Рішення

від 25.01.2024 по справі 451/1450/22

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

25 січня 2024 рокуСправа №451/1450/22 Провадження № 2/451/27/24

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Федорук І.Б.

з участю представника позивача Боровець М.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Радехові в залі суду цивільну справу №451/1450/22 за позовом ОСОБА_1 до Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування,

у с т а н о в и в:

27 грудня 2022 року адвокат АО «Галицька правнича група» Фрей Андріан Васильович в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування.

У позовній заяві правонаступника ОСОБА_2 ОСОБА_1 зазначив, що з метою оформити право власності на все спадкове майно після смерті спадкодавця - ОСОБА_3 , ОСОБА_2 звернувся до Державного нотаріуса Радехівської державної нотаріальної контори у Львівській області з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на інше вищезазначене майно. Проте, державний нотаріус Радехівської державної нотаріальної контори у Львівській області відмовила в оформленні спадщини ОСОБА_2 та роз`яснила, що він може подати заяву до Радехівського районного суду Львівської області для вирішення питання спадкування права на земельну ділянку. З огляду на вищезазначене ОСОБА_2 не зміг реалізувати свої майнові права як спадкоємець у позасудовому порядку, а тому він був змушений звернутися з позовом до суду з позовом про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ №002922 зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 14813 від 2 квітня 2001 року. Отож просив, ухвалити рішення яким: установити факт, що має юридичне значення, а саме: факт, що батько Позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на утриманні своєї тітки Спадкодавця ОСОБА_3 з січня 1998 року до дня її смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 ; установити факт, що має юридичне значення, а саме: факт належності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ №002922, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №14813, виданого на ім`я - ОСОБА_3 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, загальною площею 1,4759 га, кадастровий номер: 4623981900:04:000:0423, та земельну ділянку, загальною площею 0,1334 га, кадастровий номер: 4623981900:04:000:1033, що належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ №002922, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №14813 від 2 квітня 2001 року, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ; судові витрати покласти на сторону позивача (а. с. 4-13, 95-105).

27 грудня 2022 року, автоматизованою системою документообігу суду Д-3, судді Семенишин О.З. передані згадані вище матеріали справи, для розгляду (а.с.38).

Ухвалою суду від 29 грудня 2022 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання (а.с.1-2).

Ухвалою судового засідання від 24 січня 2023 року провадження у справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступника (а. с. 47).

Ухвалою судового засідання від 14 листопада 2023 року провадження в справі поновлено, залучено до участі у справі правонаступника позивача - ОСОБА_1 (а. с. 61-62).

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в уточненій позовній заяві.

Представник відповідача Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області надав через канцелярію суду клопотання, в якому просив розгляд справи проводити без участі представника та вирішити справу відповідно до Закону (а.с.112).

Свідок ОСОБА_5 суду показав, що померла ОСОБА_3 з січня 1998 року до дня її смерті утримувала та забезпечувала всім необхідним ОСОБА_2 , оскільки він за станом здоров`я був непрацездатним, вони проживали разом за однією адресою та вели спільне господарство (а.с.113).

Вислухавши пояснення представника позивача, покази свідка, дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 13, 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст. 12, 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 тітка ОСОБА_2 - ОСОБА_3 померла у віці 93 роки в с. Куликів Радехівського району Львівської області, про що в книзі реєстрації актів про смерть 18 грудня 2000 року зроблено відповідний актовий запис № 15, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть № 00021181580 від 11 жовтня 2018 року, виданого Радехівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Львівській області (а.с.18, 18 зворот).

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер дядько ОСОБА_2 - ОСОБА_6 у с. Куликів Радехівського району Львівської області, про що в книзі реєстрації актів про смерть 23 травня 1974 року зроблено відповідний актовий запис № 12, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті № 00035179512 від 22 лютого 2022 року, виданого Радехівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (а.с.19, 19 зворот).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00023588289 від 6 серпня 2019 року, виданого Радехівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася Спадкодавець - ОСОБА_7 , про що зроблено відповідний актовий запис № 13. У відомостях про батьків зазначено: батько - ОСОБА_8 , мати - ОСОБА_9 (а.с.20, 20 зворот).

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00023587877 від 6 серпня 2019 року, виданого Радехівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, ІНФОРМАЦІЯ_7 народився дядько ОСОБА_2 - ОСОБА_10 , про що зроблено відповідний актовий запис № 6 від 23.07.1899. У відомостях про батьків зазначено: батько - ОСОБА_11 , мати - ОСОБА_12 (а.с.21, 21 зворот).

З довідки №К-177 від 13.06.2022, виданої Центральним Державним історичним архівом України видно, що у фонді 201 «Греко-католицька митрополична консисторія, м. Львів, у метричній книзі греко-католицької парафії сс. Кустин, ОСОБА_13 повіту Радехів Тернопільського воєводства з записами про народження та смерть за 1866-1938рр. виявлено запис про шлюб під №1 за 1924р.:

Шлюб відбувся 21 лютого 1924 року, будинок

АДРЕСА_1 : ОСОБА_14 ( ОСОБА_15 ), син ОСОБА_16 та покійної ОСОБА_17 , народжений ІНФОРМАЦІЯ_7 (вік 23 1/2 роки) і мешкав у ОСОБА_18 , неодружений, греко-католицького віросповідання.

Наречена: ОСОБА_7 , дочка Амброзія (Амврозія) і ОСОБА_19 , народжена ІНФОРМАЦІЯ_6 (вік 16 років) і мешкала у ОСОБА_20 , незаміжня, греко-католицького віросповідання (а.с.22-23).

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00035995077 від 30 червня 2022 року, виданого Радехівським відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), ІНФОРМАЦІЯ_8 народився дід Позивача - ОСОБА_21 , про що зроблено відповідний актовий запис № 8 від 25.06.1932. У відомостях про батьків зазначено: батько - ОСОБА_11 , мати - ОСОБА_22 (а.с.24, 24 зворот).

Відповідно до Свідоцтва про народження, виданого в с. Куликів, Радехівського району Львівської області, серії НОМЕР_1 від 23 вересня 1976 року, батько Позивача - ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_9 в с. Куликів Радехівського району Львівської області, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 18 липня 1959 року зроблено відповідний актовий запис №25. У розділі батьки зазначено, батько - ОСОБА_21 та мати - ОСОБА_23 (а.с.25).

Згідно із Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 від 22 лютого 2022 року, виданого повторно Радехівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), дід Позивача - ОСОБА_21 помер ІНФОРМАЦІЯ_10 у віці 30 років, про що 28 липня 1962 року зроблено відповідний актовий запис №14 (а.с.26).

З довідки № 91 від 17 лютого 2022 року, виданої старостою сіл Куликів, Корчівка, Волиця-Барилова, Барилів, Увин Лопатинською селищною радою Червоноградського району Львівської області, видно, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 до дня смерті була зареєстрована і проживала в с. Куликів Радехівського району Львівської області. Разом із ОСОБА_3 до дня її смерті, проживав і її доглядав внук ОСОБА_2 (а.с.27).

Після смерті спадкодавця - ОСОБА_3 , залишилось таке спадкове майно: земельні ділянки, загальною площею 1,6093 га, на території Куликівської сільської ради Радехівського району Львівської області, що належали їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ №002922, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №14813 від 2 квітня 2001 року, виданого на ім`я ОСОБА_3 . Відповідно до плану меж земельної ділянки вищезазначеного державного акту, спадкодавцю - ОСОБА_3 було передано наступні земельні ділянки: земельна ділянка загальною площею 1,4759 га, кадастровий номер: 4623981900:04:000:0423; земельна ділянка, загальною площею 0,1334 га, кадастровий номер: 4623981900:04:000:1033 (а.с.28, 28 зворот).

З копії Рішення ХІІІ сесії ІІІ демократичного скликання Куликівської сільської ради Радехівського району Львівської області від 29 березня 2001 року «Про затвердження проекту передачі земельних часток (паїв) в натурі та видачу державних актів на право приватної власності на землю громадянам села Куликів, В. Барилова Куликівської сільської ради» видно, що, розглянувши проект передачі земельних часток (паїв), розроблений Головним державним земельно-кадастровим бюро при Львівському територіальному управлінні громадянам с. Куликів, В-Барилова, керуючись методичними рекомендаціями щодо передачі земельних часток (паїв) в натурі затверджених Державним комітетом України по земельних ресурсах, Міністерством сільського господарства і продовольства України, Української Академії наук від 04.06.1998 №47/172/46: 1. Затвердити проект передачі земельних часток /паїв/ у приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва громадянам сіл ОСОБА_18 , ОСОБА_24 на площі 1267,51 га, з них ріллі 1382,41 га, пасовищ 114,90 га. 2. Передати у приватну власність громадянам с Куликів, ОСОБА_24 , земельні частки /паї/ згідно додатку №1 та видати їм Державні акти на право приватної власності на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 3. Контроль за виконанням даного рішення покласти на землевпорядника сільської ради (а.с.29).

З копії Додатку до Рішення Куликівської сільської ради Радехівського району Львівської області від 29 березня 2001 року на видачу державних актів на право приватної власності на земельні частки (паї) громадянам сіл Куликів, Волиця-Барилова, Кулуки сільської ради, видно, що у даному списку під порядковим номером 22 зазначена - ОСОБА_3 , якій було виділено земельні ділянки площею: 1,47589 та 0,13342 га, загальною площею 1,60931 га, згідно Державного акту на землю серії ІІІ-ЛВ №002922 (а.с.30).

З Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 28.10.2022, виданого відділом № 6 Управління надання адміністративних послуг ГУ ДГК у Львівській області, видно, що земельна ділянка з кадастровим номером: 4623981900:04:000:0423 має загальну площу 1,4759 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки: 34429,32 грн (а.с.31).

З Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 28.10.2022, виданого відділом № 6 Управління надання адміністративних послуг ГУ ДГК у Львівській області, видно, що земельна ділянка з кадастровим номером: 4623981900:04:000:1033 має загальну площу 0,1334 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки: 907,90 грн (а.с.32).

Відповідно до вищезазначеного загальна оцінка земельних ділянок на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ІІІ-ЛВ №002922, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №14813 від 2 квітня 2001 року, становить 35337,22 грн.

З витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 69959034 від 07.09.2022, виданого Соснівською державною нотаріальною конторою Львівської області, видно, що після смерті Спадкодавця - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , інформація у спадковому реєстрі відсутня, тобто спадкова справа не відкривалася, а жоден документ про отримання спадкового майна не видавався (а.с.33).

З листа-відмови №325/01-16 від 07.09.2022, виданого Радехівською державною нотаріальною конторою Львівської області, видно, що видати свідоцтво про право на спадщину на земельні ділянки, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Куликівської сільської ради Червоноградського (колишнього Радехівського) району Львівської області і належать гр. ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , немає підстав, так як Державний акт на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ №002922, виданий на підставі XIII сесії III демократичного скликання Куликівської сільської ради від 29 березня 2001 року, зареєстрованого 2 квітня 2001 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №14813, тобто після її смерті, а відповідно до ст. 9 Цивільного кодексу УРСР, що був чинним на той час, правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється зі смертю (а.с.34).

Судом також установлено, що ОСОБА_2 перебував на утриманні своєї тітки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , з січня 1998 року до дня її смерті, що підтверджується показами свідка ОСОБА_5 , який проживає в селі Куликів Червоноградського району Львівської області, не довіряти показам якого у суду немає підстав.

Спадщину, що залишилася після смерті ОСОБА_3 , він прийняв шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном, оскільки проживав з нею за однією адресою, що підтверджується довідкою № 91 від 17 лютого 2022 року, виданою старостою сіл Куликів, Корчівка, Волиця-Барилова, Барилів, Увин Лопатинською селищною радою Червоноградського району Львівської області (а.с.27).

Батько Позивача ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_11 у віці 63 роки в с. Миколаїв Червоноградського району Львівської області, про що 20 січня 2023 року зроблено відповідний актовий запис №15, що видно зі Свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_3 , виданого 20 січня 2023 року Старостою №5 Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області (а.с.46).

Спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_2 , прийняв його син ОСОБА_1 , що підтверджується матеріалами спадкової справи №3/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_2 (а.с.66-88).

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому відповідно до вимог ст. 12, 229 ЦПК України ці докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Нормами п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, передбачено, що Цивільний Кодекс застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, правила книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникало відповідно до норм ст. 529-531 УРСР.

Тобто, у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.

Таким чином на спадкові правовідносини після смерті ОСОБА_3 поширюються норми ЦК УРСР, оскільки спадщина після її смерті відкрилася до ІНФОРМАЦІЯ_12 .

На підставі ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно зі ст. 525 ЦК УРСР, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

З огляду на ст. 531 ЦК УРСР до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства.

На підставі ст. 549 ЦК УРСР дії, що свідчать про прийняття спадщини: визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

За змістом ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема: родинних відносин між фізичними особами; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»: «Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за. наявності інших спадкоємців і спору між ними».

У п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.63.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди (п.2 ст.273 ЦПК), якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови \ встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що для встановлення факту перебування на утриманні з метою оформлення права на спадщину необхідно, щоб утриманець був непрацездатним на день смерті спадкодавця і перебував на утриманні останнього незалежно від родинних чи шлюбних відносин з ним (ст.531 Цивільного Кодексу України не менше одного року.

Таким чином, у спірних правовідносинах для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого судам необхідно дослідили зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Сулу від 22 жовтня 2020 року у справі №210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі №520/6518/17, від 27 червня 2018 року у справі №210/2422/16-ц.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 1 січня 2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у вигляді грошових переказів, продуктових чи речових посилок тощо. Ні отримання непрацездатною особою пенсії, ні її окреме проживання від спадкодавця не можуть бути перешкодою для визнання факту перебування на утриманні.

Суб`єктами звернення до суду із заявами про встановлення факту перебування особи на утриманні можуть бути фізичні особи, в яких на підставі чинного законодавства у разі встановлення факту виникає відповідне право, чи їх представники.

Разом з цим, обставина, що ОСОБА_2 перебував на утриманні у своєї тітки - ОСОБА_3 підтверджується показами свідка, який в судовому засіданні показав, що померла тітка утримувала та забезпечувала його всім необхідним, тобто її допомога була основним і постійним джерелом засобів до існування для ОСОБА_2 .

Відтак, на підставі ст. 531 ЦК УРСР спадкоємцем за законом до майна померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її племінник - ОСОБА_2 (батько Позивача), оскільки він за станом здоров`я був непрацездатним і перебував на утриманні померлої тітки більше ніж один рік до дня смерті.

На спадкові правовідносини після смерті ОСОБА_2 поширюються норми ЦК України, оскільки спадщина відкрилася після 1 січня 2004 року.

Відповідно до ч. 1. ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ч. 1 ст. 1217 ЦК України).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. До спадкоємця переходять усі права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Згідно із ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

На підставі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Отже, ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті свого батька, шляхом подання заяви приватному нотаріусу про прийняття спадщини, проте, в частині оформлення своїх спадкових прав на земельні ділянки, які відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ №002922 від 02.04.2001, зареєстрованого за №14813, належали ОСОБА_3 , не зміг оформити свої спадкові права, в тому числі й через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу.

Перешкодою в реалізації законних прав та інтересів позивача, є те, що він позбавлений у позасудовому порядку оформити спадщину на спірні земельні ділянки, оскільки Державний акт на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ №002922 від 02.04.2001, зареєстрований за №14813, тобто після смерті спадкодавця ОСОБА_3 .

За правилами статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Положення ст. 81, 131 Земельного кодексу України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна (частина друга статті 1299 ЦК України).

Приймаючи до уваги вищенаведене, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд робить висновки, що позовні вимоги сторони щодо встановлення юридичного факту та визнання права власності в порядку спадкування є законними та обґрунтованими і, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

У зв`язку з клопотанням позивача, суд не вирішує питання розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 19, 81, 82, 89, 141, 200, 206, 211, 223, 229, 247, 258-259, 263-265, 315, 354 ЦПК України; ст. 524, 525, 526, 534, 549 ЦК УРСР, ст. 328, 1216, 1217, 1218, 1223, 1258, 1262, 1268, 1269, 1299 ЦК України; ст. 81, 131 ЗК України, суд

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Установити факт, що має юридичне значення, а саме: факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на утриманні своєї тітки ОСОБА_3 з січня 1998 року до дня її смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Установити факт, що має юридичне значення, а саме: факт належності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ №002922, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №14813, виданого на ім`я - ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 1,4759 га, кадастровий номер: 4623981900:04:000:0423 та земельну ділянку загальною площею 0,1334 га, кадастровий номер: 4623981900:04:000:1033, що належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ №002922, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №14813 від 2 квітня 2001 року, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ; судові витрати покласти на сторону позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони та інші учасники у справі.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Представники позивача: адвокат Фрей Андріан Васильович, адвокат Боровець Микола Степанович, юридична адреса: проспект Юності, 39, село Павлів, Червоноградський район, Львівська область, 80250.

Відповідач: Лопатинська селищна рада Червоноградського району Львівської області; ЄДРПОУ: 04369819; місцезнаходження: вул. Центральна, 15А, смт Лопатин, Червоноградський район, Львівська область, 80261.

Головуючий суддяСеменишин О. З.

Повний текст судового рішення виготовлено 29 січня 2024 року.