваннязапобіжного заходуу виглядідомашнього арешту стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

УСТАНОВИВ:

Старший слідчийСВ відділуполіції №3Харківського районногоуправління поліції№1Головного управлінняНаціональної поліціїв Харківськійобласті старшийлейтенант поліції ОСОБА_6 звернувсядо судуз клопотаннямпро застосуваннязапобіжного заходуу виглядідомашнього арештустосовно підозрюваного ОСОБА_5 .

Клопотання мотивованеобґрунтованістю підозривідносно підозрюваного ОСОБА_5 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022222130000026 від 04.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України (в редакції від 15.06.2007), наявністю ризиків передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

У зв`язкуз чимпросить суд,враховуючи існуванняризиків,передбачених п.п.1,3ч.1ст.177КПК України,неможливість забезпеченняналежної процесуальноїповедінки підозрюваногошляхом застосуваннябільш м`якихзапобіжних заходів,застосувати запобіжнийзахід увиді домашнього арештустосовно підозрюваного ОСОБА_5 .

Стислий виклад позиції сторін кримінального провадження

В судовомузасіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотанняпро застосуваннядо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту та навела обґрунтування підозри та ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які містяться у письмовому клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечували проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора, мотивуючи це тим, що пред`явлена підозра є необґрунтованою, існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України не доведені, а строк позовної давності щодо притягнення до відповідальності за ч. 2 ст. 364 КК України вже закінчився. Просили суд відносно нього застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Встановлені обставини, застосовані норми права та мотиви суду

Заслухавши думкупрокурора,підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

В провадженні СВ відділу поліції №3 Харківського РУП №1 ГУ НП в Харківській області перебуває провадження № 42022222130000026 від 04.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України (в редакції від 15.06.2007).

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснює Харківська окружна прокуратура Харківської області.

11.01.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України (в редакції від 15.06.2007).

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень.

Надані стороною обвинувачення докази у їх сукупності, зокрема: витяг з ЄРДР(а.с.15); статут Дослідного господарства «Мерефа» (а.с.33-42); заяви арбітражного керуючого ДГ «Мерефа» Інституту овочівництва і баштанництва УААН ОСОБА_5 , (а.с.21, 24); розпорядження Харківської районної державної адміністрації, від 29.12.2007 № 3370 (а.с.19); відповіддю НААН, відповідно до якої згода на вилучення зазначених земельних ділянок Президією НААН не надавалась(а.с. 121); висновком спеціаліста з геодезії, що земель 59-63); протокол допиту свідка ОСОБА_7 (а.с. 64-67); протокол допиту свідка ОСОБА_8 (а.с.74-77); протоколом допиту свідків колишніх директорів Інституту овочівництва і баштанни цтва НААН України ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а.с.68-73); протокол допиту представника потерпілого ОСОБА_11 (82-86); копія державного акту з додатками (а.с.27-29) свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України (в редакції від 15.06.2007).

Зазначені докази на думку слідчого судді не містять ознак очевидної недопустимості та неналежності та є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри.

Положеннями частини 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Вимогами статті 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зав`язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Як вбачається зі змісту положень параграфу 1 глави 18 КПК України, питання про застосування, зміну або продовження запобіжного заходу, виходячи з принципів змагальності та диспозитивності кримінального провадження, судом вирішується виключно на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, обов`язок по доведенню існування ризиків, які дають підстави для застосування чи продовження запобіжного заходу, зокрема у вигляді домашнього арешту, покладається на сторону обвинувачення.

Зауваження сторони захисту щодо відсутності достатніх доказів для обґрунтованості підозри ОСОБА_5 , а також питання щодо строків позовної давності заслуговують на увагу, водночас, на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а також питання щодо закриття кримінального провадження.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно дочастини 1статті 177КПК Україниметою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; 2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконно впливатина потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Так, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2ст.28,ч.2ст.364КК України, яке відповідно до положень статті 12 КК України відносяться до тяжкого злочину.

Ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання за частиною 2статті 364КК України, яке може бути призначене ОСОБА_5 , у випадку направлення обвинувального акту щодо нього до суду та визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкриміновано, особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти до висновку щодо існування ризику можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та/або суду.

З огляду на конкретні обставини справи та на суспільну небезпечність діяння, а також тяжкість покарання за особливо тяжкий злочин, у вчиненні якого, підозрюється ОСОБА_5 слідчий суддя дійшов висновку про відсутність беззаперечних стримуючих факторів, що може виключати наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

У даному випадку, суд погоджується, що існує ризик, передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Враховуючи,що досудоверозслідування поданому кримінальномупровадженню незавершено,слідчим непроведені всінеобхідні слідчідії,направлені наотримання доказів,а підозратакож обґрунтовуєтьсяпоказаннями представникапотерпілого ОСОБА_11 ,висновками спеціаліста та свідків, підозрюваний зможе здійснювати вплив на свідків, спеціаліста та потерпілого по вказаному кримінальному провадженню з метою подальшої відмови від наданих вже показань та спонукання надання ними(свідками) показань органу досудового розслідування із завідомо неправдивою інформацією стосовно подій злочину.

Зазначене вказує, що існує ризик передбачений пунктом 3 частини 1 статті 177 КПК України, а саме незаконно впливати на потерпілого, спеціаліста, свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Водночас, слідчий суддя не погоджується з наявністю ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, щодо впливу на експерта у даному кримінальному провадженні, оскільки експерти на сьогоднішній день для проведення експертиз не залучалися.

Слідчий суддя, оцінивши в сукупності всі обставини, а саме тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, міцність соціальних зав`язків, те, що він раніше не судимий, має сім`ю, постійне фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 приходить до висновку про недоведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.

Отже, відсутні підстави вважати, що відносно ОСОБА_5 може бути застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до вимог частини 4 статті 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Таким чином, враховуючи дані, що характеризують особу підозрюваного, ступінь ризиків, які існують у кримінальному провадженні, та недоведеність прокурором, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатний запобігти вказаним ризикам, слідчий суддя вважає, що необхідно відмовити в застосуванні щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та застосувати щодо нього альтернативний запобіжний захід, а саме, особисте зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, в межах строків досудового слідства.

Такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред`явленої йому підозри, може забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та унеможливить незаконний вплив на свідків та представника потерпілого в даному кримінальному провадженні.

Керуючись статтями 177, 178, 179, 182, 183, 193, 194, 196, 199, 197, 372, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 за матеріалами досудового розслідування за №42022222130000026 від 04 лютого 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 364 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_5 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком на два місяці наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді і суду за першою вимогою;

2) не відлучатися за межі м. Дергачі Харківського району Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

3) уникати від спілкування з потерпілим, свідками та експертами у кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій час частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Встановити строк дії ухвали до 24 березня 2024 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_5 - в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Повний текст ухвали буде проголошений учасникам кримінального провадження 26 січня 2024 року о 09 годині 15 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_12