Постанова

від 24.01.2024 по справі 380/11718/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/11718/23 пров. № А/857/22017/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівБруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судового засідання - Василюк В.Б.,

а також сторін (їх представників):

від позивача Михальчишин Н.Л.;

від відповідача - Холявка І.Я.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській обл. на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.10.2023р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівбудмакс-Інвест» до Головного управління ДПС у Львівській обл. про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення щодо збільшення сум грошових зобов`язань з податку на прибуток іноземних юридичних осіб (суддя суду І інстанції: Лунь З.І., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 11 год. 05 хв. 18.10.2023р., м.Львів; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: не зазначена),-

В С Т А Н О В И В:

26.05.2023р. (згідно з відомостями реєстраційної позначки суду першої інстанції) позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Львівбудмакс-Інвест» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати прийняте відповідачем Головним управлінням /ГУ/ ДПС у Львівській обл. податкове повідомлення-рішення № 10165/13-01-23-02 від 11.05.2023р., яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 606427 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 151606 грн. 75 коп.; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 11370 грн. 52 коп. (Т.1, а.с.1-13).

Згідно ухвали суду від 29.05.2023р. розгляд справи здійснений судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження із повідомленням (викликом) учасників справи (Т.1, а.с.196 і на звороті).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.10.2023р. заявлений позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській обл. № 10165/13-01-23-02 від 11.05.2023р.; вирішено питання про розподіл судових витрат (Т.2, а.с.42-47).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач ГУ ДПС у Львівській обл., який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що у своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (Т.2, а.с.49-53).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що проведеною перевіркою повноти визначення суми податку з доходу нерезидента за період з 01.04.2017р. по 31.12.2020р. в порушення вимог п.103.2 ст.103, пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу /ПК/ України встановлено заниження податкового зобов`язання на суму 606427 грн.

Зокрема, по контрагенту позивача нерезиденту SUNTOWN PROJECT LTD (позикодавець по договорам позики № 01/08/2015 від 21.09.2015р. та № 02/05/2019 від 02.05.2019р.) в ході обміну інформацією з компетентним органом Республіки Кіпр встановлено, що джерелом походженням коштів, направлених на надання позик, були кошти, попередньо отримані від фірми Miro Trade GMBH; відповідні договори позик були укладені напередодні укладання договорів № 01/08/2015 від 21.09.2015р. та № 02/05/2019 від 02.05.2019р. на аналогічну суму.

Також бенефіціарним власником компанії SUNTOWN PROJECT LTD є Роксолана Пиртко; вона є має відношення до позивача.

Таким чином, сукупність наведених обставин вказує на те, що рух коштів носив транзитний характер, нерезидент SUNTOWN PROJECT LTD виступає «технічною» компанією і не може бути бенефіціарним власником отриманих доходів, тому позивач неправомірно застосував п.2 ст.11 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням під час оподаткування доходів нерезидента процентів, виплачених за період з 01.04.2017р. по 31.12.2020р. за ставкою 2 % на користь вказаного нерезидента.

Під час судового розгляду відповідач надав копії договорів позик між нерезидентами, їх переклад на українську мову, що дозволяє стверджувати про те, що нерезидент SUNTOWN PROJECT LTD не може вважатися бенефіціарним власником отриманих доходів.

Позивач ТзОВ «Львівбудмакс-Інвест» скерував до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального законодавства та ухвалив законне і справедливе судове рішення (Т.2, а.с.72-75).

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як достовірно встановлено під час судового розгляду, відповідно до пп.20.1.4. ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.78.1.21 п.78.1 ст.78, абз.3 п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, наказу ГУ ДПС у Львівській обл. № 1141-ПП від 30.03.2023р., у період з 31.03.2023р. по 06.04.2023р. посадовими особами ГУ ДПС у Львівській обл. проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ «Львівбудмакс-Інвест» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства щодо повноти нарахування і сплати податків при виплаті нерезиденту SUNTOWN PROJECT LTD (Республіка Кіпр) доходів із джерелом їх походження з України за період з 01.04.2017р. по 31.12.2020р. (Т.1, а.с.22).

