Постанова

від 23.01.2024 по справі 910/11306/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2024 р. Справа№ 910/11306/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Яковлєва М.Л.

Тищенко О.В.

без повідомлення сторін

розглянувши апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Тетерівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/11306/23 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Тетерівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-2002"

про стягнення заборгованості в розмірі 3 609 663,51 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Тетерівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся-2002» про стягнення заборгованості в розмірі 3 609 663,51 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/11306/23 позовну заяву Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Тетерівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся-2002» про стягнення заборгованості в розмірі 3 609 663,51 грн. повернуто.

Суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги не пов`язані між собою підставами виникнення та поданими доказами, а тому не можуть вважатися однорідними, у зв`язку з чим на підставі п. 2 ч. 5. ст. 174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву повернуто заявнику.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Тетерівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/11306/23, справу направити для розгляду до Господарського суду міста Києва.

Узагальнені доводи апеляційної скарги:

- суд передчасно на стадії відкриття провадження вдався до перевірки доказів по суті спору;

- висновок суду про те, що сумісний розгляд позовних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав та взаємовідносин сторін, є недостатньо обґрунтованим, оскільки судом не зазначено, в чому полягають такі перешкоди.

01.08.2023 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Тетерівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/11306/23.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Станік С.Р., Гончаров С.А.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2924/23 від 08.08.2023, у зв`язку з перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2023 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Гончаров С.А., Тищенко О.В.

На час надходження апеляційної скарги матеріали справи №910/11306/ на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили, у зв`язку з чим ухвалою від 08.08.2023 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Тетерівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/11306/23 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду міста Києва надіслати матеріали справи №910/11306/23 на адресу Північного апеляційного господарського суду.

16.08.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/11306/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Тетерівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/11306/23, розгляд якої вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Зобов`язано Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Тетерівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» направити на адресу Північного апеляційного господарського суду матеріали позовної заяви з додатками або завірені копії.

08.09.2023 до канцелярії суду від Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Тетерівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на виконання вимог ухвали суду від 22.08.2023 надійшла копія позовної заяви з додатками.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4246/23 від 17.10.2023, у зв`язку з перебуванням суддів Тищенко О.В. та Гончарова С.А. у відряджені, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тищенко А.І. Яковлєв М.Л

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Тетерівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/11306/23 прийнято до свого провадження колегією суддів у визначеному складі.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4513/23 від 08.11.2023, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко А.І. на лікарняному та судді Яковлєва М.Л. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Станік С.Р., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Тетерівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/11306/23 прийнято до свого провадження колегією суддів у визначеному складі.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/5021/23 від 21.12.2023, у зв`язку з перебуванням судді Станіка С.Р. у відряджені, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тищенко О.В., Яковлєв М.Л

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Тетерівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/11306/23 прийнято до свого провадження колегією суддів у визначеному складі.

Відповідач своїм процесуальним правом на надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Нормами п. 6 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про повернення заяви позивачеві (заявникові).

Згідно з ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1,5,6,8,9,12,18,31,32,33,34 частини першої статті 255 цього кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення (виклику) учасників справи

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Колегія суддів дійшла висновку про необхідність вийти за межі граничного процесуального строку розгляду даної справи, здійснивши її розгляд у розумний строк, застосувавши ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дослідивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Отже, порушенням правила об`єднання вимог, є об`єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права і обов`язку.

Об`єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.

Відтак, допускається можливість об`єднання в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договорами купівлі-продажу необробленої деревини № 144/2022АЦ від 07.06.2022, № 369/2022АЦЕ від 06.12.20222, укладеними між Державним підприємством «Тетерівське лісове господарство» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полісся-2002» та Договорами купівлі-продажу необробленої деревини № UEEX-2428-3 від 09.03.2023 та № UEEX-2484-1 від 16.03.2023, укладеними між Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» в особі філії «Тетерівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полісся-2002».

Судом апеляційної інстанції перевірено наявні матеріали справи та матеріали наданої скаржником позовної заяви з додатками та встановлено, що підставами даного позову є чотири окремих правочини, які становлять чотири самостійних предмета розгляду за кожним із правочинів, які мають самостійне коло відповідних доказів в підтвердження наведених обставин, при цьому кожний із предметів розгляду не пов`язаний між собою тими самими доказами та відповідно фактичними обставинами.

Відтак, сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін, що ускладнить вирішення спору.

Слід зауважити, що укладення правочинів між тими самими сторонами не є в розумінні процесуального закону підставою для об`єднання таких вимог.

За викладених обставин, судом має бути надана правова оцінка кожному правочину, мають бути встановлені обставини щодо наявності заборгованості за кожним із Договорів, тобто фактично суду необхідно буде здійснити всебічний аналіз обставин кожного окремого із чотирьох договорів.

При цьому, об`єднання позовів є правом, а не обов`язком суду, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеній у постанові від 14.08.2018 у справі №910/3569/18.

Крім того, суд наголошує, що навіть у випадку, коли позивач правомірно об`єднав вимоги, пов`язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об`єднаних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Перевіривши матеріали позовної заяви, врахувавши наведені вище норми та правові позиції Верховного Суду, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені позивачем вимоги не пов`язані між собою підставами виникнення та не пов`язані поданими доказами, а тому не можуть вважатися однорідними, а відтак і норми статті 173 Господарського процесуального кодексу України в даному випадку не можуть бути застосовані.

Апелянт вважає, що висновок суду про те, що сумісний розгляд позовних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав та взаємовідносин сторін, є недостатньо обґрунтованим, оскільки судом не зазначено, в чому полягають такі перешкоди, натомість судова колегія не вбачає за можливе погодитись з наведеними аргументами, оскільки позивачем заявлено про стягнення з відповідача заборгованості за 4 різними договорами, відповідно й при розгляді справи підлягатиме здійснювати дослідження наявність підстав для стягнення заборгованості по таких правочинах окремо.

Крім того, як вбачається з наданої позивачем копії позовної заяви, щодо кожного окремого договору позивачем надано різні докази, якими такі вимоги обґрунтовуються, що суттєво утруднить вирішення спору.

У зв`язку з наведеним, судом апеляційної інстанції також відхиляються твердження про те, що судом першої інстанції передчасно на стадії відкриття провадження перевірялись докази по суті спору, оскільки перевірка позовної заяви та доданих до неї документів здійснювалась з метою перевірки обставин щодо дотримання позивачем правил об`єднання позовних вимог, натомість як оцінка таких доказів не здійснювалась.

Відповідно до п. 2 ч. 5. ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Тетерівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся-2002» про стягнення заборгованості в розмірі 3 609 663,51 грн.

Судом апеляційної інстанції враховано усі доводи апелянта, однак суд звертає увагу, що за результатами перегляду оскаржуваної ухвали колегією суддів встановлено, що оскаржувана ухвала є вмотивованою, прийнятою відповідно до норм процесуального законодавства, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала прийнята у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, викладені в оскаржуваній ухвалі, а тому підстав її скасовувати або змінювати не вбачається.

Відтак, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Тетерівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі № 910/11306/23 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Тетерівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/11306/23 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі № 910/11306/23 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/11306/23 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді М.Л. Яковлєв

О.В. Тищенко