Рішення

від 17.01.2024 по справі 916/3963/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3963/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Одеської міської ради (65026, Одеська обл., м. Одеса, площа Думська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26597691)

до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради (65011, Одеська обл., м. Одеса, вул. Успенська, буд. 83/85, код ЄДРПОУ 44162529)

про стягнення 188340,53 грн., -

за участю учасників справи:

від позивача: Сачаєва Є.О., в порядку положень про самопредставництво

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 188340,53 грн., з яких: 176528,40 грн. заборгованості за договором оренди, 2449,14 грн. 3% річних та 9362,99 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги Одеської міської ради обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди землі від 09.12.2008 щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів за період з 01.06.2020 по 03.01.2023.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; призначено судове засідання на 29.09.2023 о 12:40; залучено Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. У судовому засіданні 29.09.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 20.10.2023 о 12:15.

02.10.2023 за вх.№344002/23 до суду від третьої особи надійшли пояснення третьої особи, які прийнято судом до розгляду. У поданих поясненнях третя особа з посиланням на обставини справи та норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини просить суд задовольнити позовні вимоги Одеської міської ради в повному обсязі.

У судовому засіданні 20.10.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 09.11.2023 о 14:20. У судовому засіданні 09.11.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 01.12.2023 об 11:50.

Судове засідання 01.12.2023 об 11:50 не відбулось у зв`язку з тим, що 01.12.2023 відбулось несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних мереж і ресурсів Господарського суду Одеської області, що мало наслідком тимчасове виведення з ладу технічного обладнання суду та тривалу відсутність доступу суддів до системи діловодства спеціалізованого суду.

Ухвалою суду від 13.12.2023 судове засідання призначено на 17.01.2024 о 14:45.

У судовому засіданні 17.01.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

У судове засідання відповідач не з`явився, про дату, час та місце засідань повідомлявся належним чином. Судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення відповідача про розгляд судом господарської справи, час та місце судових засідань, про що свідчать відповідні поштові повідомлення, які надіслані відповідачу за його адресою. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання своїх процесуальних прав та виконання обов`язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Справа №916/3963/23 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від учасників справи не надійшло.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 17.01.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

09.12.2008 між Одеською міською радою (орендодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Ждановою Оленою Олексіївною (орендар, відповідач) укладений договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець на підставі Закону України Про оренду землі та рішення Одеської міської ради №2054-ІV від 05.10.2007 надає, а орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку, площею 404 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Одеса, проспект Добровольського, 139, для експлуатації приміщення бару Зоряний, згідно з планом земельної ділянки, який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п.2.1 договору в оренду передається земельна ділянка, площею 404 кв.м, у тому числі по угіддях: під капітальною забудовою - 148 кв.м, під площадками, проходами, проїздами - 82 кв.м, під зеленими насадженнями - 174 кв.м.

Згідно з п.2.2 договору на земельній ділянці розташовані нежитлові приміщення бару, які належать Ждановій Олені Олексіївні, на підставі свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення бару, виданого 20 грудня 2005 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради, право власності на які зареєстровано КП ОМТІ та РОН 28.12.2005 в книзі 50неж-7 за номером запису 413.

За п.2.3 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 273865,04 грн., з урахуванням індексації за 2007 рік, згідно довідки-витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 16.05.2007 №410/К, складеної Одеським міським управлінням земельних ресурсів Одеського обласного головного управління земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах.

У відповідності до п.3.1 договору земельна ділянка, площею 404 кв.м, надається в оренду терміном на 25 років, для експлуатації приміщення бару Зоряний.

Згідно з п.п. 4.1-4.4 договору орендна плата за земельну ділянку, площею 404 кв.м, розрахована у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає: 27386,50 грн. на рік з урахуванням індексації за 2007 рік. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій безготівковій формі. Розмір орендної плати встановлюється за домовленістю сторін згідно рішення Одеської міської ради №4247-ІV від 15.07.2005 у відповідності до розрахунку розміру орендної плати та може збільшуватися Одеською міською радою в межах передбачених законодавством, в залежності від збільшення ринкової вартості земельної ділянки яка знаходиться в користуванні. Орендна плата, вноситься за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, слідуючи за останнім календарним днем звітнього місяця на Банк ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23862106, на рахунок Одержувача - УДК у м. Одеса, місцевий бюджет Суворовського району №33216815700009, код бюджетної класифікації 13050200. Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 №783 Про проведення індексації грошової оцінки земель. Орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності. Умови цього договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін, шляхом укладання відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід`ємними частинами цього договору, крім випадків: зміни розміру земельного податку, відповідно до чинного законодавства України; коригування Грошової оцінки земель м. Одеси, яка затверджується рішеннями Одеської міської ради; зміни функціонального призначення будівлі або її частини. У цих випадках розмір орендної плати змінюється орендодавцем

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 договору земельна ділянка передається в оренду фізичній особі-підприємцю Ждановій Олені Олексіївні, для експлуатації приміщення бару Зоряний. Категорія земель за основним цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови.

За п.9.1.2 договору орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з п.п. 9.4.1, 9.4.2 договору орендар зобов`язаний виконувати встановлені щодо об`єкта оренди зобов`язання, додержувати вимог, встановлених Законом України Про оренду землі, виконувати обов`язки відповідно до умов договору і Земельного кодексу України; самостійно, за даними Одеського міського управління земельних ресурсів, щороку обчислювати суму орендної плати за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подавати відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом.

