Ухвала

від 29.01.2024 по справі 489/1400/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

справа № 489/1400/21

провадження №2/489/43/24

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

29 січня 2024 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

за участю секретаря судового засіданняЄлишевої А.В.,

в присутності:

представника відповідача Коробченка Д.М.,

представника третьої особи Шерстюк Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Інвест Компанія»</a> (далі ТОВ «Українська Інвест Компанія») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , Міністерство юстиції України, приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Чернікова Олена Євгенівна, про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування записів про державну реєстрацію права власності та поновлення права власності,

встановив:

У провадженні Ленінського районного суду міста Миколаєва перебуває вказана справа.

Ухвалою суду від 21.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання; витребувано у Київського державного нотаріального архіву та ОСОБА_3 оригінал довіреності №1042 від 22.11.2017, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коноваловою Е.А.

Ухвалою суду від 27.07.2021 доручено Оболонському районному суду міста Києва відібрати експериментальні зразки підписів у директора позивача ОСОБА_4 , витребувано у позивача оригінали вільних зразків підпису ОСОБА_4 для проведення судової почеркознавчої експертизи; повторно витребувано у Київського державного нотаріального архіву та Одірова О.В. оригінал довіреності №1042 від 22.11.2017, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коноваловою Е.А.

Ухвалою суду від 20.07.2022 за клопотанням представника позивача у справі призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 21.12.2022 провадження по справі поновлено у зв`язку з поверненням експертом матеріалів справи через не оплату позивачем послуг судового експерта.

Ухвалою суду від 02.02.2023 за клопотанням представника позивача призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та зупинено провадження у справі.

Ухвалою суд від 14.06.2023 поновлено провадження у справі у зв`язку із надходженням висновку №1432/23-21 від 01.06.2023 та матеріалів цивільної справи.

Ухвалою суду від 26.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Після закриття підготовчого провадження справа до розгляду по суті призначалась неодноразово, але в судові засідання 07.12.2023 та 29.01.2024 позивач свого представника не направив, та заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надав.

Судові повістки про день, час та місце розгляду справи на вказані дати судом надіслані на зазначену позивачем адресу повернені до суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України свідчить про вручення повісток у день проставлення у поштових повідомленнях таких відміток. Тобто про належне повідомлення позивача про судове засідання.

Представник позивача адвокат Педак С.В. в останнє звертався до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи, зокрема з висновком експертизи, шляхом направлення їх на його електронну адресу 20.06.2023. Після цього рухом справи не цікавився, на відеозв`язок, так як розгляд справи згідно його клопотання здійснювався в режимі відеоконференції, в дати судових засідань не виходив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надав, також не надходила заява від позивача про розгляд справи за відсутності його представника.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 заявив про не підтримання поданої ним 11.09.2023 заяви про закриття провадження у справі та просив залишити позов без розгляду через повторну неявку представника позивача в судове засідання, проти чого представник третьої особи Міністерства юстиції України не заперечувала.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, що не перешкоджає розгляду клопотань представника відповідача.

Суд, вислухавши присутніх учасників процесу та ознайомившись з матеріалами справи, дійшов наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі»від 19.06.2001 зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.

Згідно зі статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Частиною третьою статті 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», заява№ 36655/02).

Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до частини п`ятої, пункту 2 частини сьомої, пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, зокрема, про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи у судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).

За змістом положень частини п`ятої статті 223 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Отже, навіть за наявності доказів поважності причин неявки позивача суд повинен залишити позовну заяву без розгляду. Вказана норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30.09.2020 у у справі № 759/6512/17 (провадження№ 61-4437св20), від 07.12.2020 в справі № 686/31597/19 (провадження № 61-15254св20), від 20.01.2021 в справі № 450/1805/18 (провадження № 61-2329св20), від 22.03.2021 у справі№ 757/43966/16-ц (провадження № 61-19254св19), від 28.03.2023 в справі № 711/7486/19 (провадження № 61-10183св21).

У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989 Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, підсумовуючи викладене, суд зобов`язаний відповідним чином реагувати на недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду в разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.

Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.

Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 19.04.2023 у справі № 569/17182/21 (провадження 61-12419св22).

Згідно матеріалів справи, після закриття підготовчого провадження, позивач ТОВ «Українська Інвест Компанія» був належним чином повідомлений про розгляд справи, про що свідчать проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою, повідомленою цією особою суду, що вважається належним повідомленням про місце, дату і час судового розгляду справи. Докази про зміну адреси листування, як і заяви про розгляд справи за відсутності його представника який на стадії підготовчого провадження, який приймав участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції за допомогою власних засобів зв`язку та після ознайомлення з результатами експертизи таку участь в судових засіданнях припинив, позивач суду не надав.

Враховуючи не підтримання представником відповідача своєї заяви про закриття провадження у справі через її непідсудність цивільному судочинству та не встановлення судом непідсудності справи цивільному судочинстві, розгляд такої заяви судом не здійснюється.

Стосовно клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду то дане клопотання підлягає задоволенню, так як подальше відкладення розгляду справи впливає на розумність строків судового розгляду, а тому враховуючи поведінку позивача і те, що суд вжив усіх необхідних заходів для надання позивачу достатніх можливостей для викладення своєї позиції з метою дотримання принципу змагальності процесу та забезпечення права на публічне слухання справи у розумні строки, а також враховуючи процесуальні права інших учасників справи, суд вважає за можливе на підставі пункту 3 частини першої статті 257УПК України залишити позов без розгляду через повторну неявку позивача в судове засідання.

Відповідно дочастини дев`ятоїстатті 158ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою суду від 19.03.2021 за клопотанням позивача забезпечено позов шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з дев`ятим основних будівель.

Так як суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду, відповідно заперечення позову підлягають скасуванню на підставі частини дев`ятої статті 158 ЦПК України.

Керуючись статтями158, 257,260 ЦПК України, суд

вирішив:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Коробченка Дмитра Миколайовича задовольнити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Інвест Компанія»</a> до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , Міністерство юстиції України, приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Чернікова Олена Євгенівна, про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування записів про державну реєстрацію права власності та поновлення права власності залишити без розгляду.

Скасувати забезпечення позову встановлені ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 19.03.2021 у справі №489/1400/21 (провадження № 2-з/489/40/21) у вигляді накладення арешту на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з дев`ятим основних будівель.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 29.01.2024.

Суддя І.В.Коваленко