Рішення

від 24.01.2024 по справі 910/15969/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.01.2024Справа № 910/15969/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи № 910/15969/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрторг-Буд" (Україна, 01042, м. Київ, вул. Маккейна Джона, буд. 3-А, прим. 35; ідентифікаційний код: 42548728)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Спектрум" (Україна, 03115, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 104; ідентифікаційний код: 43188111)

про стягнення 7 446 844,15 грн

Представники учасників справи:

від позивача: Скрипчук М.Є., ордер серії АЕ № 1229470 від 11.10.2023;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрторг-Буд" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Спектрум" (далі - відповідач) про стягнення 7 446 844,15 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором підряду на виконання робіт з будівництва об`єкту "Будівництво багатофункціонального комплексу по вулиці Електриків в Оболонському районі м. Києва, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:78:167:0012" № 01/10-2021-ГП від 01.10.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/15969/23, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.11.2023.

У підготовче засідання 15.11.2023 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання відповідач був повідомлений належним чином, явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась.

У підготовчому засіданні 15.11.2023 судом було оголошено перерву до 06.12.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2023, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідача було повідомлено про те, що підготовче засідання у справі № 910/15969/23 призначено на 06.12.2023.

У підготовче засідання 06.12.2023 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання сторони були повідомлені належним чином, явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась, проте від позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання без участі його представника, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.12.2023.

У судове засідання 20.12.2023 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась.

У судовому засіданні 20.12.2023 було оголошено перерву до 24.01.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2023, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідача було повідомлено про те, що судове засідання у справі № 910/15969/23 призначено на 24.01.2024.

У судове засідання 24.01.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась.

Представник позивача надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судовому засіданні 24.01.2024 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрторг-Буд" (генеральний підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК Спектрум" (підрядник) було укладено Договір № 01/10-2021-ГП підряду на виконання робіт з будівництва об`єкту "Будівництво багатофункціонального комплексу по вулиці Електриків в Оболонському районі м. Києва, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:78:167:0012" (далі - Договір), згідно з п. 2.1 якого підрядник на замовлення генерального підрядника зобов`язується власними та/або залученими силами виконати своєчасно та з належною якістю роботи з будівництва об`єкта, відповідно до затвердженої у встановленому порядку проектної та кошторисної документації, здати закінчені роботи (об`єкт будівництва) генеральному підряднику, взяти участь у прийнятті в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та виконати всі інші зобов`язання за даним Договором, а генеральний підрядник зобов`язується передати підряднику затверджену проектну та кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчений будівництвом об`єкт, оплатити роботи підрядника і виконати всі свої зобов`язання за даним Договором.

Відповідно до п. 4.1 Договору фінансування і оплата робіт, які здійснюються підрядником проводиться генеральним підрядником згідно з Графіком фінансування - авансовими платежами та відповідно до фактично виконаних робіт, у такому порядку:

- до початку виконання робіт генеральний підрядник перераховує підряднику авансовий платіж на виконання першого етапу робіт (відповідно до календарного графіку будівництва) у розмірі згідно з Графіком фінансування (підп. 4.1.1);

- подальші авансові платежі здійснюються генеральним підрядником на користь підрядника на підставі відповідних письмових клопотань підрядника згідно з графіком фінансування, за умови належного виконання підрядником робіт за попередніми етапами (підп. 4.1.2);

- зарахування авансових платежів до суми оплати генеральним підрядником договірної ціни робіт здійснюється поступово при проведенні генеральним підрядником щомісячних розрахунків за виконані роботи, шляхом пропорційного зменшення суми вартості виконаних робіт, яка належить до сплати генеральним підрядником, за відповідні етапи (на підставі підписаних сторонами актів та довідок форми КБ-3) (підп. 4.1.3);

- генеральний підрядник щомісячно сплачує підряднику вартість виконаних у звітному етапі робіт (з урахуванням суми сплачених авансових платежів) не пізніше п`яти банківських днів після підписання сторонами платіжного пакету за відповідний звітний етап (підп. 4.1.4).

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що підрядник зобов`язаний завершити виконання всіх робіт, передбачених умовами даного Договору, в строки, встановлені календарним графіком будівництва. Генеральний підрядник може приймати рішення про уповільнення темпів виконання робіт (будівництва об`єкта), їх зупинення або прискорення з внесенням відповідних змін у цей Договір.

За умовами пунктів 5.10 - 5.12 Договору генеральний підрядник приймає виконані належним чином підрядником роботи щомісячно, шляхом підписання платіжного пакету за відповідний звітний етап (місяць), який є підставою для розрахунків за фактично виконані роботи.

Підрядник щомісячно, не пізніше 25 числа кожного місяця, в якому були виконані роботи, готує і надсилає генеральному підряднику два примірники платіжного пакету, підписаних зі своєї сторони. Склад платіжного пакету визначається сторонами у Додатку №5 до цього Договору, який укладається до фактичного початку виконання робіт.

Генеральний підрядник упродовж 5 робочих днів після отримання від підрядника платіжного пакету зобов`язаний:

1) якщо за своїм складом та змістом отриманий платіжний пакет не відповідає переліку та обсягу, визначеному у Додатку № 5 до Договору, або якщо документи (повністю чи частково) у складі платіжного пакету не підписані підрядником, генеральний підрядник залишає їх без розгляду і повертає їх підряднику та, відповідно, не приймає роботи і не здійснює платежі за Договором до того часу, поки підрядник не надасть на підписання належним чином оформлені документи у складі платіжного пакету, або

2) прийняти виконані належним чином роботи, підписати платіжний пакет (у т.ч. у його складі акти та довідки форми КБ-3) та повернути підряднику один примірник підписаного платіжного пакету (у т.ч. у його складі акти та довідки форми КБ-3), або

3) надати підряднику мотивовану обґрунтовану письмову відмову в підписанні платіжного пакету (у т.ч. у його складі акти та довідки форми КБ-3) відповідно до п. 5.13 цього Договору.

Згідно з п. 12.4 Договору у разі, якщо період прострочення підрядником строків виконання робіт (у т.ч. строків виконання окремих етапів чи видів робіт), визначених у п. 5.3 цього Договору, з причин, що зумовлені його виною, триватиме більше ніж 30 днів, то генеральний підрядник, окрім стягнення неустойки згідно з пунктом 12.3 Договору, має право відмовитись від зобов`язань за Договором та ініціювати його дострокове розірвання з проведенням із підрядником розрахунків за фактично виконані роботи в порядку, визначеному у п. 12.8 цього Договору.

Пунктом 12.8 Договору визначено, що у випадку прийняття генеральним підрядником рішення про дострокове розірвання цього Договору (з будь-яких причин, що не зумовлено порушенням умов Договору з вини підрядника) сторони домовились діяти в такому порядку:

- генеральний підрядник письмово повідомляє підрядника про дату зупинення робіт на об`єкті та дострокове розірвання Договору з поясненням і обґрунтуванням причин (підп. 12.8.1);

- підрядник упродовж 5 робочих днів з дати отримання цього повідомлення надає генеральному підряднику на підписання платіжний пакет, яким підтверджується фактичний обсяг виконаних робіт, які генеральний підрядник упродовж наступних 5 робочих днів має розглянути в порядку, визначеному у п. 5.12 цього Договору (підп. 12.8.2);

- упродовж 5 календарних днів від дати підписання генеральним підрядником платіжного пакету, сторони зобов`язуються підписати угоду про дострокове розірвання Договору та остаточно здійснити взаєморозрахунки, у т.ч. що стосується сплати підрядником штрафних санкцій, нарахованих йому генеральним підрядником за порушення договірних зобов`язань та передачу будівельного майданчика, ресурсів, оплачених генеральним підрядником, проектної, виконавчої та іншої договірної документації в строк, який не перевищуватиме 5 календарних днів з дати її підписання (підп. 12.8.3);

- у разі відмови підрядника від укладення зазначеної угоди про дострокове розірвання Договору та/або її не підписання у визначений строк, цей Договір є розірваним достроково з шостого дня після перебігу строку, вказаного у п. 12.8.3 цього Договору, з правом сторін направити одна одній вимоги щодо сплати/повернення грошових коштів, сплати штрафних санкцій, відшкодування збитків і т.д. (підп. 12.8.4).

Договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін, скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (п. 15.1 Договору).

Відповідно до підп. 15.5.1 п. 15.5 Договору (з яким кореспондується підп. 7.4.3 п. 7.4 Договору) генеральний підрядник має право односторонньо розірвати Договір якщо підрядник, з причин, не зумовлених виною генерального підрядника, своєчасно (відповідно до умов цього Договору) не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим.

Згідно з п. 15.6 Договору при достроковому розірванні Договору підрядник передає, а генеральний підрядник приймає по акту приймання-передачі:

- будівельний майданчик зі всіма ресурсами (матеріальними цінностями), які придбані, виготовлені, або набуті іншим чином за кошти генерального підрядника;

- ресурси (матеріальні цінності), які придбані, виготовлені, або набуті іншим чином за кошти генерального підрядника і які знаходяться поза межами будівельного майданчика;

- договірну документацію, включаючи проектну та виконавчу (на фактично виконаний обсяг робіт) документацію.

Остаточні розрахунки між сторонами у випадку дострокового розірвання Договору проводяться після підписання Акту приймання-передачі будівельного майданчика, ресурсів та договірної документації за фактично належним чином виконаний підрядником обсяг робіт та з урахуванням отриманих підрядником авансових платежів. При цьому невикористані (повністю чи частково) та/або непідтверджені документально щодо їх цільового використання (повністю чи частково) авансові платежі повинні бути повернуті підрядником генеральному підряднику до дня розірвання Договору.

05.01.2023 сторони уклали Додаткову угоду № 2 до Договору, у пункті 1 якої погодили, що загальна вартість робіт, доручених до виконання підряднику за Договором, складає 14442460,69 грн, в тому числі ПДВ - 2407076,78 грн.

Загальна вартість робіт включає наступні договірні ціни:

а) підготовчі роботи

1-й етап - 298071,68 грн,

2-й етап - 8858,02 грн,

3-й етап - 121816,09 грн;

б) тимчасові будівлі (влаштування тимчасової дороги) - 160871,28 грн;

в) земляні роботи по розробці котловану - 1594795,15 грн;

г) роботи з монтажу шпунтового огородження:

1-й етап - 447259,36 грн,

2-й етап - 3135212,49 грн,

3-й етап - 1818171,26 грн;

д) роботи з монтажу підготовки під бетонну плиту - 580737,05 грн;

е) роботи з монтажу фундаментної плити - 3292398,51 грн;

є) роботи з монтажу стін підвального поверху - 2984269,80 грн.

Згідно з п. 2 Додаткової угоди № 2 від 05.01.2023 до Договору загальний строк виконання робіт передбачених Договором та п. 1 цієї Додаткової угоди складає до 15.02.2023 (включно), в зв`язку з чим сторони вирішили внести зміни до п. 5.3 Договору та викласти його у наступній редакції:

"5.3 Підрядник зобов`язаний завершити виконання всіх робіт, передбачених умовами даного Договору, в строки до 15 лютого 2023 року (включно)".

Як зазначає позивач, ним, на виконання умов Договору, було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в загальній сумі 14 422 423,00 грн в якості попередньої оплати робіт, натомість відповідач виконав роботи загальною вартістю 6 975 578,85 грн, не виконаними повністю залишаються роботи, передбачені підпунктами "д", "е" та "є" Додаткової угоди № 2 від 05.01.2023 до Договору, вартістю 7 446 844,15 грн.

З огляду на недотримання відповідачем строків виконання робіт, визначених у п. 5.3 Договору, позивач направив відповідачеві претензію № 05/09 від 05.09.2023, відповідно до якої вимагав у строк до 11.09.2023 перерахувати на його рахунок 7 469 146,20 грн, зупинити будь-які роботи, передбачені умовами Договору, на будівельному майданчику з 11.09.2023, вважати Договір розірваним з 11.09.2023 та вчинити дії, передбачені пунктами 12.8 та 15.6 Договору.

До зазначеної претензії було додано два примірники Додаткової угоди № 3 від 05.09.2023 про розірвання Договору.

Докази вручення відповідачеві зазначеної претензії, як і докази її розгляду останнім у матеріалах справи відсутні.

З огляду на те, що відповідач не повернув авансові платежі, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь невикористану частину авансу в розмірі 7 446 844,15 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 615 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до частин 1, 3 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 904/7804/16).

Укладений сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Глава 61 Цивільного кодексу України у параграфах 2 - 4 регулює окремі різновиди договорів підряду. Тому загальні норми параграфа 1 глави 61 цього Кодексу можуть застосовуватись до окремих видів договорів підряду, передбачених Кодексом.

Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною першою статті 838 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Договір підряду є одним з цивільно-правових договорів, який має власне правове регулювання умов його укладення та визначає особливості захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.

Так, права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 Цивільного кодексу України, відповідно до якої:

- замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина перша статті);

- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина друга статті);

- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя статті);

- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина четверта статті).

Правовий аналіз частин 2 - 4 статті 849 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.

Так, частинами 2, 3 вказаної статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначених законодавством умов, які напряму залежать від наявності порушень умов договору з боку підрядника, при цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.

Натомість частина 4 зазначеної статті встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору (без будь-яких причин та умов), але з обов`язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору. Тобто вказана правова норма презюмує правомірність дій підрядника при виконанні договору і саме тому в разі відмови від договору виникає обов`язок замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати його збитки, на відміну від пункту 2 цієї норми, яка врегульовує право замовника на відмову якраз у випадку невиконання зобов`язань підрядником.

Отже, в залежності від підстави розірвання договору підряду в односторонньому порядку настають різні правові наслідки захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.

Подібні за замістом висновки наведені в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 16.03.2020 у справі №910/2051/19.

Як встановлено судом, позивач, вимагаючи стягнення з відповідача невикористаної частини авансу, посилається на розірвання Договору з підстав того, що відповідач виконував роботу настільки повільно, що закінчення її в строк було неможливим.

Суд відзначає, що право замовника на односторонню відмову від Договору у випадку виконання підрядником роботи настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, передбачено як Договором (підп. 7.4.3 п. 7.4, п. 12.4, підп. 15.5.1 п. 15.5) так і законом (ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України).

Зазначеною нормою передбачено право замовника не тільки відмовитися від договору підряду, але й вимагати відшкодування збитків.

В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач зазнав збитків внаслідок прострочення виконання робіт відповідачем. Водночас їх наявність або відсутність не скасовує права позивача на відмову від Договору та питання про їх відшкодування може бути вирішено незалежно від наслідків розгляду цього спору.

Щодо здійснення розрахунків за фактично виконані роботи, то пунктом 4.1 Договору передбачено, що розрахунки з підрядником за відповідні етапи проводяться на умовах попередньої оплати.

Суд встановив факт перерахування позивачем в якості попередньої оплати робіт на рахунок відповідача грошових коштів в загальній сумі 14 530 725,05 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних інструкцій № 134 від 01.09.2022 на суму 1 600 000,00 грн, № 66 від 03.02.2022 на суму 1 500 000,00 грн, № 110 від 03.06.2022 на суму 298 567,00 грн, № 42 від 02.12.2021 на суму 43 000,00 грн, № 58 від 06.01.2022 на суму 2 700 000,00 грн, № 67 від 07.02.2022 на суму 65 302,05 грн, № 35 від 10.11.2021 на суму 43 000,00 грн, № 43 від 17.12.2021 на суму 350 000,00 грн, № 69 від 18.12.2022 на суму 900 000,00 грн, № 96 від 18.04.2022 на суму 43 000,00 грн, № 133 від 19.08.2022 на суму 86 000,00 грн, № 46 від 20.12.2021 на суму 729 900,00 грн, № 70 від 21.02.2022 на суму 5 900 000,0 грн, № 27 від 28.10.2021 на суму 200 000,00 грн та № 53 від 29.12.2021 на суму 71 956,00 грн.

Разом з тим, відповідно до Акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року (форми КБ-2в) на суму 126 296,58 грн, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2022 року (форми КБ-3) на суму 6 849 282,27 грн, Акту № 2п приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2022 року (форми КБ-2в) на суму 66 355,88 грн, Акту № 3п приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2022 року (форми КБ-2в) на суму 8 858,02 грн, Акту № 4п приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2022 року (форми КБ-2в) на суму 121 816,08 грн, Акту № 1т приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2022 року (форми КБ-2в) на суму 160 871,28 грн, Акту № 1к приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2022 року (форми КБ-2в) на суму 995 961,12 грн, Акту № 2к приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2022 року (форми КБ-2в) на суму 230 213,20 грн, Акту № 1ш приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2022 року (форми КБ-2в) на суму 311 822,94 грн, Акту № 2ш приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2022 року (форми КБ-2в) на суму 3 135 212,49 грн та Акту № 3ш приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2022 року (форми КБ-2в) на суму 1 818 171,26 грн, вартість фактично виконаних відповідачем робіт склала 6 975 578,85 грн.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 73 Господарського процесуального кодексу України).

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Тобто в цьому разі мається на увазі достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач, у свою чергу, не надав доказів, які б спростовували вищенаведену вартість робіт, тому суд приймає надані позивачем Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3) та акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) як належні та допустимі докази, в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження вартості фактично виконаних відповідачем робіт за Договором.

За приписами частин 2, 4 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом п. 12.4 Договору у разі, якщо період прострочення підрядником строків виконання робіт (у т.ч. строків виконання окремих етапів чи видів робіт), визначених у п. 5.3 цього Договору, з причин, що зумовлені його виною, триватиме більше ніж 30 днів, то генеральний підрядник має право відмовитись від зобов`язань за Договором та ініціювати його дострокове розірвання з проведенням із підрядником розрахунків за фактично виконані роботи в порядку, визначеному у п. 12.8 цього Договору.

Підпунктом 12.8.4 пункту 12.8 Договору визначено, що у разі відмови підрядника від укладення угоди про дострокове розірвання Договору та/або її не підписання у визначений строк, цей Договір є розірваним достроково з шостого дня після перебігу строку, вказаного у п. 12.8.3 цього Договору, з правом сторін направити одна одній вимоги щодо сплати/повернення грошових коштів, сплати штрафних санкцій, відшкодування збитків і т.д.

Аналогічні положення закріплено і в п. 15.6 Договору, яким передбачено, що остаточні розрахунки між сторонами у випадку дострокового розірвання Договору проводяться після підписання Акту приймання-передачі будівельного майданчика, ресурсів та договірної документації за фактично належним чином виконаний підрядником обсяг робіт та з урахуванням отриманих підрядником авансових платежів. При цьому невикористані (повністю чи частково) та/або непідтверджені документально щодо їх цільового використання (повністю чи частково) авансові платежі повинні бути повернуті підрядником генеральному підряднику до дня розірвання Договору.

З огляду на викладене, оскільки матеріалами справи підтверджується те, що вартість виконаних відповідачем робіт не перевищує сплаченого позивачем авансу, доказів повернення невикористаної суми авансу відповідач не надав, позовна вимога про стягнення з відповідача частини авансу в розмірі 7 446 844,15 грн визнається судом обґрунтованою.

Слід також зазначити, що відмова замовника від договору підряду є підставою для задоволення вимоги про повернення невикористаної частини авансу відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України.

Близьких за змістом правових висновків щодо застосування положень статті 849 Цивільного кодексу України та можливість стягнення з підрядника на користь замовника коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 11.11.2018 у справі № 910/13332/17, від 14.06.2018 у справі № 912/2709/17, від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17, від 25.02.2021 у справі № 904/7804/16, від 16.03.2021 у справі № 910/10233/20 та від 01.06.2021 у справі № 916/2368/18.

Так, частинами 1, 3 статті 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає невикористана частина авансу в розмірі 7 446 844,15 грн.

Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 89 362,13 грн, відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Спектрум" (Україна, 03115, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 104; ідентифікаційний код: 43188111) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрторг-Буд" (Україна, 01042, м. Київ, вул. Маккейна Джона, буд. 3-А, прим. 35; ідентифікаційний код: 42548728) невикористану частину авансу в розмірі 7 446 844 (сім мільйонів чотириста сорок шість тисяч вісімсот сорок чотири) грн 15 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 89 362 (вісімдесят дев`ять тисяч триста шістдесят дві) грн 13 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29.01.2024

Суддя О.В. Нечай