У відповідності до п.12.5 договору дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викуп земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку встановленому законом.

За п.14.1 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, згідно зі ст. 18 Закону України Про оренду землі.

В матеріалах справи наявний підписаний з обох сторін акт приймання-передачі земельної ділянки площею 0,0404 га, що знаходиться за адресою: місто Одеса, проспект Добровольського, 139, для експлуатації приміщення бару Зоряний.

Також в матеріалах справи наявний акт від 19.03.2008 визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) фізичній особі-підприємцю Ждановій Олені Олексіївні, відповідно до якого земельна ділянка площею 0,0404 га відноситься до земель - землі роздрібної торгівлі та комерційних послуг із земель житлової та громадської забудови. Окрім того, в матеріалах справи наявний витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.12.2014.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано, зокрема:

- рішення ОМР від 29.06.2016 №756-VII Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси;

- витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.10.2020 №1670, в якому визначено нормативно грошову оцінку земельної ділянки у розмірі 1291438,30 грн.;

- розрахунок заборгованості з урахуванням індексації за період з 01.06.2020 по 03.01.2023, в якому відображені часткові сплати орендних платежів та розмір заборгованості станом на 31.07.2023 визначена у сумі 176528,40 грн.; розрахунок 3% річних у розмірі 2449,14 грн., інфляційних втрат у розмірі 9362,99 грн.

12.03.2022 за вих.№01-13/255 Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради направлено відповідачу претензію про сплату наявної заборгованості за договором оренди землі та інформаційну довідку про стан розрахунків, яка була надіслана відповідачу на його адресу засобами поштового зв`язку.

Відповіді на вказану претензію та доказів сплати заявлених до стягнення сум матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що відповідачем була припинена господарська діяльність, про що був внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч.ч. 8, 9 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Відповідно до ч.1 ст. 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18) визначено, що у разі припинення суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (виключення з відповідного реєстру) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки остання не перестає існувати; фізична особа-підприємець відповідає за її зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди землі в частині неповної сплати належних платежів стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача орендної плати за договором оренди землі, 3% та інфляційних втрат.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України Про судоустрій і статус суддів є принцип верховенства права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Суд зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, тоді як підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

У відповідності до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

За ч.1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Частинами 1-3 ст. 21 Закону України Про оренду землі встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно з п/п 14.1.136 п.14.1 ст. 14 ПК України орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Відповідно до п/п 14.1.147 п.14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;

За п.п. 288.1, 288.4 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)..

Як вбачається з матеріалів справи, спірна сума орендної плати розрахована позивачем на підставі п.п. 4.1-4.4 договору оренди від 09.12.2008, згідно з якими орендна плата за земельну ділянку площею 404 кв.м, розрахована у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки, з урахуванням індексації попередньо визначених при укладенні договору сум. Окрім того, господарський суд враховує, що в матеріалах справи наявний витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 2020 року, в якому визначено нормативно грошову оцінку земельної ділянки у розмірі 1291438,30 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази, господарський суд дійшов висновку, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань за договором оренди землі від 09.12.2008 щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів на суму 176528,40 грн. за період 01.06.2020 по 03.01.2023 з урахуванням індексації, що підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростовано, враховуючи також те, що договір оренди землі від 09.12.2008 наразі є діючим, відомості про його припинення матеріали справи не містять, перевіривши розрахунок основного боргу в розмірі недоплачених сум та встановивши його правильність з урахуванням часткових оплат, здійснених відповідачем, які також відображені в розрахунку позивача, господарський суд дійшов висновку про правомірність, обґрунтованість та необхідність задоволення заявлених позовних вимог Одеської міської ради про стягнення з відповідача 176528,40 грн. основного боргу.

Іншого відповідачем не доведено.

Щодо заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат слід зазначити наступне.

За вимогами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи факт прострочення сплати відповідачем належних за договором оренди землі від 09.12.2008 платежів, з урахуванням індексації, перевіривши розрахунки позивача та встановивши їх обґрунтованість та відповідність умовам договору та вимогам чинного законодавства, а також приймаючи до уваги відсутність контррозрахунків нарахованих сум з боку відповідача, з огляду на правомірність та підставність позовних вимог в частині стягнення основного боргу з відповідача, яким порушено його договірні зобов`язання в частині повної сплати платежів за договором оренди землі, з урахуванням індексації, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених позовних вимог Одеської міської ради про стягнення з відповідача 2449,14 грн. 3% річних та 9362,99 грн. інфляційних втрат.

Іншого відповідачем не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Одеської міської ради задовольнити повністю.

2.Стягнути зі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Одеської міської ради (65026, Одеська обл., м. Одеса, площа Думська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26597691) 176528 /сто сімдесят шість тисяч п`ятсот двадцять вісім/ грн. 40 коп. основного боргу, 2449 /дві тисячі чотириста сорок дев`ять/ грн. 14 коп. 3% річних, 9362 /дев`ять тисяч триста шістдесят дві/ грн. 99 коп. інфляційних втрат та 2825 /дві тисячі вісімсот двадцять п`ять/ грн. 11 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 25 січня 2024 р.

Суддя Ю.С. Бездоля