Рішення

від 29.01.2024 по справі 908/3498/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/307/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2024 Справа № 908/3498/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-ФОРТ (вул. Двадцять третього серпня, буд. 31-Б, м. Харків, 61072, ідентифікаційний код юридичної особи 33901492)

до відповідача: Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області (вул. Українська, 50, м. Запоріжжя, 69095, ідентифікаційний код юридичної особи 25891336)

про стягнення 513 663 грн 80 коп.

без виклику сторін

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-ФОРТ звернулося до суду з позовом до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області про стягнення 513 663 грн 80 коп. основного боргу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2023 позовні матеріали № 908/3498/23 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Оскільки предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми 513 663 грн 80 коп., беручи до уваги те, що справа не відноситься до визначеного ч. 4 ст. 247 ГПК України виключного переліку категорій справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 29.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3498/23, присвоєно номер провадження 27/307/23. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторонами заявлено не було.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 29.11.2023 відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 22.12.2023.

В матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву, надісланий на адресу суду 11.12.2023, згідно якого відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог на підставі наступного. Замовник здійснює розрахунки з розробки проектної документації відповідно до «Акту здачі - приймання виконаних, вишукувальних та додаткових робіт», вартість та обсяг яких визначається на підставі наданої документації (в електронному та паперовому вигляді на вимогу Замовника) та згідно виконавчого кошторису (п. 5.5 Договору). Підрядник своєчасно, але не пізніше за 2 (два) дні до прийняття, письмово оповіщає Замовника про необхідність приймання послуг, що будуть приховані іншими роботами (п. 2.1 Договору). Відповідач з незрозумілих причин протягом 2021 - 2022 року від Позивача не отримував жодних документів на підставі яких та відповідно до договору не обхідно прийняти роботи з заявленої суми позовних вимог. Позивачем до позовної заяви не надано жодних доказів в підтвердження своїх доводів, щодо письмового оповіщення Відповідача про необхідність приймання послуг та передачі Відповідачу довідок, актів чи іншої виконавчої документації, яка б підтверджувала виконання ними робіт з розробки проектної документації та експертизи проектної документації на заявлену суму позовних вимог, па протязі 2021 та 2022 року. Одночасно відповідач зазначив, що на початку 2022 року Постановою КМУ від 19.02.2022 року на об`єкт будівництва з Поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення-влаштування елементів системи моніторингу за станом доріг та умовами руху на км 123+800-км 124+800 автомобільної дороги державного значення Н-30 Василівка - Бердянськ, Запорізька область (з розробкою проектної документації), було передбачено обсяг фінансування у розмірі 7 000 000,00 грн. Постанову КМУ від 19.02.2022 року № 64 не чинною та вносять зміни до Постанови КМУ від 19.02.2022 року № 65 зміни, виділяючи на вищезазначений об`єкт обсяг фінансування у розмірі 4389900,00грн. Тобто, позивачем з незрозумілих для відповідача причин в 2021 2022 роках (під час наявності виділених бюджетних коштів) акти здачі- приймання виконаних робіт (послуг) № 2 та № 3 за договором № 413-21 від 28.09.2021 з розробки проектної документації та експертизи проектної документації, яка була затверджена 25.11.2021 Директором Східної філії Державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ», для оплати не передавалися та відповідно зазначені роботи Відповідачем не фіксувалися. Одночасно в доданих до позовної заяви додатках також відсутнє підтвердження передачі відповідачу на протязі 2021-2022 років (під час наявності виділених бюджетних коштів) для оплати акту здачі-приймання виконаних робіт (послуг) № 2 та № 3 за договором № 413-21 від 28.09.2021. Накладна № 8/11-ПР на яку позивач посилається не являється документом на підставі якого здійснюється розрахунки з позивачем за виконані роботи. Щодо направлення 10.10.2023 року відповідачу актів здачі-приймання виконаних робіт (послуг) № 2 та № 3 за договором № 413-21 від 28.09.2021 відповідач зазначив наступне. Відповідно до п. 1.1 укладеного між позивачем та відповідачем Договору, Підрядник зобов`язується у порядку та на умовах, визначених Договором , своїми силами і засобами на власний ризик та/або з залученням субпідрядних організацій надати послуги з розробки проектної документації та з виконання поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення - влаштування елементі системи моніторингу за станом доріг та умовами руху на км 1234 Н-30 Василівка - Бердянськ, км 123+800-км 124+800, згідно технічного завдання викладеного в тендерній документації за рахунок коштів з державного бюджету. Розрахунки по Договору проводяться шляхом поетапної оплати Замовником за надані послуги при надходженні коштів з державного бюджету, місцевих, бюджетів, кредитних коштів та інших джерел фінансування у межах відповідних кошторисних призначень, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника на підставі актів наданих послуг, підписаних уповноваженими представниками Сторін протягом 30 (тридцяти) календарних днів (п. 5.2 Договору). Оплата Підряднику за надані послуги, передбачені Договором, в розмірах і в строки встановлені Договором здійснюється при наявності коштів передбачених на ці цілі (п. 8.1.7 Договору). Замовник не несе відповідальність за прострочення платежу за надані Підрядником послуги у випадку, якщо прострочення платежу викликано неотриманням бюджетних коштів від розпорядника бюджетних коштів на фінансування передбачених цим Договором послуг, або затримка оплати виникла з інших причин, не пов`язаних з діями Замовника (у тому числі, але не виключно у разі не проведення платежів Державною казначейською службою) (п. 11.12 Договору). Станом на теперішній час, відповідно до переліку об`єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення та обсягів бюджетних коштів для їх фінансування у 2023 році за рахунок спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» по об`єкту Поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення-влаштування елементів системи моніторингу за станом доріг та умовами руху на км 123+800-км 124+800 автомобільної дороги державного значення Н-30 Василівка-Бердянськ, Запорізька область (з розробкою проектної документації) на 2023 рік фінансування не передбачене. Відповідно до змісту Положення про Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області, Служба є державною неприбутковою організацією, фінансування робіт (надання послуг) з будівництва, ремонту, облаштування, модернізації та утримання об`єктів щодо яких Служба виконує функції замовника, здійснюється за бюджетні кошти. Відповідно до умов договору, укладеного між позивачем та відповідачем, розрахунки по договору та оплата за виконання підрядником робіт здійснюється за рахунок коштів з державного бюджету при їх надходженні у межах відповідних кошторисних призначень та при наявності коштів передбачених на ці цілі, замовник не несе відповідальності за прострочення платежу (п.п. 1.1, 5.2, 8.1.7, 11.12 договору). Станом на теперішній час фінансування робіт по об`єкту за договором на 2023 рік не передбачено. Також відповідачем зазначено про форс-мажорні обставини у зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України та введенням на території України військово стану, з настанням яких у відповідача відсутня можливість перевірки робіт та їх прийняття. Позивачем не надано достатніх аргументів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані позивачем ясно й чітко та дійсно підтверджують заявлену позивачем суму позовних вимог, зважаючи й на той факт, що відповідачем акти здачі-приймання виконаних робіт (послуг) № 2 та № 3 за договором № 413-21 від 28.09.2021 не прийняті та не підписані.

Позивач сформував в системі «Електронний суд» відповіді на відзив.

19.01.2024 відповідач надіслав заперечення на відповідь на відзив.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 29.01.2024.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд

УСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23).

28.09.2021 між Службою автомобільних доріг у Запорізькій області (Замовник, в подальшому перейменовано на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області) та Товариством з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-ФОРТ (Підрядник) укладено договір № 413-21 Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення-влаштування елементів системи моніторингу за станом доріг та умовами руху на км 123+800-км 124+800автомобільної дороги державного значення Н-30 Василівка-Бердянськ, Запорізька область (з розробкою проектної документації) (45233142-6-Ремонт доріг).

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до п. 1.1 договору Підрядник зобов`язується у порядку та па умовах, визначених цим Договором, своїми силами і засобами на власний ризик та/або з залученням субпідрядних організацій надати послуги з розробки проектної документації та з виконання поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення - влаштування елементів системи моніторинг) за станом доріг та умовами руху на км 123 + 800 - км 124+800 автомобільної дороги державного значення Н-30 Василівка - Бердянськ, Запорізька область, згідно технічного завдання викладеного в тендерній документації за рахунок коштів а державного бюджету. Замовник зобов`язується прийняти надані, згідно із цим Договором та чинним законодавством України, належним чином послуги після перевірки фізичних та вартісних показників при наявності передбачених па ці цілі коштів в межах плану фінансування робіт за відповідний рік.

Згідно п. 1.2 договору Предмет закупівлі: Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення влаштування елементів системи моніторингу за станом доріг та умовами руху на км 123+800 - км 124+800 автомобільної дороги державного значений Н-30 Василівки - Бердянськ, Запорізька область (з розробкою проектної документації) (45233142-6 Ремонт доріг).

Вид послуг: поточний середній ремонт з розробкою проектної документації. Найменування об`єкту: Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення влаштування елементів системи моніторингу за станом доріг та умовами руху на км 123+800 км 124+800 автомобільної дороги державного значення Н-30 Василівка-Бердянськ, Запорізька область (з розробкою проектної документації) (45233142-6 Ремонт доріг). Місцезнаходження/місце надання послуг: автомобільна дорога державного значення М-18 на ділянці км 123+800 км 124+800 Василівка Бердянськ у Запорізькій області (п.п. 1.3, 1.4, 1.5 договору).

Сторонами підписано Додаток № 1 до договору «Договірна ціна»; Додаток № 2 «Календарний графік фінансування послуг», Додаток № 3 «Графік надання послуг», Додаток № 4 «Перелік субпідрядних організацій».

Відповідно до п. 3.1 договору ціна цього договору за результатами аукціону та згідно з договірною ціною становить 16 823 700 грн 00 коп. у т.ч. ПДВ.

Пунктами 3.2, 3.3, 3.4, 3,5 договору передбачено, що, вартість послуг визначена приблизним кошторисом (динамічна договірна ціна). Договірна ціна визначається відповідно до державних будівельних норм та обсягів зазначених у технічному завданні тендерної документації. Договірна ціна послуг у Договорі, визначається з урахуванням податку на додану вартість. Вартість послуг з виготовлення проектної документації (проектно-вишукувальні послуги) їх обсяг і характер визначаються кошторисом відповідно до ДСТУ Б Д. 1.1-7:2013 "Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації". Вартість виконання ремонтних робіт (послуг) визначається відповідно до вимог ДСТУ Б Д. 1.1- 1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", СОУ 42.1-37641918-085:2018 "Автомобільні дороги. Правила визначення вартості робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання".

Згідно п.п. 6.1, 6.5 договору, строк (термін) надання послуг: з дати підписання договору по 31.12.2021. Початок виконання послуг з поточного середнього ремонту дата затвердження проектної документації Замовником.

Відповідно до п. 6.10 договору Замовник здійснює приймання послуг відповідно ДБН В.2.3-4-2015 Автомобільні дороги, СОУ 42.1-37641918 128:2019 «Настанова щодо прийняття робіт з поточного ремонту автомобільних доріг загального користування» та ДСТУ-Н Б В.2.3-34:2016 «Настанова з виконання робіт при будівництві мостів та труб» (п. 6.10).

Згідно з пп. 8.3.1 пункту 8.3 договору Підрядник зобов`язаний надавати якісно послуги в обсягах і у строки, передбачені технічним завданням, проектною документацією, затвердженим Календарним планом фінансування послуг (Додаток № 2) та Графіком надання послуг (Додаток № 3).

Відповідно до пп. 8.1.6., 8.1.7 пункту 8.1 договору, Замовник зобов`язаний прийняти надані Підрядником послуги та підписати Акти здачі приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт та Акт приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) за умови належного виконання послуг Підрядником. Оплатити Підряднику за надані послуги, передбачені Договором, в розмірах і в строки встановлені договором при наявності коштів передбачених на ці цілі.

Порядок здійснення оплати, визначений у розділі V договору.

Згідно пунктів 5.2, 5.10, 5.12 договору, розрахунки по договору проводяться шляхом поетапної оплати Замовником за надані послуги при надходженні коштів з державного бюджету, місцевих бюджетів, кредитних коштів та інших джерел фінансування у межах відповідних кошторисних призначень, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника на підставі актів наданих послуг, підписаних уповноваженими представниками сторін протягом 30 календарних днів. Замовник здійснює щомісячні розрахунки з Підрядником за надані послуги на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ 3), які готує Підрядник і разом з представником Замовника протягом 3 днів перевіряє акти з фактично наданими послугами.

Згідно з п. 15.1 договору, останній набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє включно до 31 грудня 2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору.

На виконання умов договору товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ФОРТ» належним чином виконало всі зобов`язання: роботи з розробки проєктної документації та експертизи проектної документації; улаштування асфальтобетонного покриття; будівельно-монтажні роботи; постачання обладнання; пусконалагоджувальні роботи; тестування обладнання.

Товариство з обмеженою відповідальністю «РАДІО ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ» у рамках договору № 06-10/21 від 06.10.2021 на виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ФОРТ», виконало проектні роботи з розробки технічної та кошторисної частин, а саме: Технологічна частина. Автоматичні рішення, Електротехнічні рішення, Конструкції металеві, Конструкції залізобетонні, Організація дорожнього руху, дорожній одяг, Кошторисна документація, - по об`єкту: «Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення влаштування елементів системи моніторингу за станом доріг та умовами руху на км 123+800 км 124+800 автомобільної дороги державного значення Н-30 Василівка Бердянськ, Запорізька область (з розробкою проектної документації) (45233142 Ремонт доріг), на загальну суму 513 663,80 гривень з ПДВ.

У позові позивач зазначив, що 02.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ФОРТ» накладною № 8/11-ПР було передано Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області робочий проект «Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення влаштування елементів системи моніторингу за станом доріг та умовами руху на км 123+800 км 124+800 автомобільної дороги державного значення Н-30 Василівка Бердянськ, Запорізька область (з розробкою проектної документації) (45233142 Ремонт доріг)». Додаток А Технічний звіт. Інструментальні вишукування. Додаток Б Технічний звіт. Інженерно-геодезичні вишукування. Додаток В Технічний звіт. Інженерно-геологічні вишукування, у 4-х томах.

За результатами виконаних робіт позивачем на підставі п. 5.5 договору було повторно супровідним листом від 10.10.2023 вих. № 91 направлено відповідачу засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» (накладна № 6100149985081) наступні документи: акти здачі-приймання виконаних робіт (послуг) № 3 на проектні і вишукувальні роботи, а саме роботи з експертної оцінки кошторисної частини робочого проекту на суму 26 045 грн 00 коп.; акти здачі-приймання виконаних робіт (послуг) № 2 на проектні і вишукувальні роботи, а саме роботи з інструментальних досліджень, збори вихідних даних, проектних рішень влаштувань спорудження майданчика системи зважування в русі, оцінки впливу на навколишнє середовище на суму 487 618 грн 80 коп.

Листом № 28/1125 від 20.10.2023 відповідач надав відповідь на лист позивача № 91 від 10.10.2023, в якому зазначив, що розрахунки по договору проводяться шляхом поетапної оплати замовником за надані послуги при надходженні коштів з державного бюджету, місцевих бюджетів, кредитних коштів та інших джерел фінансування у межах відповідних кошторисних призначень, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника на підставі актів наданих послуг, підписаних уповноваженими представниками сторін протягом 30 календарних днів (п. 5.2 договору). Оплата Підряднику за надані послуги, передбачені договором, в розмірах і в строки встановлені договором здійснюється при наявності коштів передбачених на ці цілі (п. 8.1.7 договору). Відповідно до п. 11.12 договору Замовник не несе відповідальності за прострочення платежу за надані Підрядником послуги у випадку, якщо прострочення платежу викликано неотриманням бюджетних коштів від розпорядника бюджетних коштів на фінансування передбачених цим договором послуг, або затримка оплати виникла з інших причин, не пов`язаних з діями Замовника (у тому числі, але не виключно у разі не проведення платежів Державною казначейською службою. У відповіді на лист відповідач зазначив, що відповідно до переліку об`єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення та обсягів бюджетних коштів для іх фінансування у 2023 році за рахунок спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» по об`єкту Поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення - влаштування елементів системи моніторинг) за станом доріг та умовами руху на км 123 + 800 - км 124+800 автомобільної дороги державного значення Н-30 Василівка - Бердянськ, Запорізька область (з розробкою проектної документації) на 2023 рік фінансування не передбачене. Для проведення проектних робіт необхідно внесення їх до переліку об`єктів, які будуть фінансуватися у 2023 році. Через повномасштабну війну, розв`язану російською федерацією проти України та українського народу наразі автомобільна дорога державного значення Н-30 Василівка-Бердянськ запорізької області є такою, що знаходиться на тимчасово окупованій території, тому фінансування об`єктів, розташованих на цій території у 2023 році не передбачено.

Невиконання відповідачем зобов`язання за договором в частині здійснення оплати за виконані позивачем роботи стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-ФОРТ до господарського суду з позовом.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про законність та обґрунтованість заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно положень ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішень суду.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Нормами статті 509 цього ж Кодексу встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За правилами ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір № 413-21 від 28.09.2021 за своїм змістом та правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 837 глави 61 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Відповідно ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 853 цього Кодексу передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до змісту ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (ч. 4 ст. 879 ЦК України).

Відповідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Як зазначалося вище, згідно п. 15.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє виключно до 31.12.2021, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору.

Позивачем на підтвердження виконання будівельних робіт за договором на загальну суму 513 663 грн 80 коп. з ПДВ надано до матеріалів справи копії документів, зокрема:

-договору на виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації № 06-

10/21 від 06.10.2021;

- завдання № 10 на розробку проектно-кошторисної документації «Поточний

середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення-влаштування елементів системи моніторингу за станом доріг та умовами руху на км 123+800-км 124+800автомобільної дороги державного значення Н-30 Василівка-Бердянськ, Запорізька область (з розробкою проектної документації) (45233142-6-Ремонт доріг)»;

- експертну оцінку (позитивна) щодо розгляду кошторисної частини проектної документації № 10-0803-21/ЕО від 25.11.2021 по об`єкту «Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення-влаштування елементів системи моніторингу за станом доріг та умовами руху на км 123+800-км 124+800автомобільної дороги державного значення Н-30 Василівка-Бердянськ, Запорізька область (з розробкою проектної документації) (45233142-6-Ремонт доріг)»;

- накладну № 8/11-ПР від 02.12.2021;

- акт здачі-приймання виконаних робіт (послуг) № 3 за договором № 413-21 від 28.09.2021;

- акт здачі-приймання виконаних робіт (послуг) № 2 за договором № 413-21 від 28.09.2021;

- зведений виконавчий кошторис до Акту № 2;

- зведений виконавчий кошторис до Акту № 3;

- виконавчі кошториси №№ 03 (частина 2), 04, 05, 06.

Календарним планом фінансування (додаток № 2 до договору № 413-21 від 28.09.2021) було передбачено фінансування робіт з державного бюджету в 2021 році на суму 16 823 700 грн 00 коп.

Сторони підписали календарний графік надання послуг (Додаток № 3 до договору), у якому погодили найменування робіт, термін їх виконання - загальний термін з 28.09.2021 по 31.12.2021: роботи з розробки проектної документації та проходження експертизи проектної документації (60 діб) з дати підписання договору до 26.11.2021; улаштування асфальтобетонного покриття до 30.11.2021, будівельно-монтажні роботи, постачання обладнання до 15.12.2021, пусконалагоджувальні роботи, тестування обладнання з 15.12.2021 по 31.12.2021.

Матеріали справи свідчать, що позивачем на виконання умов договору виконано роботи на загальну суму 513 663 грн 80 коп., що підтверджується Актами здачі-приймання №№ 2, 3.

Матеріали справи не містять письмових зауважень чи заперечень щодо обсягів чи якості виконаних позивачем робіт.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач направив відповідачу всі необхідні документи.

Враховуючи умови п. 5.2 договору, на підставі підписаних актів наданих послуг, Замовник повинен був здійснити розрахунок по договору протягом 30 календарних днів.

Відповідно до п. 5.5 договору Замовник здійснює розрахунки з розробки проектної документації відповідно до "Акту здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт", вартість та обсяг яких визначається на підставі наданої документації (в електронному та паперовому вигляді на вимогу Замовника) та згідно виконавчого кошторису.

Приймаючи до уваги відсутність доказів того, що відповідач надав заперечення на акти здачі-приймання щодо їх виконання та обсягів робіт, а також надані позивачем на підтвердження виконання робіт первинні бухгалтерські документи, суд визнав доведеним факт виконання позивачем робіт на суму 513 663 грн 80 коп. з ПДВ.

Згідно ч. 1 ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до приписів ст. 853 ЦК України та умов укладеного сторонами Договору обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. Проте, відповідачем в порушення ст. ст. 73, 74, 77 ГПК України не доведено таких обставин.

Згідно ст. 882 ЦК України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Згідно з ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання (ст. 610 ЦК України).

Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акту виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18).

При цьому відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 927/414/17, від 04.06.2018 у справі № 908/3519/16, від 05.06.2018 у справі № 910/16804/17, від 26.06.2018 у справі № 902/1370/15, від 19.09.2018 у справі № 905/1090/17, від 06.08.2018 у справі № 911/662/17, від 19.06.2019 у справі № 910/11191/18, від 18.07.2019 у справі № 910/6491/18, від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18).

Якщо позивач як підрядник фактично виконав відповідні роботи і надіслав замовнику акти приймання-виконання будівельних робіт, які останній отримав під час розгляду справи про стягнення з нього коштів за виконані за цими актами роботи (до винесення рішення у справі) і під час розгляду справи не надав доказів їх оплати чи мотивованої відмови від їх підписання, а строк здійснення оплати за ними настав, то заявлена позивачем вимога про стягнення коштів за виконані роботи за вказаними актами повинна розглядатись судами, на підставі чого суди повинні ухвалити рішення про стягнення чи відмову у стягненні коштів за виконані роботи, в залежності від наявних у справі доказів щодо фактичного виконання робіт підрядником, зазначених ним у відповідних актах, а не робити висновок про передчасність позову, що помилково було зроблено судом апеляційної інстанції (постанова Верховного Суду від 18.08.2021 у справі № 910/18384/20).

У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Отже, з огляду на вище викладені норми чинного законодавства, не підписання Замовником Актів №№ 2, 3 здачі-приймання виконаних робіт (послуг) на суму 513 663 грн 80 коп. з ПДВ не звільняє замовника його від обов`язку щодо його оплати.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов`язанням термін виконаних позивачем робіт суд визнає доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.

Відповідач, отримавши акти не зазначив безпосередньо у них мотиви відмови від їх підписання.

Через що Акти, підписані позивачем, не можуть бути визнані судом недійсними, оскільки мотиви відмови відповідача від їх підписання у актах взагалі не зазначені.

Отже, позивач, на підставі ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України підписав Акт приймання виконаних робіт в односторонньому порядку.

Акти здачі-приймання виконаних робіт (послуг) підписані позивачем в односторонньому порядку, проте, у відповідності до чинного законодавства вони є первинними документами.

Так, відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до приписів ст. 853 ЦК України та умов укладеного сторонами договору обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Проте, відповідачем в порушення ст. ст. 73, 74, 77 ГПК України не доведено таких обставин.

Отже, з огляду на вище викладені норми чинного законодавства, не підписання Замовником Актів №№ 2, 3 здачі-приймання виконаних робіт (послуг) на суму 513 663 грн 80 коп. з ПДВ не звільняє замовника його від обов`язку щодо його оплати.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов`язанням термін виконаних позивачем робіт суд визнає доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.

Заперечення відповідача спростовуються наступним.

Відносно посилань відповідача на відсутність фінансування у 2023 році суд зазначає наступне.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.11.2019 у справі № 916/1345/18, Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та в рішенні від 30.11.2004 у справі «Бакалов проти України» зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Суд зауважує, що згідно норм ЦК та ГК України відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення боржника від обов`язку виконати грошове зобов`язання по оплаті робіт чи послуг, які прийняті ним без зауважень.

Так, згідно з вимогами ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років; довгострокових зобов`язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; довгострокових зобов`язань у рамках державно-приватного партнерства, узятих на облік органами Казначейства України; середньострокових зобов`язань за договорами щодо забезпечення судноплавного стану внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів; середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я; середньострокових зобов`язань за договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Суд зауважує, що згідно норм ЦК та ГК України відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення боржника від обов`язку виконати грошове зобов`язання по оплаті робіт чи послуг, які прийняті ним без зауважень.

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 ЦК і статтею 193 ГК встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналіз указаних норм матеріального права дає підстави для висновку, що сама по собі відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання. Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 905/2358/16.

Щодо посилання відповідача у відзиві на позов на настання форс-мажорних обставин через воєнну агресію Російської Федерації проти України, що засвідчено листом Торгово-промислової палати України, що унеможливило прийняття робіт за договором та відповідно оплату їх вартості, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до ст. 617 ЦК України, форс-мажор (він же обставини непереборної сили) звільняє лише від відповідальності за порушення зобов`язання, що сталося внаслідок такого форс-мажору, але не звільняє від виконання відповідного зобов`язання і не є підставою для припинення зобов`язань.

Частиною ч. 2 ст. 218 ГК України передбачено, що не вважаються обставинами непереборної сили зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Суд зазначає, що форс-мажорні обставини можуть звільнити товариство тільки від відповідальності за невиконання зобов`язань за спірним договором, тобто від нарахування штрафів/пені, проте не звільняють від необхідності виконання основних зобов`язань, що обумовлені договором, законом або стягнутої за рішенням суду.

Військова агресія Російської Федерації проти України стала підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (з подальшим продовженням), відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Разом з тим, суд звертає увагу, що Національним банком України прийнято постанову № 18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (з наступними змінами та доповненнями), якою з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи в умовах воєнного стану визначено, що: банки продовжують роботу з урахуванням обмежень, визначених цією постановою; безготівкові розрахунки здійснюються без обмежень. Отже, воєнний стан не створив жодних обставин, які об`єктивно унеможливлюють здійснення розрахунків за діючими між сторонами договорами з використанням банківської системи.

Таким чином, як оприлюднення листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022, так і наявність сертифікату ТПП України про форс-мажорні обставини не є безумовною підставою для звільнення від виконання договірних зобов`язань, про що зазначив Верховний Суд в постанові від 20.10.2021 у справі № 911/3067/20.

Відповідно до частини 2 статті 141 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні військові дії вважаються форс-мажорними обставинами, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору.

Відповідно до пункту 6.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору.

Отже, введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язань тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання зобов`язань. Тобто підлягає доведенню зв`язок між невиконанням зобов`язань і воєнними діями в Україні.

Суд також зазначає, що посилання відповідача на введення на території України воєнного стану, як на підставу для звільнення його виконання обов`язку щодо прийняття робіт та сплати їх вартості, є загальновідомою обставиною, проте всі громадяни та підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі, тому позивач у справі також знаходиться в несприятливому економічному становищі, а отже правомірно очікує на сплату вартості виконаних ним за договором будівельних робіт.

Інші доводи та докази учасників справи, детальну оцінку яких не наведено у рішенні, позаяк вони не покладені судом в його основу, не спростовують вищевикладених висновків суду.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, оцінюючи вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи стандарт вірогідності доказів та наявні в матеріалах справи докази, суд вважає надані позивачем докази на підтвердження виконання ним підрядних робіт за договором № 413-21 від 28.09.2021 щодо об`єкта «Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення-влаштування елементів системи моніторингу за станом доріг та умовами руху на км 123+800-км 124+800автомобільної дороги державного значення Н-30 Василівка-Бердянськ, Запорізька область (з розробкою проектної документації) (45233142-6-Ремонт доріг)», зобов`язання за яким не є предметом спору у цій справі, більш вірогідними, ніж докази, надані відповідачем на спростування таких обставин.

Відповідач є юридичною особою, яка самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Між сторонами виникли господарські відносини, а приписи ГК України не передбачають привілейованого становища суб`єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, по відповідальності за порушення зобов`язань.

З урахуванням строків, визначених договором для здійснення платежу, строк виконання зобов`язання з оплати виконаних робіт є таким, що настав.

Обставина належного виконання своїх обов`язків позивачем надає йому законне очікування, що виконані ним роботи за цим Договором будуть оплачені. Несплата замовником таких коштів виконавцю прирівнюється до порушення права останнього на мирне володіння майном, що гарантується ст. 1 Протоколу першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Позивач поніс витрати щодо оплати праці своїх працівників, сплати податків та обов`язкових платежів з цієї заробітної плати, придбання значної кількості будівельних матеріалів, палива, робіт, послуг тощо.

При цьому, позивач не просив суд застосовувати заходи відповідальності до відповідача, стягнути пеню, компенсаційні заходи тощо.

Позивач просить суд стягнути лише заборгованість за фактично виконані роботи за договором, які по суті є компенсацією вже понесених позивачем за власний рахунок витрат.

Неоплата фактично виконаних позивачем робіт призводить до порушення вищезгаданих принципів справедливості та добросовісності.

За вказаних обставин, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 46, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-ФОРТ до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області задовольнити.

Стягнути з Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області (69095 м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, ідентифікаційний код юридичної особи 25891336) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-ФОРТ (вул. Двадцять третього серпня, буд. 31-Б, м. Харків, 61072, ідентифікаційний код юридичної особи 33901492) 513 663 (п`ятсот тринадцять тисяч шістсот шістдесят три) грн. 80 коп. основного боргу.

Стягнути з Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області (69095 м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, ідентифікаційний код юридичної особи 25891336) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-ФОРТ (вул. Двадцять третього серпня, буд. 31-Б, м. Харків, 61072, ідентифікаційний код юридичної особи 33901492) 7 704 (сім тисяч сімсот чотири) грн. 97 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 29.01.2024.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.