Вирок

від 25.01.2024 по справі 444/106/24

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/106/24

Провадження № 1-кп/444/129/2024

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2024 року Жовківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

номер кримінального провадження 12023141400000539, внесеного 23.12.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Самбір, Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше не судимого, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, паспортні дані: НОМЕР_1 , виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області, 17.06.1997 року; ІПН - судом не встановлено

за участю :

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області зазначене кримінальне провадження, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_3 , 22 грудня 2023 року близько 12 години 00 хвилин, перебуваючи на території поля розміщеного на земельній ділянці з кадастровим номером 4622787100:08:000:0097, яке орендоване фермерським господарством «Макс-Плюс», неподалік с. Нова Скварява Львівського району Львівської області, маючи умисел на крадіжку качанів кукурудзи, із корисливих мотивів, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, передбачаючи наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, наламав качани кукурудзи сорту «Аякс» загальною вагою 300 кілограм, вартістю 1200 гривень відділивши їх від стебел та в подальшому завантажив їх на причіп у вигляді гужової підводи трактора марки «Т40М», однак не довів свого умислу до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки його дії були припинені головою ФГ «Макс-Плюс» ОСОБА_5 .

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчинений в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до вимог ст. 349 ч. 3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, так як проти такого не заперечують учасники судового провадження. Винуватість обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення стверджується доказами, які є в матеріалах справи. Фактичні обставини справи, які стверджуються цими доказами, не оспорювались в ході судового розгляду ні обвинуваченим, ні іншими учасниками. Судом з"ясовано, чи правильно сторони розуміють зміст цих обставин, чи не мають сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз"яснено їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні, після роз"яснення йому суті обвинувачення свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю і підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті.У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо його не карати, вказавши, що повністю усвідомив протиправність своїх дій.

Аналізуючи та оцінюючи усі докази надані стороною обвинувачення, стороною захисту та отриманні судом в ході розгляду справи в їх сукупності та кожен зокрема з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що покази обвинуваченого є належними, допустимими та достовірними і у своїй сукупності усі ці докази перебувають у логічному та послідовному взаємозв`язку, не є взаємосуперечливими та доповнюють і підтверджують ті об`єктивні обставини, які мали місце під час вчинення пред`явленого обвинувачення обвинуваченому ОСОБА_3 .

Суд також приходить до висновку, що здобутих судом доказів є достатньо для того, щоб прийти до висновку про визнання обвинуваченого винним у вчиненні пред`явленого йому обвинувачення.

Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, так як він вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчинений в умовах воєнного стану.

Таким чином, суд приходить до переконання про винуватість обвинуваченого у скоєнні пред"явленого йому кримінального правопорушення.

Кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185КК України за вчинення якого судиться ОСОБА_3 згідно із ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

Обвинувачений ОСОБА_3 не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності чи у стані неосудності.

Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, враховує наслідки та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також бере до уваги особу винного, його вік, сімейний та матеріальний стан, стан здоров`я, характеризуючі дані, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий.

Обставини, які пом"якшують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_6 є щире каяття у вчиненому злочині та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують відповідальність обвинуваченого судом не встановлено.

Санкцією ч. 4 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги: ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, враховує наслідки та обставини вчиненого злочин, особу винного, його вік, сімейний та матеріальний стан, стан здоров`я, характеризуючі дані, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а тому, суд приходить до висновку про необхідність обрання обвинуваченому покарання в межах санкції статті 185 ч.4 КК України, у виді позбавлення волі, що є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для попередження вчинення ним нових злочинів.

Однак, суд, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується позитивно, щиро покаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину, завдану матеріальну шкоду на суму 1200 гривень відшкодував повністю, приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, і що обвинуваченого слід звільнити від відбуття покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України, встановивши йому відповідний іспитовий термін та покласти на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, так як таке покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлений.

Питання про документи та речові докази слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України у зв`язку із ухваленням обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Так як суд прийшов до висновку про ухвалення обвинувального вироку, а тому дана сума підляга стягенню з обвинуваченого в користь держави.

Арешт, накладений на майно згідно з ухвалами слідчого судді від 27.12.2023 року, необхідно скасувати.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185КК України і призначити йому покарання у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі.

У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробовуванням строком на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить новий злочин і виконає покладені на нього судом обовязки.

Згідно ст. 76 КК України зобов"язати ОСОБА_3 періодично з"являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_3 дохід держави:

- 1514,56 грн. витрат за проведення товарознавчої експертизи № СЕ-19/114-23/25816-ТВ від 27.12.2023р. у кримінальному проваденні № 12023141400000539;

Арешт, накладений на майно згідно з ухвалами слідчого судді від 27.12.2023 року - скасувати.

Речові докази:

- кукурудзу в качанах вагою 400 кг. - повернути власнику.

- гужову підводу, на якій знаходилось 100 кг. кукурудзи в качанах, яка належить ОСОБА_7 - повернути власнику.

- трактор марки " Т40М 172246 32" з саморобним причепом (підводою), без реєстраційних номерів, який використовувався ОСОБА_3 - повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя: ОСОБА_1