Рішення

від 25.01.2024 по справі 280/7731/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 січня 2024 року Справа № 280/7731/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В.., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеногопозовного провадження адміністративну справу

за позовомТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТРЕНД -СТАЛЬ»

доГоловного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ТРЕНД - СТАЛЬ» (надалі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (надалі - відповідач), в якому позивач просить суд: Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

· від 11 квітня 2023 року № 5892 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

· 22 травня 2023 року № 8460 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

· 06.06.2023 № 9656 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

· 17.07.2023 № 12325 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕНД - СТАЛЬ» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань, Головного управління ДПС у Запорізькій області, судові витрати та витрати на правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 11 квітня 2023 року позивачем було отримано рішення № 5892 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Підставою такого рішення стало те, що начебто у контролюючого органу виявлено обставини та/або отримання інформації про те, що позивач період часу з 01.01.2022 по 31.03.2023 постачав товар згідно УКТ ЗЕД 7210 до платника податків за ЄДРПОУ 43646903. У зв`язку з чим було прийнято рішення відповідності критеріям ризиковості платника податку п. 8 Критерії ризиковості платника податку. Рішення № 5892 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку було прийнято лише на тій підставі, що по відношенню до ТОВ «ВСК ПРОКАТ» було також винесено аналогічне рішення. Проте, зазначаємо, що рішенням № 92609 від 08.05.2023 ТОВ «ВСК ПРОКАТ» було прийнято рішення про невідповідність платника критеріям ризиковості. З приводу вищевказаних обставин позивач направив пояснення від 11.05.2023 та надав відповідні документи, що підтверджується квитанцією № 2. Жодних рішень з приводу наданих документів та пояснень не надавалось. А тому з урахуванням вищевикладених обставин вважає, що рішення № 5892 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є протиправним та підлягає скасуванню.

22 травня 2023 року позивачем було отримано рішення № 8460 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Підставою такого рішення стало те, що начебто у контролюючого органу з урахуванням отриманих від платника інформації про те, що позивач період часу з 01.01.2022 по 16.05.2023 постачав товар згідно УКТ ЗЕД 46.72. У зв`язку з чим було прийнято рішення відповідності критеріям ризиковості платника податку п. 8 Критерії ризиковості платника податку. З приводу вищевказаних обставин позивач направив пояснення від 31.05.2023 та надав відповідні документи, що підтверджується квитанцією № 2. Жодних рішень з приводу наданих документів та пояснень не надавалось. А тому з урахуванням вищевикладених обставин вважає, що рішення № 8460 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є протиправним та підлягає скасуванню.

06.06.2023 позивачем було отримано рішення № 9656 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Підставою такого рішення стало те, що начебто у контролюючого органу з урахуванням отриманих від платника інформації про те, що позивач період часу з 01.01.2022 по 16.05.2023 постачав товар згідно УКТ ЗЕД 46.72. У зв`язку з чим було прийнято рішення відповідності критеріям ризиковості платника податку п. 8 Критерії ризиковості платника податку З приводу вищевказаних обставин позивач направив пояснення від 09.06.2023 та надав відповідні документи, що підтверджується квитанцією № 2. Жодних рішень з приводу наданих документів та пояснень не надавалось.

19.06.2023 позивачем було отримано рішення № 10418 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Підставою такого рішення стало те, що начебто у контролюючого органу з урахуванням отриманих від платника інформації про те, що позивач період часу з 01.01.2022 по 16.05.2023 постачав товар згідно УКТ ЗЕД 46.72. У зв`язку з чим було прийнято рішення відповідності критеріям ризиковості платника податку п. 8 Критерії ризиковості платника податку З приводу вищевказаних обставин позивач направив пояснення від 06.07.2023 рік та надав відповідні документи, що підтверджується квитанцією № 2. Також було направлено скаргу на вказане рішення від 22.06.2023. Жодних рішень з приводу наданих документів та пояснень не надавалось. Рішення відповідача від 06.06.2023 № 9656, від 19.06.2023 № 10418 є аналогічними по своїй суті формі та обґрунтуванню рішенню від 22 травня 2023 року № 8460, а тому пояснення, що надавались відповідно до рішення № 8460 є аналогічними до рішень від 06.06.2023 № 9656, від 19.06.2023 № 10418. А тому вважає, що рішення від 06.06.2023 № 9656, від 19.06.2023 № 10418 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є протиправним та підлягає скасуванню.

