Ухвала

від 26.01.2024 по справі 160/19902/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 січня 2024 року

м. Київ

справа № 160/19902/21

адміністративне провадження № К/990/3425/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф.

розглянувши матеріали касаційної скарги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року

у справі №160/19902/21

за позовом Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод»

до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2024 року на адресу Верховного Суду втретє надійшла касаційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року у справі №160/19902/21, предметом спору у якій є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми В4 від 12 жовтня 2021 року №000/369/32-00-01-03-32 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми В1 від 12 жовтня 2021 року №000/368/32-00-01-03-32 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

За результатами нового розгляду, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року, позов задоволено.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 КАС України, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.

У поданій касаційній скарзі, податковий орган, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень, посилається, зокрема, на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права, а саме пункт 44.6 статті 44, статті 83, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України та норм пункт 5 Розділу III «Розрахунки за звітній період», Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року за №2, без урахування висновку щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 816/2328/17, від 19 грудня 2019 року у справі № 804/1118/16, від 19 березня 2019 року у справі № 825/2073/18, від 28 липня 2022 року у справі № 804/4684/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 815/371/18 тощо.

Висновки Верховного Суду сформовані у зазначених вище справах на підставі встановлених фактичних обставин справи і наявних в матеріалах справи доказів, що не є свідченням застосування судом апеляційної інстанції у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду.

Висновки Верховного Суду, щодо застосування зазначених скаржником норм права є узагальненими, а на результат розгляду справи впливають встановленні судами фактичні обставини та дослідженні докази в кожній конкретній справі.

Однак зі змісту касаційної скарги вбачається, що скаржник не погоджується з оцінкою обставин справи наданою судами, що не узгоджується з пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Доводи касаційної скарги по суті стосуються не неправильного застосування норм матеріального права та відповідно не врахування судами висновків Верховного Суду, щодо застосування конкретних норм права, а вказають на порушення норм процесуального права щодо оцінки доказів та обставин. При цьому касаційна скарга не містить посилання на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, а також не розкриває суть порушень судами процесуальних норм, зокрема, скаржник не зазначає обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, не вказує на докази, які судом не досліджені тощо.

В цілому доводи заявника зводяться до цитування норм права, що регулюють спірні правовідносини і опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, із загальним посиланням, що судом апеляційної інстанцій рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України та виходить за межі повноважень касаційного суду.

Загальне посилання на ухвалення судом апеляційної інстанцій рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу скарги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року у справі №160/19902/21 за позовом Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень- повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяР.Ф. Ханова