Рішення

від 29.01.2024 по справі 646/2709/23

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/2709/23

№ провадження 2/646/402/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.24 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого - судді Барабанової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Хілінського М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Пономаренко Ганна Олександрівна до Харківської міської ради, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

встановив:

09 червня 2023 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Пономаренко Г.О. звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова з даним позовом, в якому просить визначити йому додатковий строк у три місяці, для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовна заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

Свідоцтво про смерть ОСОБА_2 було видано лише 14 грудня 2022 року, оскільки всі родичі померлого під час активних бойових дій в Харкові вимушені були покинути місто та виїхали до Німеччини.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді грошових коштів, які зберігаються на рахунку в АТ «Ощадбанк», та нежитлової будівлі літ. «3-2», що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Спадкоємцем першої черги за померлим є його син - позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживав окремо зі своєю сім`єю за адресою: АДРЕСА_3 .

Інші спадкоємці першої черги за померлим - дружина (мати позивача) ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 та рідна сестра позивача ОСОБА_4 (дочка померлого), яка має вид на проживання в Німеччині, не бажають приймати спадщину, з відповідними заявами про прийняття спадщини до нотаріуса не зверталися. Крім того, ОСОБА_3 склала нотаріально посвідчену заяву від 24.03.2023 про те, що все майно, оформлене на ОСОБА_2 , є його особистою власністю і вона не вимагає та не вимагатиме видачі їй свідоцтва про право власності на частину.

В березні 2023 року позивач звернувся до адвоката, що здійснює діяльність під час воєнного стану в м.Харкові з метою представництва його інтересів для оформлення спадкових справ та надання йому правової допомоги. Для цього з Німеччини передав довіреність від 24.03,2023 р., яка апостільована 29.03.2023 р. та надійшла в Україну 15 квітня 2023 р.

19 квітня 2023 року представник позивача за довіреністю ОСОБА_5 звернулася до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Гончаренко Н.Ю., яка знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, 43 та подала заяву про прийняття спадщини ОСОБА_1 . Нотаріус зареєстрував спадкову справу №70542593, однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовив Постановою від 21.04.2023. Відмова обґрунтована тим, що позивач пропустив 6-ти місячний строк звернення із відповідною заявою до нотаріуса.

Строк для прийняття спадщини пропущений позивачем з причин, які пов`язані з об`єктивними та істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, тобто з поважних причин, а саме: з 4 січня 2022 року та до дійсного часу позивач знаходиться поза межами України - в Німеччині, де працює в складних умовах.

Факт виїзду позивача за кордон (Валенсія, Іспанія) 4 січня 2022 року підтверджується відміткою в закордонному паспорті громадянина України позивача. 4 січня 2022 року позивач вилетів літаком з Харкова до Іспанії з метою працевлаштування. Не знайшовши роботи переїхав на 2 місяці у Німеччину до рідної сестри ОСОБА_4 , яка має вид на проживання в Німеччині та мешкає в м.Зінгер (Гогентвіль). Позивач мав намір працевлаштуватися за кордоном.

На початку лютого 2022 року батько позивача захворів коронавірусною інфекцією (СОУІП-19) та ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.24 лютого 2022 року розпочалися бойові дії на території України та було введено військовий стан.

В Харкові у позивача залишалися престаріла мати ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 (дружина померлого), дружина ОСОБА_6 та три неповнолітні дитини - ОСОБА_7 2005 року народження, РудянськийТимофей2010 року народження, ОСОБА_8 2021 року народження.

В зв`язку з оголошенням воєнного стану в Україні та проведенням активних бойових дій в місті Харкові (загальновідома інформація) з питань безпеки для життя та здоров`я всі родичі позивача - мати та дружина з дітьми 3 березня 2022 року виїхали до позивача у Німеччину, де разом з позивачем отримали притулок, що підтверджуєтьсядовідкою про реєстрацію місця проживання 8.03.2022 року в місті Зінгер (Гогентвіль) (згідно параграфу 24, розділ 2 Федерального закону про реєстрацію),отримали право на проживання для тимчасового захисту в АДРЕСА_4 , що підтверджується відповідними дозволами на тимчасове перебування (Аufenthaltsitel), виданими 23.05.2022 р. позивачу, його дружині, матері та дітям.

Для утримання (матеріального забезпечення) всіє родини позивач влаштувався на роботу водієм великовантажного транспорту, що підтверджується трудовим договором, укладеним 30.04.2022 року з працедавцем фірмою «ПірмінРьошендЗонГбр».

З 1 травня 2022 року по дійсний час позивач працює у вказаній фірмі водієм транспортних великовантажних міжнародних перевезень. Робочий день складає 10 годин, 5 днів на тиждень (пункт 5 трудового договору). В компанії працює лише два водії на двох автомобілях, тому навіть тимчасово замінити позивача нікому.

Працівники в Німеччині мають повне право на щорічну відпустку лише після шести місяців роботи в компанії.Перші шість місяців на новій роботі юридично називаються «часом очікування» і регулюються § 4 Федерального закону про відпустки (BUrIG).

Отже, відповідно до умов трудової угоди та законодавства Німеччини позивач не міг узгодити щорічну відпустку раніше ніж 1 квартал 2023 року, а отримати її раніше квітня 2023 року, інакше пропуск ним роботи привів би до його звільнення (розірвання трудового договору). Також час роботи позивача з 7.00 до 17.00 год. п`ять робочих днів в тиждень (згідно письмового підтвердження роботодавця про необхідність денного догляду або догляду для дітей до трьох років у яслах- додається) співпадає з часом роботи Консульства України в Німеччині, куди позивач міг би звернутися із заявою про прийняття спадщини за наявності у нього свідоцтва про смерть батька.

В зв`язку з важкими умовами праці, а також оригіналу свідоцтва про смерть позивач не міг залишити роботу в Німеччині та з`явитися до консульської установи України за кордоном, виїхати в м. Харків або на територію України для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки взагалі не мав права на відпустку в перші 6 місяців роботи (до 1 листопада 2022 року), умовами трудової угоди передбачено 5-денний робочий тиждень, в тому числі нічні рейси, та узгодження щорічної відпустки в 1 кварталі 2023 року.

Своєчасне звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини також унеможливлював факт видачі свідоцтва про смерть 14 грудня 2022 р. (фактично після 6- місячного строку з дня смерті - до ІНФОРМАЦІЯ_5 ), яке було отримано знайомими позивача ( ОСОБА_9 ) на його прохання, яка залишалася під час воєнного стану в Харкові.

До 1 червня 2022 року через активні бойові дії в місті Харкові відділи державної реєстрації актів цивільного стану не працювали, що підтверджується повідомленнямиМіністерства юстиції та Східного міжрегіонального управління Мін`юсту, які були розміщені на сайтах «Прозорий офіс», «Суспільне.Новини» (скріншоти додаються).

З метою реєстрації факту смерті ОСОБА_2 під час виїзду з міста Харкова до Німеччини 3 березня 2022 р. дружина позивача залишила оригінал лікарського свідоцтва про смерть знайомій ОСОБА_9 , яка залишалася та мешкає за адресою: АДРЕСА_5 . Лише в грудні 2022 року ОСОБА_9 вдалося потрапитидо відділу РАЦС Східного міжрегіонального управління Мін`юсту на прийом до та отримати свідоцтво про смерть ОСОБА_2 .

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. З 18.06.2023 зазначена норма була скасована (постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469). Тобто діятиме загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців.

Згідно ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Позивач вважає, що у сукупності з обставинами справи надані до позовної заяви докази свідчить про наявність істотних та об`єктивних перешкод для звернення його із заявою про прийняття спадщини. Наведене доводить існування підстав для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки визначений частиною першою статті 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини пропущено позивачем із поважних причин.

Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито позовне провадження в цивільній справі про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Справу постановлено розглядати в порядку загального позовного провадження із призначенням в підготовче судове засідання.

28.09.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача Харківської міської ради - Кукуєвої В.І., в якому представник просить відмовити у задоволенні позовних вимог, судові витрати покласти на позивача, судову справу розглянути без участі представника відповідача.

В обґрунтування відзиву, представником відповідача зазначено наступне.

ОСОБА_1 просить суд визначити додатковий строк для прийняття спадщини, а саме: грошових коштів, які зберігаються на рахунках в АТ «Ощадбанк» та нежитлових будівель літ. «3-2», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Предметом доказування у даній справі є встановлення наявності або відсутності поважних причин пропущеного позивачем строку на подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1264 ЦК).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

З матеріалів справи встановлено, що місце проживання спадкодавця та спадкоємця ОСОБА_1 зареєстровано за різними адресами.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач є сином померлого ОСОБА_2 , є спадкоємцем першої черги за законом.

Згідно зі Свідоцтвом про смерть (серія НОМЕР_1 ), що міститься в матеріалах справи, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . З цього часу розпочався шестимісячній строк для прийняття спадщини.

Як вбачається із матеріалів справи» спадщина після смерті ОСОБА_2

відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_6 . Таким чином строк для прийняття спадщини, встановленийст. 1270 ЦК України, після смерті ОСОБА_2 , 6 урахуванням його зупинення на

чотири місяці, у зв`язку з воєнним станом в Україні з 24.02.2022, закінчився 24 грудня 2022 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що ним пропущено законодавчо встановлений строк з поважних причин. Позивач вказує, що не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку з роботою за кордоном, відсутністю свідоцтва про смерть, запровадженням на території України воєнного стану.

Посилання про те, що позивач перебував за межами країни і був позбавлений

можливості звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не заслуговують

на увагу з огляду на наступне.

Діючим законодавством для громадян України, які перебувають за кордоном,

встановлений спеціальний порядок подання заяви про прийняття спадщини, який

передбачає кілька альтернативних варіантів оформлення та подання вказаної заяви.

Так, спеціальний механізм подання заяви про прийняття спадщини через

консульські установи України встановлений Наказом Міністерства юстиції України та

Міністерства закордонних справ України від 27 грудня 2004 року.

За зверненням громадянина України консул (або уповноважений секретар із консульських питань)засвідчує справжність підпису на заяві про прийняття спадщини, проставляє на заяві свій підпис та гербову печатку, після чого спадкоємець повинен направити заяву в Україну засобами міжнародного поштового зв`язку. Таким чином, громадянам України немає необхідності виїжджати з країни свого постійного проживання та повертатися в Україну для прийняття спадщини (підпункт 3.13 Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України та пункт 3.23 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства України від 22.02.2012 №296/5). Крім цього, пунктом 3.5. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено, якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса.

У екстрених випадках, коли існує ризик пропущення строку для прийняття

спадщини,спадкоємець має право направити нотаріусу за місцем відкриття спадщини електронне повідомлення (аналог телеграми), в якому вказати про прийняття спадщини (пункт 2.1. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України). Таким чином, законодавство України передбачає альтернативні варіанти процедури прийняття

спадщини, що спрощує процес реалізації прав спадкоємців.

Верховним Судом визначив, серед поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини складні умови праці, які пов`язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними. Разом з цим, надана копія трудового договору між позивачем та фірмою «ПірмінРьошендЗонГбр`не є належним та достатнім доказом, що підтверджує факт неможливості звернутися до консульської установи, нотаріальних органів, в тому числі засобами поштового зв`язку (або електронним повідомленням) протягом усьогостроку для прийняття спадщини. Окремо наголошуємо, що дата працевлаштування позивача (01.05.2022) припадає на час, колистрок для прийняття спадщини вже розпочався.

Крім того у позивача є представник, який може від імені позивача вчиняти певні дії.

Зазначені позивачем обставини беззаперечно не свідчать про те, що позивач був

позбавлений можливості своєчасно звернутися із заявою про прийняття спадщини,

і що такі причини пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами

для спадкоємця на вчинення цих дій.

Вищенаведене свідчить про недоведеність, поважності причин пропуску

позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини.

28.11.2023 на адресу суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача - адвоката Пономаренко Г.О. в якому зазначено наступне.

Обставини, за яких позивач не мав можливості звернутися до консульських відділів Посольства України в Федеративній республіці Німеччині інші, а саме: в зв`язку з військовою агресією Росії 24 лютого 2022 року майже 8 млн. громадян України в цілях отримання тимчасового захисту вимушені були виїхати до Європи, зокрема до Німеччини в 2022 році в`їхало понад 1 мільйона (загальновідомі відомості) українців.

В Німеччині існує 5 Консульських підрозділів України, зокрема Консульський

підрозділ Посольства в Берліні, Генеральне консульство в Гамбурзі, Мюнхені,

Дюссельдорфі та Франкфурті-на-Майні, які надають послуги реєстрації, консультування,

видачі документів та інші консульські допомоги в межах їх компетенції на відповідні округи та землі.

Консульські установи не були готові до надання послуг такій великій кількості громадян України, які тимчасово та фактично одночасно виїхали до Німеччини і отримали тимчасовий захист внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Це загальновідомі відомості, про які наявна інформація в мережі інтернет на різних новинних ресурсах. Про неможливість отримання послуг українцями в консульських установах Німеччини протягом 2022 року через велику кількість звернень та обмежених графіків приймання (двічі на тиждень) йшлося та йдеться на сайтах Консульств України в Німеччині та на сайті Посольства України в Німеччині, в українському невинному просторі.

Місто Зінген (нім. Singen),де зареєстрований та мешкає позивач, - це місто в Німеччині, яке знаходиться в землі Баден-Вюртемберг. Підпорядковується адміністративному округу Фрайбург. Входить до складу районуКонстанц.

По територіальному розташуванню м.Зінген підлягає обслуговуванню в Генеральному консульстві в Мюнхені.

Генконсульство в Мюнхені виконує наступні Консульські дії: запис на прийом; оформлення постійного місця проживання за кордоном; консульський облік; нотаріальні дії; дії з питань громадянства; перелік дій та послуг, які не належать до компетенції ГКУ в Мюнхені; оформлення віз; реєстрація актів цивільного стану; отримання статусу закордонного українця; посвідчення особи на повернення в Україну; імміграція в Україну; е-Довідка: інструкція користувача; захист прав та інтересів громадян за кордоном; засвідчення іноземних документів; паспортні дії;

В Генеральному консульстві в Мюнхені здійснюються наступні нотаріальні дії; посвідчення довіреності, засвідчення підпису на документах, у тому числі підпису перекладача.

Перелік кроків, які необхідно здійснити для вчинення нотаріальної дії: записатись на прийом за допомогою онлайн-форми https://online.mfa.gov.uа, обравши у відповідному розділі необхідну нотаріальну дію; підготувати в електронному вигляді проект документу (довіреності, заяви) у форматі Word та бути готовим у день вчинення нотаріальної дії відправити його на вказану консулом електронну адресу; особисто прибути в консульство у запланований день з такими документами:паспорт громадянина України для виїзду за кордон (закордонний паспорт) або паспорт громадянина України (внутрішній паспорт) + копії;реєстраційний номер облікової картки платника податків (у разі оформлення довіреності) + копія;копія паспорта представника (у разі оформлення довіреності);інші (документи залежно від характеру нотаріального документа (наприклад, копії документів про право власності на рухоме/нерухоме майно - у разі оформлення довіреності на розпорядження майном;копія свідоцтва про народження, про смерть, про шлюб якщо довіреність/заява стосується оформлення/прийняття спадщини, неповнолітньої дитини тощо).

У разі ігнорування перелічених вище кроків - нотаріальна дія не вчиняється.З викладеної на сайті Генконсульства України в Мюнхені інформації вбачається, що це Генконсульство виконує лише такі нотаріальні дії:з посвідчення довіреності,засвідчення підпису на документах, у тому числі підпису перекладача.Тобто Генконсульство не здійснює отримання заяв про прийняття спадщини.

Компетенція Консульського відділу Посольства України у ФРН, розташованого в м.Берлін, розповсюджується на федеральні землі: Берлін, Бранденбург, Саксонія- Ангальт, Саксонія, Тюрингія, Мекленбург - Передня Померанія.

Отже не всі консульські установи України в Німеччини здійснюють прийом з питань подачі заяв на вступ у спадщину. З таких питань фактично приймає лише консульський відділ і Посольства України, який розташований в Берліні, компетенція якого розповсюджується на окремі території.

Таке прийняття заяв відбувається на підставі: електронної черги; по територіальному принципу обслуговування; за наявності свідоцтва про смерть.

Але, внаслідок великої кількості звернень громадян України, які отримали тимчасовий захист внаслідок військової агресії Росії, Позивач тривалий час не міг отримати електронну чергу на прийом ані в Генконсульство України в Мюнхені, ані в консульський

відділ Посольства України в ФРН внаслідок постійної відсутності вільних місць. Про це свідчать загальновідомі фактичні обставини, застереження МВС України на сайтах Посольства та Генконсульств, скриншот сторінки online.mfa.gov.ua в телефоні позивача.

Крім цього, як визначалося в позовній заяві, через бойові дії та особливості роботи відділів реєстрації актів цивільного стану в м.Харкові свідоцтво про смерть батька позивача було отримано лише в грудні 2022 року - після спливу 6-ти місячного строку для подання заяви про прийняття спадщини. За відсутності такого свідоцтва Консул відмовляє у вчиненні відповідної нотаріальної дії, про що вказано на сайті Генкосульства та Посольства України в ФРН.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19.12.2023 закрито підготовче провадження по цивільній справі за вказаною позовною заявою та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач та її представник не з`явились, повідомлялись належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Представник позивача направила до суду заяву про розгляд справи безїї участі, вимоги позову підтримала та просила задовольнити.

В судове засідання відповідач не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, згідно прохальної частини відзиву на позовну заяву представник позивача просив слухати справу за їх відсутності..

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутністю учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши відповідні обставини і визначивши відповідні до них правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 84 років, у м. Харків, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 14 грудня 2022 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис №12248.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 12.06.1974Червонозаводським відділом РАЦС.

Інші спадкоємці першої черги за померлим - дружина (мати позивача) ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 та рідна сестра позивача ОСОБА_4 (дочка померлого), яка має вид на проживання в Німеччині, не бажають приймати спадщину, з відповідними заявами про прийняття спадщини до нотаріуса не зверталися. Крім того, ОСОБА_3 склала нотаріально посвідчену заяву від 24.03.2023 р. про те, що все майно, оформлене на ОСОБА_2 , є його особистою власністю і вона не вимагає та не вимагатиме видачі їй свідоцтва про право власності на частину. Вказана заява засвідчена нотаріусом в м. ТутлінгенЗатцер Гарріта формою «апостиль» з нотаріально завіреним перекладом на українську мову.

До складу спадщини після смерті ОСОБА_2 входить грошові кошти, які зберігаються на рахунку в АТ «Ощадбанк», та нежитлова будівля літ. «3-2», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Право власності на зазначене нерухоме майно підтверджується договором купівлі продажу від 17.01.2008, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Озеровою В.В. за реєстр. №351, відповідно до якого ОСОБА_2 придбав у Держави в особі Державного підприємства Харківський релейний завод «Радіореле`нежитлову будівлю літ. «3-2», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Крім того, відповідно до відомостей банківської установи, встановлено, що у ВАТ «Державний ощадний банк України» у ОСОБА_2 є вклад за №26204901021260.

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, винесеної 21.04.2023приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гончаренко Н.О., померлий ОСОБА_2 на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Реєстру територіальної громади м. Харкова від 19.04.2023.

У Постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії, винесеної 21.04.2023приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гончаренко Н.О., встановлено, у зв`язку з тим, що 6-місячний строк для прийняття спадщини закінчився, спадкоємцю необхідно надати відомості про прийняття спадщини, а саме рішення суду, яке набрало законної сили, про надання додаткового строку про прийняття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Судовим розглядом встановлено, що на час відкриття спадщини позивач не був зареєстрований разом зі спадкодавцем.

Позивач пропустив строк для прийняття спадщини з наступних причин: через військову агресію російської федерації в Україні, введення в країні воєнного стану, проживання поза межами України - в Німеччині, де працює в складних умовах, що є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджали позивачу звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Ці обставини виникли в межах встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини та існували тривалий строк після його закінчення.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23.08.2017 в справі № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17.10.2019 у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30.01.2020 у справі № 487/237518 (провадження № 61-10136св19), від 31.01.2020 у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

24 лютого 2022 року Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» введено режим воєнного стану.

Постановою Кабінету Міністрів України № 719 від 24 червня 2022 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану» визначено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Досліджені судом докази дають можливість зробити висновок про те, що позивач виїхав за межі України, до початку збройної агресії російської федерації проти України, а також офіційно працював в Федеративній Республіці Німеччині в період з 26 лютого 2022 року по 25 травня 2023 року, що є поважними причинами пропуску строку для подання ним до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Згідно ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Як вбачається із положень ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.80 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки позивач надав належні та допустимі докази поважності пропущеного строку для прийняття спадщини.

Оскільки спадщина за померлим батьком позивача ніким не прийнята, в матеріалах справи наявні докази про відсутність інших спадкоємців, які претендують на спадщину, заяв про відмову від спадщини позивач не подавав, спадщина не визнана судом відумерлою, позивач в інший спосіб, крім як звернутися з позовом до суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, захистити своє порушене право не може, тому суд дійшов висновку, визначити позивачу додатковий строк для прийняття спадщини.

Оскільки позивач не просить відшкодувати їй судовий збір, тому з урахуванням диспозитивності цивільного судочинства, суд вважає за можливе не здійснювати розподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України та залишити їх за позивачем.

Керуючись ст.ст. 1221, 1265, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 2, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 82, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Пономаренко Ганна Олександрівна до Харківської міської ради, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , додатковий строк - три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в місті Харків, Харківської області.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

представник позивача: адвокат Пономаренко Ганна Олександрівна, РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_6 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1335 від 13.07.2016;

відповідач: Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 04059243, адреса місцезнаходження: м. Харків, м-н Конституції, буд. 7.

Суддя: В.В. Барабанова