Рішення

від 25.01.2024 по справі 364/748/23

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 364/748/23

Провадження № 2/364/17/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2024 , Володарський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Моргун Г. Л.,

за участю секретаря судового засідання Сіваченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в смт Володарка, в загальному порядку цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , № тел. НОМЕР_2 )

представниця позивача Шапіро Валерія Борисівна ( адвокатка, РНОКПП НОМЕР_3 , свідоцтво серії КВ № 3148 від 15.05.2017, ордер серія АА № 1352634, адреса: АДРЕСА_2 , № тел.: НОМЕР_4 , е-пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до

Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області (ЄДРПОУ: 04359732, адреса: площа Миру, 4, смт Володарка, Білоцерківський район, Київська область, 09301, засоби зв`язку: № тел. +38 (04569) 5 06 65, 5 21 24, е-пошта: volodarka.gromada@gmail.com),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 , № тел. НОМЕР_6 ),

про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ :

30.10.2023 справу № 364/748/23 передано судді Моргун Г.Л. згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи.

Ознайомившись з матеріалами справи, суддя встановила, що така позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України, про що 02.11.2023 постановила ухвалу.

На усунення недоліків представниця позивача 10.11.2023 надала квитанцію про сплату судового збору.

В позовній заяві представниця позивача зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилась спадщина за заповітом. До складу спадщини увійшла земельна ділянка площею 2,555 га, яка розташована на території Завадівської сільської ради Володарського району Київської області. Про наявність заповіту позивач дізнався, наприкінці серпня 2023 з листа Володарської районної державної нотаріальної контори Київської області від 25.08.2023, яким йому було рекомендовано звернутися до суду з заявою про продовження строку для прийняття спадщини.

Представниця позивача, посилаючись на викладені обставини у позові, зазначаючи, що позивач пропустив строк з поважних причин та на ст.ст.1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 175, 177 ЦПК України, просить суд визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , терміном два місяці з моменту набрання рішенням законної сили.

Ухвалою суду від 15.11.2023 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 21.12.2023 о 12:00.

21.12.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 25.01.2024 о 09:00.

25.01.2024 в судове засідання позивач та його представниця не з`явилися, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені ( а.с. 85, 87, 89 ). На адресу суду представниця позивача подала заяву, якою підтримала вимоги позовної заяви з викладених у ній підстав та просила позов задовольнити. Одночасно просила розгляд справи провести за її відсутності та відсутності позивача ( а.с. 74-77).

Відповідач Володарська селищна рада Білоцерківського району Київської області просили судовий розгляд провести без участі їхнього представника. Проти позовних вимог не заперечували ( а.с. 53) .

Третя особа: ОСОБА_3 надала суду свої письмові пояснення, якими ствердила зазначені у позові обставини справи та не заперечувала проти задоволення позовних вимог. Просила суд розгляд справи провести без її участі, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена ( а.с.54-56, 71).

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, ознайомившись із позовною заявою, взявши до уваги позицію позивача та його представниці, відповідача викладені у відповідних заявах, письмові пояснення третьої особи, що надійшли до суду та дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що стверджено свідоцтвом про його смерть ( а.с.12).

Після смерті останнього відкрилася спадщина за заповітом. Спадкодавець за життя 02 червня 2015 року склав розпорядження (заповіт) посвідчений Завадівською сільською радою Київської області, реєстр № 12, яким належну йому земельну ділянку площею 2,555 га, яка розташована на території Завадівської сільської ради Володарського району Київської області, кадастровий номер 3221682000:04:008:0040 заповідав ОСОБА_4 ( а.с. 80).

Представниця позивача у позовній заяві стверджує, що позивач не знав про заповіт, оскільки не проживав разом з ОСОБА_4 , спільне господарство не вів. Зазначене ствердила і третя особа ОСОБА_5 у своїх письмових поясненнях. Про наявність заповіту ОСОБА_1 дізнався лише наприкінці серпня 2023 року отримавши лист від державного нотаріуса Володарської районної державної нотаріальної контори Київської області № 131/01-16 від 25.08.2023 «Про оформлення спадщини», яким йому було рекомендовано звернутися до суду за поновленням строку для прийняття спадщини ( а.с.13).

Згідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру ( спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 17.11.2023 № 74782830 спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 не заводилася (а.с.52).

Надаючи правову оцінку правовідносинам сторін суд виходить із наступного.

Позивач був необізнаний про наявність зазначеного заповіту, дізнався про заповіт після повідомлення його нотаріусом про існування такого заповіту по минуванню часу визначеного для прийняття спадщини. Також вбачається, що інших спадкоємців щодо майна померлого, які б звернулися з відповідною заявою до нотаріуса, немає.

Суд вважає, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Так, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12 ЦПК України). Суть доказів, їх належність, допустимість, достовірність та достатність, оцінка їх судом та умови їх розгляду судом визначені статтями 76-80 ЦПК України. Оцінку доказів суд здійснює відповідно до статті 89 ЦПК України.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (частина перша статті 1217 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 ЦК України) (частина друга статті 1220 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (частина перша статті 1233 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї (частина третя статті 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (частини перша та друга статті 1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року N 6-1320цс17.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

04.03.2020 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 133/1880/18, провадження № 61-12000св19 вказав, що у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Верховний Суд України у своїй Постанові від 26 червня 2019 року (справа № 565/1145/17) зазначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема, необізнаність спадкоємців про наявність заповіту. При цьому суд виходив з того, що позивач на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем, про наявність заповіту складеного на його користь дізнався поза межами строку, передбаченого ч. 1 ст. 1270 ЦК України, і ці обставини свідчать про поважність причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини, що є підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Аналогічна правова позиція міститься в Постановаі Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі № 703/4978/19 (провадження № 61-13783св21).

Таким чином, позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню оскільки доведена поважність причин пропуску строку.

Керуючись ст.ст. 1220, 1222, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 200, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1

до

Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 ,

про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 ) додатковий строк у два місяці після набрання законної сили рішенням суду, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г. Л. Моргун