Рішення

від 26.01.2024 по справі 280/10141/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 січня 2024 року (09:30)Справа № 280/10141/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді КалашникЮ.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70420, Запорізька область, Запорізький район, с.Долинське, вул. Шкільна, буд. 5а, ЄДРПОУ 24910971) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

05.12.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області (далі відповідач), в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 08.06.2023 № 33 «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населених пунктів Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області»;

зобов`язати відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність ОСОБА_1 , кадастровий номер 2322183 500:06:001:0124 площею 5,5800 га із земель комунальної власності, категорії земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населених пунктів Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами розгляду заяви позивача, рішенням від 08.06.2023 №33 позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, кадастровий номер 2322183500:06:001:0124 площею 5,5800 га з посиланням на підпункт 5 пункту 27 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України. Позивач з таким рішенням не погоджується, оскільки земельна ділянка, яку позивач просить відповідача передати у власність (кадастровий номер 2322183500:06:001:0124), є частиною земельної ділянки кадастровий номер 2322183500:06:001:0035, яка була надана ОСОБА_2 у користування згідно Державного акта на право довічного успадковуваного володіння землею №000137, та згодом поділена. Зазначена земельна ділянка була передана у користування з 12 грудня 1991 року, тобто до набрання чинності Земельним кодексом України, прийнятого Верховною радою України 25.10.2001 №2768-ІІІ. Підпункт 5 пункту 27 Розділу X «Перехідні положення» ЗК України містить пряму норму щодо не поширення цієї заборони на безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність на земельні ділянки, передані у користування до набрання чинності цим Кодексом. З аналізу зазначеної норми ЗК України вбачається, що законодавець, вказавши на виключення з загального правила, зазначає про передання земельної ділянки у користування як таке, тобто будь-якій особі, проте не вимагає, щоб ця земельна ділянка була передана до набрання чинності ЗК України у користування саме особі, яка звертається із заявою про передання її у власність. Таким чином, враховуючи той факт, що земельна ділянка кадастровий номер 2322183500:06:001:0124 знаходилась у користуванні ОСОБА_2 ще до набрання чинності Земельним кодексом України та була передана для ведення фермерського господарства СФГ «Даня», членом якого є позивач, положення підпункту 5 п. 27 розділу X ЗК України щодо заборони передачі земельної ділянки у приватну власність під час воєнного стану не поширюється на позивача. Беручи до уваги вищезазначене, просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 11.12.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

03.01.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№296), в якому зазначає, що підпунктом 5 пункту 27 Розділу X «Перехідних положень» визначено, що безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Разом з цим, на сьогоднішній час відсутня заборона на безоплатну передачу у приватну власність земельних ділянок комунальної власності під об`єктами нерухомості та земельних ділянок, переданих громадянам України у користування до набрання чинності Земельним кодексом України. Зазначає, що земельна ділянка на підставі державного акту на право довічного успадкованого володіння землею №000137 від 24 грудня 1991 року до набрання чинності Земельним кодексом України 2001 року надавалась виключно ОСОБА_2 для створення фермерського господарства. Таким чином, у ОСОБА_1 відсутні будь-які правовстановлюючі документи, які б посвідчували право користування земельною ділянкою до набрання чинності діючим Земельним кодексом України. Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що ним отримано відповідне рішення Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення відповідної земельної ділянки у власність. Однак, отриманий дозвіл сільської ради на розробку проекту землеустрою сам по собі не породжує права власності на земельну ділянку і не може бути використаний як підстава для передачі земельної ділянки у приватну власність з урахуванням положень підпункту 5 пункту 27 Розділу X «Перехідних положень» Земельного кодексу України. Таким чином, рішенням від 08.06.2023 №33 ОСОБА_1 відмовлено у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність кадастровий номер 2322183500:06:001:0124 площею 5,5800 га із земель комунальної власності, категорії земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, у зв`язку із забороною безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації під час дії воєнного стану. Разом з цим, відповідач зауважує, що рішення від 08.06.2023 № 33 жодним чином не позбавляє права позивача звернутися з повторною заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність після скасування або закінчення строку дії правового режиму воєнного стану. Беручи до уваги вищезазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

На підставі рішення Запорізької Ради народних депутатів Запорізької області Української РСР від 12 грудня 1991 року №14, ОСОБА_2 надано у довічне успадковуване володіння 46,16 га землі в межах та згідно з планом землеволодіння для ведення фермерського господарства, про що 24 грудня 1991 року Виконавчим комітетом Запорізької районної ради народних депутатів Запорізької області видано Державний акт па право довічного успадковуваного володіння землею №000137 (а.с.12-15).

На підставі розпорядження Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області від 03.09.2002 №4/105, частина земельної ділянки була передана у приватну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . З урахуванням зазначених змін у довічному успадковуваному володінні ОСОБА_2 залишилась земельна ділянка площею 33,6200 га.

15.01.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 2322183500:06:001:0035, площа 33,5154 га ОСОБА_2 (а.с.16).

12 березня 1992 року Запорізькою районною державною адміністрацією проведена державна реєстрація Селянського (фермерського) господарства «Даня» (код ЄДРІІОУ 22150881), про що зроблено запис від 25.06.1999 у журналі обліку реєстраційних справ за №20488417100010004 та видано Свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи (а.с.17)

Згідно з п. 1.1. та п.1.3 розділу І Статуту Селянського (фермерського) господарства «Даня» від 06 лютого 1995 року № 51-р, засновником вказаного господарства є ОСОБА_2 . Членом селянського (фермерського) господарства «Даня» є одноосібно ОСОБА_3 (а.с.19-22).

В подальшому, 10.02.2012 під номером запису № 10851050010000450 проведено зміни до установчих документів та відповідно до п. 2.4 Статуту членом фермерського господарства була зазначена лише дружина засновника господарства ОСОБА_3 (а.с.23-29).

21.01.2013 до Статуту Селянського (фермерського) господарства «Даня» внесені зміни та проведено їх державну реєстрацію, запис №10851050013000450. Так, згідно п. 2.4 статуту, членом господарства є серед інших син засновника господарства ОСОБА_1 (а.с.30).

04.07.2019 Долинською сільською радою Запорізького району Запорізької області прийнято Рішення №19 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області членам СФГ «Даня»». За змістом вказаного рішення, відповідач розглянувши заяви членів Селянського фермерського господарства «Даня», серед інших заяву позивача, вирішила надати дозвіл членам СФГ «Даня» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 33,5154 га, кадастровий номер 2322183500:06:001:0035, в розмірі, що не перевищує розмір земельної частки (пай) на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області із земель комунальної власності, що перебуває на праві користування землею засновника СФГ «Даня» ОСОБА_2 згідно державного акту на право довічного успадковуваного володіння 000137 від 24.12.1991 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів па право довічного успадковуваного володіння землею за №368, зокрема ОСОБА_1 (а.с.31).

Рішенням Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 19.12.2019 №58 «Про розробку технічної документації щодо поділу земельної ділянки комунальної власності» надано згоду на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 33,5154 га кадастровий номер 2322183500:06:001:0035 на 6 земельних ділянок орієнтовною площею 5,5859 га за рахунок земель комунальної власності Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, які перебувають на праві довічного успадковуваного володіння згідно Державного акта №000137 від 24.12.1991 у гр. ОСОБА_2 (а.с.32).

На підставі зазначеного рішення №58 від 19.12.2019, на замовлення ОСОБА_2 , ТОВ «Центр землеустрою та технічної інвентаризації» розроблена технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, та в подальшому на її підставі Міжрайонним управлінням у Запорізькому районі та м. Запоріжжі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області проведено державну реєстрацію шести земельних ділянок, в тому числі земельної ділянки загальною площею 5,58 та, якій присвоєно кадастровий номер 2322183500:06:001:0124 (а.с.53-55).

На підставі рішення Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області №19 від 04.07.2019, ТОВ «Інститут ефективних технологій - Сателіт» виготовлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства па території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населених пунктів) площею 5,5800 та, кадастровий номер 2322183500:06:001:0124 (а.с.42).

06.04.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про затвердження розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства та безоплатне передання у власність позивача такої земельної ділянки. До заяви додано розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та Витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.41).

Рішенням Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 08.06.2023 №33 «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населених пунктів Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області», на підставі підпункту 5 пункту 27 розділу Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України, ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, кадастровий номер 2322183500:06:001:0124 площею 5,5800 га із земель комунальної власності, категорії земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства у межах норм безоплатної приватизації, у зв`язку із забороною безоплатної передачі земель комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації під час дії воєнного стану (а.с.56).

Позивач не погодившись із рішенням відповідача від 08.06.2023 №33 звернувся до суду із вказаним позовом.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою статті 4 ЗК України, завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до статті 12 до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить зокрема розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Статтею 40 ЗК України визначено, що громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Відповідно до статті 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

За змістом частин першої - третьої та п`ятої статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно з частиною першою статті 117 ЗК України, передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.

На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

Відповідно до п. «а» ч.1 ст.121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Суд зазначає, що виходячи з аналізу статті 118 ЗК України, вбачається, що порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

-звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

-надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

-розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

-погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України;

-затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Судом встановлено, що відповідачем у спірних правовідносинах розглядалося саме питання затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, що фактично є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок.

Так, підставою для відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки стало посилання відповідача на положення підпункту 5 пункту 27 розділу Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості відмови у затвердженні проекту землеустрою, суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан, який з урахуванням наступних указів Президента України продовжує діяти.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року №389-VIII (далі - Закон №389-VIII), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Отже, як на дату прийняття спірного рішення відповідача так і на час розгляду цієї справи у суді в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом №389-VIII.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24 березня 2022 року №2145-IX (далі - Закон №2145-IX) внесено зміни, серед іншого, до ЗК України.

Так, Розділ X «Перехідні положення» ЗК України доповнено пунктами 27 і 28. У підпункті 5 пункту 27 Розділу X «Перехідних положень» ЗК України зазначено, що безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Вказані зміни до ЗК України набрали чинності 7 квітня 2022 року.

Законом України від 19.10.2022 № 2698-ІХ, що набрав чинності 19.11.2022, пункт 27 Перехідних положень Земельного кодексу України доповнено другим реченням такого змісту: «Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом».

Таким чином, на час прийняття відповідачем рішення від 08.06.2023 №33 забороняється органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації. Така заборона не поширюється на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

Суд зазначає, що дотримання встановленого порядку відведення у власність земель державної або комунальної власності становить особливий суспільний інтерес, оскільки відповідно до статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. У зв`язку з цим, важливим є суворе дотримання порядку відведення землі у власні фізичним або юридичним особам, а також забезпечити конкурентний спосіб розпорядження таким суспільним активом як земля, зокрема шляхом її продажу на торгах. Тільки такий підхід забезпечить раціональне використання землі, а також реалізацію принципу рівності перед законом та запобігання всім формам дискримінації.

Аналогічна позиція застосована Верховним Судом у постановах від 27 січня 2023 року у справі №120/19319/21-а та від 23 червня 2023 року у справі №160/6214/21.

08.06.2023 Долинська сільська рада, розглянувши заяву позивача від 06.04.2023, відмовила позивачу у затвердженні проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у приватну власність, з посиланням на підпункт 5 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що чинне законодавство України яке регулює відносини у період воєнного стану не містить винятків у застосуванні положень підпункту 5 пункту 27 Розділу X «Перехідних положень» ЗК України, а також не містить застережень, що розгляд поданих клопотань про затвердження проектів землеустрою переноситься на період після припинення воєнного стану, не зупиняє перебіг строків, встановлених для розгляду даного питання.

Аналогічна позиція застосована Верховним Судом у постанові від 03.08.2023 по справі №300/3771/22.

Щодо посилань позивача на те, що земельна ділянка, яку позивач просить передати у власність (кадастровий номер 2322183500:06:001:0124) є частиною земельної ділянки 2322183500:06:001:0035, яка була передана у користування з 12.12.1991, тобто до набрання чинності ЗК України, прийнятого Верховною радою України 25.10.2001, у зв`язку із чим положення підпункті 5 пункту 27 Розділу X «Перехідних положень» ЗК України щодо заборони передачі земельної ділянки у приватну власність під час воєнного стану не поширюється на позивача, суд зазначає наступне.

Земельна ділянка на підставі державного акту на право довічного успадкованого володіння землею № 000137 від 24 грудня 1991 року до набрання чинності Земельним кодексом України 2001 року надавалась виключно ОСОБА_2 для створення фермерського господарства.

В подальшому, позивача з 21.01.2013 включено до кола членів Селянського (фермерського) господарства «Даня» та рішенням відповідача №19 від 04.07.2019 позивачу, як члену СФГ «Даня» надано дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Однак, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність. А відмова особі у наданні земельної ділянки, яка висловлена шляхом відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо її відведення, сама по собі не є порушенням цивільного права цієї особи за відсутності обставин, які свідчать про наявність в неї або інших заінтересованих осіб відповідного речового права щодо такої земельної ділянки.

Подібний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного суду у постанові від 03.10.2018 у справі №820/4149/17 (провадження №11-759апп18) та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.08.2019 у справі №820/3656/17, від 27.03.2018 у справі № 463/3375/15-а, у справі № 463/3375/15-а та у справі № 463/3375/15-а.

Отже, отриманий позивачем дозвіл сільської ради на розробку проекту землеустрою сам по собі не породжує права власності на земельну ділянку і не може бути використаний як підстава для передачі земельної ділянки у приватну власність з урахуванням положень підпункту 5 пункту 27 Розділу X «Перехідних положень» Земельного кодексу України.

Доказів, які б посвідчували право користування земельною ділянкою (кадастровий номер 2322183500:06:001:0124) до набрання чинності діючим Земельним кодексом України позивачем не надано.

За таких обставин, відмова у затвердженні проекту землеустрою на підставі підпункту 5 пункту 27 Розділу X «Перехідних положень» ЗК України є обґрунтованою та такою, що ґрунтується на положеннях чинного законодавства України.

Крім того, суд зазначає, що орган місцевого самоврядування в питанні вибору правового регулювання у випадку його зміни за час розгляду відповідної заяви, повинен керуватися законодавством, що діє на час прийняття такого рішення.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові вiд 31.03.2021 по справі № 803/1541/16 зазначив: «якщо під час розгляду заяви особи суб`єктом владних повноважень до прийняття остаточного рішення було змінено нормативно-правове регулювання, суб`єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дiї в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками» (пункт 51), «рішення суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду заяви приймається за законодавством, що діє на час прийняття рішення» (пункт 55).

Відтак, рішення про відмову у передачі у власність земельної ділянки з огляду на пряму заборону, встановлену законом, є правомірним та таким, що відповідає чинному законодавству.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70420, Запорізька область, Запорізький район, с.Долинське, вул. Шкільна, буд. 5а, ЄДРПОУ 24910971) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 26.01.2024.

Суддя Ю.В. Калашник