Ухвала

від 29.01.2024 по справі 915/63/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

29 січня 2024 року Справа № 915/63/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЮГСЕРВІС-В» (56564, Миколаївська обл., Вознесенський район, село Яструбинове, вул. Центральна, буд. 155А; ідентифікаційний код 35989822)

до відповідача: Державного підприємства «Дослідне господарство «ЗОРІ НАД БУГОМ» Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України (, Миколаївська обл., Вознесенський район, село Яструбинове; ідентифікаційний код 34792373)

про: стягнення 4 927 991,00 грн,

В С Т А Н О В И В:

23.01.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОЮГСЕРВІС-В» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 23.01.2024 (вх. № 943/24) (з додатками), в якій просить суд:

1.Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРОЮГСЕРВІС-В» до ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО «ЗОРІ НАД БУГОМ» ІНСТИТУТУ ЗАХИСТУ РОСЛИН НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ» про стягнення заборгованості - задовольнити.

2.Стягнути з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО «ЗОРІ НАД БУГОМ» ІНСТИТУТУ ЗАХИСТУ РОСЛИН НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ» (Україна, Миколаївська область, Вознесенський район, село Яструбинове, 56564, Код ЄДРПОУ 34792373) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРОЮГСЕРВІС-В» (Україна, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, село Яструбинове, вул. Центральна, будинок 155 А, 56564, Код ЄДРПОУ 35989822) 4 927 991 (чотири) мільйони (дев`ятсот двадцять сім) грн. 991 (дев`ятсот дев`яносто одна) грн. 00 коп.

3.Стягнути з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО «ЗОРІ НАД БУГОМ» ІНСТИТУТУ ЗАХИСТУ РОСЛИН НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ» (Україна, Миколаївська область, Вознесенський район, село Яструбинове, 56564, Код ЄДРПОУ 34792373) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРОЮГСЕРВІС-В» (Україна, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, село Яструбинове, вул.Центральна, будинок 155 А, 56564, Код ЄДРПОУ 35989822) 59 135,89 (п`ятдесят дев`ять) тис. (сто тридцять п`ять) грн. 89 коп. судового збору.

Вказана позовна заява з доданими до неї документами сформована заявником в системі «Електронний суд» 23.01.2024 та зареєстрована в автоматизованій системі «Діловодство спеціалізованого суду» 23.01.2024 за вх. № 943/24.

Даній справі присвоєно єдиний унікальний номер судової справи № 915/63/24.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2024, вищевказану позовну заяву (єдиний унікальний номер судової справи № 915/63/24) було передано на розгляд судді Смородіновій О.Г.

Дослідивши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЮГСЕРВІС-В» б/н від 23.01.2024 (вх. № 943/24) з доданими до неї документами, суд дійшов висновку про повернення її позивачу, з огляду на таке.

Судовий захист прав суб`єктів господарювання передбачає їх звернення до відповідного судового органу з метою поновлення чи визнання прав зазначених суб`єктів, якщо ці права порушені, не визнаються чи оспорюються. Втім, таке звернення до суду обумовлене дотриманням вимог процесуального закону, що надає можливість доступу особи до правосуддя та отримання нею судового захисту, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02), від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» (заява № 49069/11), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти.

Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.

Статтею 173 Господарського процесуального кодексу України визначено підстави та порядок об`єднання і роз`єднання позовних вимог. Зокрема, згідно з частиною першою цієї статті в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Отже, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Як на правову підставу вимог про стягнення заборгованості позивач у своїй позовній заяві посилається на норми ст.ст. 14, 509, 526, 530, 610, 612, 614, 626, 629, 655, 656, 662, 663, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 265 Господарського кодексу України, які регулюють, зокрема, поняття зобов`язання та загальні умови виконання зобов`язання, обов`язковість виконання договору, а також нормативне врегулювання договорів купівлі-продажу та поставки.

При цьому, суму заборгованості, зазначену до стягнення з відповідача, позивач обґрунтовує з посиланням на три різні договори, укладені між позивачем та відповідачем, а саме

- Договір поставки № 01/03/23 від 01.03.2023;

- Договори про надання послуг сільськогосподарською технікою № 20/06 від 20.06.2023 та № 11/07 від 11.07.2023.

Також до позовної заяви позивачем надано первинні документи, оформлені між сторонами щодо виконання вищенаведених договорів щодо кожного договору окремо.

За аналізом матеріалів позовної заяви, враховуючи заявлений предмет позову, суд вбачає, що позовні вимоги базуються на підставі різного роду договорів (надання послуг і поставка), що виключає однорідність правовідносин між сторонами.

Так, суд зауважує, що в силу різного нормативно-правового регулювання, кожен із договорів потребує окремого дослідження його умов, строків виконання, вартості, порядку здійснення розрахунків.

Додатково слід наголосити, що врегулювання правовідносин сторін за спірними договорами, одними нормами матеріального права щодо обов`язковості виконання зобов`язань, не може вважатися належною та достатньою підставою для об`єднання позовних вимог, оскільки загальні норми цивільного законодавства є застосовуваними до усього спектру цивільно-правових відносин, які можуть виникнути між сторонами, водночас, законодавець визначає окреме правове регулювання для різного виду правочинів, зокрема, з урахуванням необхідності їх осібної реалізації та виконання.

Суд зазначає, що об`єднанням позовів може забезпечуватися правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Крім того, об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

При цьому сам факт наявності правовідносин в одному складі учасників, подібність умов укладених правочинів та документів, які мають бути доказами на підтвердження викладених в позовній заяві обставин, та спільний спосіб захисту не свідчить про правомірність об`єднання позовних вимог у даній справі.

Суд вважає за необхідне зауважити, що підстави виникнення позовних вимог, які позивач об`єднав у даному позові це окремі договори різного правового інституту (надання послуг та поставка), які регулюються різними нормами матеріального права, а обставина укладення цих договорів між одними й тими ж сторонами не є спільною підставою позову, яка об`єднує вимоги, оскільки кожен з договорів виступає окремою правовою підставою.

З урахуванням наведеного, суд не вбачає правомірності об`єднання позовних вимог у даній справі.

При цьому, навіть у випадку коли позивач правомірно об`єднав вимоги, пов`язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об`єднаних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Вчинення відповідної процесуальної дії є дискрецією господарського суду, яка застосовується (або не застосовується) ним за власним переконанням та з урахуванням конкретних обставин справи.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд, по-перше, не вбачає пов`язаність заявлених вимог між собою поданими доказами; по-друге, не вбачає однорідності заявлених вимог, і, як наслідок, суд вважає, що об`єднання заявлених позивачем вимог у даній позовній заяві та одночасний їх розгляд перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін, належній, ретельній оцінці доказів, що має ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що, в свою чергу, може призвести до суттєвого утруднення правильного і своєчасного вирішення господарського спору.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Підстав для застосування положень ст. 173 ГПК України судом не встановлено.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню заявнику без розгляду для роз`єднання позовних вимог.

При цьому, слід зауважити, що у зв`язку із поданням позивачем позовної заяви б/н від 23.01.2024 (вх. № 943/24) через систему «Електронний суд», суд не здійснює фактичне повернення заявнику відповідної заяви.

Відповідно до ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 174, 232, 233, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЮГСЕРВІС-В» б/н від 23.01.2024 (вх. № 943/24) у справі № 915/63/24 повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

СуддяО.Г. Смородінова