За результатами проведеної перевірки складено Акт перевірки № 8204/13-01-23-02/36417660 від 12.04.2023р. (Т.1, а.с.23-37).

Наведеною перевіркою виявлені порушення позивачем вимог п.103.2 ст.103, п.141.4.2 п.141.4 ст.141 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 606427 грн.. в тому числі за 2019 рік в сумі 606427 грн.

На вказаний акт перевірки позивач подав заперечення, за результатами розгляду яких відповідач (комісія з розгляду спірних питань) прийняв рішення вважати висновки акта перевірки правомірними і такими, що відповідають вимогам діючого законодавства (Т.1, а.с.44-59).

На підставі результатів перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 10165/13-01-23-02 від 11.05.2023р., яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 606427 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 151606 грн. 75 коп. (Т.1, а.с.16-20).

Висновки проведеної перевірки ґрунтуються на тому, що позивач неправомірно застосував п.2 ст.11 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр від 08.11.2012р. про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи при оподаткуванні доходів нерезидента-процентів, виплачених у період з 01.04.2017р. по 31.12.2020р. за ставкою 2 % на користь нерезидента «SUNTOWN PROJECT LTD» (Республіка Кіпр).

Зокрема, в ході обміну податковою інформацією з компетентним органом Республіки Кіпр встановлено, що джерелом походження коштів, направлених SUNTOWN PROJECT LTD для надання позики ТзОВ «ЛьвІвбудмакс- Інвест», були кошти, отримані у вигляді позики від Мirо Trade GMBH.

Договори позики між SUNTOWN PROJECT LTD та Мiro Trade GMBH укладені напередодні укладання договорів позики між SUNTOWN PROJECT LTD та ТзОВ «Львівбудмакс- Інвест» на таку ж суму.

Поняття бенефіціарного власника визначається з мети та завдань відповідних міжнародних договорів. Для визначення особи фактичним отримувачем доходу така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але і, як вбачається з міжнародної практики застосування угод про уникнення подвійного оподаткування, повинна визначати його подальшу економічну долю.

І лише тоді, коли отримувач процентів має право отримувати вигоду та визначати подальшу економічну долю доходу і не пов`язаний договірними та юридичними зобов`язаннями щодо перерахування такого доходу іншій особі, він є бенефіціарним власником доходу в розумінні Конвенції та ст.103 ПК України.

Таким чином, ТзОВ «Львівбудмакс-Інвест» в порушення п.103.2 ст.103, пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 ПК України неправомірно застосовано зменшену ставку податку в розмірі 2 % від суми доходу, в результаті чого не утримано та не перераховано до бюджету податок іноземних юридичних осіб в розмірі 13 % від суми доходу (процентів).

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки Акта перевірки № 8204/13-01-23-02/36417660 від 12.04.2023р. в частині договірних відносин між SUNTOWN PROJECT LTD та компанією Мiro Trade GMBH ґрунтуються на неналежних доказах та побудовані на припущеннях.

Виходячи з викладеного, позивач дотримався вимог податкового законодавства та Конвенції при оподаткуванні доходів нерезидента-процентів, виплачених у період з 01.04.2017р. по 31.12.2020р. за ставкою 2 % на користь нерезидента «SUNTOWN PROJECT LTD» (Республіка Кіпр).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильних та обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення позову із визначеним способом захисту позивача, з огляду на наступне.

Матеріалами справи стверджується, що дійсно 21.09.2015р. між ТзОВ «Львівбудмакс-Інвест» (позичальник) та нерезидентом «SUNTOWN PROJECT LTD» (Республіка Кіпр) (позикодавець) був укладено договір позики № 01/08/2015.

За умовами договору позикодавець надає позичальнику для поповнення обігових коштів позику в розмірі не більше 50000000 млн. доларів США на термін і згідно з умовами, які визначені або на які посилається цей договір. За бажанням однієї із сторін розмір позики може бути збільшено або зменшено, про що укладається відповідна додаткова угода до даного договору. За користування позикою позичальник сплачує позикодавцеві проценти, що нараховуються із розрахунку 9,8 % річних від неповернутої суми позики із врахуванням фактичного терміну користування, при цьому кількість днів у році приймається за 360 днів. При розрахунку процентів день надання та день погашення позики вважається одним днем. Проценти за користування позикою нараховуються позичальником щомісячно станом на останній робочий день місяця, та мають бути сплачені щорічно до 31 грудня кожного календарного року користування позикою, та в кінці терміну користування позикою.

До вказаного договору між сторонами погоджені та підписані додаткові угоди, а саме:

12.03.2018р. укладено додаткову угоду № 1, якою введено в дію додаткові реквізити банківських рахунків для проведення розрахунків між сторонами;

03.06.2019р. укладено додаткову угоду № 2, якою введено в дію додаткові реквізити банківських рахунків для проведення розрахунків між сторонами;

28.12.2020р. укладено додаткову угоду № 3, згідно якої сторони погодили призупинити нарахування відсотків по договору на період з 01.01.2021р. по 31.12.2021р. (Т.1, а.с.61-66).

Також 02.05.2019р. між ТзОВ «Львівбудмакс-Інвест» (позичальник) та нерезидентом «SUNTOWN PROJECT LTD» (Республіка Кіпр) (позикодавець) укладено договір позики № 02/05/2019. За умовами якого позикодавець надає позичальнику для поповнення обігових коштів позику в розмірі 10000000 євро на термін і згідно з умовами, які визначені або на які посилається цей договір. За бажанням однієї із сторін розмір позики може бути збільшено або зменшено, про що укладається відповідна додаткова угода до даного договору. За користування позикою позичальник сплачує позикодавцеві проценти, що нараховуються із розрахунку 9,8 % річних від неповернутої суми позики із врахуванням фактичного терміну користування, при цьому кількість днів у році приймається за 365 днів. При розрахунку процентів день надання та день погашення позики вважається одним днем. Проценти за користування позикою нараховуються позичальником щомісячно, та мають бути сплачені до 10 числа кожного місяця за попередній місяць користування позикою, та в кінці терміну користування позикою.

До вказаного контракту між сторонами погоджено та підписано додаткову угоду № 1 від 28.12.2020р., якою сторони погодили призупинити нарахування відсотків по договору на період з 01.01.2021р. по 31.12.2021р. (Т.1, а.с.67-70).

На виконання вказаних договорів 01.07.2019р. та 12.08.2019р. позивачем ТзОВ «Львівбудмакс-Інвест» виплачено дохід нерезиденту «SUNTOWN PROJECT LTD» (Республіка Кіпр).

Перед виплатою доходу позичальник ТзОВ «Львівбудмакс-Інвест» отримав довідку (сертифікат) по справі № 12271455 К про статус податкового резидента, видану 30.01.2019р. про те, що компанія «SUNTOWN PROJECT LTD» (реєстраційний номер № 12271455К) є резидентом Кіпру відповідно до Конвенції щодо подвійного оподаткування між Республікою Кіпр та Україною.

Окрім цього, позивач отримав довідку (сертифікат) по справі № 12271455 К про статус податкового резидента, виданий 27.08.2020р. про те, що компанія «SUNTOWN PROJECT LTD» (реєстраційний номер № 12271455К) є резидентом Кіпру відповідно до Конвенції щодо подвійного оподаткування між Республікою Кіпр та Україною (Т.1, а.с.71-78).

До початку перевірки позивачем був наданий лист Компанії «SUNTOWN PROJECT LTD» (Республіка Кіпр) від 31.03.2021р. про те, що компанія є бенефіціарним (фактичним) власником процентних ставок (відсотків) за кредитним договором № 01/08/2015 від 21.09.2015 та кредитним договором № 02/05/2019 від 02.05.2016, який має право на отримання такого доходу, при цьому компанія «SUNTOWN PROJECT LTD» (Республіка Кіпр) не є агентом, номінальним одержувачем (основним власником) або лише посередником, який діє від імені третьої сторони, стосовно доходу, що виникає відповідно до вищезазначених кредитних договорів (Т.1, а.с.56-58).

Крім того, із висновків попередньої податкової перевірки (Акт № 8580/13-01-07-02/36417660 від 09.04.2021р.) слідує, що на вимогу відповідача № 8687/6/13/01-07-11-15 від 29.03.2021р. позивачем надано лист компанії «SUNTOWN PROJECT LTD» (Кіпр), в якому зазначено, що компанія «SUNTOWN PROJECT LTD» є бенефіціарним (фактичним) власником процентних ставок (відсотків) за кредитним договором № 01/08/15 від 21.09.2015р. та кредитним договором № 02/05/2019 від 02.05.2019р. (Т.1, а.с.94-147).

Факт розрахунків згідно з умовами договору, окрім виписок по банківському рахунку за період з 03.06.2019р. по 27.09.2019р., з 01.08.2019р. по 30.08.2019р., за 13.05.2019р., з 06.08.2019р. по 15.08.2019р., засвідчується SWIFT Input від 01.07.2019р. на суму 165002,83 USD та від 12.08.2019р. на суму 8972,51 EUR (Т.1, а.с.83-93).

Із виплаченого доходу позивачем сплачено за ставкою в розмірі 2 % податок на прибуток іноземних юридичних осіб: 13.05.2019р. в розмірі 45459 грн. 35 коп., 25.06.2019р. 44573 грн. 95 коп., 12.08.2019р. 3334 грн. 72 коп.

Взаєморозрахунки позивача з нерезидентом «SUNTOWN PROJECT LTD» (Республіка Кіпр) відображено в картці рахунку 506 (загальна, EUR, USD), картці рахунку 312 (EUR, USD), оборотно-сальдовій відомості по рахунку 6852 (загальна, EUR, USD).

Позивачем подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2019 рік, в якій задекларовано суму податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за результатами останнього (звітного) податкового періоду в сумі 93297 грн.

Спірні відносини врегульовані ПК України та Конвенцією про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи підписаної 08.11.2012р. між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр (далі - Конвенція), яка ратифікована Законом № 412-VII від 04.07.2013р. та набрала чинності для України із 07.08.2013р.

Зокрема, відповідно до ст.103 ПК України (в редакції станом на дату виплати доходу нерезиденту), особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. У разі отримання синдикованого фінансового кредиту особа (податковий агент) застосовує ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, на дату виплати процентів або інших доходів, отриманих із джерел в Україні, учасникам синдикату кредиторів з урахуванням того, резидентом якої юрисдикції є кожен учасник синдикованого кредиту, та пропорційно до його частки у межах кредитного договору, за умови що він є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, незалежно від того, виплата здійснюється через агента чи напряму.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п.103.4 ПК України.

Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

У разі потреби така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або контролюючим органом під час розгляду питання про повернення сум надміру сплачених грошових зобов`язань на іншу дату, що передує даті виплати доходів.

У разі потреби особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір України, про підтвердження зазначеної у довідці інформації.

Відповідно до ст.11 Конвенції проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі, якщо такий резидент є особою - фактичним власником таких процентів.

Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 2 відсотків від загальної суми процентів. Спосіб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договірних Держав за взаємною домовленістю.

Термін «проценти» у випадку використання в цій статті означає дохід від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і зокрема, дохід від урядових цінних паперів і дохід від облігацій чи боргових зобов`язань, у тому числі премії та винагороди, що сплачуються стосовно таких цінних паперів, облігацій та боргових зобов`язань.

Положення пунктів 1 і 2 цієї статті не застосовуються, якщо особа - фактичний власник процентів, яка є резидентом Договірної Держави, здійснює підприємницьку діяльність в іншій Договірній Державі, в якій виникають проценти, через розташоване в ній постійне представництво, і боргова вимога, на підставі якої сплачуються проценти, справді пов`язана з таким постійним представництвом. У такому випадку застосовуються положення статті 7 цієї Конвенції.

Вважається, що проценти виникають у Договірній Державі, якщо платником є сама Держава, адміністративно-територіальна одиниця, місцевий орган влади або резидент цієї Держави. Проте, якщо особа, що сплачує проценти, незалежно від того, є вона резидентом Договірної Держави чи ні, має в Договірній Державі постійне представництво, у зв`язку з якими виникла заборгованість, за якою сплачуються проценти, і витрати зі сплати цих процентів несе постійне представництво, то вважається, що такі проценти виникають у Державі, в якій знаходиться постійне представництво.

Якщо з причин особливих відносин між платником і особою - фактичним власником процентів, або між ними обома і будь-якою іншою особою, сума процентів, що стосується боргової вимоги, на підставі якої вона сплачується, перевищує суму, яка була б погоджена між платником і особою - фактичним власником процентів, за відсутності таких відносин, положення цієї статті застосовуються тільки до останньої згаданої суми. У такому випадку надмірна частина платежу, як і раніше, підлягає оподаткуванню відповідно до законодавства кожної Договірної Держави з належним урахуванням інших положень цієї Конвенції.

Незважаючи на положення пункту 2 цієї статті, проценти, що виникають у Договірній Державі, звільняються від оподаткування в цій Державі, якщо вони одержуються і дійсно належать Уряду іншої Договірної Держави або її адміністративно-територіальній одиниці, чи будь-якому агентству, або за допомогою цього Уряду чи одиниці.

Незважаючи на положення статті 7 цієї Конвенції та пункту 2 цієї статті, проценти, що виникають в одній Договірній Державі, які сплачуються та належать резиденту іншої Договірної Держави, звільняються від податку в першій згаданій Державі, якщо вони сплачені стосовно позички, наданої, гарантованої або застрахованої, або стосовно будь-якої іншої боргової вимоги чи кредиту, гарантованого або застрахованого від імені іншої Договірної Держави уповноваженим на те органом.

Із наведеного слідує, що в момент виплати доходу на користь нерезидента достатньою підставою для застосування зниженої ставки податку є наявність довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, і така довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.08.2018р. в справі № 817/1045/17, від 26.01.2023р. в справі № 160/2959/20.

Кваліфікація нерезидента SUNTOWN PROJECT LTD як «технічної» компанії, посередником за операціями з кредитування за договорами позики, ґрунтується на тому, що останній не може бути бенефіціарним власником отриманих доходів, оскільки джерело фінансування кредиту є власністю компанії Miro Trade GMBH.

При цьому, Компанія SUNTOWN PROJECT LTD пов`язана договірними зобов`язаннями з кредитором Miro Trade GMBH, а тому не може визначати подальшу економічну долю отриманих доходів.

Згідно результатів проведеної перевірки компанія SUNTOWN PROJECT LTD (Республіка Кіпр) отримувала кошти від компанії Miro Trade GMBH, яка зареєстрована на ОСОБА_1 (пункт 10 відповідь ІКО) та заснована відповідно до законодавства Республіки Кіпр. Позичальник «SUNTOWN PROJECT LTD» (Республіка Кіпр) домовився з кредитором Miro Trade GMBH про надання кредитів з метою подальшого реінвестування (кредитні договори № 21/09/2015 від 21.09.2015р., № 23/04/2019 від 23.04.2019р.).

Такий висновок податковий орган сформулював на підставі кредитних договорів № 21/09/2015 від 21.09.2015р., № 23/04/2019 від 23.04.2019р., що отримані податковим органом від відділу міжнародних податкових справ міністерства фінансів Республіки Кіпр.

Втім, переклад вказаних договорів на українську мову долучений до матеріалів справи (Т.2, а.с.33-36), і засвідчений нотаріусом 22.09.2023р., тобто, після проведення спірної перевірки і прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (Т.2, зворот 38).

