Рішення

від 26.01.2024 по справі 910/16411/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2024Справа № 910/16411/23за позовом Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна інвестиційна компанія «Новобуд»

про стягнення 500 366,45 грн

Суддя Картавцева Ю.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна інвестиційна компанія «Новобуд» про стягнення 500 366,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №183/2020 від 23.12.2020 у частині своєчасного виконання робіт, з огляду на що позивач просить суд стягнути 500 366,45 грн, з яких: 220 112,14 грн штрафу та 280 254,31 грн пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 позовну заяву залишено без руху.

06.11.2023 та 09.11.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшли заяви про усунення недоліків.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.

19.12.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

29.12.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому міститься клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву та заява про застосування строків позовної давності.

11.01.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшли заперечення на клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву.

Розглянувши клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву, суд зазначає наступне.

Так, клопотання обґрунтовано тим, що 19.12.2023 відповідачу в ході моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо про наявність ухвали від 13.11.2023 та про відкриття провадження у справі №910/16411/23.

Позивач заперечує проти клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву, оскільки відповідачем отримано позовну заяву 04.11.2023 та відповідач був необмежений у можливостях ознайомитись з ухвалою від 13.11.2023 в Єдиному державному реєстрі судових рішень раніше.

Відповідно до ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що відповідно до п.3 ухвали від 13.11.2023 судом було встановлено відповідачу строк на подачу відзиву - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

При цьому, як зазначено ТОВ «БІК «Новобуд», відповідач ознайомився з ухвалою від 13.11.2023 лише 19.12.2023 та безпосередньо з матеріалами справи 20.12.2023, крім цього суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази вручення відповідачу ухвали засобами поштового зв`язку або до електронного кабінету відповідача.

З огляду на зазначене, суд визнає поважними причини пропуску процесуального строку встановленого судом та приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви відповідача про поновлення строку для подання відзиву.

У частині 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві та відповідачем у відзиві, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна інвестиційна компанія «Новобуд» (Генпідрядник) укладено Договір №183/2020 від 23.12.2020 (Договір), відповідно до п. 1.1. якого Замовник доручає, а Генпідрядник приймає на себе зобов`язання за завданням Замовника, відповідно до будівельних норм та правил, на свій страх і ризик, власними або залученими силами і засобами, відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, в межах договірної ціни, у строки та на умовах, обумовлених цим Договором, виконати роботи по об`єкту «Капітальний ремонт інженерних мереж та виконання опоряджувальних робіт в частині будівлі, а саме приміщеннях першого поверху та підвалу по вулиці Велика Кільцева, 4, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району, Київської області», ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013, (далі - Роботи), передати закінчені виконані Роботи Замовнику, а Замовник зобов`язується здійснити приймання та сплатити вартість виконаних Генпідрядником робіт та використаних ним при цьому матеріалів, комплектуючих виробів, обладнання, за винятком наданих Замовником, відповідно до умов Договору. Код за ДК 021:2015 (45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт), КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об`єктів» (капітальний ремонт).

Відповідно до п. 3.1. Договору договірна ціна за цим Договором становить 8 925 000,00 грн, у тому числі ПДВ 1 487 500,00 грн та включає всі витрати Генпідрядника, необхідні для якісного виконання Робіт.

Надалі, між сторонами було укладено Додаткову угоду №14 від 29.06.2023 до Договору, відповідно до п.1 якої сторони дійшли згоди зменшити обсяги закупівлі Робіт та ціну Договору, та викласти пункт 3.1. Розділу З Договору в наступній редакції: «Ціна Договору становить 3 993 938,28 грн, у тому числі ПДВ 665 656,38 грн та включає всі витрати Генпідрядника, необхідні для якісного виконання Робіт».

Згідно з п. 5.1. Договору строк виконання Генпідрядником Робіт, передбачених цим Договором, становить 374 календарних дні з дати підписання Договору, якщо інше не встановлено Календарним графіком виконання робіт (Додаток № 2, що є невід`ємною частиною цього Договору), в якому зазначаються дати початку та закінчення всіх основних етапів Робіт/видів Робіт/тощо та об`єкту будівництва в цілому, передбачених цим Договором.

У п. 5.2. Договору встановлено, що Генпідрядник зобов`язаний розпочати виконання робіт на Об`єкті протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати підписання Договору обома Сторонами та отримання від Замовника проектної документації на Об`єкт.

У п. 5.4. Договору сторони погодили, що роботи виконуються в технологічній послідовності згідно Календарного графіку виконання робіт (Додаток № 2 до Договору)

Згідно умов п.п. 5.10. та 5.10.1. Договору зміна строків виконання Робіт та передачі Об`єкта Замовнику здійснюється шляхом підписання Сторонами відповідної додаткової угоди до Договору (з обґрунтуванням обставин, що його спричинили).

Строк виконання Генпідрядником Робіт може бути змінений з внесенням відповідних змін у цей Договір у разі: за взаємним погодженням Сторін; виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини): прийняття органами влади або місцевого самоврядування законодавчих або нормативних актів, що роблять неможливим або суттєво ускладнюють подальше виконання Робіт; дії третіх осіб, які унеможливлюють належне виконання Робіт, за винятком випадків, коли ці дії зумовлені залежними від Генпідрядника обставинами. При цьому Генпідрядник зобов`язаний письмово повідомити Замовника про наявність відповідних обставин протягом 3 (трьох) календарних днів з дати їх настання.

Також, між сторонами укладено Додаткову угоду №5, відповідно до п.2 якої сторони дійшли згоди викласти Додаток №2 до Договору в новій редакції, що додається - Календарний графік виконання робіт по об`єкту «Капітальний ремонт інженерних мереж та виконання опоряджувальних робіт в частині будівлі, а саме приміщеннях першого поверху та підвалу по вулиці Велика Кільцева, 4, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району, Київської області».

Відповідно до п. 5.11.4. Договору передача виконаних Робіт по Об`єкту Генпідрядником та їх приймання Замовником оформлюється Актом приймання виконаних будівельних робіт та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ-2В, № КБ-3) з обов`язковим попереднім оформленням виконавчої технічної документації, актів на приховані Роботи, виконавчих схем тощо.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку що даний договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ст. 839 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що зважаючи на порушення відповідачем строку виконання робіт, Замовник звертався до Генпідрядника, зокрема, з Претензіями № 11 та №12 від 21.12.2021, за змістом яких пропонував у десятиденний строк із дня одержання претензії сплатити пеню у розмірі 280 254,31 грн та штраф у розмірі 220 112,14 грн.

Генпідрядник у листі №05-01 від 05.01.2022 просив не застосовувати штрафні санкції за несвоєчасне виконання робіт, з огляду на встановлення карантину та запровадження протиепідемічних заходів.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №183/2020 від 23.12.2020 у частині своєчасного виконання робіт, з огляду на що позивач просить суд стягнути 500 366,45 грн, з яких: 220 112,14 грн штрафу та 280 254,31 грн пені.

Відповідач у відзиві зазначає, що в період за який нараховано штрафні санкції діяли обставини непереборної сили; в ході виконання будівельних робіт генпідрядником було виявлено необхідність виконання додаткових робіт про що між сторонами було укладено новий договір; генпідрядником за період з грудня 2020 року по грудень 2021 року були виконані роботи на загальну суму 3 437 919,48 грн, про що між сторонами було підписано акти виконаних робіт. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем було пропущено строк позовної давності на звернення до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем укладено Договір №183/2020 від 23.12.2020 за змістом п. 1.1. якого Замовник доручає, а Генпідрядник приймає на себе зобов`язання за завданням Замовника, відповідно до будівельних норм та правил, на свій страх і ризик, власними або залученими силами і засобами, відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, в межах договірної ціни, у строки та на умовах, обумовлених цим Договором, виконати роботи по об`єкту, а Замовник зобов`язується здійснити приймання та сплатити вартість виконаних Генпідрядником робіт та використаних ним при цьому матеріалів, комплектуючих виробів, обладнання, за винятком наданих Замовником, відповідно до умов Договору.

Пунктом 1.3. Договору визначено, що склад, вартість, об`єми Робіт та інші додаткові умови визначаються у Додатках, що є невід`ємними частинами цього Договору (надалі іменуються - Додатки).

Так судом було встановлено, що в Додатку №2 до Договору в редакції Додаткової угоди №5 від 15.07.2021 - Календарному графіку виконання робіт по об`єкту «Капітальний ремонт інженерних мереж та виконання опоряджувальних робіт в частині будівлі, а саме приміщеннях першого поверху та підвалу по вулиці Велика Кільцева, 4, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району, Київської області» сторонами погоджено, що загальна вартість робіт складає 8 925 000,00 грн, а також що, зокрема, план фінансування на липень 2021 року складає 795 250,00 грн, на серпень 2021 року - 837 320,00 грн, за вересень 2021 року - 1 149 360,00 грн, за жовтень 2021 - 728 653,58 грн та за листопад 2021 року - 727 50774 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Таким чином застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені або штрафу, передбачених частиною четвертою статті 231 ГК України, можливо, оскільки суб`єкти господарських відносин при укладанні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки невиконання грошового зобов`язання.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.09.2019 у справі № 904/5770/18 та у постанові від 31.03.2021 у справі №916/3848/19.

У п. 7.4. Договору встановлено види порушень та штрафні санкції, які застосовуються до Генпідрядника за Договором: за порушення Генпідрядником строків виконання виду Робіт та/або окремого етапу Робіт згідно з календарним графіком, встановлених Договором, Генпідрядник сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1 % від вартості Робіт, не наданих у встановлений строк, за кожен день прострочення, а за прострочення виконання Робіт понад 30 (тридцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вартості таких Робіт; за виконання Робіт неналежної якості - штраф в розмірі 20 % від вартості неякісно виконаних Робіт.

Позивач зазначає, що відповідно до Календарного графіку у редакції Додаткової угоди №5 від 15.07.2021 загальна сума невиконаних зобов`язань в період з 06.08.2021 по 15.12.2021 становила 3 790 398,93 грн.

Відповідач заперечує проти стягнення неустойки та зокрема зазначає, що відповідно до Додатку №2 до Договору в редакції Додаткової угоди №14 від 29.06.2023 - Календарного графіку сторонами було погоджено загальну вартість робіт, яка складає 3 993 938,22 грн, а також що, зокрема, план фінансування на липень 2021 року складає 76 408,24 грн, на серпень 2021 року - 0,00 грн, за вересень 2021 року - 155 599,33 грн, за жовтень 2021 - 134 116,81 грн та за листопад 2021 року - 81 568,01 грн.

Суд зазначає, що відповідно до п. 11.1. Договору цей Договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2021 року включно, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами взятих зобов`язань.

В пункті 4 Додаткової угоди №5 від 15.07.2021 зазначено, що вона набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками.

Відповідно до ч.2, 3 статті 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Таким чином, оскільки сторони в Додатковій угоді №5 від 15.07.2021 узгодили, що вона набирає чинності з моменту її підписання, тобто з 15.07.2021, то вбачається, що до спірних правовідносин мають застосовуватись положення Договору саме з урахуванням умов Додаткової угоди №5 від 15.07.2021, з огляду на що відхиляє доводи відповідача у цій частині.

Суд відхиляє, також, твердження відповідача про наявність підстав для звільнення від відповідальності у зв`язку з укладенням Договору №93-23 від 21.07.2023, оскільки порушення строків виконання робіт відбулось у період з липня по листопад 2021 року, тобто до укладення згаданого договору.

Крім того, відповідач у відзиві зазначає, що ТОВ «БІК «Новобуд» не виконало в повному обсязі зобов`язань за Договором з підстав запровадження карантину та протиепідемічних заходів.

Відповідно до п. 8.1. Договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Згідно з п. 8.2. Договору сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 2 (двох) днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі. Зобов`язання Сторін за Договором відкладаються на час дії таких обставин.

У п. 8.3. Договору визначено, що доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є сертифікати, які видаються Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово - промисловими палатами.

У п. 8.4. Договору встановлено, що у разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 30 (тридцять) календарних днів, кожна із Сторін в установленому порядку має право розірвати цей Договір. У разі попередньої оплати Виконавець повертає Замовнику кошти протягом трьох днів з дня розірвання цього Договору.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ч.4 ст.219 ГК України сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Отже, сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2022 року № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Суд зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем по Договору, як і не надано обґрунтування причинно-наслідкового зв`язку між введенням 12.03.2020 карантинних обмежень та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором.

Суд, також, зазначає, що відповідач уклавши Договір у період дії карантинних обмежень мав розуміти наявні ризики та поряд з цим погодився з всіма істотними умовами, зокрема, зі строками виконання робіт.

Стосовно доводів відповідача, про те що генпідрядником за період з грудня 2020 року по грудень 2021 були виконанні роботи за договором на загальну вартість 3 437 919,48 грн, що підтверджується актами виконаних робіт за формою КБ - 2в та довідками про вартість будівельних робіт, то суд зазначає, що вказані відповідачем акти та довідки в матеріалах справи відсутні.

Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що відповідач не заперечує проти доводів позивача щодо порушення відповідачем строку виконання робіт за липень, серпень, вересень, жовтень та листопад 2021 року та не надає доказів, які б спростовували зазначені доводи.

Так, позивачем здійснено нарахування пені за липень 2021 року щодо суми 718 841,74 грн за період з 06.08.2021 по 15.12.2021; за серпень 2021 року здійснено нарахування щодо суми 837 320,00 грн за період з 06.09.2021 по 15.12.2021; за вересень 2021 року здійснено нарахування щодо суми 993 760,67 грн за період з 06.10.2021 по 15.12.2021; за жовтень 2021 року здійснено нарахування щодо суми 594 536,77 грн за період з 06.11.2021 по 15.12.2021; за листопад 2021 року здійснено нарахування щодо суми 645 939,73 грн за період з 06.12.2021 по 15.12.2021.

Також позивачем здійснено нарахування штрафу у розмірі 7% від вартості робіт за липень, серпень, вересень та жовтень 2021 року в загальному розмірі 220 112,14 грн.

Перевіривши розрахунки пені, судом встановлено, що розрахунки здійснено правильно, визначені позивачем періоди нарахування та база нарахування є обґрунтованими, а, відтак, вимоги про стягнення пені у сумі 280 254,31 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Перевіривши розрахунки штрафу, судом встановлено, що розрахунки позивачем здійснено правильно, а, відтак, вимоги про стягнення штрафу у сумі 220 112,14 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо заяви відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності на звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Поряд з цим, відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», прийнятої відповідно до ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», на усій території України встановлений карантин з 12 березня 2020 року, який у свою чергу постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239, від 20.05.2020 №392, від 22.07.2020 №641, від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 №956, від 09.12.2020 №1236, від 21.04.2021 №405, від 16.06.2021 №611 неодноразово продовжувався та тривав до липня 2023 року.

Разом з тим, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Так, указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого відповідним Законом України від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні із 24.02.2022 було введено воєнний стан, який триває і наразі.

Таким чином, з огляду на вищезазначені приписи законодавства та встановлені судом обставини, а саме, дату звернення позивача із даним позовом до суду - 19.10.2023 та заявлені позивачем періоди нарахування штрафних санкцій (починаючи з 06.08.2021), суд дійшов висновку, що строк позовної давності на звернення до суду з даним позовом, позивачем не пропущено.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія "Новобуд" (04060, місто Київ, вул. Ризька, будинок 73-Б, офіс 1; ідентифікаційний код: 37855348) на користь Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (01024, місто Київ, вулиця Богомольця, будинок 10; ідентифікаційний код: 25574630) 220 112 (двісті двадцять тисяч сто дванадцять) грн 14 коп. штрафу, 280 254 (двісті вісімдесят тисяч двісті п`ятдесят чотири) грн 31 коп. пені та 7 505 (сім тисяч п`ятсот п`ять) грн 50 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Картавцева