Постанова

від 24.01.2024 по справі 734/4839/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

24 січня 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 734/4839/23

Головуючий у першій інстанції Домашенко Ю. М.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/228/24

Чернігівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої - судді Шитченко Н.В.,

суддів Мамонової О.Є., Онищенко О.І.,

із секретарем: Герасименко Ю.О.,

позивач: керівник Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Державне підприємство «Ліси України»,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 17 жовтня 2023 року про забезпечення позову у справі за позовом керівника Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

У С Т А Н О В И В:

У жовтні 2023 року керівник Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації звернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просив усунути перешкоди власнику державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 7422083900:21:309:0008 площею 1,6 га шляхом:

- зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 7422083900:21:309:0008 площею 1,6 га державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації,

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на земельну ділянку за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 7422083900:21:309:0008 площею 1,6 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2395186374220);

- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7422083900:21:309:0008 площею 1,6 га.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25 травня 2021 року наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,6 га, у тому числі сіножаті 1,6 га (кадастровий номер 7422083900:21:309:0008) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населеного пункту с. Лошакова Гута на території Деснянської селищної ради Козелецького району (на даний час Чернігівського району) Чернігівської області. 05 квітня 2023 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі продажу зазначеної земельної ділянки. Цього ж дня за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на зазначене нерухоме майно. Прокурор посилається на те, що передача земельної ділянки у власність відбулася з порушенням норм земельного, лісового законодавства та законодавства про природно заповідний фонд, оскільки має статус земель лісового та природно заповідного фонду.

Одночасно з позовною заявою керівник Козелецької окружної прокуратури звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку ОСОБА_1 площею 1,6 га (кадастровим номером 7422083900:21:309:0008) для ведення особистого селянського господарства на території Деснянської селищної ради Чернігівського району, право власності на яку за ним зареєстровано на підставі договору купівлі-продажу від 05 квітня 2023 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2395186374220).

Вимоги заяви обґрунтовано тим, що первинний власник ОСОБА_2 , набувши у власність спірну земельну ділянку у червні 2021 року, менше ніж за півтора роки відчужив її на користь ОСОБА_1 , наявні підстави для ствердження, що відповідачами у цій справі і в подальшому будуть вживатися заходи, спрямовані на створення штучних передумов у затягуванні судового процесу та перешкоджанні здійснення судочинства. Крім цього, ненакладення арешту на спірну земельну ділянку надаватиме відповідачам можливість вжиття інших заходів, спрямованих на перешкоджання здійснення судового процесу шляхом поділу спірної земельної ділянки чи об`єднання її із суміжними.

Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 17 жовтня 2023 року заяву керівника Козелецької окружної прокуратури про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на земельну ділянку площею 1,6 га з кадастровим номером 7422083900:21:309:0008, розташовану на території Деснянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, власником якої є ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи ухвалу суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити керівнику Козелецької окружної прокуратури у забезпеченні позову.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала порушує права ОСОБА_1 як власника та добросовісного набувача земельної ділянки. Зазначає, що підставою для забезпечення позову стали необґрунтовані припущення та домисли позивача щодо можливості відчуження ОСОБА_1 земельної ділянки, оскільки не наведено належних доказів того, що заявник вчиняє дії, які свідчать про вжиття заходів, спрямованих на невиконання рішення суду, а саме: відчуження земельної ділянки або її поділ, тощо.

Наголошує на тому, що прокурор не навів та не підтвердив підстав звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Чернігівської обласної державної адміністрації.

Відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників справи до суду у встановлений термін не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, представників відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 367 ЦПК України).

Дійшовши до висновку про необхідність забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що існує необхідність нівелювання реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у справі, своєчасне невжиття заходів може стати перешкодою для належного та повного захисту і відновлення порушених цивільних прав заявника у зв`язку з тим, що вказане майно може бути відчужено надалі на користь третіх осіб, що призведе до докладання додаткових процесуальних зусиль позивачем, пов`язаних із формуванням нового суб`єктного процесуального складу або зміни підстави та предмету позову.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Матеріалами оскарження підтверджено, наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 25 травня 2021 року № 25-1213/14-21-сг затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 1,6 га, у тому числі сіножатей - 1,6 га (кадастровий номер 7422083900:21:309:0008) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населеного пункту с. Лошакова Гута на території Деснянської селищної ради Козелецького району Чернігівської області (а.с. 53).

05 квітня 2023 року між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким продавець передає у власність, а покупець приймає у власність земельну ділянку площею 1,6000 га, з яких 1,6000 га сіножаті, кадастровий номер 7422083900:21:309:0008, розташовану на території Деснянської селищної ради, за межами населеного пункту села Лошакова Гута Чернігівського району Чернігівської області, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства (а.с. 90-95).

