Постанова

від 25.01.2024 по справі 916/1397/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/1397/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представників учасників справи:

від позивача - Пучкова Л.А. свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №003808 від 15.05.2019

від відповідачів - Корсік Я.І, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №002110 від 09.04.2019, ордер серія АР №1126325 від 25.05.2023

/інші учасники справи належним чином повідомлялись про час та місце розгляду апеляційної скарги, але не скористались правом на участь в судовому засіданні/

розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

на рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2023 в частині надання відстрочки виконання судового рішення, проголошене о 13:28:06 суддею Бездолею Ю.С. у м. Одесі, повний текст якого складено та підписано 07.11.2023

у справі № 916/1397/23

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до відповідачів: 1.Фермерського господарства "Петрушко";

2. ОСОБА_1

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Міністерства фінансів України

2. Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

про солідарне стягнення 2 090 086,53 грн. та

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2023 року Акціонерне товариство Комерційний банк (далі - АТ КБ) "Приватбанк" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Фермерського господарства (далі - ФГ) "Петрушко" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 2 090 086,53 грн., з яких: 929 913,48 грн. заборгованості за кредитом, 230 259,56 грн. заборгованості за процентами та 929 913,49 грн. заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 своїх зобов`язань за кредитним договором №22742908-КД-2 від 24.01.2022 в частині повного повернення кредиту, зобов`язання за яким також частково забезпечені гарантією відповідно до Порядку надання державних гарантій, та відповідачем-2 за договором поруки №22742908-ДП-2/1 від 24.01.2022.

Під час розгляду справи, представник відповідачів звернувся з заявою про надання відстрочення виконання рішення суду, в якій просив суд надати ФГ "Петрушко" та ОСОБА_1 відстрочення виконання рішення Господарського суду Одеської області у даній справі на 12 місяців з дня ухвалення рішення.

Заява обґрунтована тим, що ФГ "Петрушко" фактично не здійснює господарську діяльність та не отримує прибуток у зв`язку з перебуванням на тимчасово окупованій території, що унеможливлює виконання ним зобов`язань за кредитним договором, повернення кредитних коштів та унеможливлює виконання рішення суду про стягнення відповідних коштів в майбутньому.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.10.2023 позовні вимоги задоволено частково, солідарно стягнуто з ФГ "Петрушко" та ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк 929 913,48 грн. заборгованості за кредитом, 929 913,49 грн. заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією та 113 529,93 грн. заборгованості за процентами. Крім того, з кожного відповідача на користь позивача стягнуто по 7 400,09 грн. судового збору. В решті позову відмовлено. Виконання зазначеного рішення відстрочено судом першої інстанції до 10.05.2024.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність в даному випадку підстав для часткового задоволення заяви відповідачів та врахував винятковість обставин, які ускладнюють одночасне та повне виконання рішення суду у даній справі, прийняв до уваги військову агресію російської федерації проти України та її наслідки, а також те, що ФГ "Петрушко" було створено для виготовлення товарної сільськогосподарської продукції, здійснення її переробки та реалізації з метою отримання прибутку на земельних ділянках, проте з початком військової агресії рф та тимчасової окупації частини Херсонської області у відповідача-1 була відсутня можливість здійснювати свою діяльність та отримувати прибуток, наслідки вказаних обставин вплинули на можливість належного виконання відповідачем-1 своїх зобов`язань. При цьому судом зазначено, що інтерес стягувача полягає у отриманні належних йому сум, а інтерес боржника полягає у погашенні наявної заборгованості при забезпеченні сталості роботи підприємства в умовах наявних можливостей.

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду в частині відстрочення його виконання, позивач звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині відстрочення його виконання та ухвалити нове у цій частині про відмову у задоволенні заяви відповідачів про відстрочку виконання судового рішення.

На думку скаржника, рішення суду є незаконним та необґрунтованим в оскаржуваній частині, оскільки його прийнято із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Апелянт вважає, що суд безпідставно не врахував, що надання відстрочки виконання рішення не призведе до покращення незадовільного стану відповідача 1 та виникнення у нього реальної можливості виконання рішення суду, оскільки ним не було надано доказів здійснення діяльності на інших землях, які не окуповані рф, тим самим судом надана перевага лише інтересам відповідача 1, за відсутності врахування інтересів позивача, що не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950.

Також скаржник зазначає про те, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не навів жодного мотиву, чому відповідач 2 не може виконати рішення, не дослідив майновий стан останнього, при цьому доказів такої неможливості матеріали справи не містять.

Від ФГ "Петрушко" та ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції надійшли відзиви на апеляційну скаргу ідентичного змісту, в яких вони не погоджуються з її доводами та зазначають про те, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви відповідачів про надання відстрочення виконання рішення суду до 10.05.2024. Також у відзивах зазначено про те, що ОСОБА_1 має безпосереднє відношення до ФГ "Петрушко", є його засновником та керівником, і у нього відсутні грошові кошти, які позивач міг би списати в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Також надійшов відзив на апеляційну скаргу від Міністерства фінансів України, в якому останнє вважає її обґрунтованою та просить скасувати оскаржуване рішення в цій частині та ухвалити нове у відповідній частині, яким відмовити у задоволенні заяви відповідачів про відстрочення виконання судового рішення.

Колегія суддів розглянула матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзивів на неї, заслухала пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині в межах доводів та вимог апеляційної скарги та дійшла до наступного.

Предметом апеляційного перегляду є правомірність рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2023 у даній справі в частині надання відстрочення його виконання.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Згідно з зазначеною нормою, надання заявникові відстрочки або розстрочки виконання рішення є правом господарського суду, при цьому, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання відстрочки, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

Як вбачається з вищевказаної норми, питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частини третя, четверта статі 331 ГПК України).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Савіцький проти України» від 26.07.2012 зазначено, що суд повторює, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.

Положення частини п`ятої статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що лише безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Визначений п. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України строк для відстрочення виконання судового рішення є присічним та чинним законодавством не передбачена можливість його поновлення чи продовження.

В даному випадку, як вірно встановив суд першої інстанції, приймаючи до уваги військову агресію російської федерації проти України та її наслідки, а також враховуючи те, що ФГ "Петрушко" було створено для виготовлення товарної сільськогосподарської продукції, здійснення її переробки та реалізації з метою отримання прибутку на земельних ділянках, проте з початком військової агресії рф та тимчасової окупації частини Херсонської області у відповідача-1 була відсутня можливість здійснювати свою діяльність та отримувати прибуток, що піддержується наданими до відповідної заяви доказами, що вплинуло на можливість належного виконання ним своїх зобов`язань,а відтак господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність в даному випадку тих виняткових обставин, які ускладнюють одночасне та повне виконання рішення суду у справі №916/1397/23 і є достатніми підставами для надання відповідачам відстрочки виконання рішення суду у цій справі.

Щодо доводів апелянта про те, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не дослідив той факт, що в матеріалах справи відсутні докази неможливості виконання рішення відповідачем 2, то вони колегією судді не приймаються до уваги з огляду на те, що ОСОБА_1 є засновником та керівником ФГ "Петрушко", а отже обставини які унеможливлюють виконання рішення останнім є достатніми і для надання відстрочки виконання оскаржуваного рішення суду для ОСОБА_1 .

Крім того, колегія суддів, зазначає про те, що строк на який суд першої інстанції відстрочив виконання рішення суду, а саме до 10.05.2024, не є надто тривалим та надмірним з огляду на конкретні обставини даної справи та розмір заборгованості, яку відповідач не спроможний сплатити на момент ухвалення рішення, враховуючи вищевикладені обставини та сезонність роботи в агросекторі.

При цьому відстрочка виконання рішення для боржників в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, які лише намагаються через існування певних обставин, що таке виконання ускладнюють, забезпечити повне виконання рішення та остаточне погашення заборгованості перед стягувачем.

У даній справі відстрочка виконання рішення суду здійснюється з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржників, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора, що можливе у випадку банкрутства боржників.

Тобто, справедливий баланс інтересів сторін у цій справі в разі надання відстрочки дотриманий.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 «Чижов проти України» зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.

Отже, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, дослідження та оцінювання не тільки доводів боржника, а й заперечення кредитора.

Оцінивши як доводи боржників, так і доводи кредитора, враховуючи їх фінансовий стан, колегія суддів дійшла висновку, що надання відстрочки виконання рішення на менше ніж на 7 місяців не порушить принципу збалансованості інтересів сторін.

Таким чином, висновок місцевого господарського суду про відстрочення виконання рішення у даній справі в повній мірі відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Враховуючи наведене, доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного судового рішення в частині відстрочена його виконання, у зв`язку із чим апеляційна скарга АТ КБ "Приватбанк" задоволенню не підлягає.

На підставі ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області 19.10.2023 у справі №916/1397/23 в частині відстрочки виконання судового рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Текст постанови складено 29.01.2024 о 12.15

Головуючий суддя Разюк Г.П.

Суддя Колоколов С.І.

Суддя Савицький Я.Ф