Ухвала

від 25.01.2024 по справі 140/36479/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

25 січня 2024 року ЛуцькСправа № 140/36479/23 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОМЕРС СТАР» до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМЕРС СТАР» звернулось із позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області про визнання протиправними та скасування постанов від 24.11.2023 №№ 39/05.04-11, 40/05.04-11, 41/05.04-11, 42/05.04-11, 43/05.04-11, 44/05.04-11, 45/05.04-11.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

24.01.2024 представником позивача подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії постанов від 24.11.2023 №№ 39/05.04-11, 40/05.04-11, 41/05.04-11, 42/05.04-11, 43/05.04-11, 44/05.04-11, 45/05.04-11.

Вимоги зазначеної заяви вмотивовано наступним:

- оскаржувані постанови є виконавчими документами і відповідно до положень Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» у випадку невиконання зазначених постанов у добровільному порядку протягом 15-ти днів від дати їх отримання, вони підлягають виконанню у примусовому порядку відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»;

- в зв`язку з наведеним з позивача можуть бути примусово стягнуті грошові кошти у загальній сумі 210000 грн та виконавчий збір (10% від суми) ще до ухвалення судового рішення по справі, а відтак, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача у випадку скасування постанов, за якими будуть стягнуті кошти у примусовому порядку;

- враховуючи статус виконавчого документа, а також відведений строк для добровільного виконання, товариство вважає, що відповідач може у будь-який час подати заяви про виконання спірних постанов до виконавчої служби, до ухвалення судового рішення, що підтверджується й виконавчими провадженнями по інших справах, які наразі перебувають на розгляді у Волинському окружному адміністративному суді;

- у випадку подання заяви про примусове виконання оскаржуваних постанов до позивача можуть бути застосовані заходи з примусового виконання рішень, зокрема звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права) позивача, накладення арешту на грошові кошти чи майно позивача, а також з позивача у цьому випадку буде стягнуто виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню;

- зазначені дії можуть значно порушити права позивача, нанести шкоду його діяльності та репутації, завдати матеріальні збитки, що відповідно істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, зокрема - може спричинити позивачу значні збитки, особливо з огляду на характер діяльності позивача, яка відноситься до сфери торгівлі та вимагає постійного товарообороту;

- процедура повернення стягнутих на користь Держави коштів є доволі складною, у зв`язку з чим для відновлення порушених прав позивача та повернення безпідставно стягнутих коштів необхідно буде докласти значних зусиль;

- з огляду на викладене, невжиття заходів забезпечення позову у даному випадку може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, відповідно зазначені обставини є достатніми підставами для забезпечення позову згідно з пунктом 1 частини другої статті 150 КАС України та застосування таких видів забезпечення позову, які передбачені нормами пунктів 1, 5 частини першої статті 151 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахування вищенаведених положень Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.

Розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами частин першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України можливі лише за наявності обставин, що визначені частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Необхідно зазначити, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Відтак, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Як вказано вище, позивач просить суд зупинити дію постанов про накладення стягнення, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 24.11.2023 №№ 39/05.04-11, 40/05.04-11, 41/05.04-11, 42/05.04-11, 43/05.04-11, 44/05.04-11, 45/05.04-11.

При цьому, позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача без вжиття заходів забезпечення позову, про які він просить.

Суд зауважує, що протиправність постанов від 24.11.2023 №№ 39/05.04-11, 40/05.04-11, 41/05.04-11, 42/05.04-11, 43/05.04-11, 44/05.04-11, 45/05.04-11 може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів.

Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2023 у справі №640/10883/22.

Як зазначає позивач у заяві про забезпечення позову, наразі Головним управлінням Держпродспоживслужби у Волинській області не ініційоване питання про примусове стягнення коштів, виконавчі провадження не відкриті за оскаржуваними постановами, водночас відкриття виконавчого провадження та вчинення дій з примусового виконання інших постанов відповідача, що є предметом розгляду інших адміністративних справ, судом не може бути взято до уваги.

Обґрунтування заяви про забезпечення позову зводиться до ймовірної загрози понесення збитків у разі невжиття судом таких заходів, що не є достатнім в контексті обґрунтування балансу між приватними інтересами боржника та його оспореними зобов`язаннями перед бюджетом.

При цьому, суд зауважує, що представником позивача зроблено посилання (наведено правові обґрунтування) на необхідність застосування таких видів забезпечення позову, які передбачені нормами пунктів 1, 5 частини першої статті 151 КАС України, тобто як зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта (пункт 1), так і зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку (пункт 5), однак вимоги заяви фактично заявлено лише щодо зупинення дії постанов про накладення стягнення від 24.11.2023 №№ 39/05.04-11, 40/05.04-11, 41/05.04-11, 42/05.04-11, 43/05.04-11, 44/05.04-11, 45/05.04-11, тобто лише за пунктом 1 частини першої статті 151 КАС України.

Відтак, виходячи зі змісту позовної заяви та викладеного у заяві про забезпечення позову обґрунтування щодо вжиття заходів забезпечення позову, дослідивши наявні матеріали, станом на час винесення даної ухвали, беручи до уваги відсутність обставин крайньої необхідності та підстав, з якими наведені вище норми Кодексу адміністративного судочинства України пов`язують можливість забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.

Керуючись статтями 150 - 151, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОМЕРС СТАР» до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області про визнання протиправними та скасування постанов, - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.В. Дмитрук