справа № 619/1348/23
провадження № 2/619/8/24
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 січня 2024 року Дергачівський районний суд Харківської області
в складі: головуючого судді - Остропілець Є.Р.
за участю секретаря судового засідання - Носачової І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дергачі цивільну справу за позовною заявою Керівника Дергачівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Харківської районної державної адміністрації (Харківська районна військова адміністрація), Державного агентства лісових ресурсів України до Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Державне підприємство «Харківська лісова науково-дослідна станція» про скасування рішення, визнання недійсним державного акту, визнання недійсним договору купівлі-продажу та повернення земельної ділянки,-
В С Т А Н О В И В:
Керівник Дергачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Харківської районної державної адміністрації (Харківська районна військова адміністрація), Державного агентства лісових ресурсів України звернувся до суду з позовною заявою до Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Державне підприємство «Харківська лісова науково-дослідна станція» про скасування рішення, визнання недійсним державного акту, визнання недійсним договору купівлі-продажу та повернення земельної ділянки, в якому просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення Солоницівської селищної ради LXIII сесії V скликання №85 від 25.03.2010, яким ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,1500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 ;
-визнати недійсними державний акт на право власності на земельну ділянку серії № 101861, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011069300420;
-визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 04.01.2019, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Арнаутовою Т.А., зареєстрований в реєстрі за номером 9;
-зобов`язати ОСОБА_2 повернути земельну ділянку, загальною площею 0, 1500 га з кадастровим номером: 6322057600:00:002:0713, яка розташована в АДРЕСА_1 , у власність держави в особі Харківської районного державної адміністрації;
- стягнути з відповідача на користь Харківської обласної прокуратури понесені судові витрати на оплату судового збору.
Уобґрунтування позовнихвимог позивачзазначає,що в провадженні відділу поліції № 3 ХРУП № 3 Головного управління національної поліції в Харківській області перебували матеріали кримінального провадження № 1202122123000212 від 02.06.2021 за ознаками крімінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України, зокрема, за фактом незаконного відчуження земельної ділянки з кадастровим номером: 6322057600:00:002:0713.
У ході досудового розслідування встановлено, що у 2009 році ОСОБА_1 видано технічне завдання на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0, 1500 га.
У подальшому ОСОБА_1 надано довідку про присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд площею 0, 1500 га.
На підставі вказаних документів ПП «НВП Укрпроект», код ЄДРПОУ 35074055, у 2009 році розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарчих будівель та споруд площею 0, 1500 га.
Вказану технічну документацію затверджено висновком Управління Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області.
На підставі вказаного висновку Управління Держкомзему у Дергачівському районі Харківської облвсті та рішення Солоницівської селищної ради LXIII сесії V скликання від 25.03.2010 передано ОСОБА_1 безоплатно у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,1500 га по АДРЕСА_1 .
У подальшому, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №101861, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі №011069300420 за ОСОБА_1 , зареєстровано право власності на зазначену земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1500 га з кадастровим номером 6322057600:00:002:0713.
На підставі вищезазначеного державного акту серії ЯЛ №101861 з державної власності на користь фізичної особи ОСОБА_1 безоплатно вибула земельна ділянка з кадастровим номером 6322057600:00:002:0713, що знаходиться на території Солоницівської ради Дергачівського району, Харківської області за межами населеного пункту, яка знаходиться в постійному користуванні ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція» Українського ордена «Знак пошани» науково-дослідного інституту лісового господарства і агролісомеліорації ім. Г.В. Висоцького, розпорядження якою можливе лише за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, загальна вартість якої, відповідно до висновку судової оціночно-земельної експертизи ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» № 212/213/214/215/216-226 від 06.04.2021 складає 111161, 00 грн.
Разом з цим, окружною прокуратурою встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6322057600:00:002:0713, передана у приватну власність ОСОБА_1 без достатніх на те правових підстав, оскільки на момент виділу вона знаходилась на території Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області за межами населеного пункту та відносилась до земель лісового фонду.
У подальшому, як встановлено окружною прокуратурою з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6322057600:00:002:0713 на підставі договору купівлі-продажу від 04.01.2019, серія та номер 9, перейшло до ОСОБА_2 .
Разом з тим, відчуження земельної ділянки відбулося з порушенням вимог Земельного кодексу України, у зв`язку з чим порушені права держави, як дійсного власника спірної земельної ділянки, а тому вони підлягають відновленню в судовому порядку.
Прокурор Дергачівської окружної прокуратури Харківської області Андрусь П.А., який діє в інтересахдержави вособі Харківськоїрайонної державноїадміністрації (Харківськарайонна військоваадміністрація),Державного агентствалісових ресурсівУкраїни - 23.01.2024 подав до суду заяву в якій просить провести судове засідання за його відсутності, позовні вимоги підтримує на їх задоволенні наполягає з підстав викладених у позовній заяві, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Частиною 3статті 211 ЦПК Українипередбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник Солоницівської селищної ради у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася за зареєстрованою адресою.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся за зареєстрованою адресою.
Представник третьої особи Державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція» у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.
У відповідності до ч. 1ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частин 1, 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне розглянути справу по суті в даному судовому засіданні, оскільки неявка учасників справи в даному випадку не перешкоджає розгляду справи, при цьому у справі достатньо наявних матеріалів для її розгляду та ухвалення рішення, не відкладаючи розгляду справи.
Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Як передбачено ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Так як, відповідачі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з`явилися в судове засідання та не подали відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, то відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, як докази, дійшов висновку.
Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом було встановлено, що у 2009 році ОСОБА_1 видано технічне завдання на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0, 1500 га.
У подальшому ОСОБА_1 надано довідку про присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд площею 0, 1500 га.
На підставі вказаних документів ПП «НВП Укрпроект», код ЄДРПОУ 35074055, у 2009 році розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарчих будівель та споруд площею 0, 1500 га.
Вказану технічну документацію затверджено висновком Управління Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області.
На підставі вказаного висновку Управління Держкомзему у Дергачівському районі Харківської облвсті та рішення Солоницівської селищної ради LXIII сесії V скликання від 25.03.2010 передано ОСОБА_1 безоплатно у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,1500 га по АДРЕСА_1 .
Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №101861, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011069300420, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,1500 га (кадастровий номер 6322057600:00:002:0713).
Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
У ході розгляду Дергачівським районним судом Харківської області кримінальної справи № 619/3113/21 за обвинуваченням ОСОБА_3 , який займав посаду начальника Управління Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6322057600:00:002:0713, знаходиться на території Солоницівської селищної ради Дергачівського району, Харківської області за межами населеного пункту, яка знаходиться в постійному користуванні ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція» Українського ордена «Знак пошани» науково-дослідного інституту лісового господарства і агролісомеліорації ім. Г.В. Висоцького та має статус земельної ділянки лісогосподарського призначення безоплатно вибула з державної власності. Ухвала набрала законної сили 09.02.2022.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості про право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6322057600:00:002:0713 на підставі договору купівлі-продажу від 04.01.2019, серія та номер 9, перейшло до ОСОБА_4 П
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб`єктами господарської діяльності виключно відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 35 ЗК України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.
Набуття права на землю громадянами України здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або у їх користування.
Відповідно до вимог частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень.
Положеннями статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подаються на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування. Місцеві органи самоврядування виступають у відповідності зі статтею 83 ЗК України суб`єктами права комунальної власності в межах населеного пункту.
Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає після державної реєстрації цього права і посвідчується державним актом. Рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки та заповнення державного акту на право приватної власності на землю здійснюють органи місцевого самоврядування або органи виконавчої влади в залежності від місця розташування земельної ділянки.
Згідно зі статтею 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад і передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, указаними положеннями визначено правові підстави набуття громадянами і юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Такими підставами є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що право власності має абсолютний характер та є непорушним.
Забезпечуючи усім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.
Рівність умов захисту прав власності на землю випливає з норм ст.ст. 21, 55 Конституції України та ст. 152 ЗК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Згідно зі ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійснимирішень органіввиконавчої владиабо органівмісцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до п.12 Розділу Х Перехідних положень ЗК України (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Згідно з пунктом 5 Прикінцевих положень ЛК України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.
Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерального дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентуються галузевими нормативними документами.
Отже, системний аналіз наведених норм законодавства дозволяє дійти висновку про те, що при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення пункту 5 Прикінцевих положень ЛК України.
До аналогічнихвисновків дійшлаВелика ПалатаВерховного Судуу постановівід 23.10.2019у справі№488/402/16-цта від30.05.2018у справі№368/1158/16-ц,Верховний СудУкраїни упостановах від27.01.2015у справі№ 21-570ацс14,від 24.12.2014у справі№ 6-212цс14,від 25.01.2015у справі№ 6-224цс14та ВерховнийСуд упостановах від30.01.2018у справі№ 707/2192/15-ц,від 13.06.2018справі №278/1735/15ц,від 15.01.2019у справі№ 907/459/17,від 19.06.2019 у справі № 911/604/18, від 21.04.2021 у справі № 707/2196/15-ц, від 04.08.2021 у справі № 925/889/19. Ця судова практика є незмінною.
Таким чином,якщо державнелісогосподарське підприємствоне оформилодержавний актна правопостійного користуванняземлями лісогосподарськогопризначення,якими фактичнокористується,то документами,що посвідчуютьтаке правоє планово-картографічніматеріали лісовпорядкування,зокрема планшетилісовпорядкування (плани лісонасаджень).
Це відповідає сталій практиці Верховного Суду, як приклад, така позиція викладена у постанові від 20.01.2021 у справі № 369/473/15.
Згідно з ч. 5 ст. 116 ЗК України, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Відповіднно до ч. 1 ст. 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Відповідно до ст. ст. 317, 319 ЦК України, саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадовитх і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Верховний Суд України у постанові №6-93цс13 від 23 жовтня 2013 року зазначив, що державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, тому вирішення питання про правомірність видачі державного акту безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого такий акт виданий, і дотримання вимог, передбачених земельним законодавством, зокрема статтями 116, 118 ЗК України.
Так як рішення Солоницівської селищної ради LXIII сесії V скликання № 85 від 25.03.2010 щодо надання у приватну власність ОСОБА_1 зазначеної вище земельної ділянки прийнято усупереч вимогам ст.ст. 19, 20, 116, 118, 122,149,155,207,208 Земельного кодексу України, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, тому є незаконним та підлягає скасуванню, а з урахуванням правових позицій, викладених у вищезазначеній постанові Верховного Суду України, суд визнає недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №101861.
Крім того, на теперішній час спірна земельна ділянка належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 04.01.2019, № 9, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та відповіддю Головного управліення Держгеокадастру у Харківській області від 23.06.2022.
Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України, міст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановленічастинами першою - третьою,п`ятоюташостою статті 203цього Кодексу.
Згідно ст. 210 ЗК України, угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду.
Отже, враховуючи те, що зазначений договір купівлі-продажу земельної ділянки від 04.01.2019 було укладено на підставі правовстановлюючого документу, який судом визнано не дійсним, таким чином договір купівлі-продажу також вважається недійсним.
Щодо вимоги про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку суд зазначає таке.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав передбачено відновлення становища, яке існувало до порушення.
Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18), у спорах стосовно земель лісогосподарськогопризначення, прибережних захисних смуг, інших земель, які перебувають під посиленою правовою охороною держави, остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина третя статті 13, частина сьома статті 41, стаття 50 Конституції України).
Ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок (статті 18, 19, пункт «а» частини першої статті 91 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України). Заволодіння приватними особами такими ділянками всупереч чинному законодавству, без належного дозволу уповноваженого на те органу може зумовлювати конфлікт між гарантованим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції правом цих осіб мирно володіти майном і правами інших осіб та всього суспільства на безпечне довкілля.
Тобто, загальний інтерес у контролі за використанням земельної ділянки за цільовим призначенням для гарантування безпечності довкілля та непогіршення екологічної ситуації переважає приватний інтерес у збереженні земельної ділянки у власності.
Крім цього, у постанові Верховного Суду від 03.09.2020 у справі №911/3449/17 зазначено, що зайняття спірної земельної ділянки з порушенням положень ЗК України та ЛК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки. Власник земельної ділянки лісогосподарського призначення може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини та вимагаючи повернути таку ділянку.
Згідно зіст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частини 1статті 76 ЦПК України,доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 2статті 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, аналізуючи вищевказане, беручи до уваги надані суду докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду Харківською обласною прокуратурою сплачено судовий збір у розмірі 10 736,00 грн, які підлягають стягненню на користь позивача з відповідачів.
Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
На підставівищевикладеного,керуючисьст.ст. 7, 12, 13, 76-81, 141, 209, 211, 223, 247, 259, 263-265, 268, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 12, 35, 83, 116, 118, 125, 126, 152 ЗК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Позовну заяву Керівника Дергачівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Харківської районної державної адміністрації (Харківська районна військова адміністрація), Державного агентства лісових ресурсів України до Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Державне підприємство «Харківська лісова науково-дослідна станція» про скасування рішення, визнання недійсним державного акту, визнання недійсним договору купівлі-продажу та повернення земельної ділянки - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області LXIII сесії V скликання № 85 від 25.03.2010, яким ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку у розмірі 0, 1500 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 .
Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №101861, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011069300420 на ім`я ОСОБА_1 .
Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 04.01.2019, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Арнаутовою Т.А., зареєстрований в реєстрі за номер 9.
Зобов`язати ОСОБА_2 повернути земельну ділянку, загальною площею 0,1500 з кадастровим номером: 6322057600:00:002:0713, яка розташована в АДРЕСА_1 , у власність держави в особі Харківської районної державної адміністрації.
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Харківської обласної прокуратури ( код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок ШША178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 0901010) судовий збір у розмірі 10 736,00 грн (десять тисяч сімсот тридцять шість гривень 00 копійок).
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленомуЦПК України - протягом 30 днів безпосередньо до Харківського апеляційного суду .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленомуЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач:Дергачівська окружнапрокуратура Харківськоїобласті,місцезнаходження:62303,Харківська область,Харківський район,м.Дергачі,вул.1Травня,63;в інтересахдержави вособі Харківськоїрайонної державноїадміністрації (Харківськарайонна військоваадміністрація), місцезнаходження:61064,м.Харків,Григорівськн шосе,52,Державного агентствалісових ресурсівУкраїни, місцезнаходження: 01601 м. Київ вул. Ш. Руставелі, 9-а
відповідачі: Солоницівська селищна рада Харківського району Харківської області, місцезнаходження: 62370, Харківська область, Харківський район, смт Солоницівка, вул. Визволителів, 6;
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;
Третя особа: Державне підприємство «Харківська лісова науково-дослідна станція», місцезнаходження: 62340, Харківська область, Харківський район, с. Черкаська Лозова.
Суддя Є. Р. Остропілець
Суд | Дергачівський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 23.01.2024 |
Оприлюднено | 30.01.2024 |
Номер документу | 116596561 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Дергачівський районний суд Харківської області
Остропілець Є. Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні