Вирок

від 29.01.2024 по справі 626/276/24

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 626/276/24

Провадження № 1-кп/626/104/2024

Красноградський районний суд Харківської області

В И Р О К

Іменем України

29 січня 2024 року Красноградський районний суд Харківської області

в складі: судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Краснограді кримінальне провадження за № 12023221090001221 від 01.12.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Миколи -Комишувата, Красноградського району Харківської області, українця, громадянина України, який має повну загальну середню освіту, не працює, зареєстрований в АДРЕСА_1 , фактично проживає та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 20.07.2023 працював на посаді охоронника ПП «Центр Службової Кінології Віліс» (Код ЄДРПОУ 32561278), виконував функції по охороні території ПАОП «Зоря» (Код ЄДРПОУ 30377984, юридична адреса: Харківська область, Красноградська район, с. Миколо-Комишувата, вул. Українська, буд. 1), розташованої за адресою: Харківська область, Красноградський район, с. Миколо-Комишувата, вул. Шкільна, 24.

Як охоронник ОСОБА_4 , достеменно був обізнаний про те, що в приміщенні сховища «Для захисту рослин», яке обладнано камерою відеоспостереження, пломбою та навісним замком, зберігаються дорого вартісні гербіциди для обробки рослин, які є власністю ПАОП «Зоря».

27.11.2023 року о 18 годині 58 хвилин, з метою таємного їх викрадення використовуючи, знаряддя для ловлі риби, ОСОБА_4 змістив камеру відео спостереження так, що вхід вказаного приміщення не підлягав відеофіксуванню.

28.11.2023 в вечірній час доби, ОСОБА_4 прибув на своє робоче місце в якості охоронця, на територію ПАОП «Зоря», за адресою: Харківська область, Красноградський район, с. Миколо-Комишувата, вул. Шкільна, 24, ОСОБА_4 знаходячись на значеній території, в період часу з 19:00 годин по 20:00 годину, (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), реалізуючи свій прямий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи із корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок інших осіб, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, в умовах воєнного стану, який відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», введений на всій території України та який в подальшому неодноразово продовжувався, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи таємно, протиправно, підійшов до дверей сховища «Засобів захисту рослин», де ривком правої руки зірвав пластикову пломбу на замку, за допомогою ножівки по металу перепиляв вушко замка, відкривши його, та незаконно проник до зазначеного сховища.

Після чого, ОСОБА_5 зайшовши до приміщення, де зберігалися гербіциди, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переніс 4 коробки з 24 пляшками об`ємом по 1л кожна марки «Нупрід 600 ТН» вартістю 31 200,00 грн. та 27 пляшок об`ємом по 1л кожна марки «Геліантекс КС» вартістю 419 175,00 грн., до службового автомобіля, яким в подальшому перевіз за місцем свого мешкання за адресою АДРЕСА_2 .

Тим самим викрав майно ПАОП «Зоря», розпорядившись ним викраденим на власний розсуд, спричинивши майнову шкоду на загальну суму 450 375,00 грн, що являється великим розміром.

В судовому засіданні обвинувачений свою винуватість визнав повністю та пояснив, що з 20.07.2023 працював на посаді охоронника ПП «Центр Службової Кінології Віліс» виконував функції по охороні території ПАОП «Зоря».

27.11.2023 року близько 19:00 годин з метою таємного викрадення гербіцидів зі сховища, використовуючи знаряддя для ловлі риби, він змістив камеру відео спостереження так, що вхід вказаного приміщення не підлягав відеофіксуванню.

28.11.2023 в вечірній час доби, він прибув на своє робоче місце в якості охоронця, на територію ПАОП «Зоря», за адресою: Харківська область, Красноградський район, с. Миколо-Комишувата, вул. Шкільна, 24, та знаходячись на значеній території, в період часу з 19:00 годин по 20:00 годин, підійшов до дверей сховища «Засобів захисту рослин», ривком правої руки зірвав пластикову пломбу на замку, за допомогою ножівки по металу перепиляв вушко замка, відкривши його, та проник до зазначеного сховища.

Після чого, зайшовши до приміщення, де зберігалися гербіциди, переніс 4 коробки з 24 пляшками об`ємом по 1л кожна марки «Нупрід 600 ТН» та 27 пляшок об`ємом по 1л кожна марки «Геліантекс КС» до службового автомобіля, яким в подальшому перевіз за місцем свого мешкання за адресою АДРЕСА_2 .

В скоєному щиро кається, просить не позбавляти волі, врахувати, що гербіцити повернуті, претензій підприємство до нього не має.

Представник потерпілого згідно заяви просив розглянути кримінальне провадження у його відсутність, призначити покарання на розсуд суду, претензій майнового характеру до обвинуваченого не має.

Прокурор просив застосувати ч.3 ст. 349 КПК України, докази визнати досліджувати недоцільним, так як обставини кримінального правопорушення ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд переконавшись, що учасники процесу, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_4 вірно розуміють зміст обставин провадження, відсутності сумнівів в добровільності їх позицій, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, а також тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів.

Допитавши обвинуваченого та дослідивши письмові дані про його особу, суд вважає, що дії ОСОБА_4 кваліфіковані вірно за ч.4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) в умовах воєнного стану, вчинене у великих розмірах.

При призначенні покарання обвинуваченому, згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, вимоги ч.2 ст.50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання суд визнає щире каяття обвинуваченого, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, суд не встановлено.

Судом вивчалися відомості про особу обвинуваченого та встановлено, що він є громадянином України, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення за ч.4 ст. 185 КК України віднесено до тяжких злочинів.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, але із застосуванням ст. 75 КК України із таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді позбавлення волі не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Суд враховує, що кримінальне правопорушення, яке скоїв обвинувачений не є корупційними, тяжких наслідків від нього не настало, потерпілий претензій не має.

Як особа обвинувачений характеризується посередньо, не судимий.

Також прокурор просив застосувати ст. 75 КК України.

Таким чином, на думку суду є всі підстави для звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання із випробуванням.

Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлено, процесуальні витрати відсутні.

Прокурор відповідно до ч.4 ст. 176 та ч.1 ст. 331 КПК України не звертався з письмовим клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому і тому суд не обирає запобіжний захід.

Речові докази відповідно до ст. 100 КПК України необхідно залишити у власника.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 368-374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Застосувати ст. 75 КК України, від відбування покарання ОСОБА_4 звільнити із випробуванням та призначити йому іспитовий строк на 2 (два) роки.

Відповідно до ст.. 76 КК України зобов`язати його не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом із питань пробації, періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу із питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Речові докази залишити у ПАОП «Зоря».

Запобіжний захід обвинуваченому не обирати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, в Харківський апеляційний суд області через Красноградський районний суд.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя