Рішення

від 24.01.2024 по справі 914/2581/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2024 Справа № 914/2581/23

Господарський суд Львівської області в складі судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.

розглянувши матеріали заяви ТОВ «Імперіал Опт» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Імперіал Опт, м. Вишневе, Київська обл.,

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю Продагротрейд, м. Теофіполь, Хмельницька обл.,

до відповідача 2: Приватного підприємства Компанія Фарт, м. Львів

про: визнання недійсним договору відступлення права вимоги

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився;

встановив:

На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/2581/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Імперіал Опт до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продагротрейд» та Приватного підприємства Компанія Фарт про визнання недійсним договору відступлення права вимоги.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.12.2023 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

15.01.2024 на адресу суду надійшла заява представника Відповідача - 2 від 15.12.2023 про ухвалення додаткового рішення у зв`язку з відшкодуванням витрат на професійну правничу допомогу (Вх. №183/24).

Ухвалою суду від 15.01.2024 призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати у справі на 24.01.2024 року.

В судове засідання 24.01.2024 представники сторін не з`явились, причини неявки не повідомили.

Згідно ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Так, суд розглянувши подану представником позивача заяву про ухвалення додаткового рішення, встановив наступне.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються, окрім судового збору, також з витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, відповідно до пункту 1 частини другої зазначеної статті, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Абзацом 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Поряд з цим згідно з вимогами ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів.

При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 927/26/18, 07.04.2020 у справі № 910/2022/19, 11.11.2020 у справі №908/2614, 03.03.2021 у справі № 909/1238/18, 17.12.2021 у справі № 10/5026/290/2011 (925/1502/20), від 21.06.2022 у справі № 908/574/20.

Отже, право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Зазначений правовий висновок викладений у постановах Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 908/574/20, від 17.12.2021 у справі №10/5026/290/2011(925/1502/20).

Так, в силу ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частиною 2 ст. 191 ГПК України визначено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Отже, першою заявою відповідача -2 є пояснення (Вх. № 23321/23 від 26.09.2023) (а. с. 56-64, том 1).

Ознайомившись з поясненнями та доданими до нього документами, суд встановив відсутність попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які відповідач - 2 поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Жодних вимог про стягнення з позивача на користь відповідача 2 судових витрат останній у першій заяві по суті не заявляв.

Також відповідач 2 до закінчення судових дебатів не звертався до суду із заявою щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, не надавав жодних доказів щодо таких витрат, а лише після ухвалення судового рішення подав суду заяву про ухвалення додаткового рішення про вирішення стягнення витрат на професійну правничу допомогу, однак і до даної заяви не долучив доказів надання правової допомоги, не зазначив суму стягнення витрат на правову допомогу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 статті 124 ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Застосування відповідних положень ст. 124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи, а також інших чинників. Зі змісту ч. 2 ст. 124 ГПК України очевидно вбачається те, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ГПК України.

З аналізу правових висновків, наведених вище слідує, що у контексті спірних правовідносин відповідач 2 мав подати до суду попередні (орієнтовні) розрахунки сум судових витрат. Встановлення дотримання відповідних обов`язків та того, що не подання такого розрахунку порушило принцип змагальності, надає суду право відмовити у відшкодуванні витрат на правову допомогу. З матеріалів справи слідує, що відповідач 2 не заявляв про відшкодування судових витрат, не подавав попереднього розрахунку таких і в судових дебатах не ставив питання про їх відшкодування.

Оцінивши дії відповідача 2 щодо обґрунтування вимоги про покладення витрат останнього на професійну правничу допомогу на позивача, господарський суд дійшов висновку про визнання заяви відповідача - 2 про розподіл витрат на професійну правничу допомогу такою, що не підлягає задоволенню.

Так, відмовляючи у задоволенні заяви відповідача 2 про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд керувався тим, що матеріали справи не містять: 1) доказів звернення відповідача - 2 до суду із заявами про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом цієї справи; 2) заяви про відшкодування судових витрат, зробленої до закінчення судових дебатів відповідача 2 також зроблено не було; 3) доказів понесення правової допомоги, а також зазначення точної суми відшкодування відповідачем 2 до матеріалів справи не долучено.

Водночас суд звертає увагу, що у контексті можливості розподілу судових витрат, заявлених відповідачем 2, важливо враховувати другий ключовий мотив суду, а саме відсутність заяви про відшкодування таких витрат (яка б змістовно виражала намір відповідача 2 отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат за рахунок позивача, поданої до закінчення судових дебатів). Саме за відсутності висловлення відповідного наміру у суду немає обґрунтованих підстав для задоволення заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 21.06.2022 у справі №908/574/20.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 233, 238, 241, 244 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Імперіал Опт про ухвалення додаткового рішення у стягненні витрат на правову допомогу - відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Додаткове рішення складено та підписано 29.01.2024 р.

Суддя Запотічняк О.Д.