Вирок

від 29.01.2024 по справі 273/28/24

БАРАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БАРАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 273/28/24

Провадження № 1-кп/273/21/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2024 року м.Баранівка

Баранівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3 ,

обвинувачений ОСОБА_4 ,

захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 ,

провівши в залі судових засідань Баранівського районного суду Житомирської області відкрите підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 42023062240000030 внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 11.09.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Баранівка Житомирської області, українця, громадянина України, освіта вища, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Так, в кінці вересня 2023 року, точний час у ході розслідування не встановлено ОСОБА_4 , будучи виконувачем обов`язків Голови ФГ «Осіння Калина» та керуючи процесом обробітку земельних ділянок за межами с. Вірля, Звягельського району, в порушення вимог земельного законодавства, діючи умисно в інтересах ФГ «Осіння Калина», самовільно зайняв земельні ділянки водного фонду - прибережної захисної смуги річки Случ, шляхом їх розорювання, засівання та вирощування на них сільськогосподарської культури - озимої пшениці.

Зокрема, єдиним масивом із земельними ділянками сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 1820600000:04:000:0106 та 1820600000:04:000:0162 ОСОБА_4 самовільно зайняв землі водного фонду - частину прибережної захисної смуги річки Случ загальною площею 2,2298 га вартістю 485106,75 грн., що перебувають в охоронній зоні.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями, які виразилися у самовільному зайнятті земельних ділянок в охоронних зонах, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.197-1 КК України.

Під час досудового розслідування між сторонами кримінального провадження: заступником керівника Звягельської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду від 03 січня 2024 року про визнання винуватості, за змістом якої обвинувачений беззастережно визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України за обставин, викладених в обвинувальному акті, фактичні обставини правопорушення сторонами не оспорюються, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого правопорушення, особистих даних ОСОБА_4 , відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям земельних ділянок, звільнення зайнятих земель, обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, сторони погоджуються на застосування норми ст.69 КК України та узгодили вид та міру покарання за ч.2 ст.197-1 КК України із застосуванням ст.69 КК України в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому еквіваленті становить 3400 грн. При цьому обвинуваченому роз`яснено наслідки укладення і затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, на що він дав згоду.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив, що розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид і міру покарання. Просить затвердити угоду про визнання винуватості, яку уклав добровільно, без примусу і не під тиском.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 просить затвердити угоду про визнання винуватості.

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470,472 КПК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 197-1 України та щодо узгодженої міри покарання.

Шляхом вивчення документів кримінального провадження, опитування сторін, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого. Обвинуваченому роз`яснено вимоги ч.ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, положення яких йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених - абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз`яснень обвинувачений та його захисник не заперечували проти затвердження угоди. Прокурор також просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, які просили затвердити угоду про визнання винуватості, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, особи винного, який щиро розкаюється у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, відшкодував завдані збитки, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимий, готовий нести відповідальність, суд вважає за можливе застосувати узгоджене сторонами покарання за ч.2 ст. 197-1 КК України із застосуванням норм ст.69 КК Україниу виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому еквіваленті становить 3400 грн, вважаючи таке покарання необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

За таких обставин, суд вважає доведеним в судовому засіданні, що ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились у самовільному зайнятті земельних ділянок в охоронних зонах,вчинив кримінальне правопорушення, яке підлягає кваліфікації за ч. 2 ст. 197-1 КК України, та за якими належить призначити обвинуваченому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 382, 474, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 03 січня 2024 року, укладену між заступником керівника Звягельської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42023062240000030 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК УКраїни.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що у грошовому еквіваленті становить 3400 грн.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Баранівський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок суду на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_6