ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.01.2024 Справа № 914/3336/23
За позовом: Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м. Львів
до відповідача: Приватного підприємства «Р-Вікторія», м. Львів
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: КП ЛОР Нерухомість і майно, м. Львів
про стягнення 61 285, 17 грн
Суддя Наталія Мороз
за участю секретаря Соломії Дицької
Представники:
Від позивача: Горак Я.П.
Від відповідача: не з`явився
Від третьої особи на стороні позивача: не з`явився
Суть спору:
На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Управління майном спільної власності Львівської обласної ради до Приватного підприємства «Р-Вікторія», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача КП ЛОР Нерухомість і майно про стягнення 61 285, 17 грн.
Ухвалою суду від 13.11.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу термін для усунення недоліків.
23.11.2023 через діловодство господарського суду позивачем подано заяву про виправлення недоліків.
Ухвалою суду від 28.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 19.12.2023.
Ухвалою від 19.12.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача КП ЛОР Нерухомість і майно" та відкладено розгляд справи по суті на 23.01.2024.
09.01.2024 через службу діловодства господарського суду позивачем подано письмові пояснення з долученими документами.
12.01.2024 через службу діловодства господарського суду третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача подано письмові пояснення.
17.01.2024 через службу діловодства господарського суду позивачем подано обґрунтований розрахунок заборгованості за оренду плату.
В судове засідання 23.01.2024 представник позивача з`явився, дав пояснення по суті спору. Зазначив, що загальна сума заборгованості відповідачем не оплачена та становить 61 285,17 грн, позов просить задоволити з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача участі повноважного представника в судове засідання не забезпечила.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди № 22/16 нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальної громади області від 10.03.2016, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 43 973, 54 грн в частині сплати орендної плати за користування об`єктом оренди. У зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 61 285, 17 грн, з яких 43 973, 54 грн орендна плата, 10 152, 97 грн пеня, 438,13 грн 3% річних, та 388, 00 грн інфляційні нарахування. Окрім цього, у зв`язку з розірванням договору в судовому порядку та поверненням майна 31.03.2023, позивачем нараховано відповідачу неустойку у розмірі 6 332, 53 грн.
Позиція відповідача.
Відповідач участі у судових засіданнях особисто або уповноваженого представника не забезпечив, правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 ГПК України не скористався, доказів сплати заборгованості, стягнення якої є предметом спору у цій справі, суду не подав.
У відповідності до ч. ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Суд зазначає, що поштова кореспонденція (ухвали суду від 28.11.2023 та 19.12.2023) надсилалися на адресу місцезнаходження відповідача Приватного підприємства «Р-Вікторія», вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 79044, Львівська область, м. Львів, вул. Конотопська, 11/3.
Ухвала про відкриття провадження від 28.11.2023 була повернута на адресу суду з відміткою установи поштового зв`язку за закінченням терміну зберігання, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим конвертом з вкладенням та Довідкою Ф.20.
З наведеного суд констатує про повідомлення відповідача завчасно та належним чином про час, дату та місце розгляду справи, однак, своїми процесуальними правами відповідач не скористався, явки представника в судові засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, відзиву не подав. Таким чином, в розумінні ст. ст. 120, 122, 242 ГПК України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
З огляду на викладене, суд встановив, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання сторонами своїх доводів, заперечень, відзиву, доказів тощо, у зв`язку з чим, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18).
Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Суд звертає увагу на те, що чинний Господарський процесуальний кодекс України, спрямований на забезпечення своєчасності розгляду справ та правової визначеності, унеможливлення зловживання процесуальними правами та підвищення ефективності судочинства в цілому, з огляду на що встановлено точний порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, чіткі стадії судового процесу, розумні обмеження, в тому числі щодо подання доказів. Саме тому всі процесуальні дії суду та учасників процесу повинні вчинятися своєчасно з тим, щоб під час підготовки справи до розгляду не залишилося невирішених питань, які можуть затримати розгляд справи по суті.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи наведене, в тому числі неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
Згідно поданих письмових пояснень зазначила, що на балансі КП ЛОР «Нерухомість та майно» обліковуються нежитлові підвальні приміщення № ХІУ-ХХХІ в літ. «А-4» за адресою: м. Львів, вул. Підвальна, 3/вул. Валова, 31 (інвентарний номер 00103035), загальною площею 240,1 м2, які відповідач орендував на підставі договору № 52/11 від 05.11.2011, укладеного між ним та Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради. Окрім цього, звернула увагу, що відповідно до «Положення про оренду об`єктів спільної власності територіальних громад області», затвердженого рішенням Львівської обласної ради від 28.02.2012 № 386 (із змінами), а також статуту Комунального підприємства Львівської обласної ради «Нерухомість та майно», на підприємство, як балансоутримувача, покладено функціональні обов`язки із здійснення обліку договорів оренди майна та надходжень з орендної плати, нарахування орендної плати, надання орендарям рахунків для сплати орендних платежів. Позов просить задоволити у повному обсязі.
