Постанова

від 23.01.2024 по справі 910/8939/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2024 р. Справа№ 910/8939/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Барсук М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Реуцька Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Флексол"

на рішення господарського суду міста Києва від 10.08.2023

у справі №910/8939/23 (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Флексол"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Металоцентри Стілмен"

про стягнення 143 443 грн. 20 коп.,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2023 товариство з обмеженою відповідальністю "Флексол" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом, у якому просило стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Металоцентри Стілмен" 143 443,20 грн заборгованості за непоставлений товар.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.08.2023 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи на містять жодних доказів на підтвердження того, що позивач як зобов`язана сторона укладеного договору постачання, вчиняв необхідні дії для належного виконання досягнутих між сторонами домовленостей, зокрема, позивачем не надано належних доказів ні звернення до відповідача у встановленому порядку з вимогами про отримання товару, ні відмови відповідача у передачі товару. Позивачем не надано доказів на підтвердження відповідних обставин стосовно вчинення саме позивачем дій, спрямованих на отримання товару, а отже і доказів на підтвердження факту порушення відповідачем зобов`язань з поставки товару.

Не погоджуючись з судовим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Флексол" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 10.08.2023 у справі №910/8939/23. Скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.08.2023 повністю та ухвалити нове рішення, яким стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Металоцентри Стілмен" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Флексол" грошові кошти у розмірі 143 443, 20 грн. передплати за непоставлений товар згідно рахунку-фактури №СТ-0000401 від 23.01.2023.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що на думку скаржника судом залишено поза увагою:

1) вчинення позивачем заходів досудового врегулювання спору;

2) актуальну судову практику у аналогічних спорах.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Руденко М.А., судді Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А.

З огляду на те, що вказана апеляційна скарга була подана 28.09.2023 безпосередньо до суду апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування у суду першої інстанції матеріалів справи №910/8939/23 та відкладення вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів даної справи з суду першої інстанції.

Листом Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 витребувано з господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8939/23.

09.10.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/8939/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Флексол" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 у справі №910/8939/23, відкрито апеляційне провадження у справі №910/8939/23, зупинено дію оскаржуваного рішення господарського суду міста Києва від 10.08.2023 у справі №910/8939/23 до закінчення апеляційного провадження у даній справі, призначено справу до розгляду на 21.11.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 розгляд справи відкладено до 23.01.2024 в зв`язку з виходу з ладу сервера автоматизованої системи, відповідно до Акту Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023.

23.01.2024 представника сторін у судове засідання не з`явились про причини неявки суд не повідомили, про час та місце справи сторони повідомлялись належним чином, а саме шляхом направлення процесуальних документів на офіційну електронну адресу сторін в підсистемі "Електронний суд", що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документа, а також додатково була направлена ухвала на електронну адресу відповідача яка зазначена в процесуальних документах та засобами поштового зв`язку (а.с.85-90).

Відповідно до ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового ухвалу на офіційну електронну адресу особи.

Частинами 5 та 7 ст. 6 ГПК України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, колегія суддів, зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників сторін у судовому засіданні 23.01.2024.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст.ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи Товариством з обмеженою відповідальністю "Металоцентри Стілмен" як продавцем виставлено позивачу рахунок-фактуру № СТ-0000401 від 23.01.2023 на загальну суму 143 443,20 грн. з ПДВ (а.с. 8).

Позивачем на виконання вказаного рахунку перераховано на розрахунковий рахунок продавця - Товариства з обмеженою відповідальністю "Металоцентри Стілмен" грошові кошти у загальній сумі 143 443 грн. 20 коп. платіжною інструкцією № 36281 від 23.01.2023 із посиланням в реквізитах "призначення платежу" на номер та дату вказаного рахунку, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією зазначеного платіжного доручення (а.с. 8/зворот).

З огляду на нездійснення поставки передплаченого товару, позивач звернувся до відповідача з претензією б/н від 13.02.2023, у якій вимагав повернути перераховані в якості передплати кошти у повному обсязі (а.с. 10). На підтвердження направлення цієї претензії відповідачу 14.02.2023 р. та отримання її останнім, позивач надав копію поштового чека та роздруківки щодо відстеження відправлення (а.с. 10/зворот, 11).

Відповідач відповіді на претензію не надав.

Доказів повернення позивачу передплачених коштів або поставки товару - матеріали справи не містять.

За твердженням позивача, відповідач в порушення норм чинного законодавства України та домовленостей між сторонами належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо поставки оплаченого товару, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 143 443,20 грн.

За наслідками розгляду справи, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на те, що позивачем не надано доказів вчинення ним дій щодо отримання товару, що на думку суду виключає факт порушення відповідачем зобов`язання з поставки товару, з чим не погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що внаслідок вчинення сторонами конклюдентних дій щодо виставлення рахунку на поставку відповідної продукції та його оплати покупцем, між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб, за яким відповідач зобов`язався поставити позивачу товар загальною вартістю 143 443 грн. 20 коп., а позивач зобов`язався оплатити товар, який зазначений в рахунку.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зважаючи на надані позивачем докази судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що позивачем в повному обсязі виконано прийняті на себе зобов`язання з оплати товару, що належним чином підтверджується матеріалами справи.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Вказане свідчить про те, що документом, який підтверджує факт виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару позивачеві, є видаткова накладна, яка має бути належним чином оформлена та підписана сторонами.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Проте, як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, поставка товару у визначеному рахунком обсязі та відповідно до здійсненої позивачем передплати, здійснена не була.

Відповідно до частини 3 статті 612 Цивільного кодексу України та частин 1, 2 статті 220 Господарського кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому припис частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З аналізу положень чинного законодавства, що регулюють поставку товарів вбачається, що умовою застосування положень статті 693 Цивільного кодексу України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю, тобто в установлений строк.

У постанові Верховного Суду від 08.02.2019 року у справі № 909/524/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого припис частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечити положенням частини другої статті 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України в рішенні від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.

Зміст наявного у матеріалах справи рахунку-фактури № СТ-0000401 від 23.01.2023 свідчить про те, що сторонами узгоджено умови поставки: DDP, відповідно до міжнародних Правил тлумачення термінів "Інкотермс" в редакції 2020 року; термін поставки: 10 (десять) робочих днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати при тому, що в переліку замовленого товару міститься інформація щодо замовлення товару «З доставкою та порізкою». (а.с. 8)

Слід зазначити, що викладені рахунку-фактури № СТ-0000401 від 23.01.2023 умови засвідчують обов`язок відповідача поставити товар саме протягом « 10 (десять) робочих днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати» та не пов`язують виникнення такого обов`язку з будь-якими іншими діями сторін.

При цьому, зазначення у такому рахунку-фактурі прохання повідомити про дату прибуття обов`язку щодо поставки товару протягом 10 робочих днів не нівелює.

Також, матеріали справи свідчать про те, що з огляду на нездійснення поставки передплаченого товару, позивач звернувся до відповідача з претензією б/н від 13.02.2023, у якій вимагав повернути перераховані в якості передплати кошти у повному обсязі (а.с. 10). На підтвердження направлення цієї претензії відповідачу 14.02.2023 р. та отримання її останнім, позивач надав копію поштового чека та роздруківки щодо відстеження відправлення (а.с. 10/зворот, 11).

Доказів повернення позивачу передплачених коштів або поставки товару після вказаної у претензії дати матеріали справи не містять.

Викладене свідчить про те, що з огляду на непоставку товару протягом 10 робочих днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати, позивач шляхом звернення з даним позовом після того, як ним було направлено відповідачу претензію та після залишення її відповідачем без реагування, реалізував визначене ч. 2 ст. 693 ЦК України право вимагати повернення суми попередньої оплати.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для відмови в задоволені позовних вимог.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що скаржником доведено обґрунтованість своєї апеляційної скарги, з огляду на що вважає за необхідне рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 у справі №910/8939/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Оскільки за наслідками апеляційного перегляду апеляційну скаргу було задоволено, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 277, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариству з обмеженою відповідальністю "Флексол" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 у справі №910/8939/23 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 у справі №910/8939/23 скасувати та прийняти нове рішення:

« 1) Позов задовольнити повністю.

2) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металоцентри Стілмен" (03189, м. Київ, вул. А. Вільямса, 6-Д, офіс 43, код ЄДРПОУ 43922411) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Флексол" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 6, код ЄДРПОУ 37213396) 143 443 грн. 20 коп. передплати за непоставлений товар згідно рахунку-фактури №СТ-0000401 від 23.01.2013 р. та 2684 грн. 00 коп. судових витрат по сплаті судового збору за звернення з позовом.»

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металоцентри Стілмен" (03189, м. Київ, вул. А. Вільямса, 6-Д, офіс 43, код ЄДРПОУ 43922411) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Флексол" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 6, код ЄДРПОУ 37213396) 4026 грн. 00 коп. судових витрат по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

5. Матеріали справи №910/8939/23 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 26.01.2024

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Барсук

Є.Ю. Пономаренко