Постанова

від 23.01.2024 по справі 735/524/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

23 січня 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 735/524/23

Головуючий у першій інстанції Грушко О. П.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/237/24

Чернігівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої - судді Шитченко Н.В.,

суддів Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.,

із секретарем Герасименко Ю.О.,

позивач: Акціонерне товариство «УКРСИББАНК»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» на рішення Коропського районного суду Чернігівської області від 13 жовтня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на спадкове майно в рахунок заборгованості за кредитом,

місце ухвалення судового рішення смт Короп,

час проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду 09 год. 53 хв,

дата складання повного тексту рішення суду першої інстанції 20 жовтня 2023 року.

У С Т А Н О В И В:

У червні 2023 року Акціонерне товариство «УКРСИББАНК» (далі АТ «УКРСИББАНК») звернулося з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просили з метою погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11151465000 від 04 травня 2007 року у розмірі 16 580,19 доларів США звернути стягнення на майно, яке передано спадкоємцям ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у натурі: житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що обтяжене іпотекою, на користь АТ «УКРСИББАНК», 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 .

Заявлені вимоги мотивовано тим, що 04 травня 2007 року між АКІБ «УКРСИББАНК» (26 листопада 2018 року найменування змінено на АТ «УКРСИББАНК») та ОСОБА_3 укладено договір про надання кредиту № 11151465000 від 04 травня 2007 року, за умовами якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 13 228 доларів США, зобов`язавшись погашати кредит та сплачувати проценти щомісячно. У забезпечення виконання кредитних зобов`язань ОСОБА_3 передав в іпотеку житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . 04 травня 2007 року між АКІБ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено договір поруки. Рішенням Коропського районного суду Чернігівської області від 21 березня 2014 року у справі № 735/252/14 стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 9 316,75 доларів США, що за курсом НБУ станом на 06 лютого 2014 року становить 74 468,79 грн, судовий збір у розмірі 774,81 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Спадкоємцями першої черги за законом відповідачки. 21 грудня 2019 року АТ «УКРСИББАНК» направило до Коропської районної державної нотаріальної контори вимогу за вих. № 21-1-01/1194 з проханням нотаріуса повідомити спадкоємців про необхідність погашення єдиним платежем заборгованість за кредитним договором, що існувала станом на 18 грудня 2019 року. Станом на 17 травня 2023 року заборгованість за кредитним договором не погашена у повному обсязі та становить 16 580,19 доларів США, з яких: 7 246, 72 доларів США заборгованість за кредитом, 9 333,47 доларів США заборгованість за процентами за користування кредитом, нарахована по 19 жовтня 2019 року.

Рішенням Коропського районного суду Чернігівської області від 13 жовтня 2023 року відмовлено у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі АТ «УКРСИББАНК», вважаючи рішення суду незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просило його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що у матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, які підтверджують розмір заборгованості за кредитним договором станом на день смерті позичальника ОСОБА_3 . Суд першої інстанції безпідставно не визначився із складовими заборгованості, заявленої позивачем до стягнення, та дійшов необґрунтованого висновку про відсутність у матеріалах справи доказів її розміру.

Вважає хибним висновком суду першої інстанції про те, що після звернення до суду у 2014 році у позивача припинилося право нараховувати відсотки за кредитним договором, стверджуючи, що банк має право нараховувати відсотки на суму коштів за кредитом, яка не повернута.

Зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано, задовольнивши клопотання позивача про витребування спадкової справи після ОСОБА_3 , не витребував її у Семенівської районної державної нотаріальної контори, тобто не встановив всіх обставин справи, що входять до предмета доказування.

У наданому відзиві ОСОБА_1 , вважаючи апеляційну скаргу АТ «УКРСИББАНК» необґрунтованою, просить у її задоволенні відмовити. Доводи відзиву зводяться до того, що позивач просить звернути стягнення на майно, передане відповідачам, але докази передачі спадкового майна спадкоємцям в матеріалах справи відсутні.

Вважає невірним розрахунок заборгованості, наданий позивачем, оскільки в її суму включено відсотки, нараховані після ухвалення Коропським районним судом Чернігівської області рішення 21 березня 2014 року у справі № 735/252/14.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення відповідачки ОСОБА_1 та її представника, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції у повній мірі таким вимогам не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог АТ «УКРСИББАНК», суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів того, що відповідачі прийняли спадщину і до її складу увійшло майно, на яке просить звернути стягнення позивач. Зазначив, що правовий статус спірного майна на час розгляду справи невідомий і неможливо встановити дійсний розмір вимог кредитора.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на спадкове майно в рахунок заборгованості за кредитом, але вважає хибними наведені районним судом мотиви для відмови, виходячи з наступного.

У справі встановлено, 04 травня 2007 року між АКІБ «УКРСИББАНК» (26 листопада 2018 року найменування змінено на АТ «УКРСИББАНК») та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 11151465000 від 04 травня 2007 року, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику, а позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати і повернути банку кредит (грошові кошти) у формі поновлюваної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту поновлюваної кредитної лінії, що дорівнює 13 228 доларів США, та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених цим договором (а.с. 21-26).

04 травня 2007 року між АКІБ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_3 у забезпечення виконання кредитного договору укладено договір іпотеки, відповідно до якого предметом іпотеки є житловий будинок та земельна ділянка, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві власності належить іпотекодавцю (а.с. 29-31).

04 травня 2007 року між АКІБ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 30007P130, за яким ОСОБА_1 зобов`язалася відповідати за неналежне виконання ОСОБА_3 взятих зобов`язань за кредитним договором № 11151465000 від 04 травня 2007 року.

Рішенням Коропського районного суду Чернігівської області від 21 березня 2014 року стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «УКРСИББАНК» суму боргу по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом № 11151465000 від 04 травня 2007 року у розмірі 9 316,75 доларів США, що за курсом НБУ станом на 06 лютого 2014 року становить 74 468,79 грн, з яких: кредитна заборгованість 7 298,95 доларів США, що за курсом НБУ станом на 06 лютого 2014 року становить 58 340,51 грн; заборгованість по процентам 2 017,80 доларів США, що за курсом НБУ станом на 06 лютого 2014 року становить 16 128,28 грн, та заборгованість по сплаті пені за порушення термінів повернення кредиту та процентів за кредит в розмірі 376,87 доларів США, що за курсом НБУ становить на 06 лютого 2014 року становить 3 012,32 грн. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «УКРСИББАНК» суму сплаченого судового збору в розмірі 774,81 грн (а.с. 36-37).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

За інформацією виконавчого комітету Коропської селищної ради Чернігівської області, на момент смерті ОСОБА_3 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з ним була зареєстрована ОСОБА_1 (а.с. 70).

30 жовтня 2019 року постановою начальника Коропського РВ ДВС ГТУЮ у Чернігівській області Коропського РВ ДВС ГТУЮ у Чернігівській області Міненка В.В. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2/735/65/2014, виданого 28 квітня 2014 року Коропським районним судом Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь АТ «УКРСИББАНК» заборгованості в сумі 78 255,92 грн, закінчено виконавче провадження у зв`язку із смертю боржника: повідомлення Коропського відділу ДРАЦС від 25 жовтня 2019 року № 36.6-18/1241 (а.с. 38).

21 грудня 2019 року АТ «УКРСИББАНК» подало до Коропської районної державної нотаріальної контори вимогу до спадкоємців померлого ОСОБА_3 про наявність майнових вимог (а.с. 41).

Листом від 26 грудня 2019 року за вих. № 1956/02-14 Коропська районна державна нотаріальна контора повідомила АТ «УКРСИББАНК», що 26 грудня 2019 року отримано та зареєстровано в журналі реєстрації вхідної кореспонденції за № 1052/02-14 вимогу до спадкоємців померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 по спадковій справі за № 160/2019 (а.с. 42).

19 квітня 2023 року постановою начальника Коропського ВДВС у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Міненка В.В. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2/735/65/2014, виданого 28 квітня 2014 року Коропським районним судом Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «УКРСИББАНК» заборгованості в сумі 78 255,92 грн, повернуто виконавчий документ стягувачу через відсутність коштів та майна боржника (а.с. 39).

За інформацією Борзнянської державної нотаріальної контори від 07 липня 2023 року за вих. № 1033/01-16 спадкову справу до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 передано до державного нотаріуса Семенівської державної нотаріальної контори Долі Н.П. (а.с. 74).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Відповідно до приписів ст. 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

Згідно зі ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ч. 1 ст. 1258 ЦК України).

За змістом ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з дня відкриття спадщини і протягом якого відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Частиною 1 ст. 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Частиною 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зважаючи на вищенаведені норми та дослідивши обставини справи в сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що висновок районного суду про необхідність відмови у задоволенні позову АТ «УКРСИББАНК» про звернення стягнення на спадкове майно в рахунок заборгованості за кредитом є правильним, проте суд навів невірні мотиви такої відмови.

Звернувшись з цим позовом, АТ «УКРСИББАНК» заявило вимогу про звернення стягнення на спадкове майно в рахунок заборгованості за кредитом, в якості належних відповідачів визначило ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Суд, як державний орган, на який покладено обов`язок вирішення справи відповідно до Закону, має право й зобов`язаний визначати суб`єктний склад спору залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню.

Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила його суб`єктивні права, свободи чи інтереси. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41); від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49); від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50); від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункти 37, 54); від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38).

Залучення до участі у справі співвідповідачів, заміна неналежного відповідача можливі лише при розгляді справи у суді першої інстанції за клопотанням самого позивача (ст. 51 ЦПК України).

Оскільки розгляд справи покладається на суд першої інстанції, а в апеляційному порядку здійснюється перевірка судового рішення, яким закінчено провадження в справі, під час апеляційного перегляду справи позивач не вправі змінювати позовні вимоги шляхом їх збільшення, апеляційний суд не може залучати до участі в справі іншого чи додаткового відповідача, зміни у складі учасників процесу можуть мати місце на відповідній стадії процесу лише у прямо передбачених цивільним процесуальним законом випадках, зокрема, при правонаступництві, що відповідає приписам ст. 23-24, 43, 49-51, 55 ч. 1, 367, 368 ч. 1 ЦПК України.

Таким чином, по захист своїх порушених прав особа може звернутися до суду не в будь-який спосіб, а в той, що передбачений законом, правомірній вимозі відповідає обов`язок належного відповідача усунути порушення права.

Апеляційний суд погоджується з доводами позивача про те, що суд першої інстанції, задовольнивши клопотання банку про витребування матеріалів спадкової справи після ОСОБА_3 , безпідставно, отримавши відповідь про те, що запитувана справа передана до Семенівської РДНК, не скерував до цієї державної установи відповідний запит, пославшись на відсутність такого клопотання банку. Районний суд залишив поза увагою те, що суть заявленого позивачем клопотання полягала саме у витребуванні спадкової справи для з`ясування кола осіб, які прийняли спадщину. Відмінна від заявленої у клопотанні назва установи, з якої слід витребувати спадкову справу, правового значення не має і принципу змагальності не порушує. Отже, не отримавши інформацію про коло осіб, які прийняли спадщину, суд не встановив всіх обставин справи, що входять до предмета доказування у цій справі.

Як свідчать матеріали справи ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

За даними спадкової справи № 160/2019, що надійшла на запит Чернігівського апеляційного суду, до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , 31 жовтня 2019 року ОСОБА_1 подано заяву про прийняття спадщини за законом.

29 листопада 2019 року ОСОБА_4 подано заяву про відмову від прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_3 на користь дружини спадкодавця ОСОБА_1

18 лютого 2020 року ОСОБА_5 подано заяву про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_3

08 лютого 2020 року Коропською районною державною нотаріальною конторою повідомлено ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про те, що 26 грудня 2019 року отримано вимогу АТ «УКРСИББАНК» № 21-1-01/1194 від 21 грудня 2019 року до спадкоємців після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Виходячи з наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що визначений АТ «УКРСИББАНК» у позові склад відповідачів не відповідає реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах, оскільки ОСОБА_6 відмовилася від прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_3 на користь дружини спадкодавця ОСОБА_1 , а ОСОБА_5 до участі у справі як відповідач не залучена. Незалучення до участі у справі указаної особи як співвідповідача є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Зважаючи на те, що апеляційний суд не має процесуальних повноважень щодо заміни неналежного відповідача належним, або залучення до участі в справі іншої особи як співвідповідача, колегія суддів позбавлена можливості вирішувати питання про їх права та обов`язки шляхом ухвалення нового рішення.

Доводи апеляційної скарги АТ «УКРСИББАНК», які стосуються обґрунтованості позову, доведеності обставин, що підлягають доказуванню, інших обставин по суті спору, не підлягають перевірці за наявності процесуальних порушень та не впливають на висновок про необхідність відмови у задоволенні позову. Позов у справі за відсутності належного відповідача не міг бути вирішений по суті відповідно до закону незалежно від того, якими фактичними обставинами та правовими нормами він обґрунтовувався.

Разом з тим, зазначені обставини не перешкоджають позивачу звернутися до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 відповідно до вимог процесуального закону.

Ураховуючи зазначене, апеляційна скарга АТ «УКРСИББАНК» підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦПК України належить змінити в частині мотивів відмови у задоволенні позову, виклавши мотиви рішення суду першої інстанції у редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду першої інстанції належить залишити без змін.

Керуючись ст. 367, 374, ч. 4 ст. 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» задовольнити частково.

Рішення Коропського районного суду Чернігівської області від 13 жовтня 2023 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 29 січня 2024 року.

Головуюча Н.В. Шитченко

Судді Н.В. Висоцька

О.Є. Мамонова