Рішення

від 29.01.2024 по справі 910/17688/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.01.2024Справа № 910/17688/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІТТЛ ГРУП»

про стягнення 64960 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІТТЛ ГРУП» про стягнення 64960 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору про закупівлю №35.1-14/3.1-3 від 26.02.2019 та вимоги Податкового кодексу України в частині реєстрації податкових накладних, на підставі чого, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки у сумі втраченого податкового кредиту у розмірі 64960 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 07.12.2023, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 18.12.2023 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 28.12.2023. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 25.12.2023.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 27.11.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дійсну станом на дату винесення ухвали про відкриття провадження у справі, а саме: 02132, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, буд. 26Ж, офіс 62.

Копія зазначеної ухвали була отримана відповідачем 26.12.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600235751019.

Проте ТОВ «БІТТЛ ГРУП» в установлений строк відзиву на позов не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

Таким чином, суд вказує на те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.02.2019 між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІТТЛ ГРУП» (далі - Постачальник) укладено Договір про закупівлю №35.1-14/3.1-3 (далі - Договір) відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити Замовникові Товар, найменування якого наведено в п.1.2. Договору, а Замовник здійснити приймання Товару та оплатити такий Товар відповідно до Специфікації, що наведена в п.1.2. Договору, (далі - Специфікація). (п.1.1. Договору)

Відповідно до п.1.2. Специфікації Договору, найменування товару - Бахіли; кількість - 1250000; вартість без ПДВ - 725000 грн; ПДВ - 145000 грн; загальна вартість товару з ПДВ - 870000 грн.

Ціна Договору, складається із сумарної ціни одиниць Товару, що підлягають поставці за Договором та становить 870000 грн, в тому числі ПДВ 20% - 145000 грн. (п.3.1. Договору)

Згідно з п.4.2.1. Договору Замовник протягом 30 календарних днів після фактичної поставки Товару та підписання Сторонами видаткової накладної на фактично поставлений Товар перераховує на поточний рахунок Постачальника 100% ціни фактично поставленого Товару.

Відповідно до п.5.3.12. Договору разом з Товаром Постачальник надає Замовникові товарно-транспорту накладну на Товар (оригінал); видаткову накладну на Товар (оригінал) та копію висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи на Товар. Після поставки Товару Постачальник зобов`язаний надати податкову накладну на Товар, складену в електронній формі з дотримання умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством України.

Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє до 31.12.2019. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від виконання тих зобов`язань, що лишились невиконаними. (п.11.1. Договору)

Пунктами 12.5. та 12.6. Договору визначено, що Замовник та Постачальник є платниками податку на прибуток на загальних умовах згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, на виконання умов Договору, позивачем було прийнято та оплачено фактично поставлений товар на загальну суму 389760 грн, в т.ч. ПДВ на суму 64960 грн, що не заперечується сторонами у справі та підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема, платіжними дорученнями №968 від 18.04.2019 на суму 142680 грн із призначенням платежу «Дог.№35.1-14/3.1-3 від 26.02.2019 оплата за бахіли, ВН від 22.03.2019 №1 ВТ UA-2019-02-26-000696-а, в т.ч. ПДВ у розмірі 23780 грн»; №2960 від 26.04.2019 на суму 139200 грн із призначенням платежу «Дог.№35.1-14/3.1-3 від 26.02.2019 оплата за бахіли, ВН від 28.03.2019 №3 ВТ, в т.ч. ПДВ у розмірі 23200 грн»; №956 від 06.05.2019 на суму 107880 грн із призначенням платежу «Дог.№35.1-14/3.1-3 від 26.02.2019, за бахіли, ВН №4 від 09.04.2019 Без провед. ТП UA-2019-02-26-000696-а, в т.ч. ПДВ у розмірі 17980 грн».

Також до матеріалів справи, додані податкові накладні №3 від 22.03.2019 на суму 142680 грн, у т.ч. ПДВ - 23780 грн; №4 від 28.03.2019 на суму 139200 грн, у т.ч. ПДВ - 23200 грн та №1 від 09.04.2019 на суму 107880 грн, у т.ч. ПДВ - 17980 грн.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п. 14.1.181 Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

У свою чергу, пункт 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України не передбачає можливості включення покупцем товарів/послуг суми ПДВ до податкового кредиту у разі невиконання продавцем обов`язку зі складення та реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому покупець зазначених товарів/послуг має право додати до податкової декларації скаргу на такого продавця.

Проте, матеріали справи не містять доказів реєстрації податкових накладних №3 від 22.03.2019; №4 від 28.03.2019 та №1 від 09.04.2019 у Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується наявними в матеріалах справи рішеннями про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.04.2019 №1145210/40707014; від 19.04.2019 №1145209/40707014; від 03.06.2019 №1180898/40707014 із відмітками про неприйняття документів.

Згідно вказаних рішень, підставами відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування та ненадання розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Підставою для відшкодування збитків відповідно ст. 224 Господарського кодексу України є порушення зобов`язання.

Так, оскільки відповідач не виконав вимог ст. 201 Податкового кодексу України, зокрема, не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суму ПДВ у розмірі 64960 грн до складу податкового кредиту, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІТТЛ ГРУП» (02132, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, буд. 26Ж, офіс 62; ідентифікаційний код 40707014) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль - 7; ідентифікаційний код 20572069) збитки у розмірі 64960 (шістдесят чотири тисячі дев`ятсот шістдесят) грн, а також витрат зі сплати судового збору у розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 29.01.2024.

Суддя Я.В. Маринченко