Рішення

від 22.01.2024 по справі 953/24799/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/24799/21

н/п 2/953/365/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Зуб Г.А.

за участю секретаря - Черниш О.М.,

розглянувши у відкритому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 дотовариства зобмеженою відповідальністю«Британський мовнийтабір «АВССАМР» простягнення сплаченихгрошових коштівза ненаданіпослуги,-

ВСТАНОВИВ:

28.12.2021 до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «Британського мовного табору «АВС САМР», в якій позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 60000, 00 грн. сплачені кошти за ненадані послуги, 1800, 00 грн. пеню у розмірі 3% вартості послуги, 10000, 00 грн. моральну шкоду.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на наступне. 11.12.2019 позивачем було здійснено оплату на розрахунковий рахунок відповідача ТОВ «АВС САМР» у розмірі 77280 грн. за дитячі путівки на відпочинок. Проте, табір не працював, у зв`язку з чим відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання по наданню відпочинку у 2020 році по 7 путівкам. 22.02.2021 позивачем було направлено на адресу відповідача заяву про повернення грошових коштів, на яку відповідач повернув кошти у розмірі 17280 грн., залишок заборгованості відповідача в розмірі 60000 грн. залишається не повернутий. У зв`язку з чим, позивач просить також стягнути з відповідача пеню відповідно до ч.5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» у розмірі 3% вартості послуги, що складає 1800 грн., та моральну шкоду у розмірі 10000 грн., яка полягає у душевних стражданнях позивача, погіршенням стосунків з оточуючими у зв`язку з невірою до справедливості, що загалом вплинуло на стан здоров`я позивача.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Позивач в судове засідання не з`явилась, повідомлена належним чином та своєчасно, в системі «Електронний суд» спрямувала заяву про проведення судового засідання за її відсутності, та просила розгляд справи проводити на підставі наявних доказів у справі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, повідомлявся у встановленому законом порядку, причину не явки суду не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р., суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008р. у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03) вказує, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін та за наявними в справі доказами за правилами спрощеного позовного провадження.

28.12.2021 вказана позовна заява надійшла до суду, та розподілена судді Зубу Г.А.

04.01.2022 судом здійснено електронний запит до Департаменту реєстрації ХМР щодо встановлення місцеперебування позивача, відповідь на який надано 04.01.2022.

Ухвалою судді від 07.02.2022 прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження в ній за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За змістом статей 15, 16 ЦК України, особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, зокрема Розділом I «Загальні положення про зобов`язання», Розділом II «Загальні положення про договір», Главою 63 «Послуги.Загальні положення», Законом України «Про туризм» та Законом України «Про захист прав споживачів».

Згідно зі статтею 629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина 1статті 611 ЦК України).

Згідно зістаттею 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першоїстатті 901 ЦК Україниза договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 5Закону України«Про туризм» учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, є юридичні та фізичні особи, які створюють туристичнийпродукт,надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші), в інтересах яких здійснюється туристична діяльність.

Суб`єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність (далісуб`єкти туристичної діяльності), є: туристичні оператори (далітуроператори)юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність; туристичні агенти (далітурагенти), а також фізичні особи суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб`єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 11.12.2019 позивачем перераховано відповідачу кошти в сумі 77280 грн., призначення платежу «за дитячі путівки на відпочинок, 2 зміна, згідно рах.-факт. №СФ-0009 від 10.12.2019 без ПДВ (а.с.15).

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань підтверджується, що ТОВ «Британський

мовний табір «АВС САМР» зареєстрована як юридична особа. Вид економічної діяльності зокрема: 79.11діяльність туристичних агентів, 79.12 діяльність туристих операторів. 79.90 надання інших послуг бронювання та пов`язана з цим діяльність, 82.99 надання інших допоміжних комерційних послуг, 93.29 організування інших видів відпочинку та розваг (а.с.10-11).

Разом з тим позивач у позовній заяві зазначає, що здійснення запланованої подорожі дітей не відбулось, у зв`язку з чим вона звернулась до відповідача із заявою про повернення сплачених коштів, на яку відповідачем здійснено часткове перерахування коштів у розмірі 17280 грн.

Залишок не повернутих коштів складає 60000 грн., які підлягають стягненню з відповідача. Доказів повернення вказаних котів матеріали справи не містять.

Згідно з частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів`у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Частиною 2 статті 14-1Закону України«Про торгово-промисловіпалати вУкраїні» передбачено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами в тому числі і введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Указом Президента України № 87/2020 від 13 березня 2020 року уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID - спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

17 березня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України №530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Крім іншого, цей Закон передбачає віднесення карантину до форс-мажорних обставин.

Відповідно до п. 6 ст.10Закону України«Про захистправ споживачів» виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов`язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин, їх аналіз свідчить, що туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору у разі наявності його вини. Туроператор звільняється від відповідальності за невиконання умов договору, якщо таке невиконання сталося у результаті подій, які туроператор не міг передбачити.

У зв`язку із встановленими карантинними обмеженнями, відповідач був позбавлений можливості надати туристичні послуги позивачу. Законом України від 17.03.2020р. № 530-ІХвстановлений Кабінетом Міністрів України карантин віднесено до форс-мажорних обставин, визначених статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України".

За таких обставин, які не залежали від відповідача, відсутні правові підстави для покладення на відповідача відповідальності у вигляді стягнення пені, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивач в своєму позові зазначає, що відпочинок мав відбутись у 2020 році.

За змістом пункту 4 частини першої статті 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язань у договірних правовідносинах у випадку встановлення такої відповідальності законом або договором.

Згідно ч. 1, 3, 4, 5 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених ЦК України та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно положень частини першої статті 25 Закону України «Про туризм» туристи і екскурсанти мають право, зокрема, на відшкодування моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору.

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли неправомірні дії завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Зобов`язання з відшкодування шкоди як майнової, так і моральної є безпосереднім наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин.

В рішенні ЄСПЛ від 28 травня 1985 р. у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі» зазначається, що «з огляду на її природу, стверджувана моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Проте розумно припустити, що особи, які…зіткнулися з проблемами...можуть зазнати страждань і тривоги». Звідси випливає, що фактичною основою для висновку про наявність негативних наслідків у немайновій сфері потерпілої особи у більшості ситуацій може бути як таке розумне припущення про природність їх виникнення за подібних обставин.

Розмір відшкодування шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен приводити до її безпідставного збагачення. Зазначене узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 15 грудня 2020 року в справі 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19).

За наведених обставин, суд вважає обгрунтованою позовну вимогу ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди.

При визначенні розміру моральної шкоди судом враховується характер та обсяг заподіяних позивачу моральних страждань, ступінь вини відповідача, який не повертає позивачу кошти з 2020 року, а також з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, визначає розмір моральної шкоди, який підлягає стягнення на користь позивача в сумі 5 000 гривень.

Вимоги позивачки про стягнення на її користь 10 000 гривень моральної шкоди з урахуванням обставин справи є дещо завищеними, належним чином не мотивованими, тому в такому розмірі моральна шкода не може бути стягнутою.

Відповідно до ст. 141 ч.1 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 76, 80, 81, 141, 259, 264, 265, 268, 280-281, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Британський мовний табір «АВС САМР» про стягнення сплачених грошових коштів за ненадані послуги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Британський мовний табір «АВС САМР», на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сплачені кошти за ненадані кошти в розмірі 60000 (шістдесят тисяч) гривень 00 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Британський мовний табір «АВС САМР», на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , моральну шкоду в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Британський мовний табір «АВС САМР», на користь держави витрати по оплаті судового збору в розмірі 650 (шістсот п`ятдесят) гривень 00 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення.

Позивач ОСОБА_1 , місцеперебування: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 .

Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю «Британський мовний табір «АВС САМР», місцезнаходження: м. Харків, вул. Сумська, буд. 47, кв. 11, код ЄДРПОУ 35698700.

Повний текст рішення виготовлено 22 січня 2024 року.

СУДДЯ Г.А.ЗУБ