Рішення

від 16.01.2024 по справі 910/16780/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.01.2024Справа № 910/16780/20За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ

в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноекотрейдінг", м. Київ

про стягнення 294 665,08 грн, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Становова Ю.В. (адвокат за довіреністю від 07.11.2023 року);

від відповідача: Зарицький (адвокат за ордером серії ВЕ№1038184 від 05.05.2021 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29.10.2020 року до Господарського суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" (позивач) із позовною заявою про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноекотрейдінг" (відповідач) здійснити заміну неякісної продукції за Договорами та стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 723 241,38 грн, посилаючи на неналежне виконання відповідачем умов Договорів поставки №№ ЦВЗ-03-02219-01 від 18.06.2019 року, ЦВЗ-03-02319-01 від 18.06.2019 року, ЦВЗ-03-02419-01 від 18.06.2019 року, ЦВЗ-03-02519-01 від 18.06.2019 року, ЦВЗ-03-02619-01 від 18.06.2019 року, ЦВЗ-03-02719-01 від 18.06.2019 року в частині поставки якісної продукції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2020 року (суддя Балац С.В.) позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" було повернуто заявнику.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2021 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2020 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 31.03.2021 року постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2021 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2020 року у справі №910/16780/20 скасовано, а справу передано до Господарського суду міста Києва для вирішення питання щодо відкриття провадження.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва Кривенко О.М. від 07.04.2021 року матеріали справи №910/16780/20 передано на повторний автоматичний розподіл у зв`язку з відпусткою судді Балаца С.В.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали №910/16780/20 передані на розгляд судді Морозову С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.06.2021.

14.05.2021 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що в складених позивачем актах вхідного контролю відсутні опис виявлених невідповідностей продукції. Відповідачем також зазначено, що випробування продукції на відповідність було здійснено на стенді УКВР-2, який має застарілі складові, що не відповідає конструктивним особливостям поставленої продукції, а додаткових випробувань здійснено не було. Окрім того, станом на дату проведення випробувань стенд не проходив атестацію на відповідність вимогам нормативної документації. Також відповідачем заявлено клопотання про застування до даних правовідносин сплив строку позовної давності.

В засіданні 22.06.2021 року в справі оголошено перерву до 21.09.2021 року.

22.06.20221 року відповідачем подано до суду клопотання про призначення в справі судової експертизи.

05.07.2021 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якому зазначено, що строк позовної давності не сплив, оскільки його продовжено у зв`язку з діє карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби.

20.09.2021 року до суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій заявлено наступні вимоги: зобов`язати відповідача здійснити заміну неякісної продукції, а саме 122 одиниць частин магістральних повітророзподілювача та 44 одиниці частини головних повітророзподілювача на аналогічну продукцію належної якості; стягнення 294 665,08 грн штрафу за поставку неякісної продукції.

В засіданні 21.09.2021 року в справі оголошено перерву до 02.11.2021 року.

В засіданні 02.11.2021 року судом було прийнято до провадження заяву позивача про зменшення розміру позовних вимогта оголошено в справі перерву до 09.11.2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі №910/16780/20 призначено залізнично-транспортну експертизу, проведення якої доручено експерту Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та на час проведення судової експертизи та отримання висновку експерта зупинено провадження у справі.

Супровідним листом 26.11.2021 року матеріали справи №910/16780/20 було скеровано до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

31.03.2022 до суду від експертної установи надійшов лист, відповідно до якого остання просить погодити строк виконання експертизи та клопотання судових експертів, якій виконують судову експертизу у справі №910/16780/20, про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи, про забезпечення доступу до об`єктів дослідження та надати дозвіл на знищення об`єктів дослідження та подальше їхнє дослідження на базі Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2022 поновлено провадження у справі, погоджено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз проведення судової експертизи у даній справі у термін понад 3 місяці, зобов`язано Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноекотрейдінг" в строк до десяти робочих днів з моменту отримання даної ухвали, але не пізніше 20.05.2022 року, надати суду: інструкцію 732-ЦВ-ЦЛ, затверджену Радою залізничного транспорту держав-членів СНЖ (протокол від 18-19 травня 2011 №54); ТУ 3184-021-05756760-00, ТУ У-05763783.021-1999; креслення та опис конструкції головних та магістральних частин повітророзподільнику, забракованих відповідно до Договорів поставки №ЦЗВ-03-02319-01, №ЦЗВ-03-02419-01, ЦЗВ-03-02519-01, ЦЗВ-03-02619 від 18.06.2019; оригінали актів про виявлені недоліки при вхідному контролі продукції №23, №24 від 06.04.2020 (головних та магістральних частин повітророзподільників, поставлених відповідно до Договорів поставки №ЦЗВ-03-02319-01, №ЦЗВ-03-02419-01, ЦЗВ-03-02519-01, ЦЗВ-03-02619 від 18.06.2019), оригінали виписки з "Комплекту документів на технологічний процес вхідного контролю продукції, яка постачається для ремонту вантажних вагонів у вагонному депо Основа" №2404.02.16 (виписка №2404.02.16), затверджена головним інженером ВП "Вагонне депо Основа" Паніним В.Ю. від 15.06.2018, оригінали роздруківки з написом "Испытание в/р ТРАНСМАШ (0006)", зобов`язано Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноекотрейдінг" забезпечити доступ до об`єктів дослідження - 122 одиниць магістральних та 44 головних частин повітророзподільнику (поставлених за Договорами поставки №ЦЗВ-03-02319-01, №ЦЗВ-03-02419-01, ЦЗВ-03-02519-01, ЦЗВ-03-02619 від 18.06.2019), належні умови праці та проведення випробовування зазначених частин повітророзподільника на стенді за участі експертів, фахівців філії "Дарницький вагоноремонтний завод" АТ "Укрзалізниця", представників ТОВ "Техноекотрейдінг" на Дарницькому вагоноремонтному заводі, зобов`язано Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноекотрейдінг" надати письмові пояснення (доводи, аргументи, заперечення) щодо клопотання судових експертів в частині надання письмової згоди (дозволу) на знищення об`єктів дослідження та подальше їхнє дослідження на базі Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (відібраних у разі необхідності) та зупинено провадження у справі на час проведення судової експертизи.

13.02.2022 до суду від експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання від 24.01.2023 про організацію проведення комплексної інженерно-технічної експертизи за матеріалами господарської справи №910/16780/20, відповідно до якого просить узгодити зі сторонами справи дату проведення огляду об`єктів дослідження 122 одиниць магістральних та 44 головних частин повітророзподільника (поставлених за Договорами поставки №ЦЗВ-03-02319-01, №ЦЗВ-03-02419-01, ЦЗВ-03-02519-01, ЦЗВ-03-02619 від 18.06.2019).

Ухвалою від 17.02.2023 року було:

- поновлено провадження у справі №910/16780/20;

- зобов`язано Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноекотрейдінг" забезпечити можливість експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз провести огляд об`єктів дослідження 122 одиниць магістральних та 44 головних частин повітророзподільника (поставлених за Договорами поставки №ЦЗВ-03-02319-01, №ЦЗВ-03-02419-01, ЦЗВ-03-02519-01, ЦЗВ-03-02619 від 18.06.2019), 28.02.2023 о 10:00 год;

- зупинено провадження у справі № 910/16780/20 на час проведення судової експертизи.

02.03.2023 року від відповідача до суду надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

16.03.2023 року від позивача до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині зобов`язання відповідача здійснити заміну неякісної продукції на якісну.

24.03.2023 року від експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про погодження експертам дати огляду об`єктів.

31.05.2023 року від експертів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз до суду надійшов висновок експерта.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 поновлено провадження у справі №910/16780/20 та призначено підготовче засідання на 27.06.2023.

В підготовчих засіданнях 27.06.2023 та 25.07.2023 судом оголошувались перерви до 25.07.2023 та до 26.09.2023 відповідно.

25.09.2023 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення відповідно до яких він просить суд закрити провадження у справі в частині зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2023 закрито провадження у справі №910/16780/20 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноекотрейдінг" в частині зобов`язання вчинити дії.

Також в підготовчому засіданні 26.09.2023 судом було оголошено перерву до 31.10.2023.

Ухвалою від 31.10.2024 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.01.2024 року.

В засіданні 16.01.2024 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.06.2019 між Філією «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноекотрейдінг» (постачальник) були укладені Договори поставки: №ЦЗВ-03-02219-01, №ЦЗВ-03-02319-01, №ЦЗВ-03-02419-01, №ЦЗВ-03-02519-01, №ЦЗВ-03-02619-01, №ЦЗВ-03-02719-01 (надалі - Договори), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору, на умовах, що викладені у цьому Договорі.

Згідно п. 2.1 Договорів найменування продукції: частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу, обладнання для контролю залізничного руху (запасні частини до автогальмівного обладнання).

Якість продукції, яка поставляється постачальником, повинна відповідати вимогам державних стандартів, що діють в Україні, нормативно-технічній та конструкторській документації, зазначеній в специфікації №1 до цього Договору. (п. 2.1. Договорів).

Підтвердженням якості продукції з боку постачальника є: акт (сертифікат), декларація постачальника про відповідність. (п. 2.2. Договорів).

Відповідно до п. 2.7. Договорів при виявленні невідповідності якості та/або кількості продукції, замовник може викликати представника постачальника для участі в прийманні по кількості, якості.

Приймання продукції по кількості, по якості проводиться замовником або кінцевим одержувачем продукції, відповідно до Інструкції №П-6 від 15.06.1965 р. «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості» та Інструкції №П-7 від 25.04.1966 року «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості», затверджених Держарбітражем з наступними змінами та доповненнями. (п. 7.3. Договорів).

У разі виявлення невідповідності асортименту, та/або кількості, та/або якості продукції при прийманні, постачальник в погоджений строк, але не пізніше 20 днів, робить за свій рахунок постачання недопоставленої або заміну невідповідного асортименту, неякісної продукції, або усуває за свій рахунок виявлені дефекти. (п. 7.4. Договорів).

Строк дії цього Договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.12.2020 року, а в частині оплати та в разі наявності потреби замовника, що підтверджено рознарядкою і, у разі необхідності, відповідним повідомленням, направленими на адресу постачальника, - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 13.7. в редакції Додаткових угод №2 від 19.12.2019 року до Договорів).

Специфікаціями №1 та №2 до Договорів сторони погодили найменування продукції, її тип, кількість та вартість.

Договори підписані повноважними представниками сторін.

На виконання умов Договорів відповідач здійснив поставку наступної продукції згідно таких видаткових накладних:

- видаткова накладна №84 від 28.02.2020 року на суму 300 397,68 грн (поставлена частина магістральна повітророзподільника 483А.010-01 (7583805) в кількості 33 штук);

- видаткова накладна №116 від 05.03.2020 року на суму 453 454,98 грн (поставлена частина головна повітророзподільника 270.023-1 (7583868) в кількості 55 штук);

- видаткова накладна №85 від 28.02.2020 року на суму 300 397,68 грн (поставлена частина магістральна повітророзподільника 483А.010-01 (7583805) в кількості 33 штук);

- видаткова накладна №86 від 28.02.2020 року на суму 300 397,68 грн (поставлена частина магістральна повітророзподільника 483А.010-01 (7583805) в кількості 33 штук);

- видаткова накладна №117 від 05.03.2020 року на суму 453 454,98 грн (поставлена частина головна повітророзподільника 270.023-1 (7583868) в кількості 55 штук);

- видаткова накладна №118 від 03.03.2020 року на суму 453 454,98 грн (поставлена частина головна повітророзподільника 270.023-1 (7583868) в кількості 55 штук);

- видаткова накладна №87 від 28.02.2020 року на суму 300 397,68 грн (поставлена частина магістральна повітророзподільника 483А.010-01 (7583805) в кількості 33 штук);

- видаткова накладна №119 від 05.03.2020 року на суму 453 454,98 грн (поставлена частина головна повітророзподільника 270.023-1 (7583868) в кількості 55 штук);

- видаткова накладна №88 від 28.02.2020 року на суму 300 397,68 грн (поставлена частина магістральна повітророзподільника 483А.010-01 (7583805) в кількості 33 штук);

- видаткова накладна №89 від 28.02.2020 року на суму 300 397,68 грн (поставлена частина магістральна повітророзподільника 483А.010-01 (7583805) в кількості 33 штук).

Як зазначає позивач, 06.04.2020 року виробничим підрозділом «Вагонне депо Харків-Сортувальний» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» при проведенні вхідного контролю частей головних та магістральних повітророзподільника (при випробування на стенді) було виявлено невідповідність параметрів продукції вимогам «Інструкції з ремонту гальмівного обладнання вагонів» ЦВ-ЦЛ-0013, затвердженої наказом Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця» від 06.02.1998, про що складені акти про виявлені при вхідному контролі недоліки продукції від 06.04.2020 № 23 та №24.

Позивач, як зазначено в позові, листами від 14.04.2020 №ЦВЗ-20/1370, від 01.07.2020 №ЦВЗ-20/1896, від 18.08.2020, №ЦВЗ-20/2240, від 02.09.2020 №ЦВЗ-20/2343 вимагав від відповідача направити до кінцевого вантажоодержувача продукції уповноваженого представника відповідача для вирішення питання щодо заміни забракованої продукції.

Проте, як стверджує позивач, у зв`язку з тим, що відповідачем не усунуто виявлені недоліки, позивач змушений був звернутись до суду з вимогами про: зобов`язання відповідача здійснити заміну неякісних 220 одиниць частей магістральних повітророзподільника і 198 одиниць частей головних повітророзподільника; стягнення з відповідача штрафу за поставку неякісної продукції в розмірі 723 241,38 грн.

В подальшому, позивачем було уточнено позовні вимоги, у зв`язку з тим, що після здійсненої повторної перевірки отриманих від відповідача за Договорами головних та магістральних частин повітророзподільника виявлено, що неякісними є лише 44 одиниці головних частин повітророзподільника та 122 одиниці магістральних частин повітророзподільника, а сума штрафу, яка підлягає до стягнення з відповідача становить 294 665,08 грн.

Надалі, позивачем вдруге уточнено позовні вимоги, у зв`язку з тим, що виявлені в поставлених відповідачем головних та магістральних частинах повітророзподільника недоліки були самостійно усунуті силами працівників регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця», а тому підстави для їх заміни відсутні. Однак, вимоги про стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 294 665,08 грн позивачем залишені без змін, розгляд яких і здійснюється судом в межах даної справи.

Відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, що поставлена продукція є повністю якісною, а в складених позивачем актах вхідного контролю відсутні опис виявлених невідповідностей продукції. Окрім того, випробування продукції на відповідність було здійснено на стенді УКВР-2, який має застарілі складові, що не відповідає конструктивним особливостям поставленої продукції. Окрім того, станом на дату проведення випробувань стенд не проходив атестацію на відповідність вимогам нормативної документації. Також відповідачем заявлено клопотання про застування до даних правовідносин сплив строку позовної давності.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, 18.06.2019 між Філією «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця», як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноекотрейдінг», як постачальником, були укладені Договори поставки: №ЦЗВ-03-02219-01, №ЦЗВ-03-02319-01, №ЦЗВ-03-02419-01, №ЦЗВ-03-02519-01, №ЦЗВ-03-02619-01, №ЦЗВ-03-02719-01.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до п.п.1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу.

У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.

Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

У разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника.

Якщо поставлені товари відповідають стандартам або технічним умовам, але виявляться більш низького сорту, ніж було зумовлено, покупець має право прийняти товари з оплатою за ціною, встановленою для товарів відповідного сорту, або відмовитися від прийняття і оплати поставлених товарів.

Згідно положень ст. 269 Господарського кодексу України постачальник (виробник) зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.

У разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару.

Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на виконання умов Договору було поставлено позивачу 198 частин магістральних повітророзподільника та 220 частин головних повітророзподільника згідно видаткових накладних №84 від 28.02.2020 року, №116 від 05.03.2020 року, №85 від 28.02.2020 року, №86 від 28.02.2020 року, №117 від 05.03.2020 року, №118 від 03.03.2020 року, №87 від 28.02.2020 року, №119 від 05.03.2020 року, №88 від 28.02.2020 року, №89 від 28.02.2020 року.

Товар було прийнято уповноваженими представниками позивача, про що свідчать відповідні підписи на вказаних видаткових накладених та штампи філії товариства.

Якість вказаного товару відповідачем підтверджено Актами (Сертифікатами) №№ 106, 106/2, 106/4, 18/3, 1226/3, 1226/5, 18/4, 18/1, 18/2, 18 та Декларацією постачальника про відповідність (згідно з ДСТУ ISO/IEC 17050-1:2006 ДСТУ ISO/IEC 17050-2:2006) №1-11 від 01.01.2019 року зі строком дії до 31.12.2020 року.

Проте, позивач зазначає, що 06.04.2020 року виробничим підрозділом «Вагонне депо Харків-Сортувальний» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» при проведенні вхідного контролю частей головних та магістральних повітророзподільника (при випробування на стенді) було виявлено невідповідність параметрів продукції вимогам «Інструкції з ремонту гальмівного обладнання вагонів» ЦВ-ЦЛ-0013, затвердженої наказом Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця» від 06.02.1998, про що складені акти про виявлені при вхідному контролі недоліки продукції від 06.04.2020 № 23 та №24.

Так, з Актів про виявлені при вхідному контролі недоліки продукції №23 та №24 від 17.04.2020 року вбачається, що при проведенні комісією позивача вхідного контролю 198 частин магістральних повітророзподільника та 220 частин головних повітророзподільника виявлено невідповідність параметрів продукції вимогам Інструкції ЦВ-ЦЛ-0013, а саме, виявлено: брак діафрагми, брак манжету, несправність клапана м`якості, брак пружини, брак ущільнення.

В подальшому листуванням сторони прийшли до висновку про повторне проведення тестування поставленої відповідачем за Договорами продукції.

Так, при повторній перевірці якості продукції, позивачем виявлено, що неякісними є лише 44 одиниці головних частин повітророзподільника та 122 одиниці магістральних частин повітророзподільника, а інша продукція є якісною.

Так, за результатами повторної перевірки позивачем складено Акти про фактичну якість і комплектність продукції № 1145 та №1147 від 13.04.2021 року і Акти про виявлені при вхідному контролі недоліки продукції №1146 та №1148 від 13.04.2021 року, відповідно до яких з 220 одиниць головних частин повітророзподільника не відповідають вимогам «ЦВ 0104» 44 штуки, а зі 198 одиниць магістральних частин повітророзподільника не відповідають вимогам «ЦВ 0104» 122 штуки.

З метою встановлення фактичних обставин справи щодо невідповідності 44 одиниць головних частин повітророзподільника та 122 одиниць магістральних частин повітророзподільника в справі 910/16780/20 ухвалою суду від 09.11.2021 року було призначено залізнично-транспортну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Так, на виконання ухвали суду від 09.11.2021 року експертами Батіг А.В. та Грицишиним П.М. до суду надіслано Висновок експерта за результатами проведення судової залізнично-транспортної експертизи по господарській справі №5816/5817 від 19.05.2023 року, в якому зазначено, що встановлення обставин невідповідності/відповідності 44 одиниць головних частин повітророзподільника та 122 одиниць магістральних частин повітророзподільника умовам Договору не вбачається за можливе через незабезпечення позивачем організації випробувань продукції на стенді уніфікованої конструкції за участі експертів.

Також експертами зазначено, що з технічної точки зору невідповідності Порядку приймання-передачі 44 одиниць головних частин повітророзподільника та 122 одиниць магістральних частин повітророзподільника, поставлених за Договорами, вимогам пунктів 7.1 цих договорів, не було.

При цьому, під час перебування матеріалів справи №910/16780/20 у експертів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України на дослідженні, позивачем до суду було надіслано клопотання про те, що підстава в заміні 44 одиниць головних частин повітророзподільника та 122 одиниць магістральних частин повітророзподільника відпала, оскільки виявлені недоліки були самостійно усунуті силами працівників регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця».

Суд критично ставиться до вказаних тверджень позивача, оскільки відповідно до статті 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, за приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Господарський суд звертає увагу учасників справи, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Так, позивачем долучено до матеріалів справи Акти про фактичну якість і комплектність продукції №25 та 26 від 13.02.2023 року, в яких зазначено, що 44 одиниці головних частин повітророзподільника та 122 одиниці магістральних частин повітророзподільника придатні ІІ рівня та допускаються в виробництво.

При цьому, із вказаних Актів про фактичну якість і комплектність продукції №25 та 26 від 13.02.2023 року не вбачається, що вони складені за результатом проведеного ремонту (усунення неякісності), а зазначено, що вони складені на виконання техпроцесу вхідного контролю на стенді УКВР.

Окрім того, із наданих позивачем Протоколів випробувань (вимірювань) №26 та №27 від 13.02.2023 року вбачається, що 44 одиниці головних частин повітророзподільника та 122 одиниці магістральних частин повітророзподільника придатні ІІ рівня вхідного контролю, що в свою чергу не доводить тверджень позивача щодо того, що силами працівників регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» було здійснено усунення неякісності продукції.

Враховуючи викладене, у зв`язку із недоведенням позивачем обставин неякісності поставленої відповідачем за Договорами продукції суд вважає, що при зазначених обставинах покладення відповідальності за неналежне невиконання зобов`язання на відповідача порушуватиме визначені статтею 3 Цивільного кодексу України засади цивільного законодавства що стосуються судового захисту цивільного права та інтересу, справедливості та добросовісності.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Згідно з пунктом 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким, лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В процесі розгляду справи сторони доводили суду існування різних (протилежних) обставин, які, на їх думку, мали значення для справи і на які вони посилалися як на підставу своїх вимог або заперечень.

Втім, Суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено обставин, викладених у позовній заяві, хоч йому було створено усі можливості для цього, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи викладене вище, оцінивши надані учасниками справи доказі в їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача та, відповідно, відсутність підстав для задоволення позовних вимог в справі №910/16780/22.

Судовий збір позивача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на відмову в задоволенні позовних вимог, залишається за позивачем.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Залишити за Акціонерним товариством "Українська залізниця" судовий збір, сплачений до державного бюджету.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене 26.01.2024 року.

Суддя С. МОРОЗОВ