Рішення

від 29.01.2024 по справі 149/3752/23

ХМІЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 149/3752/23

Провадження №2/149/139/24

Номер рядка звіту 60

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.01.2024 р. Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Робак М. В.,

при секретарі Поліщук Л. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Уланівської сільскої ради про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації та отримання державного акту на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з цивільним позовом до Уланівської сільскої ради про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації та отримання державного акту на земельну ділянку

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла спадкодавець - мати позивача ОСОБА_2 , яка за життя, згідно заповіту посвідченого секретарем виконавчого комітету Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області 29.11.2002 року, заповідала все своє майно ОСОБА_1

На день смерті, ОСОБА_2 належала на праві власності земельна ділянка, розміром 3,30 га, кадастровий номер 5224883100:06:002:0097, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, яку позивач прийняв у спадщину за заповітом, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим 01.08.2012 року, Хмільницькою Державною нотаріальною конторою. Разом з тим, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , яка була рідною сестрою ОСОБА_2 (матері Позивача), які, на час смерті першої, проживали спільно у АДРЕСА_1 . Відповідно до вимог ч.1 ст.549 ЦК УРСР, спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла її сестра (мати Позивача) ОСОБА_2 , що крім іншого, встановлено рішенням Хмільницького районного суду Вінницької області від 21.09.2023 року у справі № 149/1220/23, залишеним в силі постановою Вінницького апеляційного суду від 15.11.2023 року. При цьому, за життя ОСОБА_3 рішенням 16 сесії 3 скликання Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 28 вересня 2001 року, було вирішено видати власникам сертифікатів державні акти на право власності на землю. Тому ОСОБА_3 розпочала приватизацію земельної ділянки. Однак, державний акт про право власності на земельну ділянку серії 1-ВН 3 024264 було виготовлено та зареєстровано 28.03.2002 року, тобто після смерті спадкодавця, а . отже, остання не набула право власності на земельну ділянку, а лише набула право на майбутнє отримання у власність земельної ділянки із земель ТОВ "ім. Фрунзе".

Таким чином, за життя ОСОБА_2 (мати позивача), в порядку спадкування після смерті своєї сестри ОСОБА_3 успадкувала право на майбутне отримання у власність земельної ділянки із земель ТОВ "ім. Фрунзе", яке відповідно до заповіту перейшло до позивача.

Виходячи із вищевикладеного,позивач просить визнати за ним в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_2 , право на завершення приватизації земельної ділянки, розміром 3,3027 га., кадастровий номер 0524883100:06:003:0237, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Уланівської сільської ради, Хмільницького району Вінницький області та отримання Державного акту про право власності на вказану земельну ділянку.

Ухвалою суду від 21.11.2023 у даній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 19.12.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по сутті.

В судове засідання сторони не з"явились. Позивач подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує. Представник відповідача Уланівської сільської ради подав клопотання про розгляд справи у його відсутність за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла спадкодавець - ОСОБА_2 , яка за життя, згідно заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області 29.11.2002 року, заповіла все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на час смерті і на що вона за законом матиме право, своєму сину ОСОБА_1 ( копія а.с. 6, 7)

ОСОБА_1 прийняв у спадщину після смерті матері земельну ділянку площею - 3,30 гектраів, яка розташована на території Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим 01.08.2012 року Хмільницькою Державною нотаріальною конторою( копія а.с. 8).

Згідно довідки виданої сільським головою № 72 від 27.01.2017 року на день смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 із нею разом зареєстрована та проживала її сестра ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ( копія а.с. 9).

Рішенням 16 сесії 3 скликання Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 28 вересня 2001 року, вирішено видати державні акти на право приватної власності на землю громадянам власникам сертифікатів Кропивнянської сільської ради в розмірах і по угіддях згідно додатку, з визначенням цільового призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва( копія а.с.10).

Згідно довідки виданої сільським головою № 192 від 18.01.2018 року ОСОБА_3 на день смерті проживала та була зареєстровано у АДРЕСА_1 ( копія а.с. 12).

Згідно відповіді ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області державний акт про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку серії 1-ВН № 024264, було виготовлено та зареєстровано 28.03.2002 року, тобто після її смерті( копія а.с. 13)

Положеннями ч.ч. 4, 5Перехідних положень ЦК Українипередбачено, щоцивільний кодекс Українизастосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинностіЦивільним кодексом України, положення цьогоКодексузастосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно ст. 548 ЦК УРСР (туті надалів редакціїчинній намомент відкриттяспадщини післясмерті ОСОБА_3 )для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла її сестра (мати позивача) - ОСОБА_2 . Спадкова справа не заводилася , що підтверджується матеріалами цивільної справи №149/1220/23, яка оглянута в судовому засіданні.

Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно доч.ч.1,2ст.1220ЦК України,спадщина відкриваєтьсявнаслідок смертіособи абооголошення їїпомерлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46цього Кодексу).

Відповідно до частини 1 статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено частиною 1 статті 1225 ЦК України.

За змістом статті 1296 ЦК України оформлення спадщини здійснюється шляхом видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до частин 1, 4 статті 116 ЗК України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян в межах норм, провадиться один раз по кожному виду використання. Виходячи з вимог частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, в тому числі для ведення особистого селянського господарства.

Згідно зі статтею 118 ЗК України процедура приватизації розпочинається після надання громадянину дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органом державної влади або місцевого самоврядування, який надає відповідні дозволи.

Статтею 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 3 статті 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання права. Згідно з пунктом «г» частини 1 статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18), а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17 (провадження №61-26091св18) викладено правовий висновок про можливість визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, що полягає в наступному.

Так, положеннями ЗК України встановлено, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Згідно статті 126 Земельного Кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Якщо видача державного акта на право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Отже, у випадку, якщо спадкодавець за життя із дотриманням вимог законодавства розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, проте не отримав на неї право власності у зв`язку зі смертю, спадкодавці у порядку спадкування набувають право на завершення приватизації. У разі відмови компетентного органу спадкодавцям, належним та ефективним способом захисту їх прав у судовому порядку є звернення із позовом про визнання права на завершення приватизації.

Відтак, до складу спадщини входить, у тому числі, право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому законом порядку та не завершив у зв`язку зі смертю. Це право не залежить від наявності у спадкоємця особистого права на приватизацію землі.

Оскільки за життя ОСОБА_2 розпочала приватизацію земельної ділянки (кадастровий номер: 0524883100:06:003:0237 ), однак не завершила її, а мати позивача спадщину після сестри прийняла в порядку ст. 549 ЦК УРСР, тому позивач ОСОБА_1 , який прийняв спадщину після смерті матері набув право на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали померлій на підставі статей 1216 та 1218 ЦК України, в тому числі право на завершення приватизації земельної ділянки.

Суд, з урахуванням відсутності заперечень з боку відповідача, дійшов висновку, що позивач має право успадкувати майнові права спадкодавця як спадкоємець за заповітом.

Керуючись ст.ст 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП- НОМЕР_1 ), в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , право на завершення приватизації земельної ділянки розміром 3,3027 га., кадастровий номер 0524883100:06:003:0237, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Уланівської сільської ради, Хмільницького району Вінницький області та отримання Державного акту про право власності на земельну ділянку, розміром 3,3027 га., кадастровий номер 0524883100:06:003:0237, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Уланівської сільської ради, Хмільницького району Вінницький області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Марина РОБАК