17.07.2023 позивачем було отримано рішення № 12325 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Підставою такого рішення стало те, що начебто у контролюючого органу з урахуванням отриманих від платника інформації про те, що позивач період часу з 21.12.2022 по 17.07.2023 постачав товар згідно УКТ ЗЕД 46.72 своїм контрагентам згідно переліку. У зв`язку з чим було прийнято рішення відповідності критеріям ризиковості платника податку п. 8 Критерії ризиковості платника податку. А також ненадання позивачем документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості. Позивач надав пояснення з приводу контрагентів позивача. Жодних рішень з приводу наданих документів та пояснень не надавалось. А тому з урахуванням вищевикладених обставин вважає, що рішення № 12325 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи той факт, що між позивачем та його контрагентами були проведені реальні господарські операції, позивач вважає рішення відповідача:

- від 11 квітня 2023 року № 5892 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- 22 травня 2023 року № 8460 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- 06.06.2023 № 9656 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- 17.07.2023 № 12325 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Протиправними та такими, що підлягають скасуванню у зв`язку з відсутністю законних підстав для їх винесення. Окрім того позивач вважає, що вищевказані рішення спричиняють позивачеві порушення його пава на реєстрацію податкових накладних на суму, що перевищує 1 мільйон гривень, що спричиняє відповідачу збитків у неотриманні податкового кредиту.

Ухвалою від 26 вересня 2023 р. відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Встановити Головному управлінню ДПС у Запорізькій області п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для надання до суду відзиву на позов разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Від представника відповідача Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшов відзив в якому відповідач позовні вимоги не визнав та посилався на те, що у позивача жодним чином не виникли будь - які негативні наслідки у його господарській діяльності у зв`язку з тим, що відносно позивача були винесені спірні рішення, а також оскарженню підлягає лише рішення від 17.07.2023 та посилався на норми законодавства, що надають право відповідачу виносити такі рішення.

Відповідно до ч. 5ст. 262 КАС Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

На підставі приписів ч. 4ст. 229 КАС Українифіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні матеріали та з`ясувавши всі фактичні обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ТОВ «ТРЕНД-СТАЛЬ» здійснює операції з 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами. Згідно даних Єдиного реєстру підприємств та організацій України основні види діяльності ТОВ «ТРЕНД-СТАЛЬ» за КВЕД-2010:

46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами (основний)

Неспеціалізована оптова торгівля,

Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у.,

Кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія,

Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій

ТОВ «ТРЕНД-СТАЛЬ» використовує для здійснення фінансово-господарської діяльності орендовані приміщення, що підтверджується договором № 36/22ДП, та договором № 230922.

Відповідно до договору оренди № 36/22ДП Орендодавець передає в оренду а Орендар приймає в тимчасове платне користування обєкт оренди та сплачує орендну плату за використання орендованого майна на умовах цього договору. Обєктом оренди є наступне майно: приміщення ЛІТ «Б-2», № 6, 7, 8, 9, 10, 11 Загальна площа 350,4 кв. м. Місцезанаходження орендованого майна: м. Запоріжжя, вул Північне шосе, б 12. На підтвердження отримання в оренду вищевказаного майна було підписано акт приймання -передачі майна від 01.01.2022.

Окрім того підтвердженням фактичного використання орендованого майна підтверджується періодичними платежами від позивача на користь орендодавця, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями.

Відповідно до договору оренди № 230922 В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов`язується передати Орендареві у строкове платне приміщення, а Орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування приміщення, що визначене у цьому Договорі, та зобов`язується сплачувати Орендодавцеві орендну плату. Адреса приміщення, що оерндується с. Бірки, вул Лугова, 1. Загальна площа приміщення: 100 кв. м.

Підтвердженням фактичного використання орендованого майна підтверджується періодичними платежами від позивача на користь орендодавця, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями, а також актами приймання передачі наданих послуг з оренди приміщення та виставлених рахунків.

Окрім того, позивач надавав контролюючому органу довідку за формою 20-ОПП про об`єкти оподаткування через які проводиться діяльність де вказав вище вказані приміщення, що вкотре підтверджує використання даних приміщень у своїй господарській діяльності.

Також, на підтвердження того, що позивач зберігав у цих приміщеннях товар, який купляв та у подальшому реалізовував позивач надає інвентаризаційний опис залишків товару на складах позивача.

На підприємстві, згідно із штатним розписом підприємства, працевлаштовано 5 осіб, що підтверджує можливість виконання робіт, що передбачені КВЕД, що зокрема підтверджується податковим розрахунком сум доходу , нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, який було надіслано до податкового органу, що підтверджується квитанцією про прийняття такого розрахунку.

Позивач співпрацює з іноземними контрагентами для придбання номенклатури товару, яким у подальшому торгує на ринку України.

13 грудня 2021 року між позивачем та ROGO INDUSTRIAL CO LTD було укладено договір № 13122021.

Відповідно до умов вказаного договору Продавець зобов`язується продати, а Покупець купити сталь, далі по тексту Товар, номенклатура, кількість, ціна та строки поставки вказані в додатках, оформлених у формі специфікацій до контракту, який є його невід`ємною частиною.

Під товаром розуміється гарячеоцинкований стальний лист в рулонах з полімерним покриттям у кількості та якості, що визначені у специфікаціях. Одиниця товару - метрична тонна.

Поставка товару здійснюється на умовах Інкотермс 2010, а саме морським транспортом. Підтвердженням оплати за поставлений товар від ROGO INDUSTRIAL CO LTD надаємо платіжні інструкції з банку.

03 жовтня 2022 року між позивачем та AО C. Hartwing Gdynia було укладено договір про надання експедиційних послуг в області морських перевезень 2022/10-1.

Відповідно до умов договору Предметом даного договору є надання експедитором від імені та на користь замовника експедиційних послуг: послуг морського та каботажного транспорту, Є сміжних з водним транспортуванням та інших віднесених для транспортування, що передбачають відправку груза морським шляхом або в його відправці від морського перевізника у випадку імпортного грузу, а також надання додаткових видів послуг в заявці на транспортну експедицію, в тому числі послуг по митній очистці товару.

На виконання даного договору позивачем сплачувались відповідні платежі, що підтверджується платіжними інструкціями банку.

22 червня 2022 року між позивачем та Shandong IronSteel Group Jiangsu Trading Co. LTD було укладено договір 22062022

Відповідно до умов договору Відповідно до умов вказаного договору Продавець зобов`язується продати, а Покупець купити сталь, далі по тексту Товар, номенклатура, кількість, ціна та строки поставки вказані в додатках, оформлених у формі специфікацій до контракту, який є його невід`ємною частиною.

Під товаром розуміється гарячеоцинкований стальний лист в рулонах з полімерним покриттям у кількості та якості, що визначені у специфікаціях. Одиниця товару- метрична тонна.

Поставка товару здійснюється на умовах Інкотермс 2010, а саме морським транспортом.

01 листопада 2022 року між позивачем та Compass Trading Management SRL укладено договір на портові послуги № 1703-3.

Відповідно до умов даного договору обєктом договору є послуги , необхідні клієнту до товарів зазначеного нижче,

До обовязків перевізника входили забезпечити одержувача необхідним транспортом обладнанням, технічно відповідним і в умовах безпеки для подорожі.

15 грудня 2022 року між позивачем та Shandong IronSteel Group Jiangsu Trading Co. LTD було укладено договорі 15122022.

Відповідно до умов договору Відповідно до умов вказаного договору Продавець зобов`язується продати, а Покупець купити сталь, далі по тексту Товар, номенклатура, кількість, ціна та строки поставки вказані в додатках , оформлених у формі специфікацій до контракту, який є його невід`ємною частиною.

Під товаром розуміється гарячеоцинкований стальний лист в рулонах з полімерним покриттям у кількості та якості, що визначені у специфікаціях. Одиниця товару- метрична тонна.

Поставка товару здійснюється на умовах Інкотермс 2010, а саме морським транспортом.

Оплата товару підтверджується відповідними платіжними інструкціями. Доставка товару підтверджується відповідними CMR вантажно митні декларації.

