Номер провадження: 22-ц/813/342/23
Справа № 520/820/17
Головуючий у першій інстанції Огренич І. В.
Доповідач Вадовська Л. М.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.12.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,
суддів - Комлевої О.С., Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря - Венжик Л.С.,
за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:
позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом акціонерного товариства «УкрСиббанк», представника позивача Крупка О.О.,
від відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 не з`явились,
від відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 не з`явились,
переглянувши справу №520/820/17 за позовом акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання недійсними договорів за апеляційною скаргою акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2019 року у складі судді Огренич І.В., -
в с т а н о в и в :
Позивач АТ «УкрСиббанк», звернувшись 19 січня 2017 року засобами спецзв`язку (зареєстровано в суді 23 січня 2017 року) до суду з вищеназваним позовом, вказав, що між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №11016294000 від 04 липня 2006 року (Додаткова угода №1 від 30 грудня 2009 року, Додаткова угода №2 від 31 січня 2012 року), за яким надано кредит у сумі 104310,00 швейцарських франків шляхом зарахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 . Кредит підлягав поверненню щомісячно у терміни , встановлені графіком погашення кредиту (Додаток №1 до Договору), але у будь-якому випадку не пізніше 05 липня 2021 року. За користування кредитними коштами ОСОБА_1 зобов`язався сплачувати щомісячно проценти у розмірі та у порядку, встановленому пунктом 1.3 Договору. Для виконання зобов`язань за кредитним договором між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено Договір поруки №21322 від 04 липня 2006 року (Додаткова угода №1 від 30 грудня 2009 року, Додаткова угода №2 від 31 січня 2012 року). Всупереч умов кредитного договору ОСОБА_1 не здійснював своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та по процентам протягом тривалого часу, чим суттєво порушив взяті на себе договірні зобов`язання. Станом на 12 січня 2017 року заборгованість за кредитним договором №11016294000 від 04 липня 2006 року становила по кредиту та процентам у розмір 47358,69 швейцарських франків та пені в розмірі 126770,85 грн.
Посилаючись на вказані обставини, позивач АТ «УкрСиббанк» просив:
стягнути солідарно з позичальника ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 на користь АТ «УкрСиббанк» за Договором про надання споживчого кредиту №11016294000 від 04 липня 2006 року заборгованість по кредиту в сумі 38802,00 швейцарських франків, по процентам в сумі 8556,69 швейцарських франків, пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за період з 13 січня 2016 року по 12 січня 2017 року в сумі 75217,41 грн., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за період з 13 січня 2016 року по 12 січня 2017 року в сумі 51553,44 грн., а всього заборгованість в загальній сумі 47358,69 швейцарських франків та 126770,85 грн.;
стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «УкрСиббанк» витрати на сплату судового збору в розмірі 20770,60 грн. (т.1 а.с.2-4).
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2017 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.76).
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 позов не визнали, 02 червня 2017 року звернулись до суду із зустрічним позовом на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 ЦК України просили:
визнати недійсним укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 . Договір про надання споживчого кредиту №11016294000 від 04 липня 2006 року та Додаткову угоду №1 від 30 грудня 2009 року, Додаткову угоду №2 від 31 січня 2012 року;
визнати недійсним укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 . Договір поруки №21322 від 04 липня 2006 року та Додаткову угоду №1 від 30 грудня 2009 року, Додаткову угоду №2 від 31 січня 2012 року (т.1 а.с.108-115).
Ухвала про прийняття зустрічного позову як така, що постановлена окремим процесуальним документом, в справі відсутня, проте суд фактично прийняв зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом.
Позивач АТ «УкрСиббанк» вимоги зустрічного позову не визнав, зазначивши, що за умовами Договору про надання споживчого кредиту №11016294000 від 04 липня 2006 року Банк зобов`язався надати позичальнику, а позичальник прийняти та належним чином використати і повернути Банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті 104310 швейцарських франків. Згідно пункту 1.4 Договору кредит надавався шляхом видачі готівки через касу Банку. Відповідно до запиту позичальника сума в швейцарських франках була продана на МВРУ та зарахована на поточний рахунок позичальника та 05 липня 2016 року видана з поточного рахунку у гривнях 416388,83 грн. згідно заяви про видачу готівки. Наявні первинні касові документи містять у собі усі передбачені Інструкцією №337 реквізити та підпис позичальника і є належними доказами отримання кредитних коштів позичальником. Порушень з боку Банку при видачі кредитних коштів не допущено. Для визнання кредитного договору недійсним правове значення має додержання його сторонами вимог закон саме при його укладенні, а не виконанні. Законні підстави для визнання недійсними кредитного договору та договору поруки відсутні (т.1 а.с.130-131).
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19 січня 2018 року за клопотанням представника в інтересах відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 призначено судову економічну експертизу, провадження у справі зупинено (т.1 а.с.197-200).
24 липня 2018 року Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України надано Висновок експерта №18-500/501 судово-економічної експертизи (т.1 а.с.220-239).
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 08 серпня 2018 року провадження у справі поновлено (т.1 а.с.242-243).
29 січня 2019 року відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали уточнення до зустрічної позовної заяви, яка містила уточнення обґрунтування підстав визнання договорів недійсними (т.2 а.с.42-61).
27 травня 2019 року позивачем АТ «УкрСиббанк» надано письмові пояснення щодо висновку експертизи (т.2 а.с.104-118).
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 22 травня 2019 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті (т.2 а.с.133-134).
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2019 року відмовлено у задоволенні позову АТ «УкрСиббанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором; задоволено зустрічний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсними кредитного договору та договору поруки; визнано недійсним Договір про надання споживчого кредиту №1101629400 від 4 липня 2006 року та додаткові угоди до нього №1 від 30 грудня 2009 року, №2 від 31 січня 2012 року, укладені між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 ; визнано недійсним Договір поруки №21322 від 4 липня 2006 року та додаткові угоди до нього №1 від 30 грудня 2009 року, №2 від 31 січня 2012 року, укладені між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 (т.2 а.с.188-192).
Висновок суду мотивовано тим, що кредитний договір суперечить Закону України «Про захист прав споживачів», так як його умови не містять даних щодо таких істотних характеристик як дата надання (видачі) кредитних коштів, складу, кількості та порядку їх надання банком, а також стосовно очікуваного результату від отримання споживчого кредиту та його сукупної вартості. Кредитний договір не містить детального розпису загальної вартості кредиту для споживача з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням, погашенням кредиту. Позичальника не проінформовано щодо таких істотних умов договору як загальна вартість кредиту та порядок його повернення. Процентна ставка відповідно до умов договору визначена в розмірі 9,5% річних, а фактично при розрахунку заборгованості банком застосовувалася процентна ставка в розмірі 19,5% річних. Банком свідомо не визначена сума оплати відсотків за користування кредитом, вартість всіх сукупних послуг, а також інших фінансових зобов`язань споживача за кожним платіжним періодом, не зазначено інформацію про умови кредитування, сукупну вартість кредиту.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14 лютого 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «УкрСиббанк» на рішення суду.
В апеляційній скарзі АТ «УкрСиббанк» просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог АТ «УкрСиббанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором та про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсними кредитного та забезпечувального договорів (т.2 а.с.195-205).
За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в наступному. Щодо норм Закону України «Про захист прав споживачів», то суд не надав оцінку тому факту, що перед підписанням кредитного договору позичальник отримав інформаційний лист відповідно до вимог чинного законодавства, а саме статті 11 вказаного Закону, про що зазначено у пункті 9.13 Договору про надання споживчого кредиту. Підписом на Договорі позичальник підтвердив, що всі умови Договору йому цілком зрозумілі, він вважає їх справедливими по відношенню до себе. Оспорюваний кредитний договір укладений 04 липня 2006 року, з огляду на що посилання суду на постанову НБУ №168 від 10 травня 2007 року «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» безпідставне. Щодо висновку експерта, то висновок експерта не має переваг перед іншими засобами доказування, тому фактичні дані, що містяться у висновку, також підлягають оцінці судом. При проведенні експертизи грубо порушено науково-методичні рекомендації та нормативно-правові документи, що призвело до неправильного вирішення поставлених питань. Суд взяв до уваги висновок експертизи, якою не було беззаперечно вказано на повну відсутність заборгованості відповідачів перед банком. На виконання умов кредитного договору грошові кошти надано 04 липня 2006 року, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, зокрема випискою за кредитним договором. Умовами кредитного договору передбачено склад, кількість кредитних коштів та порядок їх надання. Чинним на момент укладення кредитного договору законодавством не передбачено обов`язку кредитодавця зазначати у кредитному договорі дані стосовно очікуваного результату від отримання споживчого кредиту. Статтями 15, 23 Закону України «Про захист прав споживачів» не передбачено такої підстави для визнання кредитного договору недійсним як надання/не надання суб`єктом господарювання інформації споживачеві послуг про орієнтовну сукупну вартість кредиту, вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту тощо. У таких випадках споживач може наділятися правом на розірвання договору, правом на відшкодування завданих йому збитків. ОСОБА_1 внаслідок укладення кредитного договору отримав те, на що він розраховував, як то грошові кошти в розмірі 104310 швейцарських франків. Після отримання кредитних коштів у ОСОБА_1 виник обов`язок здійснювати сплату по кредиту на умовах кредитного договору, який в силу положень статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами. Щодо збільшення відсоткової ставки, то суд взяв за основу лише висновок експерта, не проаналізувавши належно кредитний договір, умовами якого та додаткової угоди до нього встановлено, що процентна ставка складає 9,5%, проте у випадку прострочення виконання зобов`язання відсоткова ставка збільшується вдвічі та, відповідно, складає 19%.
Доказів умисних дій чи бездіяльності банку з метою обману позичальника, замовчування банком обставин, які могли б перешкодити вчиненню договору позичальником, не надано. Підписи на договорі підтверджують ознайомлення з умовами кредитування та взаєморозрахунків. Позичальник після спливу 20 років з моменту укладення кредитного договору намагається знайти порушення прав та можливість уникнути відповідальності за непогашення кредитної заборгованості. Погашення позичальником заборгованості на протязі 11 років свідчить про визнання умов кредитного договору та правовідносин, які виникли на підставі оспорюваного кредитного договору.
В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує тими ж доводами, що й позовні вимоги зустрічного позову та уточнень до такого (т.3 а.с.12-20)
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення первісного позову та про відмову в задоволенні зустрічного позову з огляду на наступне.
Щодо первісного позову.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).
З підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, виникають зобов`язання (ч.2 ст.509 ЦК України).
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства (ч.1 ст.526 ЦК України).
Виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, порукою (ч.1 ст.546 ЦК України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (ч.1 ст.553 ЦК України).
У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч.1 ст.554 ЦК України).
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.2 ст.554 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України.).
Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України (ч.2 ст.1050 ЦК України).
Між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (після зміни найменування акціонерне товариство «УкрСиббанк») (ЄДРПОУ 09807750) та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) укладено Договір про надання споживчого кредиту №11016294000 від 04 липня 2006 року, згідно якого надано кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 104310 швейцарських франків під сплату процентів, комісій в порядку і на умовах, визначених Договором.
За умовами Договору про надання споживчого кредиту №11016294000 від 04 липня 2006 року надання кредиту (грошових коштів) здійснюється у наступний термін: з 04 липня 2006 року по 04 липня 2016 року (п.1.2.1); Позичальник у будь-якому випадку зобов`язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (Додаток №1 до Договору), але в будь-якому випадку не пізніше 04 липня 2016 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди Сторін або до вказаного Банком терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього Договору на підставі будь-якого з п.п.2.3, 4.9, 5.3, 5.5., 5.6, 5.8, 5.10, 7.4, 9.2, 9.14 Договору (п.1.2.2); за використання кредитних коштів протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 9,5% річних (п.1.3.1); кредит надається Позичальнику для його особистих потреб, а саме на поточні потреби ( п.1.4); кредит надається шляхом зарахування Банком коштів на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_2 у Банку для подальшого використання за цільовим призначенням (п.1.5) (т.1 а.с.20-28).
Графік погашення кредиту є Додатком №1 до Договору про надання споживчого кредиту №11016294000 від 04 липня 2006 року (т.1 а.с.29-31).
Додатковою угодою №1 від 30 грудня 2009 року до Договору про надання споживчого кредиту №11016294000 від 04 липня 2006 року Сторони домовились про зміну графіка погашення кредиту за Договором (т.1 а.с.33, 34-36).
Додатковою угодою №2 від 31 січня 2012 року до Договору про надання споживчого кредиту №11016294000 від 04 липня 2006 року Сторони домовились встановити новий строк повернення кредиту Позичальником та викласти пункту 1.2.1 Договору в наступній редакції: «1.2.1. Надання кредиту (грошових коштів) здійснюється у наступний період з 04 липня 2006 року по 05 липня 2021 року»; викласти Додаток №1 до Договору у новій редакції (т.1 а.с.37, 38-31).
Між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (після зміни найменування акціонерне товариство «УкрСиббанк») (ЄДРПОУ 09807750) та ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) укладено Договір поруки №21322 від 04 липня 2006 року, за яким Поручитель зобов`язалась перед Кредитором відповідати за виконання Позичальником усіх його зобов`язань перед Кредитором в повному обсязі, що виникли з Договору про надання споживчого кредиту №11016294000 від 04 липня 2006 року, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому (т.1 а.с.42-44).
Додатковою угодою №1 від 30 грудня 2009 року до Договору поруки №21322 від 04 липня 2006 року Поручитель надала свою згоду на зміну основного зобов`язання, що забезпечується Договором, у зв`язку з укладенням між Банком та ОСОБА_1 . Додаткової угоди №1 від 30 грудня 2009 року до Договору про надання споживчого кредиту №11016294000 від 04 липня 2006 року (т.1 а.с.45).
Додатковою угодою №2 від 31 січня 2012 року до Договору поруки №21322 від 04 липня 2006 року Поручитель надала свою згоду на зміну основного зобов`язання, що забезпечується Договором, у зв`язку з укладенням між Банком та ОСОБА_1 . Додаткової угоди №2 від 31 січня 2012 року до Договору про надання споживчого кредиту №11016294000 від 04 липня 2006 року (т.1 а.с.46).
Згідно Виписки за особовим рахунком за 04 липня 2006 року по рахунку № НОМЕР_4 …500 ОСОБА_1 зараховано грошові кошти 104310,00 швейцарських франків (еквівалент 429841,17 грн.) на підставі Кредитного договору №11016294000 від 04 липня 2006 року (т.1 а.с.66).
Згідно Меморіального ордера №0600109065 від 05 липня 2006 року ОСОБА_1 одержав від АТ «УкрСиббанк» 104310,00 швейцарських франків (еквівалент 429841,17 грн.) на підставі Кредитного договору №11016294000 від 04 липня 2006 року (т.1 а.с.132).
На підставі заявки про видачу готівки від 05 липня 2006 року ОСОБА_1 видано АТ «УкрСиббанк» з поточного рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 429841,17 грн. (т.1 а.с.133).
АТ «УкрСиббанк» надіслав позичальнику ОСОБА_1 та поручителю ОСОБА_2 . Вимогу від 02 листопада 2016 року про погашення простроченої заборгованості за кредитним договором, а саме простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 10458,00 швейцарських франків, простроченої заборгованості за процентами в розмірі 7352,87 швейцарських франків, та попередив, що у випаду не усунення порушень вимагатиме дострокового повернення кредиту у повному обсязі та сплати нарахованих процентів. Згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень ОСОБА_1 отримав вказану Вимогу 29 листопада 2016 року, ОСОБА_2 отримала вказану Вимогу 08 листопада 2016 року (т.1 а.с.47-48, 49-50, 51, 52).
Згідно розрахунку за Договором про надання споживчого кредиту №11016294000 від 04 липня 2006 року заборгованість станом на 12 січня 2017 року становила:
по кредиту в сумі 38802,00 швейцарських франків,
по процентам в сумі 8556,69 швейцарських франків,
пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за період з 13 січня 2016 року по 12 січня 2017 року в сумі 75217,41 грн.,
пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за період з 13 січня 2016 року по 12 січня 2017 року в сумі 51553,44 грн.,
а всього заборгованість в загальній сумі 47358,69 швейцарських франків та 126770,85 грн. (т.1 а.с.53-66).
Отже, на підставі укладеного між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 . Договору про надання споживчого кредиту №11016294000 від 04 липня 2006 року виникли кредитні зобов`язання, забезпечені порукою ОСОБА_2 на підставі укладеного між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 . Договору поруки №21322 від 04 липня 2006 року, які не виконувались належним чином відповідно до умов кредитного договору, що мало наслідком реалізацію передбаченого пунктом 5.5 Договору про надання споживчого кредиту №11016294000 від 04 липня 2006 року та частиною 2 статті 1050 ЦК України права АТ «УкрСиббанк» вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не надали доказів повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом у порядку та строки, передбачені умовами Договору про надання споживчого кредиту №11016294000 від 04 липня 2006 року та Графіком погашення кредиту, що є Додатком №1 до Договору та його невід`ємною частиною.
Обставини, якими обґрунтовано позовні вимоги АТ «УкрСиббанк», доведені належними, допустимими, достовірними доказами, які в сукупності приводять до висновку про наявність підстав для задоволення первісного позову АТ «УкрСиббанк» про солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як позичальника та поручителя кредитної заборгованості, визначеної Банком станом на 12 січня 2017 року в загальній сумі 47358,69 швейцарських франків та 126770,85 грн.
Щодо зустрічного позову.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.202 ЦК України).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України, частина 1 даної статті визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно визначеної частиною 1 статті 204 ЦК України презумпції правомірності правочину правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України.
Недійсність кредитного договору та забезпечувального договору поруки з підстав частини 1 статті 203, ч.1 статті 215 ЦК України обґрунтовано укладенням кредитного договору з порушенням вимог Закону України «Про захист прав споживачів».
Дані доводи не приймаються з огляду на наступне.
Договір про надання споживчого кредиту №11016294000 від 04 липня 2006 року укладено між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , укладення даного договору не є спірним, договір укладений у письмовій формі та підписаний його сторонами.
У пункті 1.3 Договору вказано, що кредит надається позичальнику для його особистих потреб, а саме на поточні потреби.
Віднесення отриманого за Договором про надання споживчого кредиту №11016294000 від 04 липня 2006 року кредиту до споживчого не заперечується.
Укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 . Договір про надання споживчого кредиту №11016294000 від 04 липня 2006 року містить пункт 9.13, де зазначено, що «Підписання даного Договору Позичальником свідчить про те, що всі умови даного Договору йому цілком зрозумілі і він вважає їх справедливими по відношенню до нього; перед підписанням даного Договору Позичальником отримано інформаційний лист відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, пункту 2 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів».
Спірні кредитні правовідносини виникли 04 липня 2006 року.
Відповідно до положень статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції, чинній на час укладення договору, до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема, про встановлення обов`язкових для споживача умов, якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливими, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Судова практика виходить з того, що Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.
Підписання договору сторонами є підтвердженням того, що сторони дійшли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, сторони не виявляли на момент укладення договору додаткових умов, сторони мали у своєму розпорядженні документи, що є необхідними для укладення договору, що таке надання документів передувало укладенню договору тощо.
В даному випадку підписання ОСОБА_1 . Договору про надання споживчого кредиту №11016294000 від 04 липня 2006 року, який містить пункт 9.13, де зазначено, що «Підписання даного Договору Позичальником свідчить про те, що всі умови даного Договору йому цілком зрозумілі і він вважає їх справедливими по відношенню до нього; перед підписанням даного Договору Позичальником отримано інформаційний лист відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, пункту 2 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», є підтвердженням того, що АТ «УкрСиббанк» виконав вимоги Закону України «Про захист прав споживачів» та надав ОСОБА_1 для ознайомлення перед укладенням кредитного договору інформаційний лист, що містив необхідну для споживача інформацію про умови кредитування.
Посилання у зустрічних вимогах та в рішенні суду в обґрунтування порушення прав споживача на законодавство, що набрало чинності після укладення спірних договорів чи прийняте після укладення спірних договорів, є безпідставним, так як правове значення має дотримання законодавства, що діяло на час укладення спірних договорів, а не потому.
Діюча редакція Закону України «Про захист прав споживачів» на час укладення 04 липня 2006 року кредитного договору та забезпечувального договору поруки покладала на Банк обов`язок виконати вимоги статті 11 даного Закону, що передбачав отримання позичальником до підписання кредитного договору інформаційного листа про умови кредитування, що, з огляду на факт підписання ОСОБА_1 . Договору про надання споживчого кредиту №11016294000 від 04 липня 2006 року, який містить пункт 9.13, Банком виконано.
За умовами укладеного та підписаного сторонами кредитного договору кредит надано в іноземній валюті, кількість кредитних коштів та порядок їх надання і повернення чітко прописано, кредит надано шляхом зарахування коштів в іноземній валюті на поточний рахунок позичальника для подальшого використання за цільовим призначенням, грошові кошти з поточного рахунку позичальником отримані в національній валюті готівкою на підставі його заяви про видачу готівки тощо.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про бухгалтерський обліку та фінансову звітність в Україні» порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та міжнародних стандартів фінансової звітності.
Згідно положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, визначено обов`язкові реквізити. Операції, які здійснюють банки, мають бути належним чином задокументовані (п.4.1).
Підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи (п.4.2).
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський обліку та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Порядок здійснення касових операцій в банку регламентується Інструкцією про касові операції в банках України, затвердженою постановою НБУ від 14 серпня 2003 року №337, що діяла на час укладення кредитного договору.
Відповідно до пункту 3 розділу 1 зазначеної Інструкції видача готівки з каси банку провадиться шляхом здійснення касової операції. Касові операції операції, які здійснює банк; до таких операцій, зокрема, належить видача готівки національної та іноземної валюти клієнтам з їх рахунків видатковими касовими документами через касу банку або із застосуванням платіжних карток з їх рахунків чи відповідного рахунку банку через його касу або банкомат.
До касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належить: заява про видачу готівки (додаток 6), прибутково-касовий ордер (додаток 7), заява на видачу готівки (додаток 8), прибутково-касовий ордер (додаток 9), видатковий касовий ордер (додаток 10), грошовий чек (додаток 11), а також рахунки на сплату платежів та документи, установлені відповідною платіжною системою для відправлення переказу готівки та отримання його в готівковій формі (розділ 3 Касові операції банків з клієнтами).
Надані АТ «УкрСиббанк» у справу первинні касові документи містять у собі усі передбачені Інструкцією №337 реквізити, підпис позичальника та є належними доказами отримання позичальником кредитних коштів. Порушень з боку Банку при видачі кредитних коштів не встановлено.
Згідно з положеннями статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема, положення, згідно з якими передбачають ся зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.
Відповідно до пункту 1.3.1 Договору про надання споживчого кредиту №11016294000 від 04 липня 2006 року за користування кредитними коштами позичальник зобов`язався сплачувати проценти протягом перших 30 днів з дати видачі кредиту у розмірі 9,5% річних. Подвійна процентна ставка у розмірі 19% від ставки, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення прострочення, встановлена умовами Додаткової угоди №2 від 31 січня 2012 року до Договору про надання споживчого кредиту №11016294000 від 04 липня 2006 року за користування кредитними коштами понад встановлений Договором термін.
Отже, умовами кредитного договору та додаткових угод до нього встановлено, що процентна ставка складає 9,5%, проте у випадку прострочення виконання зобов`язань відсоткова ставка збільшується вдвічі та відповідно складає 19%. Посилання на безпідставне застосування подвійної відсоткової ставки помилкове, так як відсоткова ставка узгоджена сторонами договору.
Суду не надано доказів, які в сукупності були достатніми для висновку про несправедливі умови в договорах, про нечесну підприємницьку діяльність тощо, що виключає визнання спірних договорів недійсними з підставі частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 ЦК України.
Експертний висновок не є підставою визнання спірних договорів недійсними, так як такий не оцінений судом першої інстанції у сукупності з іншими доказами виникнення кредитних правовідносин та виконання договірних зобов`язань.
Кредитний договір та забезпечувальний договір поруки укладені у 2006 році. У 2009 та у 2012 роках до кредитного договору та до договору поруки відповідно було укладено додаткові угоди щодо графіку платежів, строку кредитування, відповідальності за прострочення повернення кредиту та сплати нарахованих відсотків тощо. Кредитні зобов`язання позичальником виконувались тривалий час, прострочення платежів стало систематично відбуватися з 2015 року. Позовні вимоги про визнання договорів недійсними пред`явлено до суду у червні 2017 року після пред`явлення Банком у січні 2017 року позовних вимог про стягнення кредитної заборгованості достроково.
Зазначені обставини (тривале виконання умов договору, укладення додаткових угод до договору, звернення з вимогою про визнання договорів недійсними через 11 років після їх укладення тощо) також є підтвердженням того, що як позичальнику, так і поручителю при укладенні договорів кредиту та поруки відповідно були відомі та зрозумілі умови договорів, такі ними приймалися, а, відтак, і вважалися для них справедливими. Обставини, які виникли через певний час після укладення договорів та вплинули на спроможність своєчасно щомісячно згідно графіку погашення кредиту повертати кредит та сплачувати нараховані проценти, не є підставою для визнання спірних договорів недійсними, оскільки такі обставини виникли після укладення договорів.
Правові підстави для визнання кредитного договору та забезпечувального договору поруки недійсними на Закону України «Про захист прав споживачів», підставі частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 ЦК України відсутні.
В порядку статей 141, 382 ЦПК України на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покладаються понесені та документально підтверджені витрати АТ «УкрСиббанк» на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 20770,60 грн. та апеляційної скарги в сумі 31155,90 грн. в рівних частках з кожного.
Справа в провадженні суду першої інстанції з січня 2017 року, суду апеляційної інстанції з лютого 2020 року, призначалась до розгляду на 05 листопада 2020 року, 08 квітня 2021 року, 16 вересня 2021 року, 20 січня 2022 року, 31 березня 2022 року, 16 лютого 2023 року, 21 вересня 2023 року, 07 грудня 2023 року. Інформація про дату, час та місце розгляду справи доступна на сайті «Судова влада». Учасники справи мали процесуальний час для надання суду обґрунтування власних позицій. Судом апеляційної інстанції вимоги статей 128, 130 ЦПК України щодо судового виклику/повідомлення учасників процесу виконувались, порядок вручення судових повісток/повідомлень дотримувався, учасники справи правом на отримання/неотримання надісланих поштою судових повісток/повідомлень розпоряджалися на власний розсуд; додатково учасники справи повідомлялися документом в електронному вигляді «Судова повістка…», SMS-повідомленням «Судова повістка…». На 07 грудня 2023 року учасники справи повідомлені завчасно, підстав для подальшого відкладення розгляду справи не встановлено.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2019 року скасувати.
Позов акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь акціонерного товариства «УкрСиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750) за Договором про надання споживчого кредиту №11016294000 від 4 липня 2006 року заборгованість станом на 12 січня 2017 року:
за кредитом в сумі 38802,00 швейцарських франків,
за процентами за період з 13 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року в сумі 8556,69 швейцарських франків,
пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за період з 13 січня 2016 року по 12 січня 2017 року в сумі 75217 грн. 41 коп.,
пеню за несвоєчасне погашення процентів за період з 13 січня 2016 року по 12 січня 2017 року в сумі 51553 грн. 44 коп.,
а всього заборгованість в загальній сумі 47358,69 швейцарських франків та 126770 грн. 85 коп.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання недійсними договорів відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства «УкрСиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750) витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги в загальній сумі 25963 грн. 25 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь акціонерного товариства «УкрСиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750) витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги в загальній сумі 25963 грн. 25 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 29 січня 2024 року.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді О.С.Комлева
Є.С.Сєвєрова
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.12.2023 |
Оприлюднено | 31.01.2024 |
Номер документу | 116603350 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Вадовська Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні