Рішення

від 26.01.2024 по справі 320/7109/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2024 року м.Київ№ 320/7109/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Головенко О.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загальними позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Б-К" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "К-Б-К" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві та просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 28.02.2023 № 152900410, прийняте на підстві акта перевірки від 31.01.2023 № 8047/Ж5/26-15-04-10-03/33097729, про донорахування ТОВ "К-Б-К" орендної плати з юридичних осіб в сумі 405 848,05 грн;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 28.02.2023 № 152920410, прийняте на підстві акта перевірки від 31.01.2023 № 8051/Ж5/26-15-04-10-03/33097729, про донорахування ТОВ "К-Б-К" орендної плати з юридичних осіб в сумі 675 992,69 грн;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 28.02.2023 № 153720410, прийняте на підстві акта перевірки від 31.01.2023 № 8056/Ж5/26-15-04-10-03/33097729, про донорахування ТОВ "К-Б-К" орендної плати з юридичних осіб в сумі 662 181,00 грн;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 28.02.2023 № 1523730410, прийняте на підстві акта перевірки від 31.01.2023 № 8058/Ж5/26-15-04-10-03/33097729, про донорахування ТОВ "К-Б-К" орендної плати з юридичних осіб в сумі 609 383,82 грн;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 28.02.2023 № 153810410, прийняте на підстві акта перевірки від 31.01.2023 № 8060/Ж5/26-15-04-10-03/33097729, про донорахування ТОВ "К-Б-К" орендної плати з юридичних осіб в сумі 583 949,87 грн;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 28.02.2023 № 154860410, прийняте на підстві акта перевірки від 31.01.2023 № 8062/Ж5/26-15-04-10-03/33097729, про донорахування ТОВ "К-Б-К" орендної плати з юридичних осіб в сумі 587 490,71 грн;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 28.02.2023 № 154920410, прийняте на підстві акта перевірки від 31.01.2023 № 8065/Ж5/26-15-04-10-03/33097729, про донорахування ТОВ "К-Б-К" орендної плати з юридичних осіб в сумі 599 490,13 грн;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 28.02.2023 № 1574960410, прийняте на підстві акта перевірки від 31.01.2023 № 8067/Ж5/26-15-04-10-03/33097729, про донорахування ТОВ "К-Б-К" орендної плати з юридичних осіб в сумі 610 809,29 грн;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 28.02.2023 № 154980410, прийняте на підстві акта перевірки від 31.01.2023 № 8078/Ж5/26-15-04-10-03/33097729, про донорахування ТОВ "К-Б-К" орендної плати з юридичних осіб в сумі 609 482,36 грн;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 28.02.2023 № 154990410, прийняте на підстві акта перевірки від 31.01.2023 № 8044/Ж5/26-15-04-10-03/33097729, про донорахування ТОВ "К-Б-К" орендної плати з юридичних осіб в сумі 610 408,17 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2023 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.04.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним не було допущено порушень в частині нарахування зобов`язання з оплати за оренду земельної ділянки за березень грудень 2022 року, оскільки існують прямі норми Податкового кодексу України (далі - ПК України), що звільняють від оплати за вказаний період.

Також, позивач звертає увагу, що станом на дату подання позовної заяви діють норми постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 та наказу Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309, що дає підстави чітко визначити про звільнення від сплати податку. За наведених обставин позивач вважає, що оскаржувані рішення контролюючого органу є протиправними та підлягають скасуванню.

26.04.2023 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснив, що згідно з внесеними Законом № 2120 змінами до ПК України плата за землю не нараховується та не сплачується лише на підставі затвердженого Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначений Кабінетом Міністрів України. Поряд з цим, такий перелік територій Кабінетом Міністрів України не визначений, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та скасуванню не підлягають.

Також 08.05.2023 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній зазначив, що доводи відповідача, викладені у відзиві, є необґрунтованими. Представник позивача акцентував увагу на тому, що 06.05.2023 набув чинності Закону України від 11.04.2023 № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене пошкоджене нерухоме майно». Зазначає, що п. 69.14 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України міститься норма відповідно до якої за період за 01.01.2022 до 31.12.2022 не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 01.03.2022 до 31.12.2022 - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

На думку позивача законодавець своїми змінами визначив порядок нарахування та сплати юридичними особами земельного податку за період з 01.03.2022 по 31.12.2022, удосконалив та усунув неузгодженості в частині застосування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Ухвалою суду від 15.09.2023 підготовче провадження було закрито та за клопотанням сторін продовжено розгляд справи по суті в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані сторонами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

20.06.2022 ТОВ «К-Б-К» було подано до контролюючого органу декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за березень травень 2022 року.

В подальшому декларації з плати за землю подавалися платником податку за загальним правилом.

Так, за період березень 2022 року позивачем задекларовано орендну плату за землю, в тому числі за березень 2022 року 324 387,24 грн, квітень 2022 року 450 661,79 грн, травень 2022 року 441 545,00 грн, червень 2022 року 406 255,88 грн, липень 2022 року 389 299,91 грн, серпень 2022 року 391 660,47 грн, вересень 2022 року 399 660,09 грн, жовтень 2022 року 407 206,19 грн, листопад 2022 року 406 321,57 грн та за грудень 2022 року 406 938,78 грн.

Через збройну агресію російської федерації, Законом України «Про внесення змін до ПК України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120 від 15.03.2022 внесено зміни до ПК України, зокрема, щодо оподаткування земельних ділянок.

З огляду на внесені зміни до ПК України, а також враховуючи той факт, що на території м. Києва та Київської області в лютому-березні 2022 року велися бойові дії, 19.01.2023 позивачем подано уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за березень грудень 2022 року.

31.01.20233 Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральні перевірки уточнюючих податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за період з березня по грудень 2022 року ТОВ «К-Б-К», за результатами якої складено акти, а саме: № 8047/Ж5/26-15-04-14-03/33087730; № 8051/Ж5/26-15-04-14-03/33087730; № 8056/Ж5/26-15-04-14-03/33087730; № 8058/Ж5/26-15-04-14-03/33087730; № 8060/Ж5/26-15-04-14-03/33087730; № 8062/Ж5/26-15-04-14-03/33087730; № 8065/Ж5/26-15-04-14-03/33087730; № 8067/Ж5/26-15-04-14-03/33087730; № 8078/Ж5/26-15-04-14-03/33087730; № 8044/Ж5/26-15-04-14-03/33087730.

У акті перевірки податковим органом вказано, що сума податкового зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб, зазначена ТОВ ТОВ «К-Б-К» в уточнюючій податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за березень грудень 2022 року, є нижча, ніж визначено за результатами камеральної перевірки.

Контролюючим органом було визначено, що відповідальність платника податків за заниження податкового зобов`язання передбачена п. 123.1 ст. 123 ПК України.

Як наслідок Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення рішення про збільшення ТОВ «К-Б-К» суми грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб, а саме:

від 28.02.2023 № 152900410 на підставі акта перевірки від 31.01.2023 № 8047/Ж5/26-15-04-14-03/33087730, нараховано 405 484, 05 грн (з яких 324 387, 24 грн податкове зобов`язання та 81 096, 81 грн штрафні санкції);

від 28.02.2023 № 152920410 на підставі акта перевірки від 31.01.2023 № 8051/Ж5/26-15-04-14-03/33087730, нараховано 675 992, 69 грн (з яких 450 661, 79 грн податкове зобов`язання та 225 330, 90 грн штрафні санкції);

від 28,02.2023 № 153720410 на підставі акта перевірки від 31.01.2023 № 8056/Ж5/26-15-04-14-03/33087730, нараховано 662 181, 00 грн (з яких 441 454, 00 грн податкове зобов`язання та 220 727, 00 грн штрафні санкції);

від 28:02.2023 № 153730410 на підставі акта перевірки від 31.01.2023 № 80.58/Ж5/26-15-04-14-03/33087730, нараховано 609 383, 82 грн (з яких 406 255, 88 грн податкове зобов`язання та 203 127, 94 грн штрафні санкції);

від 28.02.2023 № 153810410 на підставі акта перевірки від 31.01.2023 № 8060/Ж5/26-15-04-14-03/33087730, нараховано 583 949,87 грн (з яких 289 299, 91 грн податкове зобов`язання та 194 649, 96 грн штрафні санкції);

від 28:02:2023 № 154860410 на підставі акта перевірки від 31.01.2023 № 8062/Ж5/26-15-04-14-03/33087730, нараховано 587 490, 71 грн (з яких 391 660, 47 грн, податкове зобов`язання та 195 830, 24 грн штрафні санкції);

від 28.02.2023 № 2154920410 на підставі акта перевірки від 31.01.2023 № 8065/Ж5/26-15-04-14-03/33087730, нараховано 599 490, 13 грн (з яких 399 660, 09 грн податкове зобов`язання та 199 830, 04 грн штрафні санкції);

від 28.02.2023 № 1574960410 на підставі акта перевірки від 31.01.2023 № 8067/5/26-15-04-14-03/33087730, нараховано 610 809, 29 грн (з яких 407 206, 19 грн податкове зобов`язання та 203 603, 10 грн штрафні санкції);

від 28.02.2023 № 154980410 на підставі акта перевірки від 31.01.2023 № 8078/5/26-15-04-14-03/33087730, нараховано 609 482, 36 грн (з яких 406 321, 57 грн, податкове зобов`язання та 203 160, 79 грн штрафні санкції);

від 28.02.2023 № 154990410 на підставі акта перевірки від 31.01.2023 № 8044/Ж5/26-15-04-14-03/33087730, нараховано 610 408, 17 грн (з яких 406 930, 78 грн податкове зобов`язання та 203 469, 39 грн штрафні санкції).

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За визначенням пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з пп. 14.1.72, 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України земельним податком визнається обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Статтею 269 ПК України визначено, що платниками плати за землю є:

платники земельного податку: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування;

платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Згідно з положеннями ст. 270 ПК України об`єктами оподаткування платою за землю є:

об`єкти оподаткування земельним податком: земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування;

об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця, протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п. 287.7 ст. 287 ПК України у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Відповідно до п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПК України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Статтею 274 ПК України установлено, що ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (п. 274.1), Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форм власності) (п. 274.2).

Як встановлено п. 286.1 ст. 286 ПК України центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В той же час, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120 від 15.03.2022 доповнено п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України п.п. 69.14, відповідно до якого тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Тобто, починаючи з 01.03.2022 від оподаткування земельним податком звільняються земельні ділянки, які розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

Враховуючи вищенаведені положення законодавства 19.01.2023 позивачем подано уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за податковий (звітний період) за березень грудень 2022 року.

Поряд з цим, під час проведення камеральних перевірок уточнюючих звітностей позивача контролюючим органом не враховано зазначені вище положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120 від 15.03.2022.

Крім того, суд звертає увагу, що з 24.02.2022 територія міста Києва та Київської області була територією на якій ведуться (велися) бойові дії.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25.04.2022, в яких відсутнє місто Київ та Київська область, що свідчить про їх звільнення від окупантів.

В той же час, згідно з положеннями Закону № 2120 від оподаткування звільняються також земельні ділянки, на території яких велись бойові дії.

Оскільки на території міста Києва, де розташована ділянка позивача, велися бойові дії, що підтверджується інформацією з відкритих джерел, а саме про те, що всю Київську область звільнили від російських окупантів лише 02.04.2022, що також свідчить про проведення бойових дій на території міста Києва та Київської області.

При цьому, суд зазначає, що у положеннях ПК України, серед основних засад податкового законодавства, передбачено принцип презумпції правомірності рішень платника податків, суть якого зводиться до того, що у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, то позитивне рішення приймається на користь платника податку.

Отже, мова йде не лише про загальнообов`язкове усунення юридичних колізій, яке є одночасно і правом (повноваженням), і процесуальним обов`язком суду при звичайному (безвідносно до виду правовідносин) правозастосуванні. Мова про порядок вирішення ситуацій, у яких стикаються (конфліктують) інтереси платника податків і контролюючого органу, а норми податкового права, що регулюють такі правовідносини, прямо чи внаслідок їх тлумачення, а також у своїй сукупності, не є однозначними та допускають множинне трактування їхніх прав та обов`язків, внаслідок якого можливе вирішення справи як на користь платника, так і проти нього.

Презумпція сформульована як принцип у ст. 4 ПК України (п. 4.1.4). Саме таким чином встановлено найвищий ступінь її імперативності. Крім того, презумпція також закріплена як спеціальна норма у п. 56.21 ст. 56 ПК України саме для цього виду правовідносин, що означає безумовне її врахування при вирішенні спорів, що регулюються означеною статтею.

Сама юридична конструкція норми п. 56.21 ст. 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду. Більше того, наведеною нормою охоплюються не лише очікування платника, запровадженням у податковому законодавстві цієї презумпції як принципу (основної засади) накладається відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного нею варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 380/671/20.

Також, суд звертає увагу на те, що згідно з абзацу 1 п. 284.1 ст. 284 ПК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, про затвердження ставок земельного податку відповідно до ПК України.

Рішенням Київської міської ради від 09.12.2021 № 3704/3745 «Про бюджет міста Києва на 2022 рік» були установлені мінімальні розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності міської територіальної громади міста Києва.

Поряд з цим, Київська міська рада рішенням від 13.09.2022 № 5449/5490 внесла зміни до рішення Київради від 09.12.2021 № 3704/3745 «Про бюджет міста Києва на 2022 рік», встановивши, що з 01.03.2022 по 31.05.2022 застосовується ставка орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки) в розмірі 0 відсотка.

Верховний Суд в постанові від 02.08.2022 у справі № 813/567/18 висловив позицію, що ПК України закріплює мінімальний розмір орендної плати за землю, а не будь-які заборони чи обмеження щодо застосування органами місцевого самоврядування пільги з такої орендної плати.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Таким чином, вищевказаним рішенням Київська міська рада надала юридичним та фізичним особам пільгу з орендної плати за землю комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 28.02.2023 № 152900410, № 152920410, № 153720410, № 1523730410, № 153810410, № 154860410, № 154920410, № 1574960410, № 154980410, № 154990410 прийняті податковим органом без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, що є правовою підставою для його скасування.

Суд наголошує, що рішенням від 22.11.2007 у справі Україна-Тюмень проти України у п. 49 Європейський суд з прав людини вказав, що найважливіша вимога ст. 1 Протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише на умовах, передбачених законом, а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію законів. У п. 55 зазначеного рішення надано тлумачення пропорційності втручання в право на мирне володіння майном та зазначив, що таке втручання повинно бути здійснено з дотриманням справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та захисту основоположних прав особи.

Суд враховує роз`яснення, що викладені у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Цей же принцип знайшов свій вираз у низці рішень Європейського суду з прав людини, у яких ЄСПЛ неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain); рішення у справі "Серявін та інші проти України").

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, з урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при подані даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 26 840,00 грн (платіжні доручення від 13.03.2023 № 3712, № 3713, № 3714, № 3715, № 3716, № 3717, № 3718 № 3719, № 3720, № 3721), суд вважає за необхідне стягнути його на користь позивача.

Керуючись ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, а саме:

від 28.02.2023 № 152900410, прийняте на підстві акта перевірки від 31.01.2023 № 8047/Ж5/26-15-04-10-03/33097729, про донорахування ТОВ "К-Б-К" орендної плати з юридичних осіб в сумі 405 848,05 грн;

від 28.02.2023 № 152920410, прийняте на підстві акта перевірки від 31.01.2023 № 8051/Ж5/26-15-04-10-03/33097729, про донорахування ТОВ "К-Б-К" орендної плати з юридичних осіб в сумі 675 992,69 грн;

від 28.02.2023 № 153720410, прийняте на підстві акта перевірки від 31.01.2023 № 8056/Ж5/26-15-04-10-03/33097729, про донорахування ТОВ "К-Б-К" орендної плати з юридичних осіб в сумі 662 181,00 грн;

від 28.02.2023 № 1523730410, прийняте на підстві акта перевірки від 31.01.2023 № 8058/Ж5/26-15-04-10-03/33097729, про донорахування ТОВ "К-Б-К" орендної плати з юридичних осіб в сумі 609 383,82 грн;

від 28.02.2023 № 153810410, прийняте на підстві акта перевірки від 31.01.2023 № 8060/Ж5/26-15-04-10-03/33097729, про донорахування ТОВ "К-Б-К" орендної плати з юридичних осіб в сумі 583 949,87 грн;

від 28.02.2023 № 154860410, прийняте на підстві акта перевірки від 31.01.2023 № 8062/Ж5/26-15-04-10-03/33097729, про донорахування ТОВ "К-Б-К" орендної плати з юридичних осіб в сумі 587 490,71 грн;

від 28.02.2023 № 154920410, прийняте на підстві акта перевірки від 31.01.2023 № 8065/Ж5/26-15-04-10-03/33097729, про донорахування ТОВ "К-Б-К" орендної плати з юридичних осіб в сумі 599 490,13 грн;

від 28.02.2023 № 1574960410, прийняте на підстві акта перевірки від 31.01.2023 № 8067/Ж5/26-15-04-10-03/33097729, про донорахування ТОВ "К-Б-К" орендної плати з юридичних осіб в сумі 610 809,29 грн;

від 28.02.2023 № 154980410, прийняте на підстві акта перевірки від 31.01.2023 № 8078/Ж5/26-15-04-10-03/33097729, про донорахування ТОВ "К-Б-К" орендної плати з юридичних осіб в сумі 609 482,36 грн;

від 28.02.2023 № 154990410, прийняте на підстві акта перевірки від 31.01.2023 № 8044/Ж5/26-15-04-10-03/33097729, про донорахування ТОВ "К-Б-К" орендної плати з юридичних осіб в сумі 610 408,17 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «К-Б-К» (код ЄДРПОУ 33097730) судові витрати у сумі 26840 (двадцять шість вісімсот сорок) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.