Доставка товару, який вигружався за кордоном доставлявся на підставі Договорів-заявок, які укладав позивач із перевізниками. Такими перевізниками були ФОП ОСОБА_1 підтвердженням виконання робіт між позивачем та ФОП ОСОБА_1 є договори заявки, акти виконаних робіт, рахунки на оплату послуг та платіжні доручення про сплату відповідних послуг позивачем. Також, позивач користувався послугами ТОВ «РВ ДАФ ТРАНС», що підтверджується договорами заявками, актами виконаних робіт, рахунками на оплату послуг та платіжні доручення про сплату відповідних послуг позивачем. Також, позивач користувався послугами ФОП ОСОБА_2 , що підтверджується договорами заявками, актами виконаних робіт, рахунками на оплату послуг та платіжні доручення про сплату відповідних послуг позивачем. Також, позивач користувався послугами ФОП ОСОБА_3 , що підтверджується договорами заявками, актами виконаних робіт, рахунками на оплату послуг та платіжні доручення про сплату відповідних послуг позивачем. Також, позивач користувався послугами ТОВ Тріо Транс, що підтверджується договорами заявками, актами виконаних робіт, рахунками на оплату послуг та платіжні доручення про сплату відповідних послуг позивачем

09 січня 2023 року між позивачем та Jigang Supply Chain Co. LTD укладено договір 09012023.

Відповідно до умов договору Відповідно до умов вказаного договору Продавець зобов`язується продати, а Покупець купити сталь, далі по тексту Товар, номенклатура, кількість, ціна та строки поставки вказані в додатках , оформлених у формі специфікацій до контракту, який є його невід`ємною частиною.

Під товаром розуміється гарячеоцинкований стальний лист в рулонах з полімерним покриттям у кількості та якості, що визначені у специфікаціях. Одиниця товару- метрична тонна. Поставка товару здійснюється на умовах Інкотермс 2010, а саме морським транспортом. Підтвердженням отримання товару є відповідні CMR та вантажно митні декларації

11 квітня 2023 року позивачем було отримано рішення № 5892 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Підставою такого рішення стало те, що начебто у контролюючого органу виявлено обставини та/або отримання інформації про те, що позивач період часу з 01.01.2022 по 31.03.2023 постачав товар згідно УКТ ЗЕД 7210 до платника податків за ЄДРПОУ 43646903. У зв`язку з чим було прийнято рішення відповідності критеріям ризиковості платника податку п. 8 Критерії ризиковості платника податку. Що стосується контрагента позивача ЄДРПОУ 43646903 (ТОВ «ВСК ПРОКАТ»), що стало причиною винесеного рішення № 5892 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Судом досліджено наступне. 28.10.2022 між позивачем та ТОВ «ВСК ПРОКАТ» був укладений договір постачання товару № 2810/8

Відповідно до умов договору Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах , визначених у цьому договорі поставити покупцю товар , ціна та асортимент якого визначена в Рахунку, а покупець зобов`язаний своєчасно прийняти та оплатити товар у відповідності до умов визначеним цим договором.

Доставка товару позивачем на адресу ТОВ «ВСК ПРОКАТ» підтверджується наступними документами: підписаним договором, ТТН № 33, платіжними інструкціями 177, 146, 172, 170 зареєстрованими податковими накладними 1, 11, 13, 13, видатковими накладними 33, 31, рахунками на оплату.

Одночасно суд звертає увагу, що форми документообігу, що затверджені на законодавчому рівні та використовувались Позивачем у своїй діяльності (згідно з додатками), є належними, складеними без порушень та відповідають вимогам, що встановлені для первинних документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документи, що пов`язані з Договором є такими, що належним чином документально оформлені, що виключає наявність критерію для винесення рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Окрім того рішення № 5892 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку було прийнято лише на тій підставі, що по відношенню до ТОВ «ВСК ПРОКАТ» було також винесено аналогічне рішення. Проте, зазначаємо, що рішенням № 92609 від 08.05.2023 ТОВ «ВСК ПРОКАТ» було прийнято рішення про невідповідність платника критеріям ризиковості.

Рішення по справі «Інтерсплав проти України» (заява №803/02); у п. 38 якого визначено, що у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повиннізастосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осібпри відсутності зловживання з їх боку.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством (частина 1 статті 19 Конституції України).

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов`язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими правопорушеннями.

Позивач не може нести відповідальність за дотримання вимог податкового та іншого законодавства посадовими особами контрагентів.

З приводу вищевказаних обставин позивач направив пояснення від 11.05.2023 та надав відповідні документи, що підтверджується квитанцією № 2.

Жодних рішень з приводу наданих документів та пояснень не надавалось. З урахуванням вищевикладених обставин суд зазначає, що рішення № 5892 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є протиправним та підлягає скасуванню.

22 травня 2023 року позивачем було отримано рішення № 8460 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Підставою такого рішення стало те, що начебто у контролюючого органу з урахуванням отриманих від платника інформації про те, що позивач період часу з 01.01.2022 по 16.05.2023 постачав товар згідно УКТ ЗЕД 46.72. У зв`язку з чим було прийнято рішення відповідності критеріям ризиковості платника податку п. 8 Критерії ризиковості платника податку

Фактично рішення № 8460 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку зводиться до того, що відповідач вважає усі поставки позивача такими, що підпадають під критерії ризикових.

Що стосується контрагентів позивача за період з 01.01.2022 по 16.05.2023, що стало причиною винесеного рішення № 8460 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку суд зазначає насутпне.

11.05.2021 між позивачем та ТОВ Проект - Сталь було укладено договір постачання товару № 1105/1.

Відповідно до умов договору Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах визначеним у цьому Договорі поставити покупцю товар ціна асортимент , якого визначена у рахунку а покупець зобов`язаний вчасно прийняти товар та оплатити його у відповідності до умов визначених договором.

Так, на виконання умов договору позивач поставив ТОВ "Проект - Сталь" продукцію за період 01.01.2022 по 16.05.2023, що підтверджується підписаним договором, видатковою накладною 50, 51, 52, рахунками на оплату та платіжними інструкціями про сплату за товар

Тобто між позивачем та контрагентом відбулась господарська операція, яка підтверджує первинними документами.

Окрім того 01.04.2020 між позивачем та ТОВ «Капітель - Сталь» було укладено договір № 0104/7

Відповідно до умов договору Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах визначеним у цьому Договорі поставити покупцю товар ціна асортимент , якого визначена у рахунку а покупець зобов`язаний вчасно прийняти товар та оплатити його у відповідності до умов визначених договором.

Так, на виконання умов договору позивач поставив «Капітель-Сталь» продукцію за період 01.01.2022 по 16.05.2023, що підтверджується підписаним договором, видатковою накладною 1,41, 44, 45, 46, 47, 48, 49, рахунками на оплату та платіжними інструкціями про сплату за товар. Тобто між позивачем та контрагентом відбулась господарська операція, яка підтверджує первинними документами.

Документи, що пов`язані з Договором є такими, що належним чином документально оформлені, що виключає наявність критерію для винесення рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. З приводу вищевказаних обставин позивач направив пояснення від 31.05.2023 та надав відповідні документи, що підтверджується квитанцією № 2. А тому з урахуванням вищевикладених обставин суд приходить до висновку, що рішення № 8460 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є протиправним та підлягає скасуванню.

06.06.2023 позивачем було отримано рішення № 9656 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Підставою такого рішення стало те, що начебто у контролюючого органу з урахуванням отриманих від платника інформації про те, що позивач період часу з 01.01.2022 по 16.05.2023 постачав товар згідно УКТ ЗЕД 46.72. У зв`язку з чим було прийнято рішення відповідності критеріям ризиковості платника податку п. 8 Критерії ризиковості платника податку

Фактично рішення № 9656 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку зводиться до того, що відповідач вважає усі поставки позивача такими, що підпадають під критерії ризикових. Фактично підставою для винесення даного рішення стало те, що позивач не надав документів, що можуть свідчити про невідповідність ризиковості.

З приводу вищевказаних обставин позивач направив пояснення від 09.06.2023 та надав відповідні документи, що підтверджується квитанцією № 2. Жодних рішень з приводу наданих документів та пояснень не надавалось.

