Ухвала

від 24.01.2024 по справі 910/6186/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

24.01.2024Справа № 910/6186/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у судовому засіданні

скаргу адвоката Тукмана Євгена Григоровича

на бездіяльність державного виконавця

у справі № 910/6186/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронордвест"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний зерновий термінал ІП"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Екозерно"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрівка"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Компанії "Harvest Group SA"

про зобов`язання вчинити певні дії

Представники учасників судового процесу: відповідно до протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агронордвест" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний зерновий термінал ІП" (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Екозерно" (далі - відповідач-2) про зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/6186/23, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 було застосовано до представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронордвест" - адвоката Тукмана Євгена Григоровича заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 24156,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 повторно застосовано до представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронордвест" - адвоката Тукмана Євгена Григоровича заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 107360,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2023 було зупинено провадження у справі № 910/6186/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 916/999/23.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2023 було поновлено провадження у справі № 910/6186/23, повернуто без розгляду скаргу боржника - адвоката Тукмана Євгена Григоровича про визнання неправомірною постанови ВП № 72415407 про арешт коштів боржника у справі № 910/6186/23 та зупинено провадження у справі № 910/6186/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 916/999/23.

11.09.2023 до Господарського суду міста Києва надійшов запит Північного апеляційного господарського суду про витребування матеріалів справи № 910/6186/23, у зв`язку з надходженням апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрівка" та Тукмана Євгена Григоровича на ухвали Господарського суду міста Києва у цій справі.

12.09.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронордвест" - адвоката Тукмана Євгена Григоровича надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2023 було відкладено вирішення питання розгляду скарги боржника - адвоката Тукмана Євгена Григоровича на бездіяльність державного виконавця до повернення матеріалів справи № 910/6186/23 з Північного апеляційного господарського суду.

26.09.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від адвоката Тукмана Євгена Григоровича надійшла заява про стягнення з органу державної виконавчої служби 75 000,00 грн витрат, пов`язаних з розглядом скарги.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 залишено без змін ухвалу господарського суду міста Києва від 13.07.2023 (про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу в розмірі 24 156,00 грн) у справі № 910/6186/23, судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладено на скаржника, а також постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 (про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу в розмірі 107 360,00 грн) у справі № 910/6186/23.

18.12.2023 матеріали справи № 910/6186/23 повернулися до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2023 розгляд скарги адвоката Тукмана Євгена Григоровича на бездіяльність старшого державного виконавця Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Германчук В.Ю. у справі № 910/6186/23 призначено на 24.01.2024.

22.01.2024 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов відзив на скаргу, відповідно до якого орган державної виконавчої служби просив відмовити у задоволенні скарги та у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

У судове засідання 24.01.2024 представники учасників судового процесу не з`явились, про дату, час та місце розгляду скарги були повідомлені належним чином та їх неявка, відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, не є перешкодою для її розгляду. Від скаржника надійшла заява про розгляд скарги без його участі.

Розглянувши скаргу адвоката Тукмана Євгена Григоровича на бездіяльність старшого державного виконавця Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Германчук В.Ю. у справі № 910/6186/23, суд дійшов висновку про наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (ч. 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження").

Частиною першою статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

У постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 873/26/20 зазначено, що виходячи із системного аналізу положень пункту 5 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція), частини п`ятої статті 26, частини першої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження", на виконавця покладено обов`язок не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа винести постанову про відкриття виконавчого провадження, а також прямо передбачено обов`язок надіслати копії постанов про відкриття виконавчого провадження його сторонам рекомендованим поштовим відправленням.

Суд встановив, що на виконанні Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № 72415407 з виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 про стягнення з представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронордвест" - адвоката Тукмана Євгена Григоровича в дохід державного бюджету України штрафу в розмірі 24 156,00 грн.

Водночас матеріали справи не містять ані постанови про відкриття вищезазначеного виконавчого провадження, ані доказів направлення такої постанови його сторонам, зокрема боржнику.

Відповідно до частин 1, 2 статті 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З огляду на викладене, скаржником доведено протиправну бездіяльність старшого державного виконавця Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Германчук В.Ю., яка полягає у не направленні йому копії постанови про відкриття виконавчого провадження № 72415407, а виконавцем, у свою чергу, доказів протилежного суду не надано та відповідно доводів скаржника не спростовано, відтак суд дійшов висновку про необхідність задоволення скарги адвоката Тукмана Євгена Григоровича на бездіяльність державного виконавця із одночасним зобов`язанням старшого державного виконавця Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Германчук В.Ю. усунути порушення шляхом направлення боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження № 72415407 у порядку, встановленому статтею 28 Закону України "Про виконавче провадження".

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Статтею 344 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Водночас, при вирішенні питання розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги на рішення, дії чи бездіяльність виконавця, підлягають застосуванню загальні положення Глави 8 "Судові витрати" Господарського процесуального кодексу України, зокрема положення статей 123, 126, 129 цього Кодексу.

Наведене виплаває зі змісту постанов Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2021 у справі № 755/12052/19 та від 16.11.2022 у справі № 910/7310/20.

Відповідно до частин 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

За приписами частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу адвоката скаржником (адвокатом) надано належним чином засвідчені копії Договору про надання правової допомоги від 30.06.2023 (далі - Договір) та Акту приймання-передачі наданих послуг від 13.09.2023.

Пунктами 1.1, 1.2 Договору визначено, що Тукман Є.Г. (клієнт) доручає, а адвокат Кириченко Р.Ю. (адвокат) приймає на себе доручення з надання клієнту правової допомоги на умовах, передбачених Договором. Адвокатом надаються такі види правової допомоги: надання консультацій та роз`яснень з юридичних питань, усних і письмових довідок щодо законодавства; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів клієнта в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, організаціях будь-якої форми власності, перед фізичними та юридичними особами. Обсяг, в якому надається правова допомога, зазначений у статті 3 Договору.

Надання адвокатом правової допомоги клієнту здійснюється на платній основі. Вартість наданої адвокатом правової допомоги у межах даного Договору становить 7 500,00 грн за кожну годину роботи адвоката. Остаточна вартість наданої за даним Договором правової допомоги визначається сторонами в Акті приймання-передачі наданих послуг, який підписується сторонами даного Договору і є його невід`ємною частиною (п.п. 4.1, 4.2 Договору).

У п. 1 Акту приймання-передачі наданих послуг від 13.09.2023 зазначено, що адвокатом надано клієнту правові послуги (допомогу) у вигляді правозаступництва, відстоювання інтересів останнього у справі № 910/6186/23 з питання, яке стосується або пов`язано з оскарженням бездіяльності посадової особи органу державної виконавчої служби, а саме:

а) здійснення особистого прийому клієнта для надання правових консультацій щодо захисту позицій клієнта по справі № 910/6186/23, - дій у формі окремої позасудової процедури загальною тривалістю 1 година;

б) опрацювання всіх документальних матеріалів, які мають відношення до питання захисту позиції клієнта, - дії у формі окремої позасудової процедури загальною тривалістю 3 години;

в) розроблення, структуризація та складання процесуальних документів по справі №910/6186/23: скарги від 07.09.2023 на бездіяльність державного виконавця, оформлення документальних матеріалів додатків цієї скарги (без врахування часу на подання зазначених документів на підпис клієнту), - дії у формі окремої позасудової процедури загальною тривалістю 6 годин.

Згідно з п. 4 Акту приймання-передачі наданих послуг від 13.09.2023 розрахунок вартості наданих адвокатом послуг здійснено наступним чином: 10 год. х 7 500,00 грн = 75 000,00 грн.

Відповідно до положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Правові висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 753/15687/15-ц, від 26.09.2018 у справі № 753/15683/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 910/3929/18 та інших.

В контексті викладеного суд зазначає, що надані скаржником докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 75 000,00 грн не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 викладено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання щодо справедливої сатисфакції відповідно до статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) Європейський суд з прав людини відзначив, що суд має певну свободу у здійсненні своїх повноважень, що надані йому статтею 41 Конвенції, що підтверджується у тексті прикметником "справедливий" та словосполученням "у разі необхідності" (див. рішення від 6 листопада 1980 року у справі "Гуццарді проти Італії" (Guzzardi v. Italy), п. 114, Series А № 39). Для того, щоб визначити розмір справедливої сатисфакції, суд враховує специфічні особливості кожної справи, з огляду на які він може дійти висновку, що сума відшкодування має бути меншою, ніж вартість фактичної шкоди чи понесених витрат, або що такого відшкодування взагалі не має бути.

Щодо відшкодування судових витрат у цій же справі зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" (заява № 58442/00; п. 154) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зі змісту скарги вбачається, що вона була складена Тукманом Є.Г. особисто, на користь чого свідчить вживання слів "я", "мені" тощо, та опосередковано свідчить її підписання скаржником; відповідність копій доказів оригіналам засвідчена підписом скаржника, хоча Договором такі повноваження надані адвокату й такі послуги включені до Акту приймання-передачі наданих послуг від 13.09.2023; адвокатом Кириченком Р.Ю. від свого імені лише було скеровано цю скаргу до суду, що, втім, не належить до жодного з видів правничої допомоги.

Також зі змісту підп. "в" пункту 1 Акту приймання-передачі наданих послуг від 13.09.2023 вбачається, що сторони погодили, що складання документів було здійснено адвокатом та надано на підпис скаржнику, однак суд вважає, що надання таких послуг, як і інших, що зазначені у вищевказаному Акті, скаржнику, який є адвокатом, може свідчити або про його низьку кваліфікацію, або про свідоме порушення принципів і засад здійснення адвокатської діяльності.

У цьому контексті суд відзначає, що адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Статтею 11 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України, а саме присягає дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правничу допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на неї обов`язки, бути вірним присязі.

Згідно зі статтею 7 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017 (зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 2019 року від 15.02.2019) (далі - Правила адвокатської етики), у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Відповідно до статті 11 Правил адвокатської етики, зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов`язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва. Адвокат зобов`язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення. Адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.

Зважаючи на те, що заходи процесуального примусу у вигляді штрафу були застосовані до Тукмана Є.Г. як до адвоката, що представляє інтереси позивача, натомість Тукман Є.Г. звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця як сторона виконавчого провадження (не як представник позивача), суд вважає, що понесення ним витрат на професійну правничу допомогу не було необхідним та неминучим, а залежало виключно від його волі, адже він у силу професійних обов`язків повинен мати високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства та практики його застосування.

Відтак суд вважає, що підстави для розподілу витрат скаржника - адвоката Тукмана Є.Г. на професійну правничу допомогу адвоката, понесених у зв`язку з розглядом скарги на бездіяльність державного виконавця, відсутні, оскільки скаржником не доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими. Більше того, відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. У свою чергу сума, яку просить стягнути скаржник, - 75 000,00 грн більше ніж надмірна, а тому не відповідає критеріям розумності, необхідності, співмірності, справедливості і становитиме надмірний тягар для держави в особі Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, а також зважаючи на ту обставину, що Тукман Є.Г. є стороною виконавчого провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення судових витрат з органу державної виконавчої служби та покладення їх на адвоката Тукмана Є.Г., як сторону відповідного виконавчого провадження.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 235, 339 - 344 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу адвоката Тукмана Євгена Григоровича на бездіяльність державного виконавця у справі № 910/6186/23 задовольнити.

2. Визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Германчук Валерії Юріївни щодо не направлення боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження № 72415407.

3. Зобов`язати старшого державного виконавця Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Германчук Валерію Юріївну усунути порушення шляхом направлення боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження № 72415407 у порядку, встановленому статтею 28 Закону України "Про виконавче провадження".

4. Судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, в розмірі 75 000,00 грн покласти на адвоката Тукмана Євгена Григоровича.

5. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 29.01.2024

Суддя О.В. Нечай