Постанова

від 29.01.2024 по справі 904/5955/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2024 року м.Дніпро Справа № 904/5955/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А.( доповідача),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Іванова О.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2023 року (суддя Ніколенко М.О.) у справі №904/5955/19

за позовом Дніпровської міської ради, м.Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван - Дніпропетровськ", смт.Слобожанське, Дніпропетровська область

про розірвання договору оренди землі від 04.03.2005 року та зобов`язання відповідача повернути орендовану земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2023 року у даній справі передано матеріали справи № 904/5955/19 до господарського суду міста Києва, в провадженні якого перебуває справа № 910/15023/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван - Дніпропетровськ", для розгляду спору по суті в межах цієї справи.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що стороною у даному спорі є боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Караван - Дніпропетровськ", а предметом розгляду є вимога щодо майна боржника та розірвання правочину, укладеного боржником, тому матеріали справи слід передати господарському суду, в провадженні якого перебуває справа №910/15023/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван - Дніпропетровськ", для розгляду спору по суті в межах цієї справи.

Не погодившись із вказаною ухвалою, Дніпровська міська рада звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати, справу надіслати до господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на наступні обставини:

- суд не врахував, що спір виник з приводу земельної ділянки, яка перебуває у власності територіальної громади м.Дніпро в особі Дніпровської міської ради за адресою: м.Дніпро, ж/м Сокіл в районі вул.Космічної,33-р;

- предметом спору у даній справі є вимога Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван - Дніпропетровськ" про розірвання договору оренди землі від 04.03.2005 року та зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку;

- як вбачається з матеріалів справи, право власності Дніпровської міської ради на земельну ділянку, яка була предметом договору оренди, не оспорюється, даний спір не пов`язаний з підтвердженням права власності на земельну ділянку;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Караван - Дніпропетровськ", як боржник в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства, є відповідачем за цим позовом, заявлені вимоги не підлягають вартісній оцінці та є немайновими, а результати їх розгляду не вплинуть на обсяг ліквідаційної маси цього товариства;

- відповідно до приписів частини 15 статті 32, частини 1 статті 323 Господарського процесуального кодексу України, правила частин 1,2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства не застосовується до цієї справи для передачі її до господарського суду міста Києва.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Караван - Дніпропетровськ" просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу господарського суду залишити без змін.

В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначає наступне:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2021 року задоволено заяву Дніпровської міської ради про зміну способу виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2020 року у справі №904/5955/19 та зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Караван - Дніпропетровськ" звільнити земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:03:054:0020, що знаходиться за адресою: м.Дніпро, ж/м Сокіл в районі вул.Космічної, 33-р від будівельних матеріалів: об`єкту незавершеного будівництва, тимчасових будівель, обладнання, шляхом демонтажу, зносу та вивозу.

Таким чином, позовні вимоги Дніпровської міської ради у даній справі мають майновий характер (є майновими), оскільки встановлений (змінений) судом спосіб виконання рішення господарського суду від 06.08.2020 року прямо впливає на майнові права та інтереси ТОВ "Караван - Дніпропетровськ" та обсяг ліквідаційної маси цього товариства.

Виконання ухвали господарського суду від 09.08.2021 року про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі №904/5955/19 може призвести до протиправного знищення нерухомого майна ТОВ "Караван - Дніпропетровськ", що істотно вплине на права та інтереси усіх кредиторів ТОВ "Караван - Дніпропетровськ" у справі №910/15023/21 про банкрутство ТОВ "Караван - Дніпропетровськ".

Відповідач зазначає, що правила, встановлені частинами першою та другою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства є спеціальними по відношенню до загальних правил вирішення спорів, стороною в яких є боржник, які передбачені Господарським процесуальним кодексом України, отже, висновки суду є обгрунтованими.

У відповіді на відзив на апеляційну скаргу Дніпровська міська рада зазначає, що:

- ТОВ "Караван - Дніпропетровськ" продовжує створювати штучні складнощі та не вчиняє жодних дій, направлених на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2020 року у справі №904/5955/19 в частині повернення у користування Дніпровської міської ради земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:054:0020, що знаходиться за адресою: м.Дніпро, ж/м Сокіл в районі вул.Космічної, 33-р, за актом приймання-передачі, привівши таку земельну ділянку у придатний для подальшого використання стан;

- предметом спору у даній справі є не майно боржника, а вимога Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван - Дніпропетровськ" про розірвання договору оренди землі від 04.03.2005 року та зобов`язання відповідача повернути орендовану земельну ділянку.

Відповідно до ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2023 року апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Дніпровська міська рада звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван - Дніпропетровськ", в якому просила розірвати договір оренди земельної ділянки від 04.03.2005 року, площею 20,4710 га, кадастровий номер 1210100000:03:054:0020; зобов`язати відповідача повернути орендовану земельну ділянку.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2020 року у даній справі позов задоволено.

Розірвано договір оренди землі від 04.03.2005 року, кадастровий номер 1210100000:03:054:0020, площею 20,4710 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, ж/м Сокіл в районі вул. Космічної (Жовтневий район), зареєстрований в реєстрі за №1839, який укладений між Дніпровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Караван - Дніпропетровськ", зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 09.03.2005 року №040510400213 та посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Караван - Дніпропетровськ" повернути Дніпровській міській раді земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:03:054:0020 площею 20,4710 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, ж/м Сокіл в районі вул. Космічної (Жовтневий район) за актом приймання передачі, привівши таку земельну ділянку у придатний для подальшого використання стан.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2020 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2020 року залишено без змін.

На виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2020 року та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2020 року господарським судом видано відповідні накази від 24.12.2020 року.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.03.2021 року закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-Дніпропетровськ" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2020 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2020 року.

Ухвалою господарського суду від 09.08.2021 року задоволено заяву Дніпровської міської ради про заміну способу виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2020 року у справі №904/5955/19. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Караван - Дніпропетровськ" звільнити земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:03:054:0020, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, ж/м Сокіл в районі вул. Космічної 33-Р від будівельних матеріалів: об`єкту незавершеного будівництва, тимчасових будівель, обладнання шляхом зносу, демонтажу та вивозу.

На адресу суду 20.04.2023 року надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван - Дніпропетровськ" про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2020 року у справі №904/5955/19 за нововиявленими обставинами (том 5 а.с.172-174).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2023 року прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван - Дніпропетровськ" від 20.04.2023 року про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2020 року у справі №904/5955/19 за нововиявленими обставинами (том 5 а.с.180).

21.04.2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Караван - Дніпропетровськ" подано до господарського суду клопотання про передачу даної справи господарському суду, в провадженні якого перебуває справа №910/15023/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван - Дніпропетровськ" (том 5 а.с.181).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2023 року передано матеріали справи № 904/5955/19 до господарського суду міста Києва, в провадженні якого перебуває справа №910/15023/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван - Дніпропетровськ", для розгляду спору по суті в межах цієї справи.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.08.2023 року апеляційну скаргу Дніпровської міської ради задоволено. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2023 року у справі №904/5955/19 скасовано. Справу №904/5955/19 надіслано до господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду (том 6 а.с.211-214).

30.10.2023 року на адресу господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван - Дніпропетровськ", в якій заявник просив залишити без розгляду подану ним у квітні 2023 року заяву про перегляд рішення від 06.08.2020 року у справі №904/5955/19 за нововиявленими обставинами та повернути вказані заяву і додані до неї документи заявнику (том 7 а.с.81).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван - Дніпропетровськ" про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2020 року у справі №904/5955/19 за нововиявленими обставинами залишено без розгляду (том 7 а.с. 82-83).

Відповідно до мотивувальної частини ухвали суду від 30.10.2023 року судом залишено без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван - Дніпропетровськ" про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2020 року у справі №904/5955/19 за нововиявленими обставинами, яка надійшла до суду 20.04.2023 року.

Ухвала господарського суду від 30.10.2023 року в установленому законом порядку не оскаржувалась та є чинною.

Отже, ухвалою господарського суду від 30.10.2023 року закінчено розгляд справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван - Дніпропетровськ" від 20.04.2023 року про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2020 року у справі №904/5955/19 за нововиявленими обставинами.

Оскаржуваною наразі ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2023 року передано матеріали справи № 904/5955/19 господарському суду міста Києва, в провадженні якого перебуває справа №910/15023/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван - Дніпропетровськ", для розгляду спору по суті в межах цієї справи.

Мотивувальна частина ухвали господарського суду від 02.11.2023 року свідчить про те, що для розгляду по суті в межах справи №910/15023/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван - Дніпропетровськ" передано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван - Дніпропетровськ" про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2020 року у справі №904/5955/19 за нововиявленими обставинами, яка надійшла до суду 20.04.2023 року. Тобто, суд передав на розгляд іншого суду заяву, яка ухвалою господарського суду від 30.10.2023 року залишена без розгляду.

Колегія суддів звертає увагу на те, що щодо заяви від 20.04.2023 року, яка не була розглянута судом по суті, Центральний апеляційний господарський суд в постанові від 14.08.2023 року у цій справі зазначив, що: "…суд першої інстанції невірно застосував норми статті 20 Господарського процесуального кодексу України та статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, що призвело до помилкового висновку про необхідність розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван - Дніпропетровськ" про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2020 року за нововиявленими обставинами в межах справи №910/15023/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван - Дніпропетровськ"…".

Втім, після повернення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван - Дніпропетровськ" від 20.04.2023 року про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2020 року за нововиявленими обставинами, відповідач, як зазначено вище, 13.10.2023 року ще раз (за наявності його заяви від 20.04.2023 року), звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з аналогічною заявою. Однак, щодо другої заяви суд рішення не прийняв, натомість направив оскаржуваною ухвалою справу до розгляду в межах справи №910/15023/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван - Дніпропетровськ" заяву відповідача від 20.04.2023 року.

За приписами частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів погоджується із заявником апеляційної скарги щодо відсутності підстав для передачі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван - Дніпропетровськ" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2020 року у справі №904/5955/19 господарському суду міста Києва, в провадженні якого перебуває справа №910/15023/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван - Дніпропетровськ", для розгляду спору по суті в межах цієї справи та звертає увагу на наступне:

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 125 Конституції України встановлено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Відповідно до частини 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України (пункт 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України).

Справи, передбачені пунктом 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника, що унормовано частиною 13 статті 30 цього Кодексу), тобто є справами виключної підсудності.

Отже, процесуальний закон встановив імперативне правило виключної підсудності справ про банкрутство та справ у спорах з майновими та немайновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство.

21.10.2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

За приписами частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Отже, вказаними нормами врегульовано, що господарським судам підвідомчі справи про банкрутство та справи у спорах з майновими та з немайновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство.

Верховний Суд неодноразово зауважував, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі №918/420/16, постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 року у справі № 911/2043/20, від 23.09.2021 у справі № 904/4455/19).

Визначення юрисдикції усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі № 607/6254/15-ц).

У розвиток цієї правової позиції у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 року у справі № 916/585/18 (916/1051/20) звернуто увагу на те, що в разі коли наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.

Основною метою конкурсного процесу та процедури банкрутства є справедливе, пропорційне та згідно з черговістю задоволення вимог кредиторів. Саме тому правове регулювання набуття особами з майновими (грошовими) вимогами до боржника статусу кредиторів у справі про банкрутство, порядок і строки реалізації ними права на судовий захист їх майнових інтересів у справі про банкрутство, є визначальними для досягнення зазначеної мети.

За приписами процесуального законодавства саме позивач визначає предмет та підстави позову, а обов`язком суду є встановлення обґрунтованості позову та вирішення спору по суті заявлених вимог з визначенням правовідносин сторін, що випливають зі встановлених обставин та правових норм, які підлягають застосуванню до цих правовідносин.

Предметом спору у даній справі є вимога Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-Дніпропетровськ" про розірвання договору оренди землі від 04.03.2005 року та зобов`язання відповідача повернути орендовану земельну ділянку.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов спірного договору щодо необхідності повної та своєчасної сплати орендної плати, а також нецільовим та неефективним використанням ТОВ "Караван-Дніпропетровськ" орендованої земельної ділянки.

Отже, при поданні позову Дніпровською міською радою заявлено дві немайнові вимоги, а саме про розірвання договору та зобов`язання повернути орендовану земельну ділянку.

При цьому жодних позовних вимог майнового характеру, тобто таких вимог, які підлягають вартісній оцінці, до відповідача не заявлялось.

Також, колегія суддів звертає увагу, що право власності Дніпровської міської ради на земельну ділянку, яка була предметом договору оренди, не оспорюється, даний спір не пов`язаний з підтвердженням права власності на земельну ділянку. Між сторонами спору існували договірні правовідносини; земельна ділянка, щодо повернення якої заявлено вимогу, із комунальної власності не вибувала, наведені у позові вимоги мають зобов`язальний характер, а безпосереднім наслідком задоволення позовних вимог не стане зміна складу майна сторін.

Апеляційний господарський суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що позовні вимоги Дніпровської міської ради у даній справі мають майновий характер (є майновими), оскільки, на думку відповідача, встановлений (змінений) судом спосіб виконання рішення господарського суду від 06.08.2020 року прямо впливає на майнові права та інтереси ТОВ "Караван-Дніпропетровськ" та обсяг ліквідаційної маси цього товариства.

Так, зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу виконання рішення, ухвали, постанови, вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом на гарантування виконання рішення (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2015 року №11-рп/2012).

У даному випадку зміна способу виконання рішення здійснена судом в порядку, визначеному статтею 331 Господарського процесуального кодексу України, не є прийняттям нового рішення, яке підлягає окремому виконанню, але означає прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб встановлений у рішенні та припинення здійснення тих заходів, які були визначені рішенням та здійснення їх у спосіб, встановлений ухвалою, винесеною відповідно до норм процесуального права.

Отже, така ухвала є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення та спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду і відповідного судового наказу.

Також колегія суддів акцентує увагу, що відповідач звернувся до суду з заявою про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами. Згідно частини 1 статті 323 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді, колегії суддів, які визначаються у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частини 15 статті 32 Господарського процесуального кодексу України розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною першою цієї статті.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Караван-Дніпропетровськ", як боржник в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства, є відповідачем за цим позовом, заявлені вимоги не підлягають вартісній оцінці та є немайновими, результати їх розгляду не вплинуть на обсяг ліквідаційної маси цього товариства, а тому не є пов`язаним із здійсненням провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-Дніпропетровськ", а також, приймаючи до уваги відсутність обставини, що унеможливлюють розгляд заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду від 06.10.2020 року тим самим складом суду, який ухвалив рішення, колегія суддів вважає, що вказана заява повинна розглядатися суддею господарського суду Дніпропетровської області Ніколенко М.О.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали господарського суду та направлення справи для продовження розгляду до господарського суду Дніпропетровської області.

Керуючись статтями 269, 275, 280, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2023 року у справі №904/5955/19 скасувати.

Справу №904/5955/19 надіслати до господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б.Парусніков

Суддя О.Г.Іванов