19.06.2023 позивачем було отримано рішення № 10418 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Підставою такого рішення стало те, що начебто у контролюючого органу з урахуванням отриманих від платника інформації про те, що позивач період часу з 01.01.2022 по 16.05.2023 постачав товар згідно УКТ ЗЕД 46.72. У зв`язку з чим було прийнято рішення відповідності критеріям ризиковості платника податку п. 8 Критерії ризиковості платника податку. Фактично рішення № 10418 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку зводиться до того, що відповідач вважає усі поставки позивача такими, що підпадають під критерії ризикових. Фактично підставою для винесення даного рішення стало те, що позивач не надав документів, що можуть свідчити про невідповідність ризиковості. З приводу вищевказаних обставин позивач направив пояснення від 06.07.2023 та надав відповідні документи, що підтверджується квитанцією № 2. Також було направлено скаргу на вказане рішення від 22.06.2023. Жодних рішень з приводу наданих документів та пояснень не надавалось. Отже, рішення відповідача від 06.06.2023 № 9656, від 19.06.2023 № 10418 є аналогічними по своїй суті формі та обґрунтуванню рішенню від 22 травня 2023 року № 8460, а тому суд приходить до вусновку, що рішення від 06.06.2023 № 9656, від 19.06.2023 № 10418 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є протиправним та підлягає скасуванню.

17.07.2023 позивачем було отримано рішення № 12325 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Підставою такого рішення стало те, що начебто у контролюючого органу з урахуванням отриманих від платника інформації про те, що позивач період часу з 21.12.2022 по 17.07.2023 постачав товар згідно УКТ ЗЕД 46.72 своїм контрагентам згідно переліку. У зв`язку з чим було прийнято рішення відповідності критеріям ризиковості платника податку п. 8 Критерії ризиковості платника податку. А також ненадання позивачем документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості.

Що, стосується контрагентів ЄДРПОУ 41175797 та ЄДРПОУ 43866593, то суд зазначає наступне.

01.04.2021 між позивачем та його контрагентом ЄДРПОУ 41175797 було укладено договір 0104/5.

Відповідно до умов договору Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах визначеним у цьому Договорі поставити покупцю товар ціна асортимент, якого визначена у рахунку а покупець зобов`язаний вчасно прийняти товар та оплатити його у відповідності до умов визначених договором.

Так, на виконання умов договору позивач придбав товар у контрагента, що підтверджується підписаним договором, податковими накладними 5, 7, 7, 5, видатковою накладною 8, 99, 52 99, 8 рахунками на оплату та платіжними інструкціями про сплату за товар

Тобто між позивачем та контрагентом відбулась господарська операція, яка підтверджує первинними документами.

28.12.2021 між позивачем та його контрагентом ЄДРПОУ 43866593 було укладено договір 2812/1

Відповідно до умов договору Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах визначеним у цьому Договорі поставити покупцю товар ціна асортимент , якого визначена у рахунку а покупець зобов`язаний вчасно прийняти товар та оплатити його у відповідності до умов визначених договором.

Так, на виконання умов договору позивач купив у контрагента продукцію, що підтверджується підписаним договором, видатковою накладною 410, 46 податковою накладною 4, 10, 46, 10, рахунками на оплату та платіжними інструкціями про сплату за товар. Тобто між позивачем та контрагентом відбулась господарська операція, яка підтверджує первинними документами

Що, стосується контрагентів ЄДРПОУ 4494522517, то суд зазначає наступне.

Між позивачем та Д-ІКС-Сталь було укладено договір 2023-04-01.

Відповідно до умов договору Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах визначеним у цьому Договорі поставити покупцю товар ціна асортимент , якого визначена у рахунку а покупець зобов`язаний вчасно прийняти товар та оплатити його у відповідності до умов визначених договором.

Так, на виконання умов договору позивач поставив продукцію, що підтверджується підписаним договором, видатковою накладною 7 податковою, рахунком на оплату.

Тобто між позивачем та контрагентом відбулась господарська операція, яка підтверджує первинними документами. Як видно, документи, що пов`язані з Договором є такими, що належним чином документально оформлені, що виключає наявність критерію для винесення рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. А тому з урахуванням вищевикладених обставин суд вважає, що рішення № 12325 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є протиправним та підлягає скасуванню.

Як слідує зі змісту відзиву Відповідача, у позивача жодним чином не виникли будь-які негативні наслідки у його господарській діяльності у зв`язку з тим, що відносно позивача були винесені спірні рішення.

З вказаним суд не погоджується, в звязку з тим, що з моменту винесення оспорюваних рішень у позивача виникли проблеми, щодо реєстрації податкових накладних. Вказане підтверджується реєстром податкових накладних реєстрація, яких була зупинена. Отже, з викладеного вбачається, що оскаржувані рішення порушують права позивача, завдає шкоду його діловій репутації та перешкоджає господарській діяльності.

Що стосується тверджень відповідача про те, що оскарженню підлягає лише рішення від 17.07.2023, то в даному випадку суд зазначає, що жодних доказів того, що рішення які є предметом позову були скасовані, або є недіючими відповідачем не надано, більш того в кабінеті позивача вбачається, що навіть рішення від 11.04.2023 наразі діє, адже жодних даних про закінчення дії вказаного рішення не має, а тому оскарженню підлягають усі рішення, що були визначені позовною заявою.

Що стосується підстав включення позивача до реєстру ризикових, з приводу недостатності трудових ресурсів та здійснення операції з товариствами, які були включені до реєстру ризикових. З даного приводу суд зазначає.

Відповідно правової позиції Верховного Суду, викладеної зокрема в постанові від 10.04.2020 у справі № 440/1082/19, порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Вказана позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема і в постанові від 20 березня 2020 року у справі № 813/5407/15, тощо.

Чинним законодавством не регламентовано питання щодо кількості штатних працівників або інших обов`язкових ресурсів для здійснення певного виду господарської діяльності. Оскаржувані рішення не містять посилань на конкретну податкову інформацію стосовно кількості працюючих осіб. Відповідач не зазначає, яка на його думку кількість трудових ресурсів необхідна для здійснення основного виду діяльності позивача, а фермерська діяльність вже давно здійснюється у механізований спосіб, що не потребує значної кількості трудових ресурсів.

Відповідно до п. 65 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009. Суд вважає, що загальні інтереси спільноти полягають у підтриманні фінансової стабільності системи оподаткування ПДВ разом із її сукупністю нормам щодо нарахування ПДВ до сплати, податкових пільг, податкового кредиту та відшкодування ПДВ. Основними елементами підтримання такої стабільності слід визнати повне і своєчасне виконання усіма платниками ПДВ своїх зобов`язань щодо декларування та сплати ПДВ та, в кінцевому результаті, запобігання будь-яких видів шахрайських зловживань у вказаній системі. Щодо цього Суд визнав, що необхідно покладати край спробам зловживання у сфері оподаткування і що з метою попередження таких зловживань може бути розумним передбачати у національному законодавстві вимоги особливої обачливості для платників ПДВ.

У п. (b) "Порушення справедливого балансу між конкуруючими інтересами" Суд відзначив, що необхідно оцінити, чи заходи, вжиті зі сторони держави з метою підтримання фінансової стабільності системи оподаткування ПДВ і викорінення шахрайських зловживань в даній системі, були співрозмірними праву компанії-заявника на мирне користування своєю власністю.

В п. 38 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Інтерсплав" проти України" від 09.01.2007 Суд нагадав, що держави мають широкі межі самостійної оцінки у визначенні того, у чому полягає публічний інтерес, оскільки національний законодавчий орган, реалізуючи соціальну та економічну політику, має широке коло повноважень. Однак такі межі оцінювання не є абсолютними, і їх застосування підлягає перегляду органами Конвенції (див. рішення у справі "Lithgow and Others v. the United Kingdom" від 8 липня 1986 року, Серія А, N 102, стор. 50 - 51, п. п. 121 - 122). На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи, відповідачем зазначених вище принципів дотримано не було.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Суд вважає, що в даному випадку контролюючим органом не доведено наявності підстав для віднесення підприємства позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості.

Таким чином, можна прийти до висновку, що відповідачем протиправно зазначив, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання за ознакою «невідповідність реалізованих товарів/послуг придбаним», у зв`язку з чим рішення ГУ ДПС у Запорізькій області є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до положеньпостанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»внесення скаржника до переліку ризикових платників перешкоджає провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що оскаржуване рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Отже, наявність оскаржуваного рішення та, відповідно, перебування позивача у переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, які складаються підприємством, що безпідставно ускладнює господарську діяльність позивача та відносини з контрагентами, а, отже, оскаржуваними рішеннями безпосередньо порушуються права позивача.

Відповідно до п. 56.4. ст. 56 Податкового кодексу України під час процедури адміністративного оскарження обов`язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Обов`язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов`язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов`язання. (Такої правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України у своїй ухвалі від 24.04.2014 по справі № К/800/29370/13, та ухвалі від 28.01.2016 по справі № К/800/40037/15).

Крім того, такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.». (Такої правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України у своїй ухвалі від 13.02.2014 по справі № К/800/31023/13).

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 19 частини першоїстатті 4 КАС Українивизначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Згідно з ч. 1ст. 5 КАС Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначаєПодатковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI(далі -ПК України).

Відповідно до п.п20.1.45. п.20.1ст.20 ПК Україниконтролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом61.1. статті61 ПК Українивизначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п.62.1.2п.62.1ст.62 ПК Україниподатковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно - аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п.71.1ст.71 ПК Україниінформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п. 74.1, 74.3 ст. 74 податкова інформація, зібрана відповідно до цьогоКодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11 грудня 2019 року, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а`або«б» пункту187.1статті187, абзацу першого пунктів201.1,201.7,201.10статті201 Податкового кодексу України(далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку № 1165).

Додатками № 1 та № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту16.1.3пункту16.1статті16та абзацу першого пункту49.2і пункту49.18статті49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту16.1.3пункту16.1статті16та пункту46.2статті46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком № 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)».

Оскаржувані рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - «невідповідність реалізованих товарів/послуг придбаним», як і не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Відповідно до п. 25 Порядку № 1165, Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п. 44-46 Порядку № 1165, Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

У п. 40 Порядку № 1165, зокрема, зазначено: «… Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні. Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії .…».

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Також,статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі «ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: «50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

Отже, ну думку позивача, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання ГУ ДПС у Запорізькій області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Слід враховувати, що наслідком прийняття відповідачем спірних рішень та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування. Такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів.

Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття такого рішення є також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

При цьому право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначається з норми пункту 6 Порядку № 1165, за яким у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Верховний Суд у постанові від 19 листопада 2021 року по справі № 140/17441/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року по справі № 340/1098/20.

Так, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Однак відповідач не надав жодного належного доказу, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який би слугував підставою для прийняття оскаржуваних рішень та був покладений в основу їх прийняття.

Податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону. Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 по справі № 160/93/19, від 04.06.2020 року по справі № 340/422/19 та від 16.04.2021 по справі № 813/1301/15.

Верховний Суд у постанові від 22 липня 2021 по справі № 520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

Оскаржувані рішення не містять суті та характеру податкової інформації, що стала підставою для прийняття таких.

Оскільки рішення про визначення позивача таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягають скасуванню, то зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч наведеним вимогам відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваних рішень.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 13 420, 00 грн що підтверджується платіжним дорученням.

За таких обставин, судовий збір сплачений позивачем в розмірі 13 420,00 грн, стягується відповідно достатті 139 КАС України, на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, яким прийнято протиправні рішення про відмову в реєстрації спірних податкових накладних, а саме ГУ ДПС у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246 та 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТРЕНД-СТАЛЬ» (69006, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Незалежної України, будинок 18, кв. 7, ЄДРПОУ 43418296) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663), про визнання протиправним та скасування рішення,зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11 квітня 2023 року № 5892 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22 травня 2023 року № 8460 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку

Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.06.2023 року № 9656 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку

Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.07.2023 року № 12325 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕНД-СТАЛЬ» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань, Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТРЕНД-СТАЛЬ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 13 420 (тринадцять тисяч чотиреста двадцять) гривень 00 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно достатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленимистаттями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписане суддею 25 січня 2024 року.

Суддя Р.В. Сацький