Постанова

від 25.01.2024 по справі 160/16852/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 січня 2024 року м. Дніпросправа № 160/16852/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпро апеляційну скаргу Дніпровської митниці

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року (суддя Тулянцева І.В.) по справі №160/16852/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "СТАЛЬСЕРВІС" до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ НВП «Стальсервіс» звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару від 12.01.2023 року № UA110110/2023/300003/1;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12.01.2023 року № UA110110/2023/000006.

Підставами позову визначено те, що надані для митного оформлення документи були достатніми для застосування основного методу визначення митної вартості, а також дозволяли обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом. Митниця, без достатніх для цього підстав, при коригуванні митної вартості товару, застосувала другорядний метод визначення митної вартості товару.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року позов задоволено.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач під час розгляду справи не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач в декларації митної вартості зазначив не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості, або що надані митному органу документи містили розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів. З цих підстав, суд першої інстанції вказав на те, що митний орган безпідставно визначив митну вартість за іншим методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просила скасувати рішення суду та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем до митного оформлення надано документи на підставі яких неможливо достовірно стверджувати про правильність визначення митної вартості товару, Митниця не мала достатніх підстав для здійснення митного оформлення товару за митною вартістю заявленою позивачем. У зв`язку із неможливістю застосування основного методу

визначення митної вартості товарів посадовою особою Митниці було послідовно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару, що і стало підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач вказує на те, що суд першої інстанції не врахував наявність розбіжностей в документах, наданих на підтвердження митної вартості, а також те, що надані позивачем документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Вказуючи на те, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, відповідач, з посиланням на обставини, які встановлені під час митного контролю та яким, на його думку, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки, зазначає про правомірність оскарженого у межах цієї справи рішення митного органу.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи свідчать про те, що 07 грудня 2022 року між ТОВ НВП СТАЛЬСЕРВІС та Компанією У.С. Стеел Кошице, с.р.о. було укладено зовнішньоекономічний контракт №7В7SХD52 (далі - Контракт) на поставку в Україну металопрокату і матеріалів з вуглецевої сталі, розмір, кількість, вагою, за ціною та характеристикою, визначеною в п. І цього Контракту.

Умови поставки партії товару, реквізити вантажоодержувача, транспорт, оформлення документів, які будуть направлені Покупцю Продавцем, а також строки і місце доставки, визначені в розділі II Контракту № 7B7SXD52 від 07.12.2022 року, які мають обов`язковий характер для Сторін у рамках цього контракту, зокрема:

Поз. 01,02: СРТ DNEPR-GRUZOVOJ згідно правил Інкотермс в редакції 2020 року;

Поз. 03-09: СРТ ІGREN згідно правил Інкотермс в редакції 2010 року.

Оформлення рахунку: нетто

У розділі III Контракту визначено умови оплати - авансовий платіж. Платежі за товар повинні відповідати узгодженим умовам виставлених рахунків та оплати. Покупець сплачує Продавцю ціну товару у формі авансового платежу на підставі рахунку - проформи, виставленого Продавцем до відправки товару. Сума авансового платежу буде врахована в остаточному рахунку-фактурі, виставленому Продавцем. Валютою цього договору є євро.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту та досягнутих сторонами домовленостей, компанією У.С. Стеел Кошице, с.р.о. були виставлені рахунки-фактури №123/Х0007601 від 04.01.2023 року, №123/Х0007801 від 04.01.2023 року, №123/Х0007901 від 04.01.2023 року та № 921292 від 12.12.2022 року, які були оплачені ТОВ НВП СТАЛЬСЕРВІС сумарно за всі поставки товару, що підтверджується платіжним дорученням №359 від 28.12.2022 року.

Після чого, компанією Продавцем відповідно до умов Контракту №7B7SXD52 від 07.12.2022 року на підставі виставлених і оплачених Покупцем рахунків, накладними УМВС (залізнична накладна) 33823 від 05.01.2023 року здійснено поставку ТОВ НВП СТАЛЬСЕРВІС прокату плоского з вуглецевої сталі, завширшки менше як 600 мм, у рулонах, неплаксованого, без гальванічного або іншого покриття, гарячокатаного без подальшого оброблення для загального використання (цивільне будівництво, штампування, профілювання), стандарту EN10025-2/19 марка сталі S235JR; р. 2,800x155мм - 30,576 тн; р. 1,800x157мм - 8,778 тн; загальною вартістю 41798,21 ЄВРО, що на день проведення розрахунку за курсом валют, встановленому АТ ОТП Банк (м. Київ) склало 39,3570 грн. за 1,00 євро, та еквівалентно 41798,21 грн., котрий ввезено на територію України.

З метою здійснення митного оформлення ввезеної в режимі імпорту вищевказаної партії товару було задекларовано до Дніпровської митниці за митною декларацією 23UA110110000216U5 від 12.01.2023 року.

Митна вартість поставленого товару визначена за ціною договору (основний метод).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з митною декларацією 23UA110110000216U5 від 12.01.2023 року надано документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, що перелічені у графі 44 цієї МД, а саме: сертифікат якості Х0007601/008 від 05.01.2023; сертифікат якості Х0007801/007 від 05.01.2023; сертифікат якості Х0007901/007 від 05.01.2023; рахунок-фактуру №123/х0007601 від 04.01.2023 року; рахунок-фактуру №123/х0007801 від 04.01.2023 року; рахунок-фактуру №123/х0007901 від 04.01.2023 року; рахунок-проформу № 921292 від 12.12.2022 року; накладна УМВС (залізнична накладна) № 33823 від 05.01.2023 року; сертифікат про походження товару №04230013 від 05.01.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару № 359 від 28.12.2022 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 07.12.2022; інформацію лондонської біржі металу № б/н від 23.12.2022; зовнішньоекономічний контракт № 7B7SXD52 від 07.12.2022; копія митної декларації країни виробника 23SK5653EX31197703 від 05.01.2023 року.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку, що митна вартість імпортованого товару не може бути визначена у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме:

1) Переклади документів митного оформлення декларантом не надано (сертифікати якості, інвойси, профоома-інвойс, сертифікат про походження товару, копія декларації країни відправлення).

2) Поставка товару заявлена до митного оформлення на підставі зовнішньоекономічного контракту (далі - Контракт) від від 07.12.2022 №7B7SXD52 з U.S. Steel Kosice, s.r.o., Slovakia. Відповідно до відомостей графи 44 ЕМД (4104 - угода з виробником). Декларантом заявлено, що товар розміщено на 13 дерев`яних піддонах/палетах, при цьому, пакувальний аркуш відсутній, вид та вартість пакування у наданих документах не зазначена.

3) Заявлена вага брутто - 56701 кг, у наданих сертифікатах, інвойсах - 56384,0 кг (Різниця між вагою брутто та нетто у наданих сертифікатах аналізу, інвойсах -582 кг).

4) Наданий прайс-лист б/н від 07.12.2022 містить інформацію на обмежений асортимент на досить конкретних умовах поставки, що не відповідає такому поняттю. У наданих документах відсутні відомості щодо наявності/відсутності покриття (заявлений стандарт EN10025-2/19 та марка сталі S235JR передбачає можливість| наявності покриття).

5) Оцінюваний товар поставляється на умовах поставки СРТ Дніпро. Наданий до митного оформлення примірник залізничної накладної не містить інформацію, яка міститься на звороті даного документу і повинна містити графи щодо тарифу і вартості перевезення товару.

Враховуючи викладене та посилаючись на ч.5 ст.54 Митного кодексу України, відповідач з метою упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, зобов`язав декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: інші платіжні документи, що підтверджують факт оплати товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Також, позивача повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може надати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Листом № 1/1 від 12.01.2023 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що до оформлення даної декларації подані всі необхідні документи, протягом 10 днів досилати нічого не буде.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів та проведення відповідних консультацій з декларантом Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 12.01.2023 року № UA110110/2023/300003/1, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод згідно з положеннями ст.64 Митного кодексу України.

Так, у вищевказаному рішенні відповідачем було зазначено, що згідно з п.3 ст.337 МКУ проведено контроль співставлення - автоматизоване порівняння даних, які містяться в митній декларації або інших документах, поданої для митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях МД: Товар Прокат плоский з вуглецевої сталь завширшки менш як 600 мм, у рулонах, неплакований, без гальванічного або іншого покриття, гарячекатаний без подальшого оброблення, для загального використання (цивільне будівництво, штампування, профілювання), стандарт EN10025-2/19 марка сталі S235JR: в асортименті. Виробник: U. S.Steel Kosice.s.г.о.. Словаччина. Торгівельна марка: US5. Країна виробництва: Словаччина.EU., ідентичні умови поставки випущеного у вільний обіг від 03.10.2022 за ЕМД 22UA110110005921U1 на рівні -1.75 $/кг. визнана митницею, згідно з положеннями ст.64 МКУ, ґрунтується на ціновій інформації відповідно до наявної у митного органу інформації щодо вартості оцінюваних товарів, враховуючи валюту контракту у перерахунку на кросскурс: митна вартість товару - 1,629 евоо /кг, ('оформлено за ЕМД № UA110110/2022/005921 від 03.10.2022 за якою декларант самостійно визначив митну вартість на рівні 1,75 $/кг).

У зв`язку із коригуванням митної вартості товару за митною декларацією 23UA110110000216U5 від 12.01.2023 року, митним органом оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12.01.2023 року №UA110110/2023/00000.

Не погодившись із вказаними рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів та картою відмови, позивач звернувся до суду з позовом.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Так, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами відповідача про те, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Саме з таких повноважень Митниці виходив і суд першої інстанції, який, при цьому, правильно вказав на те, що такі повноваження митного органу мають реалізовуватися виключно на підставі та у спосіб, що передбачені Митним кодексом України.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно із ч.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган, відповідно до ч.5 ст.54 Митного кодексу України має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст.53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) здійснювати коригування митної вартості товарів.

Згідно із ч.2 ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.5 ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, вказаними нормами матеріального права визначено повноваження митного органу щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, митний зобов`язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено випадки коли митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Так, відповідно до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як свідчать встановлені обставини справи, фактично підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості стали висновки Митниці про те, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості, а також ненадання декларантом витребувані Митницею додаткові документи.

Визначивши повноваження митного органу, підстави прийняття оскаржуваних рішень, суд першої інстанції правильно виходив з того, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у відповідача обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

З`ясувавши обставини, з якими відповідач пов`язує наявність обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення митної вартості, суд першої інстанції обгрунтовано визнав безпідставною позицію митного органу про те, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості.

Так, з приводу аргументів Митниці про ненадання Декларантом перекладів документів (сертифікати якості, інвойси, профоома-інвойс, сертифікат про походження товару, копія декларації країни відправлення), суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що в силу приписів ст254 МК України у разі складення документа, що подається до митного оформлення, або офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, митний орган не вправі вимагати від декларанта перекладу такого документа українською мовою. Оскільки, позивачем до митного оформлення подавались документи, складені англійською мовою, то вимога Митниці про переклад останніх є такою, що суперечить положенням статті 254 МК України.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у справі №520/10709/18 (постанова від 06.02.2020).

Стосовно позиції митного органу про ненадання до митного оформлення пакувальних аркушів (товар розміщено на 13 дерев`яних піддонах/палета), а також те, що наданий до митного оформлення примірник залізничної накладної не містить інформації про вартість перевезення, суд першої інстанції правильно звернув увагу на визначені сторонами контракту умови поставки.

Так, відповідно до розділу І контракту від 07.12.2022 року №7B7SXD52 вартість маркування та тари (пакування), пакувальних матеріалів і робіт, пов`язаних із пакуванням, фактично включено продавцем до ціни товару, що підлягає сплаті покупцем.

У зовнішньоекономічному контракті сторони визначили, що вартість тари, маркування, упаковки, перевезення, переміщення (навантаження, вивантаження), страхування включені до ціни товару.

Відповідно до контракту умови поставки - CPT DNEPR-GRUZOVOJ згідно правил Інкотермс в редакції 2020 року; Поз. 03-09: CPT IGREN згідно правил Інкотермс в редакції 2010 року.

За правилами Інкотермс 2020 термін СРТ (англ. Carriage Paid То) (... named place of destination), або Фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення), означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики чи втрати ушкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Під словом перевізник розуміється будь-яка організація, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов`язання забезпечити самому чи організувати перевезення товару по залізниці, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним чи іншим транспортом чи комбінацією цих видів транспорту.

Отже, за визначеними умовами поставки покупець не ніс витрат на пакування товару та його перевезення, а тому посилання Митниці на відсутність пакувального аркушу та не зазначення ціни перевезення в залізний накладній, є безпідставними, так як витрати на пакування та перевезення товару не є складовою митної вартості у спірному випадку, оскільки Декларант таких витрат не поніс.

Стосовно позиції Митниці щодо наявності розбіжностей, в частині визначення ваги товару, заявлена вага брутто- 56701кг, а у наданих сертифікатах, інвойсах - 56384,0 кг (Різниця між вагою брутто та нетто у наданих сертифікатах аналізу, інвойсах -582 кг), слід зазначити таке.

Розділом II Контракту № 7B7SXD52 від 07.12.2022 року передбачено, оформлення інвойсу: нетто.

Тобто, інвойс, за умовами контракту, оформлявся на товар без тари, упакування і тому подібне (нетто). Саме виходячи із визначеної вартості товару (нетто) позивачем здійснено його оплату.

Заявлена вага нетто в МД (графа 38) - 55802 кг відповідає вказаним значенням ваги нетто в інвойсах.

Таким чином, розбіжності у вазі брутто, які могли виникнути при транспортуванні товару з різних причин (вартість тари, пакування тощо), жодним чином не впливають на задекларовану митну вартість товару, яка визначалася з ваги товару нетто.

Стосовно позиції Митниці про те, що наданий прайс-лист б/н від 07.12.2022 містить інформацію на обмежений асортимент на досить конкретних умовах поставки, що не відповідає такому поняттю, суд першої інстанції правильно виходив з того, що прайс-лист є комерційною пропозицією продавця та не може вважатися документом, який підтверджує фактично сплачену вартість товару.

Наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов оплати, торгової марки чи технічних характеристик товарів, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

На це неодноразово звертав свою увагу Верховний Суд, зокрема, у своїх постановах від 27.06.2019 у справі №0840/3083/18, від 13.09.2019 у справі №820/859/17, від 06.02.2020 у справі №520/10709/18.

Отже, посилання Митниці на прайс-лист не може бути свідченням того, що в поданих до митного оформлення документах наявні розбіжності щодо визначеної митної вартості.

Таким чином, проаналізувавши обставини, з якими митний орган пов`язував те, що подані до митного оформлення документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані позивачем до митного оформлення документи щодо визначення митної вартості, дозволяли перевірити правильність визначеної декларантом митної вартості товару.

З цих підстав суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товари.

Стосовно аргументів відповідача про ненадання позивачем додатково витребуваних документів суд першої інстанції правильно виходив з того, що хоча митний орган і має повноваження витребувати додаткові документи, але такі повноваження, відповідно до ст.53 Митного кодексу України, обумовлені необхідністю перевірки правильності визначення митної вартості, що вказує на те, що митний орган може витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Оскільки у спірному випадку позивачем було надано до митного оформлення документи, які дозволяли ідентифікувати поставлений товар, а також дозволяли обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом, то сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів, не міг бути підставою для відмови в митному оформленні товару.

Отже, проаналізувавши підстави прийняття Митницею рішення про коригування митної вартості, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначені Митницею обставини не можуть бути правовою підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. У свою чергу, надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що судом першої інстанції не надано оцінки позиції Митниці про те, що у наданих документах відсутні відомості щодо наявності/відсутності покриття (заявлений стандарт EN10025-2/19 та марка сталі S235JR передбачає можливість| наявності покриття). З приводу таких доводів Митниці слід зазначити те, що відповідач не наводить аргументів стосовно того, яким чином вказане твердження може вплинути на визначену у спірному випадку митну вартість та які додаткові документи могли б вказані обставини підтвердити чи спростувати. При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у разі потреби митний орган не був позбавлений можливості витребувати відповідні документи. Проте, митним органом у повідомленні, в якому витребувалися у декларанта додаткові документи, не було зазначено про необхідність надання саме документів, які б підтверджували або спростовували відомості щодо наявності/відсутності покриття.

Таким чином, дослідивши встановлені обставини справи, аргументи з якими відповідач пов`язує незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської митниці залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року по справі №160/16852/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки, визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 25.01.2024

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк