Рішення

від 16.01.2024 по справі 916/945/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса:://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" січня 2024 р. м. Одеса Справа № 916/945/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Крайнюк А.В.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Коломійчук І.О. за посвідченням;

від позивача: не з`явився;

від відповідачів: 1. ОСОБА_1 : не з`явився;

2. ОСОБА_2 : не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області (66302, Одеська область, м. Подільськ, просп. Шевченка, 10) в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (01601, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 20029342) в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20990849) до відповідачів ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Фермерського господарства "Кучурган - Джерело" (66361, Одеська область, Подільський район, с. Бочманівка, вул. Щевченка, 72, код ЄДРПОУ 36918951) про звернення стягнення на предмет застави

ВСТАНОВИВ:

Керівник Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в якому просить в рахунок погашення заборгованості Фермерського господарства "Кучурган - Джерело" перед Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств за договором №21 від 23.12.2010р про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству у сумі 100000грн звернути стягнення на майно, а саме сільськогосподарську техніку: борону дискову БД-4,2, 2002 р.в., заводський №420, яка належить майновому поручителю ФГ "Кучурган-Джерело" ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію машини НОМЕР_3 , виданого Котовською ІДТН в Одеській області 29.08.2005 та трактор колісний Т-150К, 1987 р.в., заводський № НОМЕР_4 , двигун ЯМЗ- 236 №254, реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 , який належить майновому поручителю ФГ "Кучурган-Джерело" ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію машини НОМЕР_6 ,виданого Котовською ІДТН в Одеській області 18.12.2003р, шляхом його реалізації на прилюдних торгах в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

В обґрунтування позовних вимог керівник Подільської окружної прокуратури Одеської області посилається на невиконання Фермерським господарством «Кучурган - Джерело» договору №21 від 23.12.2010 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству та рішення Господарського суду Одеської області від 24.04.2017 по справі №916/590/17.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.03.2023 відкрито провадження у справі №916/945/23, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Фермерське господарство «Кучурган - Джерело» та призначено підготовче засідання на 20.04.2023 о 12:10.

В підготовчому засіданні від 20.04.2023 (вх.суду№13010/23 від 20.04.2023) відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про застосування строків позовної давності.

В підготовчому засіданні від 20.04.2023 було оголошено перерву на 09.05.2023 о 12:00, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.04.2023р повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

09.05.2023 за вх.суду№15331/23 позивач надав до суду заперечення на заяву відповідача про застосування строків позовної давності.

В підготовчому засіданні від 09.05.2023 було оголошено перерву на 15.06.2023 о 11:50, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.05.2023 повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

В підготовчому засіданні від 15.06.2023 було оголошено перерву на 08.08.2023 о 11:10, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.08.2023 повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. у відпустці з 03.07.2023 по 17.08.2023 включно, судове засідання 08.08.2023р о 11:10 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з відпустки, ухвалою суду від 15.08.2023 призначено судове засідання на 30.08.2023 о 11:20.

В підготовчому засіданні від 30.08.2023 було оголошено про закриття провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.08.2023 закрито підготовче провадження у справі №916/945/23 призначено справу до розгляду по суті на 19.09.2023 о 12:00 та повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 12.09.2023 по 20.09.2023 включно, судове засідання 19.09.2023 о 12:00 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 21.09.2023 призначено судове засідання на 24.10.2023 о 12:00.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 19.10.2023, судове засідання 24.10.2023 о 12:00 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 25.10.2023 призначено судове засідання на 21.11.2023 о 12:00.

21.11.2023 судове засідання не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.11.2023 призначено судове засідання на 28.11.2023 о 11:30 та повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.

В судовому засіданні від 28.11.2023 було оголошено перерву на 30.11.2023 про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.11.2023 повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.

30.11.2023 судове засідання не відбулось, у зв`язку з призупиненням роботи КП «Діловодство спеціалізованого суду» згідно з наказом керівника апарату суду від 30.11.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.12.2023 призначено судове засідання на 21.12.2023 о 12:30 та повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 19.01.2023, судове засідання 21.12.2023 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 22.12.2023 призначено судове засідання на 16.01.2024 о 12:55 та викликано учасників справи у судове засідання.

В судовому засіданні від 16.01.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі №916/945/23.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, суд встановив:

Як вказує прокурор, 06.10.2009р між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (позивач) та Фермерським господарством «Кучурган - Джерело» (відповідач) було укладено договір №21 (далі договір) про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, відповідно до умов якого Одеське відділення Укрдержфонду зобов`язується надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі ФГ «Кучурган - Джерело» в сумі 100000грн, а фермерське господарство зобов`язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним договором строк. Згідно з п. 3.2.1 договору фінансова підтримка надається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу зазначеної в договорі суми фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі на поточний рахунок фермерського господарства, відкритий у банківській установі. Відповідно до п. 3.4.2 договору фермерське господарство зобов`язане повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Одеському відділенню Укрдержфонду згідно з встановленим графіком: до 01.12.2015р у сумі 100000,00грн. На виконання п.3.2.1 договору Одеське відділення Укрдержфонду перерахувало на рахунок ФГ «Кучурган - Джерело» фінансову підтримку у розмірі 100000,00грн., згідно платіжного доручення від 24.12.2010р №10, чим виконало свої зобов`язання по договору у повному обсязі.

Як зазначає прокурор, відповідно до п. 2 договору фермерське господарство зобов`язувалось використати фінансову підтримку для провадження виробничої діяльності та, відповідно до п. 3.4.2 договору, повернути кошти фінансової допомоги в повному обсязі у строк до 01.12.2015р у сумі 100000,00грн. Однак, ФГ «Кучурган - Джерело» зобов`язання щодо повернення фінансової підтримки у встановлений строк не виконало. З огляду на викладене, 01.03.2017р Котовська місцева прокуратура звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення зазначеної заборгованості. Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.04.2017р, яке набрало законної сили 13.05.2017р, у справі №916/590/17 позов прокуратури про стягнення з ФГ «Кучурган - Джерело» на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в Особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств заборгованість за договором про надання фінансової підтримки фермерському господарству № 21 від 23.12.2010 у сумі 100000,00грн, задоволено у повному обсязі.

Прокурор вказує, що Подільською окружною прокуратурою вивчено стан виконання рішення Господарського суду Одеської області від 24.04.2017р у справі №916/590/17, яким задоволено позовні вимоги Котовської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до фермерського господарства «Кучурган - Джерело» про стягнення заборгованості у розмірі 100000,00грн. Вказане рішення набрало законної сили 13.05.2017р та 15.05.2017р Господарським судом Одеської області видано наказ про його виконання, який спрямовано до Подільського ВДВС у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Прокурор зазначає, що станом на 23.02.2023р зазначене судове рішення не виконано та на даний час перебуває на виконанні, що підтверджується листом Подільського ВДВС у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 23.02.2023р №6310/21.21-32. Проте, відповідно до інформації Подільського ВДВС у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 23.02.2023р № 6310/21.21-32, наказ Господарського суду Одеської області від 15.05.2017р у справі №916/590/17 щодо стягнення з ФГ «Кучурган - Джерело» заборгованості перебуває на примусовому виконанні у вказаному відділі. Державним виконавцем при проведенні виконавчих дій нерухомого майна, рухомого майна та коштів боржника, на які можливо звернути стягнення, не виявлено. Разом з тим, установлено, що з метою забезпечення виконання зобов`язань за договором №21 від 23.12.2010р про надання фінансової підтримки (допомоги) ФГ «Кучурган - Джерело», 26.01.2011р між Одеським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (Заставодержателем) та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (Заставодавцями), які є майновими поручителями ФГ «Кучуган-Джерело» (Боржника), укладено договір застави транспортного засобу (далі договір застави).

Згідно п.п.1,16 договору застави цим правочином забезпечується виконання Боржником зобов`язань перед Заставодержателем, що випливають з укладеного між ними договору про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 23.12.2010р №21, та у випадку несплати у встановлений строк заборгованості за кредитним договором Заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави в порядку, передбаченому чинним законодавством України або цим договором. Пунктом 2 договору визначено, що для своєчасного виконання зобов`язань за вищевказаним договором про надання фінансової підтримки (допомоги) Заставодавець заставив Заставодержателю належний йому на праві приватної власності: а) Борону дискову БД-4,2, 2002 р.в., заводський №420, яка належить майновому поручителю ФГ «Кучурган-Джерело» ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про реєстрацію машини НОМЕР_3 , виданого Котовською ІДТН в Одеській області 29.08.2005; б) Трактор колісний Т-150К, 1987 р.в., заводський № НОМЕР_4 , двигун ЯМЗ- 236 №254, реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 , який належить майновому поручителю ФГ «Кучурган-Джерело» ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про реєстрацію машини НОМЕР_6 , виданого Котовською ІДТН в Одеській області 18.12.2003. Відповідно до п. 3 договору застави, заставна вартість предмета застави сторонами визначається: п. А - 58500,00грн., п. Б - 47700,00грн. Відтак, договором застави від 26.01.2011р передбачено право Заставодержателя звернути стягнення на заставне майно, у разі невиконання зобов`язань за кредитним договором про надання фінансової підтримки від 23.12.2010р №21. Згідно інформації наданої ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області від 22.08.2022р за №4309/08/24-22 трактор марки Т - 150, 1987 р.в., номерний знак НОМЕР_5 зареєстровано за фізичною особою ОСОБА_1 , борона дискова БД-4,2, 2002 р.в., заводський № 420 зареєстрована за фізичною особою ОСОБА_2 . Серед іншого, пунктом 4 договору застави транспортного засобу визначено, що предмет застави залишається у володінні Заставодавця, який має право користуватись предметом застави відповідно до його призначення та повинен прийняти усі заходи для його збереження. Згідно п.19 договору також передбачено, що реалізація майна, переданого у заставу майна за цим договором, може бути проведена будь-яким прийнятним для Заставодержателя способом на підставі виконавчого напису нотаріуса або самостійно Заставодержателем чи третьою особою, яку він визначить. Повноваження Заставодержателя або визначеної ним особи щодо реалізації заставленого майна мають ґрунтуватися на дорученні (договорі доручення) Заставодавця, яке (який) він зобов`язується видати (укласти) протягом трьох днів з дня виникнення у Заставодержателя права вимоги. Шлях реалізації предмета застави визначається Заставодержателем. У випадку, якщо сума, отримана від реалізації предмету застави перевищує загальну суму боргових зобов`язань за договором про надання фінансової підтримки, різниця повертається Заставодавцю (п.21 договору).

Як зазначає прокурор, з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави Подільською окружною прокуратурою направлено листи до Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств від 03.08.2022р №61-4083вих-22 та від 22.12.2022р №61-7480вих-22, якими повідомлено про виявлені порушення щодо невиконання ФГ «Кучурган Джерело» рішення суду та надання інформації про вжиті заходи щодо досудового врегулювання та заходи щодо звернення стягнення на предмет застави, в порядку передбаченим чинним законодавством. Відповідно до інформації Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств від 14.10.2022р №53-15/93 та від 10.01.2023р №53-15/6, заходи щодо звернення стягнення на заставне майно по договору застави від 26.01.2011р укладеного між Укрдержфондом в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та ФГ «Кучурган - Джерело» не вживались, окрім направлення претензії майновим поручителям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Також, Подільською окружною прокуратурою направлено листи до Українського державного фонду підтримки фермерських господарств від 20.10.2022р №61-6010вих-22 та від 22.12.2022р №61-7483вих-22, якими повідомлено про невиконання ФГ «Кучурган Джерело» рішення суду та надання інформації про вжиті заходи щодо досудового врегулювання та щодо звернення стягнення на предмет застави, в порядку передбаченим чинним законодавством. Відповідно до інформації Українського державного фонду підтримки фермерських господарств від 10.11.2022р №53-01/512 та від 15.02.2023р №53-04/50, заходи щодо звернення стягнення на заставне майно по договору застави від 26.01.2010 укладеного між Укрдержфондом в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та ФГ «Кучурган - Джерело» не вживались. Таким чином, вказані особи, як позивачі у справі, повинні були захистити інтереси держави та мали відповідні повноваження для їх захисту, проте таких заходів не вжили, що відповідно до вимог ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом в інтересах держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор в даних правовідносинах із дотриманням належної процедури, реалізуючи представницькі повноваження, виконує субсидіарну роль та замінює в судовому провадженні суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту.

Враховуючи викладене, прокурор просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та в рахунок погашення заборгованості Фермерського господарства "Кучурган - Джерело" перед Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств за договором №21 від 23.12.2010 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству у сумі 100000грн звернути стягнення на майно, а саме сільськогосподарську техніку: борону дискову БД-4,2, 2002 р.в., заводський №420, яка належить майновому поручителю ФГ "Кучурган-Джерело" ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію машини НОМЕР_3 , виданого Котовською ІДТН в Одеській області 29.08.2005 та трактор колісний Т-150К, 1987 р.в., заводський № НОМЕР_4 , двигун ЯМЗ- 236 №254, реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 , який належить майновому поручителю ФГ "Кучурган-Джерело" ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про реєстрацію машини НОМЕР_6 ,виданого Котовською ІДТН в Одеській області 18.12.2003р, шляхом його реалізації на прилюдних торгах в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідач ОСОБА_1 проти позову заперечують посилаючись на те, що відповідно до статуту Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України №119 від 02.04.2004р Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою. Тобто Український державний фонд підтримки фермерських господарств не є суб`єктом владних повноважень, тому у прокурора немає підстав для звернення з позовом до господарського суду. Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Відповідач ОСОБА_1 посилається на пропуск позовної давності та вказує, що відповідно до п. 13 статуту Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України №119 від 02.04.2004р року, кошти державного бюджету надаються в установленому законодавством порядку на безповоротній та на конкурсних засадах на поворотній основі. Жодного конкурсу передбаченого п.5 постанови КМУ «Про затвердження порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам» не було. Жодних обмежень щодо застосування наслідків спливу строків позовної давності немає. Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік» встановлено: ст. 21 - визначити у 2010 році органи державної податкової служби України органами стягнення заборгованості суб`єктів господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі.... Згідно з договором строк виконання настав 01.12.2015 року. Законом України «Про заставу» встановлено: ст. 20 - звернення стягнення на заставлене майно Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Отже строк позовної давності за договором сплив 01.12.2018р.

