Ухвала

від 26.01.2024 по справі 160/25387/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 січня 2024 рокуСправа № 160/25387/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Турлакової Н.В

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертул +" до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертул+" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в якій позивач просить:

- визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича в частині невжиття заходів примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/1501/21 від 31.05.2021 року;

- зобов`язати головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича: - здійснити запит щодо наявності у ДП «НАЕК «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661) банківських рахунків та винести постанову про арешт коштів, якою накласти арешти на кошти Боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах; - одержати інформацію про майно (майнові права) ДП «НАЕК «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661) з установ, підприємств, організацій незалежно від форм власності, посадових осіб, тощо, зокрема, але не виключно: з Державної фіскальної служби України, Держгеокадастру України, Держпродспоживслужби України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, Державної служби України з безпеки на транспорті, Міністерства економічного розвитку і торгівлі; - провести перевірку майнового стану ДП «НАЕК «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661) і у разі виявлення майна, що належить Боржнику, описати, накласти арешт, вилучити та в подальшому реалізувати останне; - оголосити в розшук транспортні засоби, судна, тощо, що належить на праві власності ДП «НАЕК «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661); - одержати інформацію про дебіторську заборгованість ДП «НАЕК «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661) шляхом звернення до останнього та органів доходів і зборів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2023р. призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.

В судове засідання 24.01.2024р. представник позивача не з`явилась, про дату, час та місце якого повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа через підсистему "Електронний суд" в ії електронний кабінет, причини своєї неявки із наданням відповідних доказів не повідомила, у зв`язку з чим, судом визнана неявка позивача такою, що відбулась без поважних причин.

У зв`язку з неявкою позивача розгляд справи було перенесено на 26 січня 2024р., про що представник позивача також повідомлялась належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа через підсистему "Електронний суд" в ії електронний кабінет. Крім того, судом враховано, що вказана повістка про виклик до суду 24.01.2024р. направлена засобами електронного зв`язку на адресу представника позивача зазначену в позовній заяві, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.

В судове засідання 26.01.2024р. представник позивача не з`явилась, причини своєї неявки із наданням відповідних доказів не повідомила, у зв`язку з чим, судом визнана неявка позивача такою, що відбулась двічі без поважних причин.

Суд звертає увагу, що згідно з ч.10. ст. 126 КАС України вручення повістки представнику учасника справи вважається також врученням повістки і цій особі.

Суд зазначає, що вжив необхідні, передбачені чинним законодавством, заходи для належного повідомлення позивача про дату, час та місце проведення судового засідання, проте позивач двічі поспіль у судове засідання не з`явився, причини своєї неявки із наданням відповідних доказів не повідомив.

Відповідно до ч.2 ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

На підставі ч.5 ст.44 КАС України на учасників справи Кодексом покладений обов`язок сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Таким чином, учасники судового процесу зобов`язані добросовісно користуватися своїми процесуальними правами, у тому числі й правом на відкладення розгляду справи. Одним з проявів недобросовісності при здійсненні процесуальних прав є дії учасника процесу, спрямовані на штучне затягування розгляду справи шляхом неодноразового ігнорування обов`язкової вимоги суду щодо з`явитися у судове засідання без наявності об`єктивних підстав.

Суд також зазначає, що положеннями статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Також ЕСПЛ у своєму рішенні у справі "Варбанов проти Болгарії" (Varbanov v. Bulgaria), №31365/96, пункт 36, ECHR 2000-X) підкреслив, "що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та мати розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями".

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа проти Іспанії Суд зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання".

Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд неодноразово акцентував, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу "сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки".

Відповідальність за швидке здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на державні судові органи. Однак, розумність тривалості судового провадження залежить не тільки від складності справи, її обставин та предмета спору, але і поведінки сторін.

Згідно з пунктом 47 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бараона проти Португалії, 1987 рік, розумність тривалості розгляду повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформульованих у практиці Суду, зокрема, комплексності справи, поведінки заявника і відповідних державних органів.

Аналогічна позиція викладена в інших рішеннях Європейського суду з прав людини, в яких тривалі строки розгляду вважалися розумними: з урахуванням складності справ (Рішення Хосце проти Нідерландів, 1998 рік; Бухкольц проти Німеччини, 1981 рік; Бочан проти України, 2007 рік); з урахуванням неналежної поведінки заявника (Чирикоста та Віола проти Італії, 1995 рік).

Суд звертає увагу, що в умовах побудови демократичної та правової держави в Україні необхідно забезпечити неухильне дотримання Конституції, законів та інших нормативних актів у всіх сферах суспільного життя, що створить умови для недопущення порушень прав і свобод людини і громадянина. Саме дотримання строків розгляду та вирішення справ судом є важливим чинником захисту прав та законних інтересів осіб. Розумність таких строків є нормами, яких необхідно дотримуватися, щоб не порушувати права громадян, оскільки будь-які затримки у процесі судового захисту можуть мати негативні наслідки.

Вказана практика ЄСПЛ знайшла своє відображення в новій редакції КАС України. Так, ч.1 ст.45 КАСУ встановлено, що учасники судового розгляду та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, законодавець, ухвалюючи конституційні зміни в частині правосуддя та, реформуючи судову систему послідовно імплементує в національне законодавство України нові підходи розгляду судових справ, започатковані та реалізовані Європейським судом з прав людини. Вказане відповідає реаліям сьогодення з урахуванням орієнтованості України на європейські цінності та демократичні засади побудови держави.

Згідно ч.3 ст.45 КАСУ якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, дії, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Встановлення факту зловживання позивачем своїми процесуальними правами для застосування наслідків, передбачених ч.3 ст.45 КАСУ, суд виходить із таких обставин: належне, відповідно до встановленого процесуальними нормами порядку, повідомлення особи, яка не з`явилась в судове засідання, про час і місце розгляду справи; поважність причини неявки; наявність заяви від позивача про розгляд справи за його відсутності; повідомлення суд про причини неприбуття для участі у судовому розгляді.

Позивач, як ініціатор звернення має з`являтися до суду. Використання ним цього права повинно слугувати своєчасному та ефективному розгляду справи, в тому числі і шляхом безпосередньої участі у судовому засіданні.

Приймаючи рішення судом враховано, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. В матеріалах справи докази таких обставин відсутні, також суд зазначає, що позивачем не було виконано обов`язок, покладений на нього судом, а саме: приймати участь у судовому засіданні щодо розгляду поданої ним позовної заяви.

Будь-які докази поважності причин неприбуття позивача у судові засідання останнім не надані.

Частиною 5 статті 205 КАС України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Переслідуючи мету дисциплінування сторін при користування ними своїми правами, з метою протидії проявам зловживання ними, застосовуючи збалансований підхід розумної пропорційності заходу, що вживається, суд враховуючи неявку позивача, що відбулась повторно двічі без поважних причин, залишає позовну заяву без розгляду.

Керуючись ст.45, ч.5 ст.205, ст.ст.240-250 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертул +" до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що згідно частини 4 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя Н.В. Турлакова