Рішення

від 03.01.2024 по справі 295/14427/23

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/14427/23

Категорія 75

2/295/513/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.01.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого - судді Кузнєцова Д.В.,

за участі секретаря с/з Карпішиної С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Поліського державного підприємства геодезії, картографії та кадастру «Поліськгеодезкартографія» про стягнення компенсації втрати частини грошових доходів та середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що починаючи із жовтня 1974 року працював на посаді провідного спеціаліста по якості в Поліському державному підприємстві геодезії, картографії та кадастру «Поліськгеодезкартографія» та 04.03.2016 року був звільнений із займаної посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією підприємства. На момент звільнення відповідач заборгував позивачу 66 031,43 грн. заробітної плати станом на 04.03.2016 року. Судовим наказом Богунського районного суду міста Житомира від 20.04.2016 року в справі №295/5877/16 стягнуто із відповідача на користь позивача заборгованість із виплати заробітної плати в розмірі 66 031,43 грн., рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 22.11.2016 року в справі №295/9378/16-ц стягнуто на його користь за період з 05.03.2016 року по 30.06.2016 року середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 5 959,80 грн., компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати у розмірі 58 966,06 грн. та моральну шкоду в розмірі 500,00 грн., а також рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 03.06.2019 року в справі №295/4897/19 стягнуто на користь позивача за період з 30.06.2016 року по 20.03.2019 року середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 96 376,50 грн., компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати у розмірі 44 170,91 грн. Заочним рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 13.01.2021 року у справі №295/11108/20 з відповідача стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 21.03.2019 року по 15.09.2020 року в розмірі 37 187,70 грн. за вирахуванням податків та обов`язкових платежів, компенсацію втрати частини грошових коштів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати в розмірі 7 484,50 грн. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 28.03.2022 року у справі №295/1531/22 стягнуто на користь позивача за період з 16.09.2020 року по 31.10.2022 року середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 31 638,75 грн., компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати в розмірі 44 905,86 грн. Всього за виконавчими провадженнями сума заборгованості складає 396 460,21 грн. Постановою державного виконавця від 04.05.2017 року позивачу передано частину майна на суму 1 524,90 грн. у рахунок погашення боргу, після чого станом на дату подачі позову до суду сума заборгованості за судовими рішеннями складає 394 935,31 грн.

З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.02.2022 року по 01.03.2023 року в розмірі 26 479,20 грн. за вирахуванням податків та обов`язкових платежів, компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати в розмірі 106 080,41 грн.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 27 жовтня 2023 року відкрито провадження у даній цивільній справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання позивач не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача - Поліського державного підприємства геодезії, картографії та кадастру «Поліськгеодезкартографія» у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі, відзив на позовну заяву до суду не направляв.

Згідно із ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про спірні правовідносини сторін, суд вважає за можливе за згодою позивача провести заочний розгляд справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішеннями Богунського районного суду міста Житомира від 22.11.2016 року в справі №295/9378/16-ц та від 03.06.2019 року в справі № 295/4897/19 встановлено, що позивач 04.03.2016 року згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України був звільнений із посади провідного спеціаліста по якості Поліського державного підприємства геодезії, картографії та кадастру «Поліськгеодезкартографія» та заборгованість із виплати заробітної плати відповідачем перед позивачем станом на 04.03.2016 року становила 66 031,43 грн.

Судовим наказом № 295/5877/16-ц, виданим Богунським районним судом міста Житомира від 20.04.2016 року, стягнуто із Поліського державного підприємства геодезії, картографії та кадастру «Поліськгеодезкартографія» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 66 031,43 грн. станом на 04.03.2016 року.

Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 22.11.2016 року в справі №295/9378/16-ц позов ОСОБА_1 задоволено частково та стягнуто з Поліського державного підприємства геодезії, картографії та кадастру «Поліськгеодезкартографія» на користь позивача за період з 05.03.2016 року по 30.06.2016 року середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 5 959,80 грн., компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати у розмірі 58 966,06 грн. та моральну шкоду у розмірі 500,00 грн., у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 03.06.2019 року в справі №295/4897/19 позов ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з Поліського державного підприємства геодезії, картографії та кадастру «Поліськгеодезкартографія» на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30.06.2016 року по 20.03.2019 року у розмірі 96 376,50 грн., компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати у розмірі 44 170,91 грн. та судовий збір в сумі 1 405,50 грн.

Заочним рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 13.01.2021 року у справі №295/11108/20 стягнуто з Поліського державного підприємства геодезії, картографії та кадастру «Поліськгеодезкартографія» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 21.03.2019 року по 15.09.2020 року в розмірі 37 187,70 грн. за вирахуванням податків та обов`язкових платежів, компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати в розмірі 7 484,50 грн. та 840,80 грн. судового збору.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 28.03.2022 року у справі №295/1531/22 стягнуто з Поліського державного підприємства геодезії, картографії та кадастру «Поліськгеодезкартографія» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.09.2020 року по 31.01.2022 року в розмірі 31 638,75 грн.; стягнуто з Поліського державного підприємства геодезії, картографії та кадастру «Поліськгеодезкартографія» на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати у розмірі 44 905 грн. 86 коп., вирішено питання щодо судових витрат.

Відповідно до ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частиною 1 ст. 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

За положеннями ст. 24 Закону України «Про оплату праці» та ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум (ч. 1 ст. 116 КЗпП України).

Відповідно до статті 117 КЗпП України (в редакції, чинній на час звільнення позивача) в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Згідно зі статтею 117 КЗпП України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року № 2352-IX, зміни набрали чинності 19 липня 2022 року) у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17 зазначила, що належними звільненому працівникові сумами необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Оскільки ухвалення судового рішення про стягнення з роботодавця виплат, які передбачені після звільнення, за загальними правилами, встановленими ЦК України, не припиняє відповідний обов`язок роботодавця, то відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, який спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, у тому числі й після прийняття судового рішення.

Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі № 810/451/17.

Відповідно до п.п. 20, 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України, стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100.

Відповідно до пункту 2 наведеного Порядку у випадку нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Згідно з пунктом 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 22.11.2016 року в справі №295/9378/16-ц встановлено, що останніми двома повними місяцями роботи позивача є січень 2016 року (заробітна плата становила 1 947,06 грн. за 19 відпрацьованих днів) та лютий 2016 року (1 947,06 грн. за 21 відпрацьований день), та визначено, що середньоденний заробіток позивача складає 97,35 грн. = (1 947,06 грн. +1 947,06 грн.)/40.

За наведених обставин сума середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 01.02.2022 року по 01.03.2023 року, тривалість якого складає 272 робочих днів, становить 26 479,20 грн. (97,35 грн. х 272 днів).

У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається право на компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», за яким компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 (із змінами та доповненнями), компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індекс інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.

Таким чином сума компенсації, яка вирахувана шляхом множення заборгованості, що виникла за період з лютого 2022 року по березень 2023 року на добуток індексів інфляції за вказаний період, становить 106 080,41 грн., з розрахунком якого суд погоджується.

Розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення із відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 01.02.2022 року по 01.03.2023 року в розмірі 26 479,20 грн. та компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати в розмірі 106 080,41 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1 073,60 грн. за вимогу щодо стягнення середнього заробітку та з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 1 073,60 грн. за вимогу що стягнення компенсації втрати частини грошових доходів, яка входить до структури заробітної плати.

Керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст. 116, 117 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, постановою Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999 року «Про застосування судами законодавства про оплату праці» (із змінами), ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 141, 264, 265, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Поліського державного підприємства геодезії, картографії та кадастру «Поліськгеодезкартографія» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.02.2022 року по 01.03.2023 року в розмірі 26 479,20 грн. за вирахуванням податків та обов`язкових платежів, компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати в розмірі 106 080,41 грн. та 1 073,60 грн. судового збору.

Стягнути з Поліського державного підприємства геодезії, картографії та кадастру «Поліськгеодезкартографія» в дохід держави 1 073,60 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Поліське державне підприємство геодезії, картографії та кадастру «Поліськгеодезкартографія», адреса: 10029, м. Житомир, вул. Монтана, 18, код ЄДРПОУ 02571735.

Суддя