Водночас, вказані договори згадуються в Акті перевірки № 8204/13-01-23-02/36417660 від 12.04.2023р., однак будь-який аналіз їх умов, стан їх виконання податковим органом не здійснений.

Окрім цього, з інформації відділу міжнародних податкових справ міністерства фінансів Республіки Кіпр слідує, що компанія «SUNTOWN PROJECT LTD» (Республіка Кіпр) отримувала довідки про підтвердження статусу податкового резидента (п.20 відповіді) за період 2018-2021 років. Також позивачем виплачено за період з 16.03.2018р. по 12.11.2019р. Компанії «SUNTOWN PROJECT LTD» відсотки за користування позикою.

Також з інформації відділу міжнародних податкових справ міністерства фінансів Республіки Кіпр між нерезидентами не було жодних витрат нарахованих або виплачених в розмірі понад 50000 євро.

Під час розгляду справи не встановлено, що Компанія «SUNTOWN PROJECT LTD» здійснювала перерахунок отриманих від позивача коштів у вигляді відсотків за користування позикою, чи мала зобов`язання такого перерахунку третім особам.

В розрізі правильної оцінки вказаних обставин колегія суддів звертає увагу на те, що інформація відділу міжнародних податкових справ міністерства фінансів Республіки Кіпр сформульована у формі відповідей на запит ДПС України. Разом з тим, зміст вказаних відповідей у своїй більшості носить загальний характер і без самого запиту ДПС України неможливо повністю та однозначно встановити всі обставини, що мають відношення до розглядуваної справи (Т.2, а.с.13-38).

За сукупності вказаних обставин суд першої інстанції дійшов послідовного висновку про те, що висновки податкового органу про те, що нерезидент SUNTOWN PROJECT LTD не може бути бенефіціарним власником отриманих доходів з посиланням на договори, укладені між SUNTOWN PROJECT LTD та компанією Miro Trade № 23/04/2019 та №01/08/2015, є необґрунтованим, оскільки вказані договори не є належними доказами. В матеріалах справи відсутні докази виконання цих договорів, а саме перерахунку Компанією SUNTOWN PROJECT LTD отриманих від позивача коштів у вигляді відсотків за користування позикою, чи зобов`язання такого перерахунку третім особам.

Водночас, кошти в рамках кредитних договорів № 21/09/2015 від 21.09.2015р., № 23/04/2019 від 23.04.2019р. скеровані позичальнику SUNTOWN PROJECT LTD для подальшого реінвестування, тобто, переслідували легітимну мету.

При цьому, чинне законодавство України не встановлює вимоги щодо джерела походження коштів, за рахунок яких нерезидент надає позику платнику податків, як щодо умови, яка визначає беніфіціарного власника процентів, виплачених за позикою (аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд в постанові від 25.10.2021р. в справі № 160/1062/19).

За таких умов апелянтом не спростовано твердження суду першої інстанції про те, що позивач дотримався вимог податкового законодавства та Конвенції при оподаткуванні доходів нерезидента-процентів, виплачених у період з 01.04.2017р. по 31.12.2020р. за ставкою 2 % на користь нерезидента SUNTOWN PROJECT LTD (Республіка Кіпр).

Інші висновки рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає підставними і обґрунтованими, оскільки такі відповідають вимогам податкового законодавства, діючого на момент виникнення спірних відносин.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятого рішення не впливають та висновків суду не спростовують.

Із урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є підставним та обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.

При цьому висновок суду про неправомірність рішення податкового органу зроблено з дотриманням вимог КАС України, оскільки він, вживши заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, всебічно, повно та об`єктивно оцінив наявні у справі докази і постановив законне й обґрунтоване рішення.

В порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ГУ ДПС у Львівській обл.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській обл. на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.10.2023р. в адміністративній справі № 380/11718/23 залишити без задоволення, а вказане рішення суду без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Головне управління ДПС у Львівській обл.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська Р. Б. Хобор Дата складання повного тексту судового рішення: 26.01.2024р.