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 31 серпня 2023 року, 05 квітня 2023 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 1,6 га з кадастровим номером 7422083900:21:309:0008 для ведення особистого селянського господарства. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2395186374220 (а.с. 51-52).

Керівник Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації, посилаючись на незаконність передачи у приватну власність громадян земельної ділянки площею 1,6 га з кадастровим номером 7422083900:21:309:0008, яку сформовано за рахунок лісового фонду у межах об`єкту природо-заповідного фонду РЛП «Міжрічинський», звернувся з позовом про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном.

Разом із позовною заявою прокурором подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищезазначену земельну ділянку, власником якої є ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1. ч. 1. ст. 150 ЦПК України).

Згідно із ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пунктах 1, 4 даної постанови, єдиною підставою для забезпечення позову є мотивована заява будь-кого з осіб, які беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Керуючись наведеними нормами цивільно-процесуального законодавства та беручи до уваги матеріали цієї справи апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано наклав арешт на земельну ділянку, площею 1,6 га, з кадастровим номером 7422083900:21:309:0008, розташовану на території Деснянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, власником якої є ОСОБА_1 .

Доводи ОСОБА_1 про те, що наявність арешту порушує права ОСОБА_1 як власника та добросовісного набувача земельної ділянки, відхиляються судом апеляційної інстанції як підстава для скасування оскаржуваної ухвали суду, з наступних підстав.

Прокурор оскаржує та просить усунути перешкоди власникові державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, площею 1,6 га, з кадастровим номером 7422083900:21:309:0008, шляхом її повернення державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку за ОСОБА_1 , скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації цієї земельної ділянки, отже, володіння цим нерухомим майном не може вважатись мирним та безспірним. При цьому, відсутні підстави вважати, що застосування такого заходу призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки майно залишається у його власності, а можливість ним розпоряджатися обмежується лише на певний час.

Не заслуговують на увагу твердження ОСОБА_1 про відсутність доказів того, що заявник вчиняє дії, які свідчать про вжиття заходів, спрямованих на невиконання рішення суду, оскільки реєстрація на підставі договору купівлі-продажу за ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку, яка раніше належала ОСОБА_2 і на користь відповідача відчужена, створює реальну можливість для її подальшого відчуження на користь третіх осіб, що може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів вважає безпідставними аргументи відповідача про те, що заходи забезпечення позову є неспівмірними із заявленими позивачем вимогами, оскільки, враховуючи предмет спору, саме заборона відчуження нерухомого майна має на меті гарантувати виконання можливого рішення суду. Вжиття заходів забезпечення позову спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Суд погоджується з доводами прокурора про те, що використання спірної землі за визначеним на час звернення з цією заявою цільовим призначенням ведення особистого селянського господарства суперечитиме призначенню земель лісового фонду в межах регіонального ландшафтного парку, про що наголошує прокурор у позові.

Апеляційний суд не вважає слушними доводи апеляційної скарги про те, що з огляду на предмет спору слід було б вжити заходи забезпечення позову у виді заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо спірної земельної ділянки. Вжитий вид забезпечення цілком відповідає вимогам ч. 2 ст. 149 ЦПК України щодо мети забезпечення заявлених прокурором вимог. Є вірними твердження прокурора про те, що у разі незабезпечення позову у виді накладення арешту існує можливість поділу спірної земельної ділянки на кілька, об`єднання її із суміжними ділянками, що змінить предмет спору.

Посилання заявника на відсутність підстав звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Чернігівської обласної державної адміністрації, не аналізуються колегією суддів, оскільки виходять за межі предмета дослідження, вказане питання є предметом судового розгляду під час вирішення спору по-суті.

За таких обставин, накладаючи арешт на спірну земельну ділянку, що передбачає заборону розпоряджатися нею до набрання судовим рішенням законної сили або до зняття заборони, а в разі потреби права користування нею, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що можливість розпорядження землею та вибуття земельної ділянки з володіння ОСОБА_1 може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання судового рішення у майбутньому.

Зважаючи на наведене, апеляційний суд приходить висновку, що суд першої інстанції правильно визначив наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову. Доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують і не дають підстави для скасування судового рішення, яке постановлене з додержанням норм процесуального права.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 17 жовтня 2023 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 29 січня 2024 року.

Головуюча: Н.В. Шитченко

Судді: О.Є. Мамонова

О.І. Онищенко