Постанова

від 26.01.2024 по справі 520/7483/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Тітов О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2024 р. Справа № 520/7483/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2023, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/7483/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛОБОДА АГРОКОМ"

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Рівненській області

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЛОБОДА АГРОКОМ" (далі позивач, ТОВ "СЛОБОДА АГРОКОМ") звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової служби України (далі відповідач 1, ДПС України), Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області (далі відповідач 2, ГУ ДПС у Рівненській області), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 7420929/41519970 від 03.10.2022 року про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 04.04.2022 року та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 04.04.2022 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 7420928/41519970 від 03.10.2022 року про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 06.04.2022 року та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 06.04.2022 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 7420931/41519970 від 03.10.2022 року про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 11.04.2022 року та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 11.04.2022 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 7420932/41519970 від 03.10.2022 року про відмову у реєстрації податкової накладної №8 від 15.04.2022 року та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №8 від 15.04.2022 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 7420927/41519970 від 03.10.2022 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 08.06.2022 року та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 08.06.2022 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 7426327/41519970 від 04.10.2022 року про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 14.06.2022 року та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 14.06.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 7426327/41519970 від 04.10.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 04.04.2022, № 7420928/41519970 від 03.10.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 06.04.2022, № 7420931/41519970 від 03.10.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 11.04.2022, № 7420932/41519970 від 03.10.2022 року про відмову у реєстрації податкової накладної №8 від 15.04.2022, № 7420927/41519970 від 03.10.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 08.06.2022, № 7426327/41519970 від 04.10.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 14.06.2022 є протиправними та підлягають скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 задоволено адміністративний позов.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 7420929/41519970 від 03.10.2022 року про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 04.04.2022 року та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 04.04.2022 року.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 7420928/41519970 від 03.10.2022 року про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 06.04.2022 року та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 06.04.2022 року.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 7420931/41519970 від 03.10.2022 року про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 11.04.2022 року та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 11.04.2022 року.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 7420932/41519970 від 03.10.2022 року про відмову у реєстрації податкової накладної №8 від 15.04.2022 року та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №8 від 15.04.2022 року.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 7420927/41519970 від 03.10.2022 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 08.06.2022 року та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 08.06.2022 року.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 7426327/41519970 від 04.10.2022 року про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 14.06.2022 року та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 14.06.2022 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛОБОДА АГРОКОМ" сплачений судовий збір у розмірі 6441 грн. 60 коп.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛОБОДА АГРОКОМ" сплачений судовий збір у розмірі 6441 грн. 60 коп.

Не погодившись з вказаним рішенням, ГУ ДПС у Рівненській області подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 по справі № 520/7483/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що Харківській окружний адміністративний суд невірно застосував приписи Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року, а також Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженогоНаказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 за № 520. Зазначає, що позивачем за податковими накладними, стосовно яких виникли спірні правовідносини, не надано первинних документів на підставі яких складені податкові накладні. Вказує, що судом не враховано наявність дискреційних повноважень ДПС України в частині вирішення питання щодо реєстрації податкових накладних.

Позивач подав відзив на апеляційну каргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно зі ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа та поштовим повідомленням про отримання.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що «ТОВ "СЛОБОДА АГРОКОМ"» зареєстроване юридичною особою 11.08.2017, запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №1 480 102 0000 074131, та зареєстроване платником податку на додану вартість з 01.10.2017 (витяг №2020254500000), індивідуальний податковий номер 415199720317.

Свою діяльність здійснює за такими видами економічної діяльності: 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості (основний); 01.63 Післяурожайна діяльність; 01.64 Оброблення насіння для відтворення; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 82.92 Пакування; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Основним напрямком господарської діяльності ГОВ «Слобода Агроком» є закупівля сировини (зерна гречки, гороху) та переробка її на давальницьких умовах на готову продукцію для подальшого її продажу. По давальницькій схемі ТОВ «Слобода Агроком» отримує податковий кредит зокрема:

-на закупівлю зерна гречки з УКТЗЕД 1008100000 або 1008;

-на послуги по переробці зерна по давальницькій схемі - з кодом ДКПП 10.61;

-на послуги по зберіганню зерна - з кодом ДКПП 52.10.

Виготовлену готову продукцію ТОВ «Слобода Агроком» реалізує як крупу гречану (код УКТЗЕД 1104291700 або 1104).

На підставі Договору суборенди нежитлового приміщення №01/02-08/20М-С від 01.08.2020 (з урахуванням Додаткової угоди №1 від 01.08.2021 року та Додаткової угоди №2 від 01.08.2022 року), укладеного між ТОВ »Слобода Агроком» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФЛЕКСІБЛ ОФІС», у тимчасовому платному користуванні ТОВ «Слобода Агроком» знаходиться частина нежитлового приміщення, площею 6.9. кв.м. в нежитловій будівлі, що розташована за адресою: місто Харків, вул. Кричевського, буд. 39 для розміщення офісу а також ведення статутної діяльності, не пов`язаної з промисловим виробництвом.

29 березня 2022 року між ТОВ «Харпрод» (ідентифікаційний номер юридичної особи 41519970) та ТОВ «Слобода Агроком» був укладений Договір №б/н поставки товару, відповідно до якого Постачальник (ТОВ «Харпрод») зобов`язується поставляти та передати у власність Покупця (ТОВ «Слобода Агроком») товар, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього Договору.

За цим Договором №б/н поставки товару від 29.03.2022 ТОВ «Слобода Агроком - придбало у ТОВ «ХАРПРОД» 39,72 тон зерна гречки на загальну суму 1 191 600.00 грн.

Факт отримання зерна гречки ТОВ «Слобода Агроком» підтверджується:

-видатковою накладною №575 від 30.03.2022 року (передано 21,88 т. зерна гречки на суму 656 400,00 грн.);

-товарно-транспортними накладними №30-03/1, №30-03/2, №30-03/3, №30-03/4, №30-03/5 від 30.03.2022 року;

-видатковою накладною №595 від 31.03.2022 року (передано 17,84 т. зерна гречки на суму 535 200,00 грн.);

-товарно-транспортними накладними №31-03/1, №31-03/2, №31-03/3, №31-03/4, №31-03/5 від 31.03.2022 року.

Розрахунок за придбаний товар ТОВ «Слобода Агроком» здійснило у встановлені у Договорі строки, а саме: 29.03.2022 перераховано 310 000,00 грн., 11.04.2022- 130 000,00 грн., 12.04.2022- 200 000,00 грн., 13.04.2022- 200 000,00 грн., 14.04.2022- 100 000,00 грн., 20.04.2022 - 251 600,00 грн.

Заборгованість за Договором №б/н від 29.03.2022 року за поставку 39,72 т. зерна гречки.

В результаті здійснення купівлі позивачем зерна гречки TOВ «Харпрод» були складені, а податковими органами зареєстровані податкові' накладні №13 від 29.03.2022 року та №17 від 31 .03.2022 року відповідно.

Придбане зерно гречки було перероблено ТОВ «СП «Украгропродукт» на підставі укладеного з ТОВ «Слобода Агроком» Договору №15/09/2021-1 від 15.09.2021, що підтверджується Актом виконаних робіт №1 від 01.04.2022 та зареєстрованою податковою накладною №1 від 01.04.2022 року (реєстр. №9130924198).

В подальшому, перероблене зерно гречки, а саме крупу гречану, ТОВ «Слобода Агроком» продало ТОВ «Харпрод», на підставі Договору 08102/18П від 08.10.2018 року.

Так, 08 жовтня 2018 року між ТОВ «Слобода Агроком» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Харпрод» (ідентифікаційний номер юридичної особи 39611822) (покупець) був укладений Договір №08102/1811 від 08.10.2018, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується в порядку та строки, встановлені цим Договором, передати у власність покупця товар в певній кількості, відповідної якості і за узгодженою ціною, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених в цьому договорі. Відповідно до п. 1.2. цього Договору кількість, асортимент кожної партії товару, що поставляється, вказується в накладній, складеній на підставі замовлення покупця, яка є невід`ємною частиною цього договору. Накладні оформляються на кожну партію товару, що поставляється і мають силу специфікацій до цього договору.

На підставі зазначеного Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Слобода Агроком" 04 квітня 2022 року відвантажило на автотранспорт - автомобіль (держ. номер НОМЕР_1 ), замовлений ТОВ «Харпрод» у ФОП ОСОБА_1 , крупу гречану у кількості 5 (п`ять) тон з адреси: місто Харків, вулиця Достоєвського, 16, що підтверджується видатковою накладною №25 від 04.04.2022 року та товарно-транспортною накладною №0404/01 від 04.04.2022. Всього було відвантажено на суму 216 000 грн. 04 коп., в тому числі 43333 грн.34 коп. ПДВ. Доставка придбаної крупи гречаної здійснювалася на адресу: місто Харків, вулиця Каштанова, 10, тобто на адресу ТОВ "Харпрод".

Відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України 04 квітня 2022 року позивачем було складено податкову накладну №4 від 04.04.2022 та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

06 квітня 2022 року ТОВ «Слобода Агроком» відвантажило на автотранспорт автомобіль (держ. номер НОМЕР_1 ), замовлений ТОВ «Харпрод» у ФОП ОСОБА_1 , крупу гречану у кількості 3 (три) тони крупи гречаної та 2 (дві) тони гороху колотого. Всього відвантажено товару на суму 192 000 грн. 02 коп, у тому числі 32 000 грн. 00 коп. ПДВ. Товар було відважено з адреси: місто Харків, вулиця Достоєвського, 16 на автотранспорт ТОВ «Харпром», що підтверджується видатковою накладною №26 від 06.04.2022 року та товарно-транспортною накладною №0604/01 від 04.04.2022 року.

Відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України 06 квітня 2022 року позивачем було складено податкову накладну №5 від 06.04.2022 та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

11 квітня 2022 року TОB «Слобода Агроном» відвантажило на автотранспорт автомобіль (держ. номер НОМЕР_1 ), замовлений ТОВ «Харпрод» у ФОП ОСОБА_1 , крупу гречану у кількості 4 (чотири) тонни крупи гречаної та 1 (одну) тонну гороху колотого. Всього відвантажено товару на суму 226 000 гри. 03 коп., у тому числі 37666 грн. 67 коп. ПДВ. Товар було відважено з адреси: місто Харків, вулиця Достоєвського, 16 на автотранспорт ТОВ «Харпром», що підтверджується видатковою накладною №27 від 11.04.2022 та товарно-транспортною накладною №1104/01 від 11.04.2022.

Відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України 11 квітня 2022 року позивачем було складено податкову накладну №6 від 11.04.2022 та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

15 квітня 2022 року ТОВ «Слобода Агроком» відвантажило на автотранспорт автомобіль (держ. номер НОМЕР_1 ), замовлений ТОВ «Харпрод» у ФОП ОСОБА_1 , крупу гречану у кількості 4 (чотири) тони крупи гречаної та 1 (одну) тонну гороху колотого. Всього було відвантажено товару на суму 226 000 грн, 03 коп у тому числі 37666 грн. 67 коп. ПДВ. Товар було відважено з адреси: місто Харків, вулиця Достоєвського, 16 на автотранспорт ТОВ «Харпром», що підтверджується видатковою накладною №29 від 15.04.2022 та товарно-транспортною накладною №1504/01 від 15.04.2022.

Відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України 15 квітня 2022 року позивачем було складено податкову накладну №8 від 15.04.2022 та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою поповнення запасів сировини, а саме зерна гречки 25 травня 2022 року позивач уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіонагротранс» (ідентифікаційний номер юридичної особи 38840725) Договір №25/05/2022 купівлі продажу, у відповідності до пункту 1.1 якого Продавець (ТОВ «Регіонагротранс» зобов`язався поставити Покупцеві (ТОВ «Слобода Агроком») зерно гречки, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар, у відповідності до умов цього Договору. Згідно з пунктом 2.1. кількість і ціна товару вказується на рахунках, накладних та товаро-транспортних накладних, які додаються до кожної партії товару.

28 травня 2022 року ТОВ «Регіонагротранс» відвантажив ТОВ «Слобода Агроком» на підставі Договору №25/05/2022 купівлі-продажу 24 (двадцять чотири) тони зерна гречки, що підтверджується видатковою накладною №6 від 28.05.2022 року, товарно- транспортною накладною №6 від 28.05.2022 року та податковими накладними №2 і №3 від 27.05.2022 року та 28.05.2022 року. Окрім того, 09 червня 2022 року ТОВ «Слобода Агроком» та ТОВ «Регіонагротранс» був складений Акт звірки, яким підтверджено повне виконання зобов`язань сторонами за Договором №25/05/2022 купівлі-продажу.

10 червня 2022 року ТОВ «Слобода Агроком» був укладений Договір поставки №1006/22К з Приватним підприємством «Антар 2», за яким ПП «Антар 2» зобов`язалося поставити ТОВ «Слобода Агроком» зерно гречки у кількості 10,3 тонн ± 10%.

10 червня 2022 року ПП «Антар 2» відвантажило ТОВ «Слобода Агроком» на підставі Договору поставки №1006/22К зерно гречки у кількості 10,2 тонни за адресою: м. Харків, вулиця Достоєвського, 16, що підтверджується видатковою накладною №5 від 10.06.2022, товарно-транспортною накладною №1 від 10.06.2022 року. Повний розрахунок з ПП «Антар 2» ТОВ «Слобода Агроком» здійснило 16 червня 2022 року, що підтверджується випискою по банківському рахунку в AT «Укрсиббанк».

08 червня 2022 року ТОВ «Слобода Агроком» відвантажило на автотранспорт (держ. номер НОМЕР_1 ), замовлений ТОВ «Харпрод» у ФОП ОСОБА_1 , крупу гречану у кількості 3 (три) тонни. Всього відвантажено товар на суму 252 000 грн. 00 коп., в тому числі 42 000 гри. 00 коп. ПДВ. Товар було відважено з адреси: місто Харків, вулиця Достоєвського, 16, що підтверджується видатковою накладною №31 від 08.06.2022 року та товарно-транспортною накладною №0806/01 від 08.06.2022 року.

Відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України 08 червня 2022 року позивачем було складено податкову накладну №1 від 08.06.2022 та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

14 червня 2022 року ТОВ «Слобода Агроком» відвантажило на автотранспорт - (держ. номер НОМЕР_1 ), замовлений ТОВ «Харпрод» у ФОП ОСОБА_1 , крупу гречану у кількості 5 (п`ять) тонн. Всього відвантажено товару на суму 440 000 грн. 04 коп., в тому числі 73 333 грн. 33 коп. Товар було відважено з адреси: місто Харків, вулиця Достоєвського, 16, що підтверджується видатковою накладною №33 від 14.06.2022 року та товарно-транспортною накладною №1406/01 від 14.06.2022 року.

Відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України 08 червня 2022 року позивачем було складено податкову накладну №3 від 14.06.2022 та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

14 липня 2022 року ТОВ «Слобода Агроком» отримало повідомлення про зупинення реєстрації податкової накладної №5 від 06.04.2022 року та податкової накладної №8 від 15.04.2022 року.

15 липня 2022 року позивач також отримав повідомлення про зупинення реєстрації податкової накладної №4 від 04.04.2022 року та №6 від 11.04.2022 року, а 30.06.2022 року - про зупинення податкової накладної №1 від 08.06.2022 року та №3 від 14.06.2022 року.

В повідомленнях про зупинення податкових накладних, складених ТОВ «Слобода Агроком», зазначено, що реєстрація податкових-накладних зупинена, оскільки в таблиці даних платника податку на додану вартість відсутні коди УКТЗЕТ/ДКПП товару/послуг 1104 як товару/послуг, що на постійній основі постачаються/ виготовляються та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару /послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, та запропоновано надати пояснення та- копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК.

На виконання вимоги ГУ ДПС України у Рівненській області ТОВ «Слобода Агроком» 27 вересня 2022 року були надіслані повідомлення про надання пояснення та копій документів, для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних №4, №5, №6, №8, №1 та №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних та подано копії документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій.

03 жовтня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Слобода Агроком» отримало рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

-рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних 7420929/41519970 від 03.1 0.2022 року (ПН №4 від 04.04.2022);

-рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних 7429928/41519970 від 03.10.2022 року (ПН №5 від 06.04.2022);

-рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних 7429931/41519970 від 03.10.2022 року (ПН №6 від 11.04.2022);

-рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних 7429932/41519970 від 03.1 0.2022 року (ПН №8 від 15.04.2022);

-рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних 7429927/41519970 від 03.10.2022 року (ПН №1 від 08.06.2022).

04 жовтня 2022 року позивач отримав рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних 7426327/41519970 від 04.10.2022 року (ПН №3 від 14.06.2022).

Як вбачається зі змісту рішень ГУ ДПС у Рівненській області, відмова в реєстрації податкових накладних обумовлена ненаданням платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування (додаткова інформація: не надано оборот-сальдові відомості по рах. 361, 631, 20, 26, акти звірки).

03 жовтня 2022 року та 04 жовтня 2022 року ТОВ «Слобода Агроком» звернулося до Державної податкової служби України зі скаргами щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

27 жовтня 2022 року ТОВ «Слобода Агроком» отримало Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі Рішення, якими залишено без задоволення скарги ТОВ «Слобода Агроком» та рішення комісії ГУ ДПС України у Рівненській області про відмову в реєстрації податкових накладних. У рішеннях комісії ДПС України зазначено в якості підстави відмови у реєстрації спірних податкових накладних попадання платником податків копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Позивач, вважаючи протиправними оскаржувані рішення, звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з таких підстав.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

За змістом п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі за текстом - Порядок №1246).

Зокрема, п.12 Порядку №1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкових накладних обов`язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкових накладних або відмову у реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі за текстом - Порядок №1165).

За визначенням п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до п.п.3-5 Порядку № 1165 податкова накладна, яка не відповідає критеріям (ознакам) безумовної реєстрації, підлягає перевірці на предмет ризиковості господарських операцій в аспекті наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання податкового обов`язку.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

В силу приписів п.7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що у випадку прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та включенням його до відповідного переліку, реєстрація всіх надісланих ним податкових накладних буде зупинена.

Пунктом 11 Порядку № 1165 регламентовано, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік інформації, обов`язкової для фіксації у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою.

За визначенням п.6 Порядку № 1165 документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналогічний перелік документів визначено пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі по тексту Порядок № 520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

У постановах від 03.06.2021р. по справі №822/2095/18, від 24.06.2021р. по справі №140/2034/19 Верховний Суд вказав, що первинним об`єктом судового дослідження у справі, предметом якої є визнання протиправним та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є обставини, за яких відповідач вчинив дії щодо зупинення реєстрації податкової накладної та приймав рішення про відмову у її реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

З огляду на зазначене, враховуючи правові висновки Верховного Суду, в межах предмету розгляду даної адміністративної справи, суд апеляційної інстанції надає оцінку як правомірності дій податкового органу по зупиненню реєстрації податкової накладної та наявності підстав для витребування від позивача пояснень та копій документів, так і законності та обґрунтованості прийнятого Комісією рішення про відмову в її реєстрації.

Так, згідно отриманих квитанцій податкові накладні №4 від 04.04.2022, №5 від 06.04.2022, №6 від 11.04.2022, №8 від 15.04.2022, №1 від 08.06.2022, №3 від 14.06.2022 прийнято, але реєстрацію зупинено. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1104, відсутні в таблиці даних платника на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються, та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.»

Колегія суддів зазначає, що конкретного переліку документів, які, на думку податкового органу, є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних та які позивач мав надати, квитанції не містять.

Також, надіслані позивачу квитанції про зупинення реєстрації спірних податкових накладних не містять жодних доводів щодо наявності податкової інформації, що була підставою для віднесення позивача до критеріїв ризиковості платника податку. Відповідачем не надано достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження того, що господарські операції, за результатами якої позивачем складено податкові накладні носять характер ризикової.

У квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних відсутня інформація про те, чому позивач визначений ризиковим або які саме його операції стали причиною для визнання його ризиковим. Нечітке формулювання п.1 Критеріям ризиковості платника податку унеможливлює встановлення конкретних ознак ризиковості платника.

Також , у квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних відсутнє посилання на відповідне рішення щодо віднесення позивача до ризикових платників.

Вживання податковим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

У постанові від 29.06.2022 у справі № 380/5383/21 Верховний Суд прийшов до висновку, що зупинення реєстрації податкових накладних без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

У постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд».

За загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

У постанові від 20.04.2023 у справі № 380/4746/22 Верховний Суд дійшов висновку, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли рішення породжує для особи несприятливі наслідки.

Згідно з висновком Верховного Суду принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 також зазначив, що висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Так, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали врахування таблиці даних платника податків, поданою платником податку, то відповідні обставини повинні бути чітко зазначені у рішенні.

Вирішуючи питання щодо законності рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, суд вказує, що зупинення її реєстрації за своїм змістом є передумовою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Колегія суддів зазначає, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого, у цій справі, є прийняття рішення.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної / розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного переліку документів, які позивач має надати, без наведення такого переліку рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а, від 27.01.2022 у справі № 380/2365/21, від 18.05.2022 у справі № 500/3703/20.

Верховний Суд у справах № 640/11321/20, № 320/3484/21 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Квитанції про зупинення реєстрації спірних податкових накладних не містить обґрунтованих причин зупинення їх реєстрації та конкретного переліку документів, які позивач мав надати контролюючому органу.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в апеляційній скарзі відсутні доводи про відсутність будь-якого конкретного документа, на який посилається позивач та суд першої інстанції.

Що стосується посилання у квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної на те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1104 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 12 Порядку № 1165 передбачено право, а не обов`язок платника податку подати до ДПС таблицю даних платника податку, а тому висновок відповідача про те, що Код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1104 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, є безпідставним, та за умови надання платником достатнього пакету документів на підтвердження вчинення правочину та наявності підстав для реєстрації податкової накладної, не може слугувати підставою для зупинення її реєстрації.

Крім того, вищевказана квитанція також не містить і розрахунків щодо обсягів постачання товарів/послуг, обсяг яких дорівнює або перевищує величину придбання такого товару/послуги, що саме і стало підставою зупинення реєстрації спірної податкової накладної.

Натомість, у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

У цій справі надіслані позивачу квитанції містили лише загальне посилання на наявність у нього права подати пояснення та копії документів без зазначення їх конкретного переліку.

Оскільки у тексті квитанцій про зупинення реєстрації не було точно зазначено, які саме документи вимагаються від платника податку, позивач діяв на власний розсуд і підготував пояснення щодо господарської операції із копіями документів, керуючись нормами ПК України, Порядками № 520 та № 1165.

Отже, зупинення реєстрації спірних податкових накладних відбулося незаконно.

За матеріалами справи, позивачем після отримання квитанцій про зупинення реєстрації спірних податкових накладних, на виконання норм чинного законодавства, було направлено на адресу відповідача пояснення та документи щодо податкової накладної, що підтверджується повідомленням про подання повідомлення щодо подачі документів на підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій ПН/РК.

Тобто, позивачем були надані податковому органу всі документи, що підтверджують здійснення господарської операції у зв`язку з чим і було складено такі податкові накладні №4 від 04.04.2022, №5 від 06.04.2022, №6 від 11.04.2022, №8 від 15.04.2022, №1 від 08.06.2022, №3 від 14.06.2022 та подано їх для реєстрації в установленому порядку до ЄРПН.

Однак, відповідачами 1 та 2 , при прийнятті оскаржуваних рішень, не було враховано надані позивачем документи.

Підставою для відмови в прийнятті для реєстрації вказаних податкових накладних зазначено ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Додатково зазначено, що не надано оборотно-сальдові відомості по рах. 361, 631, 20, 26 акти звірки.

Однак, відповідачами 1 та 2, при прийнятті оскаржуваних рішень, не було враховано надані позивачем документи.

Всупереч вимогам форми рішення відповідачами 1 та 2 не вказано яких конкретно документів йому не вистачає для ухвалення рішення про реєстрацію податкових накладних.

Контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Колегія суддів зазначає, що такі документи не вимагалися після зупинення реєстрації ПН, а саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації спірних податкових накладних.

У постанові від 21 лютого 2023 року по справі №2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.

Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі №460/8040/20, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

В той же час, у контролюючого органу станом на час розгляду комісією документів, були письмові пояснення позивача із доданими документами, які ним долучено на власний розсуд з метою підтвердження вказаної господарської операції.

За приписами статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Таким чином, факт здійснення господарських операцій повинен підтверджуватися первинними документами (накладними, актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), тощо), які містять відомості про такі господарські операції та повинні відповідати вимогам частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність".

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Стосовно зазначеної у рішенні додаткової інформації про те, що платником не надано копії субрахунку 361 «розрахунки з покупцями, замовниками» щодо руху коштів підприємства, суд зауважує, що позивачем подано договори, первинні бухгалтерські документи і розрахункові документи, що стосуються підстави виписки податкових накладних, при цьому у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних податковим органом не зазначалася необхідність надання вказаних вище документів для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних щодо надання послуг, тому посилання податкового органу на відповідні обставини є необґрунтованим.

Крім того, згідно з абзацами 2, 3 розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 (надалі - Інструкція), План рахунків бухгалтерського обліку є переліком рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності (кореспонденція рахунків) у бухгалтерському обліку. У ньому за десятковою системою наведені коди (номери) й найменування синтетичних рахунків (рахунків першого порядку) й субрахунків (рахунків другого порядку). Першою цифрою коду визначено клас рахунків, другою - номер синтетичного рахунку, третьою - номер субрахунку. Контирування документів первинного обліку, ведення регістрів бухгалтерського обліку здійснюється із застосуванням, щонайменше, коду класу й коду синтетичного рахунку.

Субрахунки використовуються підприємствами, виходячи з потреб управління, контролю, аналізу й звітності та можуть ними доповнюватися введенням нових субрахунків (рахунків другого, третього порядків) із збереженням кодів (номерів) субрахунків цього Плану рахунків.

Відповідно до положень вказаної Інструкції на рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» ведеться узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем, а також узагальнюється інформація про розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи. Рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» має, зокрема, субрахунок 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями».

Таким чином, субрахунок 361, про необхідність надання якого зазначив контролюючий орган, містить виключно систематизовані записи узагальненої інформації. Субрахунок не є ані розрахунковим документом, ані банківською випискою, оскільки у спосіб, передбачений законодавством, не підтверджує рух грошових коштів.

Крім того Акти звіркине є первинними документами відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Ненадання позивачем контролюючому органу актів звірки, оборотно-сальдової відомості по рах. 361, 631, 20, 26 не може бути підставою для відмови у реєстрації спірних податкових накладних, оскільки наявність чи відсутність зазначених документів не впливає на факт виникнення у позивача податкового зобов`язання з ПДВ після передання товару контрагентам позивача, на підтвердження чого до контролюючого органу було надано копії видаткових накладних.

Крім того, вказані податковим органом обставини не можуть бути єдиною підставою для відмови у реєстрації податкових накладних, зважаючи в тому числі на те, що квитанції про зупинення реєстрації спірних податкових накладних не містили переліку документів, необхідних для реєстрації таких податкових накладних, та вимоги до їх оформлення.

З наявних матеріалів справи вбачається, що первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов`язань.

Отже, платник податку після настання першої (відвантаження/поставка товару згідно видаткових накладних) з умов виникнення податкових зобов`язань, встановлених пунктом "б" пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, склав податкові накладні та направив їх на реєстрацію, ним було надано достатній пакет документів для здійснення реєстрації податкових накладних, у зв`язку з чим доводи контролюючого органу про відсутність підстав для реєстрації спірних податкових накладних є помилковими.

Доказів наявності ознак фіктивності в діяльності контрагента позивача, нікчемності або недійсності угод укладених позивачем з вказаним контрагентом або відсутності реального характеру цієї операції матеріали справи не містять, а відповідачем таких доказів до суду не надано.

В межах спірних правовідносин колегія суддів звертає увагу на те, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо "товарності (реальності)" операцій поставки за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, сформованими у постанові від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18.

Предметом розгляду, у даному випадку, є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Верховний Суд у постанові від 01.02.2023 у справі 2240/2900/18 зазначив, що при вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.

Аналогічні висновки також містять постанова Верховного Суду від 19.07.2023 по справі №420/7850/22.

Отже, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, відсутність доказів наявності ознак фіктивності в діяльності контрагента позивача, нікчемності або недійсності угод укладених позивачем з вказаним контрагентом або відсутності реального характеру цієї операції матеріали справи та на те, що необхідні документи в підтвердження фактичного здійснення господарської операції були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови у реєстрації спірних податкових накладних.

Крім того, суд зауважує, що наявність або відсутність окремих документів, а також помилки в їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що відбувався фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.06.2022 року у справі № 803/1130/13-а та у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №804/7470/16.

Колегія суддів зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Такі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18, від 18 лютого 2020 року у справі № 360/1776/19, від 21 травня 2019 року по справі № 0940/1240/18, від 03.06.2021 по справі № 2040/7098/18.

Згідно з правовими висновками постанови Верховного Суду від 02.07.2019р. по справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19) загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

У пункті 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018р. по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18) міститься правовий висновок, у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності (виправдання) свого рішення.

Враховуючи, що у надісланих позивачу квитанціях про зупинення реєстрації спірної ПН не вказано конкретного переліку документів, необхідних і достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН, а також надання позивачем достатньої кількості документів, які дозволяють повністю ідентифікувати господарські відносини та наявність першої події, що підтверджується видатковими накладними та іншими документами, посилання, як на підставу для відмови , на не ненадання платником податків актів звірки, оборотно-сальдової відомості по рах. 20, 631, 361, 26 є неприйнятним.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації ПН/РК, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 03.06.2021 р. у справі № 2040/7098/18, від 01.02.2023 р. у справі № 2240/2900/18, від 23.05.2023 р. у справі № 500/770/21.

Зупинення реєстрації податкових накладних не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів, дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18.

Вживання податковим органом загального посилання на необхідність подання «первинних документів» є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Зазначений висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

У рішенні від 13 грудня 2001 у справі "Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови" ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010; "Тошкуце та інші проти Румунії", заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Отже, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови у реєстрації спірних податкових накладних.

Головними управліннями ДПС у Рівненській області в ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації спірних податкових накладних, складених позивачем, у ЄРПН.

З приводу посилання апелянта на неможливість дослідження судом тих первинних документів, які не були підставами для прийняття оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, що на думку останнього буде порушенням принципу офіційного з`ясування обставин справи та безпідставним розширенням предмету доказування, колегія суддів зазначає наступне.

Так, виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 75 КАС України).

Приписи статті 76 КАС України встановлюють, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи наведене колегія суддів зазначає, що право платника довести обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, не обмежене поданням виключно тих доказів, що надавались ним контролюючому органу. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Крім цього, вимоги частини 4 статті 9 КАС України зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, у тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи та, у відповідних випадках, до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 806/434/16, від 18 листопада 2019 року у справі № 815/1088/15, від 31 березня 2020 року у справі № 140/10/19, від 21 травня 2020 року у справі № 560/391/19.

За таких обставин, необхідно надати оцінку усім документам, наданим позивачем до матеріалів справи, у тому числі тим документам, що не були надані до контролюючого органу, однак у своїй сукупності підтверджують реальний характер господарських операцій позивача.

Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання апелянта на неможливість врахування судом обставин щодо відсутності у розпорядженні контролюючого органу під час прийняття оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкової накладної документів, які було надано позивачем до скарги та до суду.

Колегія суддів зауважує, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийнято на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції висновку, що відповідачі 1 та 2 мали правові підстави для прийняття рішень про реєстрацію спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 22.07.2020 у справі № 620/4127/18 колегія суддів не бере її до уваги, оскільки така прийнята за інших фактичних обставин, а саме щодо повноти сплати (перерахування) та дотримання встановлених строків сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні №4 від 04.04.2022, №5 від 06.04.2022, №6 від 11.04.2022, №8 від 15.04.2022, №1 від 08.06.2022, №3 від 14.06.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання на реєстрацію, колегія суддів зазначає, що зазначена вимога є похідною та також підлягає задоволенню.

Відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як установлено пунктами 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з положеннями рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов`язаний був зареєструвати спірні податкові накладні, були виконані позивачем, а тому у третього відповідача був лише один вид правомірної поведінки зареєструвати такі накладні. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації спірних податкових накладних були обставини, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України податкові накладні №4 від 04.04.2022, №5 від 06.04.2022, №6 від 11.04.2022, №8 від 15.04.2022, №1 від 08.06.2022, №3 від 14.06.2022в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання на реєстрацію.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду № 360/2460/20 від 03.11.2021 р., № 140/14282/20 від 17.05.2023.

Також, посилання представника відповідача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28.02.2019 року у справі №825/1474/16 є також безпідставними, оскільки в цій постанові Верховним Судом надано оцінку правовідносинам щодо оподаткування транспортним податком, тому дані висновки не стосуються правовідносин, що розглядаються в межах даної адміністративної справи.

Посилання апелянта на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 21 21.05.2013 № 21-87а13 колегія суддів відхиляє, оскільки згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 30.01.2019 по справі № 755/10947/17, суди при вирішенні спорів мають враховувати останню правову позицію Верховного Суду.

Крім того , посилаючись на висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 21 21.05.2013 № 21-87а13 та від 28.02.2019 року у справі №825/1474/16, ГУ ДПС в Рівненській області вважає , що суд позбавлений процесуальної можливості перебирати на себе повноваження щодо оцінки повноти надання документів, що належали виключно до компетенції Комісії Головного управління ДПС у Рівненській області та, відповідно, зобов`язувати контролюючий орган виключати платника податку з переліку ризикових платників.

При цьому, рішенням суду першої інстанції не зобов`язувалось Головне управління ДПС у Рівненській області виключати платника податку з переліку ризикових платників та таке питання взагалі не було предметом позову.

Так, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах зазначених вище в даній постанові.

Зважаючи на вказані судові рішення Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не виключає можливості того, що після прийняття судом рішення у цій справі, остання правова позиція Верховного Суду буде незмінною.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 по справі № 520/7483/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко І.С. Чалий