Прокурор заперечує проти заяви відповідача ОСОБА_1 та зазначає, що Подільською окружною прокуратурою дотримано всіх вимог, передбаченими даною нормою Закону, а твердження відповідача ОСОБА_1 про не відповідність позову є необгрунтованим та безпідставним. Крім того, господарське процесуальне законодавство не забороняє звернення до суду прокурора в інтересах держави в особі декількох позивачів.

Так як, Український державний фонд підтримки фермерських господарств та Одеське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, повинні були захистити інтереси держави та мали відповідні на це повноваження, проте таких заходів протягом тривалого часу не вживали, в зв`язку з чим Подільською окружною прокуратурою самостійно в інтересах держави скеровано відповідний позов до суду.

Щодо твердження відповідача про відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Невиконання ФГ «Кучурган - Джерело» своїх зобов`язань щодо своєчасного та повного повернення фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, а також своїх зобов`язань за договором застави порушує інтереси держави в особі Укрдержфонду підтримки фермерських господарств, Одеського відділення зазначеного Укрдержфонду у зв`язку з несвоєчасним поверненням грошових коштів за користування фінансовою допомогою в повному обсязі.

Невиконання зобов`язань відповідачем ставить під загрозу порушення майнових інтересів позивача, який від імені держави реалізує державну політику в аграрній сфері. Ненадходження коштів, наданих з метою підтримки фермерських господарств, до Державного бюджету України, безпосереднім чином зачіпає майнові інтереси держави та завдає матеріальні збитки, позбавляє можливості фінансувати відповідні державні програми.

Також інтерес держави полягає у необхідності неухильного дотримання законності при використанні коштів державного бюджету.

Подання Подільською окружною прокуратурою позовної заяви обумовлено необхідністю відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні принципу законності при використанні та поверненні коштів державного бюджету.

Органом, уповноваженим здійснювати функції у спірних правовідносинах, є Український державний фонд підтримки фермерських господарств та його регіональні відділення з огляду на наступне.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 83 від 27.06.1991 з метою забезпечення реалізації державної політики підтримки селянських (фермерських) господарств та створення фінансових умов для становлення та розвитку приватного фермерського сектору економіки в Україні утворено Український Фонд підтримки селянських (фермерських) господарств. Відповідно до п. З постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 року № 478 Український державний фонд підтримки селянських(фермерських) господарств перейменовано в Український державний фонд підтримки фермерських господарств.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про фермерське господарство» Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави Подільською окружною прокуратурою направлено листи до Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Українського державного фонду підтримки фермерських господарств про виявлені порушення щодо невиконання ФГ «Кучурган Джерело» рішення суду та надання інформації про вжиті заходи щодо досудового врегулювання та заходи щодо звернення стягнення на предмет застави, в порядку передбаченим чинним законодавством.

Відповідно до наданої інформації Одеським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Українським державним фондом підтримки фермерських господарств заходи щодо звернення стягнення на заставне майно не вживались, окрім направлення претензії майновим поручителям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Щодо твердження відповідача про пропуск строків звернення до суду з позовом прокурор вказує, що станом на 01.01.2011 не сплинув строк позовної давності щодо повернення коштів, отриманих за Договором про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, строк позовної давності за вимогою про стягнення заборгованості за Договором про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству не сплив, а застава не с припиненою.

Позивач проти заяви відповідача заперечує та зазначає, що застава має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії договору застави, враховуючи умови припинення договору застави (відсутність встановлення конкретного строку дії договору застави), приймаючи до уваги факт того, що основне зобов`язання, забезпечене заставою, не виконано, а також з огляду на вимоги ч. 1 ст. 50 Бюджетного кодексу України, вважаємо, що підстав для застосування у даній справі строків позовної давності за клопотанням відповідача немає.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.10.2009р між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством «Кучурган - Джерело» було укладено договір №21 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, відповідно до умов якого Одеське відділення Укрдержфонду зобов`язується надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі ФГ «Кучурган - Джерело» в сумі 100000грн, а фермерське господарство зобов`язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним договором строк.

Згідно з п. 3.2.1 договору фінансова підтримка надається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу зазначеної в договорі суми фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі на поточний рахунок фермерського господарства, відкритий у банківській установі.

Відповідно до п. 3.4.2 договору фермерське господарство зобов`язане повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Одеському відділенню Укрдержфонду згідно з встановленим графіком: до 01.12.2015р у сумі 100000,00грн. На виконання п.3.2.1 договору Одеське відділення Укрдержфонду перерахувало на рахунок ФГ «Кучурган - Джерело» фінансову підтримку у розмірі 100000,00грн., згідно платіжного доручення від 24.12.2010р №10, чим виконало свої зобов`язання по договору у повному обсязі.

Разом з тим, з метою забезпечення виконання зобов`язань за договором №21 від 23.12.2010р про надання фінансової підтримки (допомоги) ФГ «Кучурган - Джерело», 26.01.2011р між Одеським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (Заставодержателем) та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (Заставодавцями), які є майновими поручителями ФГ «Кучуган-Джерело» (Боржника), укладено договір застави транспортного засобу.

Згідно п.п.1,16 договору застави цим правочином забезпечується виконання Боржником зобов`язань перед Заставодержателем, що випливають з укладеного між ними договору про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 23.12.2010р №21, та у випадку несплати у встановлений строк заборгованості за кредитним договором Заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави в порядку, передбаченому чинним законодавством України або цим договором.

Пунктом 2 договору застави визначено, що для своєчасного виконання зобов`язань за вищевказаним договором про надання фінансової підтримки (допомоги) Заставодавець заставив Заставодержателю належний йому на праві приватної власності: а) Борону дискову БД-4,2, 2002 р.в., заводський №420, яка належить майновому поручителю ФГ «Кучурган-Джерело» ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про реєстрацію машини НОМЕР_3 , виданого Котовською ІДТН в Одеській області 29.08.2005; б) Трактор колісний Т-150К, 1987 р.в., заводський № НОМЕР_4 , двигун ЯМЗ- 236 №254, реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 , який належить майновому поручителю ФГ «Кучурган-Джерело» ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про реєстрацію машини НОМЕР_6 , виданого Котовською ІДТН в Одеській області 18.12.2003.

Відповідно до п. 3 договору застави, заставна вартість предмета застави сторонами визначається: п. А - 58500,00грн., п. Б - 47700,00грн.

Відтак, договором застави від 26.01.2011р передбачено право Заставодержателя звернути стягнення на заставне майно, у разі невиконання зобов`язань за кредитним договором про надання фінансової підтримки від 23.12.2010р №21.

Згідно інформації наданої ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області від 22.08.2022р за №4309/08/24-22 трактор марки Т - 150, 1987 р.в., номерний знак НОМЕР_5 зареєстровано за фізичною особою ОСОБА_1 , борона дискова БД-4,2, 2002 р.в., заводський № 420 зареєстрована за фізичною особою ОСОБА_2 . Серед іншого, пунктом 4 договору застави транспортного засобу визначено, що предмет застави залишається у володінні Заставодавця, який має право користуватись предметом застави відповідно до його призначення та повинен прийняти усі заходи для його збереження. Згідно п.19 договору також передбачено, що реалізація майна, переданого у заставу майна за цим договором, може бути проведена будь-яким прийнятним для Заставодержателя способом на підставі виконавчого напису нотаріуса або самостійно Заставодержателем чи третьою особою, яку він визначить. Повноваження Заставодержателя або визначеної ним особи щодо реалізації заставленого майна мають ґрунтуватися на дорученні (договорі доручення) Заставодавця, яке (який) він зобов`язується видати (укласти) протягом трьох днів з дня виникнення у Заставодержателя права вимоги. Шлях реалізації предмета застави визначається Заставодержателем. У випадку, якщо сума, отримана від реалізації предмету застави перевищує загальну суму боргових зобов`язань за договором про надання фінансової підтримки, різниця повертається Заставодавцю (п.21 договору).

Як зазначає прокурор, позивач Український державний фонд підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств свої зобов`язання виконав належним чином, надав ФГ «Кучурган-Джерело» фінансову підтримку (допомогу) в розмірі, обумовленому договором, однак фермерське господарство свої зобов`язання по договору №21 про надання фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі фермерському господарству від 06.10.2009р. належним чином не виконало, в обумовлені договором строки фінансову підтримку (допомогу) не повернуло, що підтверджується рішенням Господарського суду Одеської області від 24.04.2017р, яке набрало законної сили 13.05.2017р, у справі №916/590/17.

Так, за ствердженнями прокурора, заборгованість ФГ «Кучурган-Джерело» складає 106200,00грн.

Так, укладений між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі директора Одеського відділення Укрдержфонду та Фермерським господарством «Кучурган-Джерело» договір №21 про надання фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі фермерському господарству від 06.10.2009р є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України (ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України), і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктами господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона), у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Так, ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України зазначає, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

При цьому суд зазначає, що спірний договір про надання фінансової підтримки на поворотній основі, укладений між позивачем і відповідачем, за своєю правовою природою є договором позики. Відносини позики регулюються положеннями ЦК та іншими актами цивільного законодавства.

Згідно ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За статтею 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Однак, судом з`ясовано, що встановлений договором №21 про надання фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі фермерському господарству від 06.10.2009р графік повернення наданої фінансової підтримки (допомоги) позичальником - ФГ «Кучурган - Джерело» не був дотриманий, що не спростовано останнім. У зв`язку з цим у вказаного позичальника виникла заборгованість перед Українським державним фондом підтримки фермерських господарств.

Наразі з матеріалів справи вбачається, що внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором №21 про надання фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі фермерському господарству від 06.10.2009р Котовською місцевою прокуратурою було подано до Господарського суду Одеської області відповідний позов в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств про стягнення з ФГ «Кучурган - Джерело» існуючої заборгованості у розмірі 100000,00грн. Згідно рішення Господарського суду Одеської області від 24.04.2017р у справі №916/590/17 позов Котовської місцевої прокуратури було задоволено та на користь останнього стягнуто з ФГ «Кучурган - Джерело» основну заборгованість за договором №21 про надання фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі фермерському господарству від 06.10.2009р у розмірі 100000,00грн.

Неналежною сплатою позичальником отриманої фінансової підтримки (допомоги) за вищевказаним договором №21 позичальником третьою особою були порушено умови цього договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

Так, за ствердженнями прокурора, заборгованість позичальника ФГ «Кучурган - Джерело» по договору №21 від 06.10.2009р становить 106200,00грн.

Статтею 572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ч. 1 ст. 574 Цивільного кодексу України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 576 Цивільного кодексу України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Предметом застави може бути майно, яке заставодавець набуде та/або може набути після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо).

Згідно ст. 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання або в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про заставу» заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча вимога або вимога, яка може виникнути в майбутньому, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог, та/або про максимальний розмір вимоги, яка забезпечується заставою. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов`язання.

Порядок задоволення вимог встановлений ст. 20 Закону України «Про заставу», відповідно до якої заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов`язання застава зберігається в початковому обсязі. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п`ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.

Вказане кореспондується зі ст. 589 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

При цьому згідно зі ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження» здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Відповідно до положень ч.ч. 2, 3, 4 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження. Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом. Боржник вправі до дня продажу предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах повністю виконати забезпечену обтяженням вимогу обтяжувача разом з відшкодуванням витрат, понесених обтяжувачем у зв`язку з пред`явленням вимоги і підготовкою до проведення публічних торгів. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах.

Між тим, враховуючи викладене та те, що стягнута за рішеннями суду заборгованість за договором №21 не була сплачена, позивач набув права звернення стягнення на предмет застави, що узгоджується з положеннями договору застави майнових прав, за яким позивач виступає заставодержателем відносно майна, що є предметом застави.

Згідно ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 591 Цивільного кодексу України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, проводиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

При цьому ст. 21 Закону України «Про заставу» визначено, що реалізація заставленого майна здійснюється шляхом його продажу на аукціонах (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів, якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів).

Таким чином, оскільки обставина наявності невиконаного ФГ «Кучурган - Джерело» згідно договору №21 про надання фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі фермерському господарству від 06.10.2009р зобов`язання перед Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств підтверджується матеріалами справи та не спростована ані відповідачем, ані третьою особою, суд доходить висновку, що у позивача згідно вимог закону на підставі укладеного з відповідачем договору виникло право, як заставодержателя, задовольнити забезпечені заставою вимоги за рахунок переданого відповідачем в заставу майна.

З огляду на викладене, прокурор, заявляючи позовну заяву в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , наділений правом в рахунок погашення заборгованості ФГ «Кучурган - Джерело» за договором №21 від 06.10.2009р звернути стягнення на майно, яким, як встановлено судом вище, є Борона дискова БД-4,2, 2002 р.в., заводський № 420, яка належить майновому поручителю ФГ «Кучурган-Джерело» ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про реєстрацію машини НОМЕР_3 , виданого Котовською ІДТН в Одеській області 29.08.2005 та Трактор колісний Т-150К, 1987 р.в., заводський № НОМЕР_4 , двигун ЯМЗ- 236 №254, реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 , який належить майновому поручителю ФГ «Кучурган-Джерело» Лавренчук О.В., на підставі свідоцтва про реєстрацію машини НОМЕР_6 , виданого Котовською ІДТН в Одеській області 18.12.2003.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств обґрунтовані.

Однак, враховуючи заяву відповідача Лавренчук О.В. стосовно пропуску прокурором та позивачем строку позовної давності для звернення до суду із заявленими вимогами, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 2 ст. 268 Цивільного кодексу України законом можуть бути встановлені вимоги, на які не поширюється позовна давність.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Бюджетного кодексу України у разі надання кредитів з бюджету у позичальників виникає заборгованість перед бюджетом. З моменту надання кредитів з бюджету на суму отриманих з бюджету коштів права кредитора та право вимагати від позичальників повернення таких кредитів до бюджету у повному обсязі переходять до держави (Автономної Республіки Крим, територіальної громади). Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості не поширюється.

При цьому положеннями п. 31 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України визначено, що кредитування бюджету - операції з надання коштів з бюджету на умовах повернення, платності та строковості, внаслідок чого виникають зобов`язання перед бюджетом (надання кредитів з бюджету), та операції з повернення таких коштів до бюджету (повернення кредитів до бюджету). Для цілей цього Кодексу до кредитів з бюджету також належать бюджетні позички та фінансова допомога з бюджету на поворотній основі.

Таким чином, приймаючи до уваги положення ст. 50 Бюджетного кодексу України, господарський суд зазначає, що позовна давність не поширюється саме на вимоги кредитора до позичальника щодо погашення заборгованості за кредитними договорами, договорами позички та фінансової допомоги з бюджету на поворотній основі, кредитування по яким відбувалося з державного бюджету. Разом з тим, стосовно не поширення позовної давності на вимоги щодо звернення стягнення на предмет застави у вказаній статті 50 Бюджетного кодексу України не зазначено.

Так, відповідно до ст. 266 Цивільного кодексу України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відтак, положеннями вказаної статті 266 Цивільного кодексу України визначено наслідки спливу позовної давності до основної вимоги для додаткової вимоги, при цьому стосовно ж наслідків непоширення позовної давності на основну вимогу та відповідно ж застування таких наслідків для додаткової, положення Цивільного кодексу України не містять, з огляду на що суд доходить висновку, що на таку вимогу поширюється загальна позовна давність в три роки.

Частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Положеннями частини першої статті 261 Цивільного кодексу України унормовано, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частинами четвертою та п`ятою статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Отже, визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

При цьому відповідно до п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів № 10 від 29.05.2013 р., початок перебігу позовної давності визначається за правилами ст. 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі. У разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор (ч. 2 ст. 29 ГПК), позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор.

Таким чином, визначаючи початок перебігу позовної давності у даному спорі, слід враховувати, коли про порушене право дізналася або могла дізнатися саме держава в особі уповноваженого органу, яким є Український державний фонд підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, а не прокурор.

Так, п. 3.4.2 договору №21 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 06.10.2009р сторони погодили, що фермерське господарство зобов`язане повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Одеському відділенню Укрдержфонду згідно зі встановленим графіком, а саме: до 01 грудня 2013 року в сумі 10000,00 грн., до 01 грудня 2014 року в сумі 10000,00 грн., до 01 грудня 2015 року в сумі 80000,00 грн.

При цьому відповідно до п. 16 договору застави від 26.01.2011р у випадку несплати Заставодавцем у встановлений строк заборгованості за кредитним договором Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в порядку, передбаченому чинним законодавством або договором.

Відтак, позивач як заставодержатель набув право стягнення заборгованості по першому платежу в розмірі 10000,00 грн. за рахунок звернення стягнення на предмет застави ще з 02.12.2013р, оскільки позичальником не виконано зобов`язання з повернення таких коштів фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Одеському відділенню Укрдержфонду згідно погодженого сторонами графіку, при цьому ні до 01.12.2013р, ні до 01.12.2014р, ні до 01.12.2015р. Між тим останнім днем для повернення фінансової підтримки (допомоги) по третьому періоду згідно графіку було 01.12.2015р, а відтак прострочення виконання зобов`язання зі сплати останнього платежу згідно умов договору №21 від 06.10.2009р, настало 02.12.2015 року та відповідно із вказаної дати позивач як заставодержатель набув право стягнення заборгованості за рахунок звернення стягнення на предмет застави на всю суму наданої фінансової підтримки (допомоги) у розмірі 100000,00грн, чого останнім зроблено не було.

Разом з тим суд зауважує, що лише прокурор 2017 році звернувся з відповідним позовом до господарського суду про стягнення з фермерського господарства суми заборгованості за договором №21 від 06.10.2009р. При цьому господарський суд наголошує, що після постановлення 24.04.2017р господарським судом Одеської області рішення по справі 916/590/17, а також приймаючи до уваги його довготривале невиконання боржником ФГ «Кучурган-Джерело», уповноваженим органом, яким є Український державний фонд підтримки фермерських господарств, на протязі всього часу не вживалися заходи щодо звернення стягнення на заставне майно, при цьому в першу чергу на майно самого боржника, враховуючи неповернення ним на протязі більше 8 років наданої фінансової підтримки (допомоги) та невиконання протягом майже 6 років судового рішення, яке набрало законної чинності та в силу статті 18 Господарського процесуального кодексу України є обов`язковим до виконання.

В силу положень ч. 4, 5 ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Так, позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності. Якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п. 2.2 постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 р. № 10 „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів).

Виходячи з загальних засад цивільного (господарського) законодавства та судочинства, до поважних причин пропуску позовної давності можуть бути віднесені обставини, що виникли незалежно від волі особи, яка мала право відповідної вимоги та об`єктивно унеможливили звернення цієї особи за судовим захистом у період дії строку позовної давності.

Поважною причиною визнання пропуску строку позовної давності може вважатися причина існування якої зумовлено факторами об`єктивного характеру, які не залежать від волі заявника, тобто ні за яких обставин не можуть бути ним змінені чи усунуті, а таких причин у даному випадку суд не вбачає.

Поряд з цим слід зазначити, що ані прокурором, ані позивачем не наведено поважних причин пропуску строку позовної давності.

При цьому у рішенні Європейського Суду з прав людини від 09.01.2013р у справі Волков проти України зазначено, що в країнах повинен діяти принцип правової визначеності, який зобов`язує держави та їх органи здійснювати реалізацію прав та їх захист шляхом прийняття законодавства з чітким правовим визначенням спірних правовідносин та гарантує громадянам очікувати від держав та їх органів своєчасних та вичерпних дій відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з усталеною прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини основу принципу правової визначеності утворює ідея передбачуваності (очікуваності) суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає існуючим в суспільстві нормативним приписам.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії, від 20.05.2010р. і Тошкуце та інші проти Румунії, від 25.11.2008р.) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер`їлдіз проти Туреччини, та Беєлер проти Італії). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (Лелас проти Хорватії).

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Таким чином виходячи з того, що звернення стягнення на заставне майно підлягало застосуванню позивачем ще з 02.12.2015р, на переконання суду поведінка позивача протягом вказаних 8 років є зволіканням із вжиттям вказаних заходів, а також вказує на повну бездіяльності останнього протягом вказаного періоду часу. Такі дії з боку фонду свідчать про невиконання ним своїми обов`язків, що є недопустимим.

Крім того господарський суд наголошує наступне.

Як вказав Конституційний Суд України в рішенні від 13 травня 1997 року №1-зп, стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Виняток з цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи (частина перша статті 58 Конституції України).

Таким чином, враховуючи усі вищенаведені обставини та з огляду на сплив позовної давності для звернення прокурора із заявленим позовом в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та пропуск строку позовної давності без поважних причин, суд вважає, що позовні вимоги прокурора про звернення стягнення на предмет застави задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Фермерського господарства "Кучурган - Джерело" про звернення стягнення на предмет застави задоволенню не підлягають.

З огляду на те, що у задоволенні позову прокурора, пред`явленого в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору до державного бюджету не підлягають відшкодуванню відповідачем.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У позові Керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області (66302, Одеська область, м. Подільськ, просп. Шевченка, 10) в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (01601, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 20029342) в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20990849) до відповідачів ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Фермерського господарства "Кучурган - Джерело" (66361, Одеська область, Подільський район, с. Бочманівка, вул. Щевченка, 72, код ЄДРПОУ 36918951) про звернення стягнення на предмет застави - відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати покласти на Одеську обласну прокуратуру (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552).

Повне рішення складено 29 січня 2024 р. у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 18.01.2024.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова