Рішення

від 26.01.2024 по справі 400/10548/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повне)

м. Миколаїв

26 січня 2024 р.справа № 400/10548/21 Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Бєлякової М.Д.,

представника позивача: Бунчук Д.О.,

представника відповідача: Косовської І.В.,

у відкритому судовому засіданні розглянув адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Агро капітал центр", вул. Потьомкінська, 114, м. Миколаїв, 54001,

до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.08.21 р. № 691514290703В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Капітал Центр" (далі позивач або ТОВ "Агро Капітал Центр") звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі відповідач або ГУ ДПС у Миколаївській області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.08.21 р. № 691514290703.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що висновки відповідача про порушення ТОВ "Агро Капітал Центр" податкового законодавства, зафіксовані в акті перевірки, є лише припущеннями контролюючого органу і не ґрунтуються на належних та допустимих доказах. В свою чергу, під час перевірки, позивачем надавались всі первинні документи, а також пояснення з приводу спірних господарських операцій.

Від відповідача надійшов відзив, в якому він просить відмовити в задоволенні позову та зазначив, що висновки акту перевірки щодо порушення ТОВ "Агро Капітал Центр" податкового законодавства ґрунтуються на досліджених первинних документах. Господарська операція з поставки товарно-матеріальних цінностей обов`язково супроводжується певними діями, а саме навантаженням, розвантаженням, транспортуванням, оприбуткуванням на складі, переміщенням, тощо, але в даній справі позивач не підтвердив такі дії, що вказує на відсутність реального факту поставки добрив на адресу позивача, як це відображено ним в первинних документах.

Суд призначив розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Під час розгляду справи суд відмовив у задоволенні заяви позивача про виклик свідків та частково задовольнив клопотання відповідача про витребування доказів.

Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні за участю представників позивача та відповідача.

В судовому засідання представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення викладені в заявах по суті справи.

Вирішуючи спір, суд виходив з наступного.

В період з 12.07.21 р. до 23.07.21 р. ГУ ДПС у Миколаївській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Агро Капітал Центр" з метою дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість за травень 2021 р., за результатами якої складено акт перевірки № 5371/14-29-07-03/35720615 від 23.07.21 р. (далі акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі ПК України), в результаті чого завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість за травень 2021 р. на 6 489 214 грн.

На підставі акту перевірки 13.08.21 р. ГУ ДПС у Миколаївській області винесено податкове повідомлення-рішення № 691514290703, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість за травень 2021 р. на суму виявленого порушення, тобто 6 489 214 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Враховуючи наведені правові норми, можливо зробити висновок, що визначальною і обов`язковою ознакою господарської операції є реальна зміна майнового стану платника податків, що також відповідає і кореспондує з нормами ПК України.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість, є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

З наведеного слідує, що сама по собі несплата податку продавцем (в тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність саме для цієї особи.

Зазначена обставина не є підставною для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній мав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого кредиту.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.п. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 200.1, абз "б", "в" п. 200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Позивач є сільськогосподарським товаровиробником, для здійснення господарської діяльності у нього в користуванні знаходяться земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 8 680,6255 га, що підтверджується податковою звітністю платника єдиного податку четвертої групи. Також, позивач має у власності, оренді та суборенді об`єкти нерухомого майна, а також вантажний транспорт та транспорт сільськогосподарського призначення та працівників в кількості 76 осіб.

Основним видом діяльності ТОВ "Агро Капітал Центр" є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11).

Для вирощування сільськогосподарської продукції позивач використовує добрива, які в травні 2021 р. було придбано у ТОВ "Агрохім Технолоджі".

Так, 31.03.21 р. між позивачем (покупець) і ТОВ "Агрохім Технолоджі" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 3101/2021/5, на підставі якого продавець поставив, а покупець прийняв 1 500 т добрив на загальну суму 82 440 000 грн., в тому числі податок на додану вартість 13 739 999,70 грн.

На підтвердження реальності здійснення зазначеної господарської операції при перевірці позивачем були надані видаткові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладеними, податкові накладні.

Оплата товару здійснювалась частинами з відстрочкою до 31.12.21 р., що було передбачено умовами договору, що підтверджується платіжними дорученнями в загальній кількості 34 шт.

В акті перевірки відповідач зробив висновок про неможливість встановити якісні та кількісні характеристики добрив через не надання позивачем патенту на корисну модель № 118128 від 25.07.17 р.

Такий висновок відповідача суд знаходить необґрунтованим, оскільки позивачем надавались технічні умови добрив, які затверджені Мінекономрозвитку України 05.08.19 р. за № 02568319/003256, виробником зазначеної продукції є ТОВ "Агрохім Технолоджі".

Безпідставним також є висновок відповідача про нереальність господарської операції через не надання позивачем документів на підтвердження використання добрив, адже добрива на час перевірки не були використані, так як були закуплені для використання в серпні-грудні 2021 р. під час здійснення посіву нового врожаю, тоді як перевірка проведена в липні 2021 р. У вересні 2021 р. позивачем було використано добрив в кількості 125 т, на підтвердження чого надані лімітні картки від 06.09.21 р., 09.09.21 р. та акт про списання № 82 від 30.09.21 р.

Щодо посилання відповідача на лист від 19.05.21 р. № 31/2/1-43521-20 Офісу Генерального прокурора, в якому зазначено, що в рамках кримінального провадження від 26.01.18 р. за № 1201800000000047 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361, ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 200 Кримінального кодексу України, в ході якого встановлено групу підприємств, які у своїй діяльності використовують схеми пересортування товарної номенклатури, тобто відображають товарно-матеріальні цінності за відсутності фактів їх придбання, суд зазначає, що сам по собі факт порушення кримінального провадження щодо контрагента платника податків, а тим більше контрагента-контрагента у ланцюгу, в якому не винесено вироку суду або ухвали про закриття кримінального провадження із звільнення особи від кримінальної відповідальності за нереабілітуючих підстав в силу приписів ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 24.09.21 р. № 320/5555/20.

Щодо посилання відповідача на неможливість встановлення ним факту отримання ТОВ "Агро Капітал Центр" товарно-матеріальних цінностей через відсутність у видаткових накладних інформації про посадову особу, то матеріалами справи підтверджено, що відпуск товару (добрив) здійснювався зі складу продавця за адресою: с. Остапвка, Варвинський район, Чернігівська область, вул. Ф. Лавого, 47, товар приймався директором ТОВ "Агро Капітал Центр", навантажувався силами продавця, придбаний товар було доставлено за адресою с. Добра Криниця, Бащтанський район, Миколаївська область, де у ТОВ "Агро Капітал Центр" наявні об`єкти нерухомого майна, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень.

Безпідставним є також посилання відповідача на неможливість підтвердити виконання перевезення добрив через зазначення в товарно-транспортних накладних перевізником ТОВ "Нік-Транс", адже незазначення в товарно-транспортних накладних певної інформації, зокрема щодо проведення навантажувально-розвантажувальних робіт, не може свідчити про відсутність самого факту перевезення вантажу. Крім того, документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу чи поставки (в даному разі достатньо самих видаткових накладних), вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Відповідний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 05.01.21 р. у справі № 820/1124/17.

Крім того, позивачем надані пояснення, що перевезення вантажу відбувалось із залученням автоперевізника ТОВ "Трейд Ла Грейн", який в свою чергу залучив до перевезення ТОВ "Нік-Транс", на підтвердження чого наданий договір транспортного перевезення № 40321/15 від 04.03.21 р., укладений між ТОВ "Тред Ла Грейн" та ТОВ "Нік-Транс".

Суд відхиляє посилання відповідача, як на підставу для висновку про безтоварність господарської операції між позивачем та його контрагентом ТОВ "Агрохім Технолоджі", на відсутність останнього за податковою адресою та відсутність речових прав на нерухомість у зазначеного контрагента та інших матеріально-технічних ресурсів, оскільки відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки основні та транспортні засоби можуть перебувати у постачальника на праві оренди або лізингу.

Відсутність у контрагента-постачальника матеріально-технічних, достатньої кількості трудових ресурсів, відсутність товарів по ланцюгу постачання, відсутність окремих документів чи дефекти в них - саме по собі не є безумовною підставою для висновку, що господарської операції не було.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 14.07.22 р. у справі № 821/2813/15-а.

Як наголошено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.22 р. у справі № 160/3364/19: "... норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.".

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про дотримання позивачем податкового законодавства при формуванні показників діяльності, необхідних для обчислення податкового кредиту за результатом здійснення господарської операції з ТОВ "Агрохім технолоджі".

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд відмічає, що всі доводи відповідача, якими він обґрунтовує безтоварний характер операції між позивачем та ТОВ "Агрохім Технолоджі" носять опосередкований характер, так як прямо не свідчать про відсутність постачання товару, але зменшення податкового кредиту не може ґрунтуватись на припущенні про можливе порушення - контролюючий орган під час перевірки повинен зібрати беззаперечні докази, які не залишають сумніву в правильності його висновку про безтоварний характер правочину.

Враховуючи те, що матеріали справи спростовують висновки відповідача щодо завищення позивачем від`ємного значення з податку на додану вартість за травень 2021 р. на 6 489 214 грн., суд приходить до висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято необґрунтовано та безпідставно.

З огляду на вищевикладене, маються підстави для задоволення позовних вимог.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір в сумі 22 700 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 434 від 02.11.21 р., який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Капітал Центр" (вул. Потьомкінська, буд. 114, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 35720615) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 44104027), задовольнити.

2. Визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.08.21 р. № 691514290703.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 44104027) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Капітал Центр" (вул. Потьомкінська, буд. 114, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 35720615) судовий збір в сумі 22 700 грн. (двадцять дві тисячі сімсот гривень).

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено

26 січня 2024 р.

Суддя А. О. Мороз