Ухвала

від 29.01.2024 по справі 916/4315/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"29" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4315/15

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О.А., розглянувши подання начальника Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вх. № 2-111/24 від 23.01.2024 р.) про видачу дублікату наказу господарського суду у справі № 916/4315/15:

за позовом: Антимонопольного комітету України

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СПТР"

за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Публічного акціонерного товариства "Чорномортехфлот"

про: стягнення штрафу у розмірі 800000 грн. та пені у розмірі 800000 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.01.2016 р. позов Антимонопольного комітету України задоволено у повному обсязі; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПТР" 800 000 гривень штрафу та 800 000 гривень пені в дохід загального фонду Державного бюджету України, рахунок УК у Солом`янському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 38050812, Банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31118106700010, код класифікації доходів-21081100 (символ звітності 106); стягнуто з ТОВ "СПТР" на користь Антимонопольного комітету України 24000 гривень судовому збору.

16.01.2016 року на виконання судового рішення були видані відповідні накази.

23.01.2024 року на адресу суду надійшло подання начальника Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вх. № 2-111/24 від 23.01.2024 р.) про видачу дублікату наказу, відповідно до якого заявник просить суд видати дублікат наказу Господарського суду Одеської області від 16.01.2016 р. по справі № 916/4315/15 про стягнення з ТОВ "СПТР" на користь держави грошової суми у розмірі 1 600 000,00 грн.

В обґрунтування поданого подання заявник вказує, що в провадженні Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження № 50346618 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 16.01.2016 р. по справі № 916/4315/15 про стягнення з ТОВ "СПТР" на користь держави грошової суми у розмірі 1 600 000,00 грн. За ствердженнями заявника, 30.06.2017 р. виконавчий документ повернуто на адресу стягувача ПАТ "Марфін Банк", однак стягувачем не отриманий, що свідчить про втрату документу.

Розглянувши та дослідивши подане начальником Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) подання про видачу дублікату судового наказу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент видачі наказу суду) виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій.

Згідно з ч. 1 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент видачі наказу суду) наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України Про виконавче провадження.

Положенням ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент видачі наказу суду) передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

У ч. 2 ст. 22 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент видачі наказу суду) визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; 2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; 3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Отже, враховуючи вищевказані положення Господарського процесуального кодексу України, Закону України Про виконавче провадження та інших нормативно-правових актів, та за наслідками їх правового аналізу, виконавчі документи, видані у відповідності до положень Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 року та до набрання чинності положеннями Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року, якщо на момент набрання чинності положеннями Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року не сплинув строк пред`явлення їх до виконання, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Вищевказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.05.2018 року по справі № 5016/149/2011 (17/6), постанові від 06.06.2018 року у справі № 910/7155/14.

Отже, виходячи із вищевказаних положень Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року та за наслідками і після набрання ними чинності, строк пред`явлення наказу № 916/4315/15 від 16.01.2016 року, виданого Господарським судом Одеської області, до виконання становив три місяці, оскільки за вказаним наказом стягувачем є державний орган Антимонопольний комітет України.

Окрім того, відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року, строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року виконавчий документ повертається стягувачу, якщо, зокрема, у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника).

Як вбачається із матеріалів подання, постановою головного державного виконавця Приморського відділу ДВС Одеського МУЮ Стояновим Ю.Д. від 25.02.2016 р. ВП № 50346618, державним виконавцем було відкрито виконавче провадження за наказом Господарського суду Одеської області від 16.01.2016 року по справі № 916/4315/15. Водночас, постановою від 30.06.2017 року ВП № 50346618, державним виконавцем було повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження. Вказане зумовило переривання строків пред`явлення цього наказу до виконання.

Таким чином, відповідний наказ повернувся стягувачу на підставі постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.06.2017 р.

За таких обставин та з огляду на передбачений ст. 12 Закону України Про виконавче провадження тримісячний строк для пред`явлення наказу Господарського суду Одеської області від 16.01.2016 до виконання, судом встановлено, що станом на день звернення начальника Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до господарського суду із поданням, що розглядається, строк для пред`явлення наказу Господарського суду Одеської області від 16.01.2016 у справі № 916/4315/15 є таким, що сплинув.

Згідно з п.п. 19.4. п. 19 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Вищенаведені норми п.п. 19.4 п. 19 Перехідних положень ГПК України (Розділ ХІ) не ставлять саму по собі видачу дублікату втраченого наказу в залежність як від причин його втрати, так і від того, ким втрачений наказ. При цьому, видача стягувачу дубліката наказу жодним чином не порушує права відповідача та не покладає на нього якихось додаткових зобов`язань.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 21.01.2019 у справі № 916/215/15-г зазначає про те, що ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. Водночас обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Положеннями статті 329 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Частиною 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" також встановлено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Водночас, в матеріалах справи відсутнє звернення стягувача до господарського суду із відповідним клопотанням про поновлення такого строку та його задоволення судом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, у суду відсутні правові підстави для видачі начальнику Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) дублікату наказу суду на підставі та у порядку підпункту 19.4 пункту 19 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, а тому суд дійшов висновку про відмову у видачі дубліката наказу про примусове виконання рішення.

Керуючись ст.ст. 234, 329, п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання начальника Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вх. № 2-111/24 від 23.01.2024 р.) про видачу дублікату наказу господарського суду від 16.01.2016 року у справі № 916/4315/15 відмовити.

Ухвала набрала законної сили 29.01.2024р.

та може бути оскаржена в порядку ст.ст.253-259 ГПК України.

Суддя О.А. Демешин