Обставини справи.
25.11.2011 між Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради, як орендодавцем, та ПП Р-Вікторія, як орендарем, укладено Договір оренди № 52/11 нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад області, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно нежитлові приміщення, що знаходиться на балансі комунального підприємства ЛОР Нерухомість та майно, що становить 8/100 (вісім/сотих) часток від усієї площі будинку, а саме: підвальні приміщення № 14-31 в літ. А-4 площею 240,1 (двісті сорок цілих одна десята) кв.м. (зміна площі із 239,8 (двісті тридцять дев`ять цілих вісім десятих) кв.м. на 240,1 (двісті сорок цілих одна десята) кв.м. внаслідок переобмірів), які знаходяться за адресою: місто Львів, вулиця Підвальна, будинок 3 (три)/ вулиця Валова, будинок 31 (тридцять один) та належать Львівській обласні раді. Згідно з п. 8.1., цей Договір укладено строком на 9 (дев`ять) років та діє з 01.01.2007 (першого січня дві тисячі сьомого) року до 31.12.2015 (тридцять першого грудня дві тисячі п`ятнадцятого) року включно.
Відповідно до Акту приймання-передачі нежитлових приміщень від 25.11.2011 КП ЛОР Нерухомість та майно, як балансоутримувач приміщень, що є об`єктами оренди, передав, а ПП Р-Вікторія прийняло підвальні приміщення № 14-31 у будинку № 31 по вул. Валова (Підвальна, 3).
10.03.2016 між Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради, як орендодавцем, та ПП Р-Вікторія, як орендарем, укладено Договір оренди № 22/16 нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад області (далі договір).
Згідно з п. 1.1. договору орендодавець, враховуючи договір оренди від 25.11.2011 № 52/11 передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно нежитлові приміщення (надалі майно), що знаходиться на балансі Комунального підприємства Львівської обласної ради Нерухомість та майно, загальною площею 240,1 кв.м., розміщені за адресою: м. Львів, вул. Підвальна, 3/ Валова, 31, згідно з поверховим планом.
Майно передається в оренду для розміщення видавництва друкованих засобів масової інформації та видавничої продукції, що видаються українською мовою (п. 1.2. договору).
Сторонами у п. 2.3. договору погоджено, що у разі припинення цього договору майно повертається орендарем Комунальному підприємству Львівської обласної ради Нерухомість та майно. Орендар повертає майно за актом приймання-передачі, що підписується орендарем, орендодавцем та балансоутримувачем. Майно вважається поверненим з моменту підписання акта приймання-передачі.
Відповідно до 3.1.-3.2. договору, розмір орендної плати за об`єкт оренди відповідно до чинної на момент укладення цього договору Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням обласної ради і становить 3823,73 грн (три тисячі вісімсот двадцять три грн 73 коп) без ПДВ за січень 2016 року. Сума ПДВ становить 764,75 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. Розмір орендної плати коригується щомісячно на відповідний індекс інфляції. В інших випадках розмір орендної плати переглядається тільки за згодою сторін або за рішенням суду, господарського суду.
Пунктом 3.3. договору унормовано, що встановлену орендну плату за користування об`єктом оренди в поточному місяці орендар зобов`язується перерахувати не пізніше 25 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок балансоутримувача.
За несвоєчасну сплату орендної плати стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Несплата орендної плати в повному обсязі протягом трьох місяців підряд є підставою для дострокового розірвання договору (п. 3.5. договору).
У п. 8.1. та 8.6. договору сторони погодили, що цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців (два роки одинадцять місяців), що діє з 01 січня 2016 року до 30 листопада 2018 року включно. У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.
Відповідно до п. 8.8. договору, чинність цього договору припиняється внаслідок: достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду.
До цього договору додається розрахунок плати за січень 2016 року за оренду нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. Підвальна, 3/Валова, 31, які орендує ПП Р-Вікторія на підставі Договору. У даному розрахунку містяться формули для визначення розміру річної орендної плати (п. 1) та розміру місячної орендної плати (п. 2), а також фактичні дані для нарахування орендної плати (п. 3).
У п. 4 розрахунку встановлено, що орендна плата за січень 2016 року становить 3823,73 грн без ПДВ. Сума ПДВ 764,75 грн.
21.09.2018 позивач та відповідач уклали Договір № 130-22/16-18 про внесення змін до Договору оренди від 10 березня 2016 року № 22/16 в п. 8.1. Розділу 8, виклавши його в такій редакції: Цей Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців (два роки одинадцять місяців), що діє від 01 грудня 2018 року до 31 жовтня 2021 року включно.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.02.2023 у справі № 914/2195/22 позовні вимоги Управління майном спільної власності Львівської обласної ради та КП ЛОР Нерухомість і майно до Приватного підприємства «Р-Вікторія» задоволено частково стягнуто заборгованість з орендної плати станом на 01.11.2022 у розмірі 243 226, 28 грн, 3 % річних у розмірі 943, 58 грн, інфляційних витрат у розмірі 21 111, 99 грн, пеню у розмірі - 14 500,50 грн, а також ухвалено розірвати договір оренди від 10.03.2016 № 22/16 і зобов`язано Приватне підприємство Р-Вікторія звільнити та повернути за актом приймання-передачі Комунальному підприємству Львівської обласної ради Нерухомість та майно об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень.
Повний текст вищенаведеного рішення складено 16.02.2023. Дане рішення не оскаржувалось і набрало законної сили 09.03.2023.
31.03.2023 Приватне підприємство «Р-Вікторія» передало за актом приймання-передачі балансоутримувачу орендовані приміщення загальною площею 240,1 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Валова, 31 (Підвальна, 3).
Рішенням Львівської обласної ради від 14.06.2022 № 359 ухвалено про втрату чинність рішення Львівської обласної ради від 04.06.2020 № 1047 «Про деякі питання нарахування орендної плати; за користування майном спільної власності територіальних громад області», згідно якого орендарям нараховувалась орендна плата в розмірі 50 %.
У зв`язку з прийнятим вищезазначеного рішення Львівської обласної ради, розмір орендної плати згідно договору оренди за листопад 2022 року збільшився і становить 8 668, 96 грн.
На підставі договору оренди позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату № 4251 за листопад 2022 року, №4546 за грудень 2022 року, № 93 за січень 2023 року, № 438 за лютий 2023 року, № 782 за березень 2023 року (в матеріалах справи).
За період 01.11.2022 по 09.03.2023 приватному підприємству «Р-Вікторія» нараховано орендну плату згідно договору оренди у розмірі 43 973, 54 грн ( розрахунок міститься в матеріалах справи).
Крім того, Приватному підприємству «Р-Вікторія» нараховано 3 % річних від простроченої суми у розмірі 438, 13 грн і суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 388, 00 грн.
Пунктом 3.5. договору визначено, що за несвоєчасну сплату орендної плати стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення. З урахуванням цієї умови Договору позивачем нараховано пеню у розмірі 10 152, 97 грн (розрахунок міститься в матеріалах справи).
Враховуючи те, що договір оренди нежитлових приміщень № 52/11 від 05.11.2011 припинив свою дію 09.03.2023, а майно було передано балансоутримувачу згідно акту приймання-передачі 31.03.2023, у зв`язку з чим позивачем, відповідно до ст. 785 ЦК України, нараховано відповідачу неустойку за фактичне користування майном за період з 10.03.2023 по 31.03.2023 у розмірі 6 332, 53 грн (розрахунок міститься в матеріалах справи).
Проте, станом на день подачі позову до суду, відповідач свої зобов`язання за вказаним вище договором не виконав, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у розмірі 61 285, 17 грн.
Таким чином, враховуючи порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди нежитлових приміщень № 52/11 від 05.11.2011 з метою захисту своїх прав, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості, а також пені, 3% річних ,інфляційних втрат та неустойки.
Оцінка суду.
Пункт 1 ч.2 ст.11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
В даному випадку, між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору оренди № 22/16 нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальної громади області від 10.03.2016.
Відповідно до статті 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності до ч. 1 ст. 286 ГК України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.
У відповідності до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Позивач свої зобов`язання щодо передачі об`єкта оренди за спірним договором виконав повністю, що підтверджується наявними у матеріалах справи підписаними та скріпленими печатками сторін актами приймання-передачі нежитлових приміщень.
У відповідності до розрахунку, доданого до позовної заяви вбачається, що за період листопад 2022 - березень 2023 за користування об`єктом оренди за договором оренди № 22/16 від 10.03.2016, у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 43 973, 54 грн.
Відповідач про дійсність наданих послуг та проти наявності заборгованості не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.
Відповідно до положень ст. 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.
Відповідно до ст. 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.
Наведене вище дає підстави для висновку, що суть правової моделі договору на користь третьої особи полягає у тому, що боржник вчиняє певні дії (сплачує гроші, передає майно, виконує роботи, надає послуги тощо) як повністю, так і в певній частці, на користь особи, яка не бере участі в укладенні цього договору.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору оренди № 22/16 нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальної громади області від 10.03.2016, орендодавцем орендованого майна є Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, а орендарем - Приватне підприємство «Р-Вікторія», а п. 3.3 Договору встановлено зобов`язання орендаря перераховувати орендну плату на розрахунковий рахунок балансоутримувача - КП ЛОР "Нерухомість та майно".
Таким чином, позивач має необхідні повноваження у контексті стягнення заборгованості згідно договору оренди № 22/16 нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальної громади області від 10.03.2016.
За неналежне виконання орендарем зобов`язань щодо сплати орендної плати, позивачем нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 438, 13 грн та інфляційні втрати у розмірі 388, 00 грн, у відповідності до розрахунку позовних вимог, викладеного у позовній заяві та за вказані в ньому періоди.
Перевіривши поданий позивачем розрахунок, а також зазначені в ньому періоди за допомогою системи «Ліга:закон», суд встановив, що такі нараховано вірно.
Суд звертає увагу, що сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Статтею 625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Зазначена стаття розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.
Зазначена норма передбачає, що проценти та індекс інфляції, що стягуються у разі порушення стороною грошового зобов`язання, має компенсаційний, а не штрафний характер.
Нарахування 3% річних та інфляційних втрат входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Проценти та інфляційні втрати за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів. Тобто вони є гарантією для кредитора у вигляді настання певних правових наслідків для боржника через неналежне виконання ним взятих за договором зобов`язань.
Отже, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді трьох процентів річних та інфляційних втрат не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 438, 13 грн та інфляційних втрат в розмірі 388, 00 грн підлягає до задоволення.
Крім того, на підставі п. 3.5. договору позивачем нараховано відповідачу 10 152, 97 грн пені за період травень 2023 - листопад 2023.
Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені, а також зазначені в ньому періоди за допомогою системи «Ліга:закон», суд встановив, що така нарахована вірно, відтак, вимога про стягнення з відповідача 10 152, 97 грн пені є правомірною та підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Cудом встановлено, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 6 332, 53 грн неустойки за фактичне користування орендованим майном за договором за час прострочення обов`язку з його повернення за період з 10.03.2023 по 31.03.2023 включно є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачем.
Відтак, станом на день прийняття рішення судом, сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та становить 43 973, 54 грн основного боргу, 10 152, 97 грн пені, 438, 13 грн 3% річних, 388, 00 грн інфляційних нарахувань та 6 332, 53 грн неустойки.
Згідно з ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд також звертає увагу, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового засідання.
Суд констатує, що при розгляді даної справи судом враховано та здійснено належне дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів, з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених ГПК України.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку позов задоволити повністю.
Судові витрати.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на останнього.
Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Р-Вікторія», ( 79044, м. Львів, вул. Конотопська, 11/3, ідентифікаційний код 32052395) на користь Комунального підприємства Львівської обласної ради Нерухомість і майно (м. Львів, вул. Винниченка,8, код ЄДРПОУ 33358550) 43 973, 54 грн основного боргу, 10 152, 97 грн пені, 438, 13 грн 3% річних, 388, 00 грн інфляційних нарахувань, 6 332, 53 грн неустойки та 2 684 грн судового збору.
Рішення складено 29.01.2024.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Мороз Н.В.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 23.01.2024 |
Оприлюднено | 31.01.2024 |
Номер документу | 116603789 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Мороз Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні