Рішення

від 29.01.2024 по справі 295/1928/23

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/1928/23

Категорія 52

2/295/472/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі головуючого судді Чішман Л.М.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український Страховий Стандарт», треті особи без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , ДП «Житомирстандартметрологія», про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої майну, в розмірі 52187, 34 грн, витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 1500, 00 грн та судовий збір в розмірі 1073, 60 грн.

В обґрунтування вимог вказано, що 25.11.2021 року у м. Житомирі сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) за участі автомобіля «Audi Q7» р.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є позивач та яким керував ОСОБА_3 , а також автомобіля «Kia Sportage» р.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ДП «Житомирстандартметрологія» та яким керував ОСОБА_2 . Поліцейськими БУПП в Житомирській області було складено протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП на обох водіїв.

Постановами Богунського районного суду м. Житомира обох водіїв визнано винними у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність позивача як власника автомобіля «Audi Q7» р.н.з. НОМЕР_1 на момент ДТП була застрахована полісом ЕР.204557997 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виданим ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна».

Власник іншого транспортного засобу - автомобіля «Kia Sportage» р.н.з. НОМЕР_2 застрахував свою цивільно-правову відповідальність в ПрАТ «Страхова компанія «Український Страховий Стандарт» згідно полісу ОСЦПВ ЕР/205494767 від 19.08.2021 року.

29.11.2021 року позивач звернулася до ПрАТ «Страхова компанія «Український Страховий Стандарт» з повідомленням про настання ДТП.

Згідно висновку №04/12/21 експерта автотоварознавчого дослідження автомобіля «Audi Q7» р.н.з. НОМЕР_1 від 09.12.2021 року ринкова вартість автомобіля станом на дату огляду 03.12.2021 року становить 805383, 00 грн, вартість відновлювального ремонту автомобіля на цю ж дану, без урахування ПДВ становить 218797, 17 грн, вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля становить 104374, 67 грн, вартість матеріального збитку, завданого автомобілю, з технічної точки зору, пошкодженого в ДТП, становить 104374, 67 грн.

Такий висновок, сканкопія якого була направлена позивачем відповідачу у чаті, страховиком було долучено до страхової справи, однак копія висновку, направленого страховику поштою, не вручено останньому та повернуто позивачу.

В подальшому позивач додатково направляла поштою відповідачу постанову суду за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, однак і таке відправлення повернулося не врученим з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Позивач не може зв`язатися з відповідачем ні в чаті Viber, ні телефонним зв`язком, поштові відправлення повертаються неврученими адресату.

Таким чином, незважаючи на виконання позивачем всіх умов страховика для отримання страхового відшкодування, відповідач не здійснив його виплату ОСОБА_1 .

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 03.03.2023 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (а.с. 84).

Ухвалою суду від 03.10.2023 року до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору залучено власника автомобіля «Kia Sportage» р.н.з. НОМЕР_2 - ДП «Житомирстандартметрологія» (а.с. 100).

Від відповідача відзиву на позовну заяву не надходило, клопотань про продовження/поновлення строку для надання відзиву не надходило. Копію ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви з додатками було неодноразово направлено відповідачу в порядку, визначеному ЦПК України, однак матеріали, що направлялися відповідачу, повернулися до суду не врученими адресату з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закінчення терміну зберігання».

Від представника ДП «Житомирстандартметрологія» надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що ДП «Житомирстандартметрологія» підтримує позовні вимоги ОСОБА_1 , відповідно до укладеного договору між ОСОБА_3 та ПрАТ СК «ПЗУ Україна» №ЕР/204557997 від 18.06.2021 року про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідач повинен відшкодувати позивачу шкоду, заподіяну внаслідок ДТП.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 25.11.2021 об 11:18 год ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Kia Sportage» р.н.з. НОМЕР_2 , під час проїзду перехрестя вулиць Перемоги-Домбровського в м. Житомирі, що регулюється світлофором, здійснив проїзд на жовтий сигнал світлофору та здійснив зіткнення з транспортним засобом «Audi Q7» р.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками.

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 29.08.2022 року у справі №295/15962/21 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП (а.с. 56-57).

Постановою Житомирського апеляційного суду від 15.11.2022 року постанову Богунського районного суду м. Житомира від 29.08.2022 року залишено без змін (а.с. 58-59).

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 29.08.2022 року у справі №295/15964/21 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП (а.с. 60-61).

Таким чином, обох учасників згадуваної ДТП визнано винними у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Автомобіль «Audi Q7» р.н.з. НОМЕР_1 належить позивачу, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с. 5)

Автомобіль «Kia Sportage» р.н.з. НОМЕР_2 належить ДП «Житомирстандартметрологія», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 (а.с. 80).

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність позивача як власника автомобіля «Audi Q7» р.н.з. НОМЕР_1 була застрахована полісом ЕР.204557997 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виданим ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна». Ліміт відшкодування страхової суми за таким полісом на одного потерпілого визначена в розмірі 260000, 00 грн за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю та 130000, 00 грн за шкоду, заподіяну майну (а.с. 6).

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ДП «Житомирстандартметрологія» як власника автомобіля «Kia Sportage» р.н.з. НОМЕР_2 була застрахована полісом ЕР/205494767 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виданим ПрАТ «Страхова компанія «Український Страховий Стандарт». Ліміт відшкодування страхової суми за таким полісом на одного потерпілого визначена в розмірі 260000, 00 грн за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю та 130000, 00 грн за шкоду, заподіяну майну (а.с. 7).

29.11.2021 року позивач звернулася у месенджері чату «Viber» до ПрАТ «Страхова компанія «Український Страховий Стандарт» з повідомленням про настання ДТП, після чого страховик надіслав позивачу перелік документів, необхідних для початку процедури врегулювання страхового випадку, форму повідомлення від потерпілої особи про випадок.

Цього ж дня ОСОБА_1 надіслала ПрАТ «Страхова компанія «Український Страховий Стандарт» належним чином заповнену форму повідомлення та всі інші документи, що були зазначені страховою компанією у повідомленні (а.с. 8-14).

Оригінал повідомлення від потерпілої особи про настання ДТП від 29.11.2021 року та заяву про страхове відшкодування позивач направила страховику на зазначену у повідомленні адресу: АДРЕСА_1 та іншому учаснику ДТП - ОСОБА_2

01.12.2021 року страхова компанія отримала згадувані документи, надіслані позивачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та фіскальним чеком (а.с. 16-17).

29.11.2021 року між позивачем та ФОП ОСОБА_4 укладено договір №04/12/21 про організацію взаємовідносин при проведенні оцінки майна, предметом якого було здійснення виконавцем за дорученням замовника автотоварознавчого дослідження пошкодженого автомобіля «Audi Q7» р.н.з. НОМЕР_1 на визначення матеріального збитку, завданого його власнику (а.с. 18-19).

Відповідач повідомлявся про проведення огляду належного позивачу автомобіля при проведенні автотоварознавчого дослідження, що був призначений на 03.12.2021 року, що підтверджується електронним повідомленням, однак не з`явився на такий огляд (а.с. 20).

Згідно висновку №04/12/21 експерта автотоварознавчого дослідження автомобіля «Audi Q7» р.н.з. НОМЕР_1 від 09.12.2021 року ринкова вартість автомобіля станом на дату огляду 03.12.2021 року становить 805383, 00 грн, вартість відновлювального ремонту автомобіля на цю ж дану, без урахування ПДВ становить 218797, 17 грн, вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля становить 104374, 67 грн, вартість матеріального збитку, завданого автомобілю, з технічної точки зору, пошкодженого в ДТП, становить 104374, 67 грн (а.с. 23-29).

До висновку експерта долучено ремонтну калькуляцію №3007 (а.с. 31-33).

За проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля позивачем понесено витрати в розмірі 3000, 00 грн, що підтверджується актом виконаних робіт від 10.12.2021 року та квитанцією від 06.12.2021 року (а.с. 21-22).

20.12.2021 року позивачем у месенджері чату «Viber» направлено відповідачу вказаний висновок експерта, у відповідь на що представником відповідача повідомлено ОСОБА_1 про те, що такий висновок долучено до справи (а.с. 43-50).

В подальшому, 18.01.2022 року позивач звернулася до відповідача з проханням надати інформацію щодо розміру нарахованого страховиком відшкодування (а.с. 50).

У відповідь представник страхової компанії повідомив, що страховиком оглянуто пошкоджений автомобіль позивача, після встановлення цивільно-правової відповідальності водія забезпеченого транспортного засобу (винесення судом рішення по адміністративній справі по ДТП) експертом, на підставі проведеного огляду, буде здійснено розрахунок суми матеріального збитку та фіналізовано звіт з оцінки КТЗ, повідомлено позивача про необхідність очікувати інформацію щодо стану розгляду документів, запит в процесі обробки (а.с. 53-55).

У зв`язку з ухилянням відповідача від виплати страхового відшкодування та необхідністю використання автомобіля у службовій діяльності позивач змушена була за власні кошти ремонтувати пошкоджений автомобіль.

14.12.2022 року, після винесення постанови Житомирським апеляційним судом від 15.11.2022 року у справі №295/15962/21, якою постанову Богунського районного суду м. Житомира від 29.08.2022 року залишено без змін, позивач звернулася до відповідача з письмовою заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 62-63).

Станом на момент звернення до суду з даною позовною заявою відповідачем не виконано свого обов`язку по виплаті позивачу страхового відшкодування.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а відповідно до п. 1 ч. 2 цієї статті збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з вимогами статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У пункті 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 999 ЦК України, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).

Відповідно ст.ст. 3, 6 Закон № 1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

За змістом статей 9, 22, 31, 35, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

У пункті 33.1.4 статті 33 Закону № 1961-ІV передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правові відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Відповідно п. 34.1 Закону якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право тримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35).

Згідно з пунктами 36.1, 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею цього Закону, МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового кодування (регламентної виплати).

Страховик протягом 15 днів з узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання кодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове кодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо кодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного у) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо за рахунок потерпілої особи (її ставника), то сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що стверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком.

Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом рахування коштів особам, які надають послуги з пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006 15-ц (провадження 14-176цс18) зроблено висновок, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземній транспортних засобів" у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі справа № 200/12295/17.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду у постановах від 12.07.2023 у справі №591/1861/22, від 22.12.2020 у справі №565/1210/19, від 21.12.2020 у справі № 911/286/20, вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з`ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля: 2) чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 23 серпня 2016 року у справі «Дж. К. та інші проти Швеції» («J. K. AND OTHERS v. SWEDEN») зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Пріоритет у доказуванні надається не тому хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17.

Стаття 1188 Цивільного кодексу України встановлює: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Суд вважає, що вина учасників ДТП є обопільною, ступінь провини є рівною, оскільки обидва водії перетинали перехрестя на жовтий сигнал світлофору.

З урахуванням викладеного, оскільки ПрАТ «Страхова компанія «Український Страховий Стандарт» не виконало свого обов`язку по виплаті позивачу страхового відшкодування, як потерпілій особі, за страховим випадком, що мав місце 25.11.2021 року, враховуючи те, що винна учасників ДТП є обопільною, суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, повно та всебічно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 52187, 34 грн відшкодування матеріальної шкоди, завданої майну позивача, що 1/2 розміру частки завданої автомобілю позивача шкоди, 1500, 00 грн витрат на проведення автотоварознавчого дослідження.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 1073, 60 грн (а.с. 1).

Оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073, 60 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 22, 31, 35, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 22, 23, 979, 999, 1166, 1187, 1194 ЦК України, ст. ст. 12, 76, 77, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український Страховий Стандарт», треті особи без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , ДП «Житомирстандартметрологія», про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український Страховий Стандарт» на користь ОСОБА_1 52187, 34 грн матерільної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український Страховий Стандарт» на користь ОСОБА_1 1500, 00 грн витрат на проведення автотоварознавчого дослідження.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український Страховий Стандарт» на користь ОСОБА_1 1073, 60 грн судового збору.

Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5

Відповідач - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український Страховий Стандарт», місцезнаходження м. Київ, вул. Багговутівська, 17/21, ЄДРПОУ: 22229921

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору:

ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ;

Державне підприємство «Житомирський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», місцезнаходження: м. Житомир, вул. Новосінна, 24, код ЄДРПОУ: 02568147.

Повний текст рішення виготовлено 29 січня 2024 року.

Суддя Л.М. Чішман