ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.01.2024м. ХарківСправа № 922/3574/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
при секретарі судового засідання Горішній Ю.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Харківської міської ради (м-н Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003; код ЄДРПОУ: 04059243) до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Антарес-ЮВ" (вул. Катерининська, буд. 46, м. Харків, 61004; код ЄДРПОУ 21209827) , 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мехатроніка" (вул. Катерининська, буд. 46, м. Харків, 61004; код ЄДРПОУ 43698527), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чуприна Галина Олександрівна (вул. Академіка Павлова, буд. 162, м. Харків, 61144); - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Кожемякін Андрій Анатолійович (вул. Пушкінська, буд. 45, м. Харків, 61002); - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради (м-н Павлівський, буд. 4, м. Харків, 61003); - Департамент реєстрації Харківської міської ради (м-н Павлівський, буд. 4, м.Харків, 61003), про скасування рішень державного реєстратора, скасування декларації, визнання недійсним та скасування протоколу загальних зборів, скасування державної реєстрації права власності, зобов`язання привести нежитлові будівлю та приміщення у стан, що відповідає поповерховому плану, за участю представників:
позивача - Прядко Л.В.,
відповідача (1) - не з`явився,
відповідача (2) - Водолазького О.М.,
третіх осіб - не з`явились,
ВСТАНОВИВ:
Харківська міська рада 11.08.2023 звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Антарес-ЮВ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Мехатроніка", в якій просить суд:
- скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса ХМНО Чуприни Г.О. про об`єднання об`єктів нерухомого майна із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстраційної справи на нежитлові приміщення загальною площею 107,6 кв.м та нежитлову будівлю літ. "С-1" загальною площею 54,9 кв.м по вул. Катерининській, 46 у м. Харкові за ТОВ Фірма "Антарес-ЮВ" (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1357586763101 та № 1359470263101, індексний номер рішення 45648443);
- скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса ХМНО Чуприни Г.О. про державну реєстрацію права власності з відкриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстраційної справи на нежитлову будівлю літ. "С-2" по вул. Катерининській, 46 у м. Харкові за ТОВ Фірма "Антарес-ЮВ" (індексний номер рішення 45648173, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1771229663101);
- скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкт: "Реконструкція нежитлової будівлі літ. "С-2" та приміщення №21,23,24,25, 28 літ. "С1-1" по вул. Катерининській, 46 в Новобаварському районі м.Харкова під цех металообробки, 61004, м. Харків, Новобаварський район, вул. Катерининська, 46" ХК 141190031705 від 03.01.2019 (замовник ТОВ Фірма "Антарес-ЮВ", код ЄДРПОУ: 21209827);
- визнати недійним та скасувати протокол загальних зборів учасників ТОВ Фірма "Антарес-ЮВ" від 08.07.2020 № 2617, 2618, виданий ТОВ Фірма "Антарес-ЮВ", та акт приймання-передачі та грошової оцінки майна від 27.07.2020 № 2936, 2937, виданий приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кожемякіним А.А.;
- скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю літ. "С-2" по вул. Катерининіській, 46 у м. Харкові за ТОВ "Мехатроніка" (індексний номер рішення 54056660, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1771229663101);
- скасувати рішення державного реєстратора Тертишника Д.О. про об`єднання об`єктів нерухомого майна із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстраційної справи на нежитлову "С-2" загальною площею 445,0 кв.м та нежитлові приміщення № 1-:-5, 7, 9, 12-:-15, 18, 20, 22, 25-:-27, І, ІІ - 1 поверху, № 1, 2, 2а, 3-:-7, 9-:-11, 14-:-16, 20-:-23, 26, 27, ІV, V - 2 поверху, № 28 - антресоль в літ. "С-2" виробничий корпус, загальною площею 1214,9 кв.м по вул. Катерининській, 46 у м. Харкові за ТОВ "Мехатроніка" (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1771229663101 та № 1357565363101, індексний номер рішення 59140969);
- скасувати державну реєстрацію права власності з відкриттям розділу на нежитлову будівлю літ. "С-2" по вул. Катерининіській, 46 у м. Харкові за ТОВ "Мехатроніка" (індексний номер рішення 59140456, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2402318763101);
- зобов`язати ТОВ Фірма "Антарес-ЮВ" (код ЄДРПОУ: 21209827) та ТОВ "Мехатроніка" (код ЄДРПОУ: 43698527) власними силами або за власний рахунок привести нежитлову будівлю літ. "С-1" загальною площею 54,9 кв.м; нежитлові приміщення № 1-:-5, 7, 9, 12-:-15, 18, 20, 22, 25-:-27, І, ІІ - 1 поверху, № 1, 2, 2а, 3-:-7, 9-:-11, 14-:-16, 20-:-23, 26, 27, ІV, V - 2 поверху, № 28 - антресоль в літ. "С-2" виробничий корпус, загальною площею 1214,9 кв.м та нежитлові приміщення № 21, 23, 24, 28 - 1 поверху, № 25 - 2 поверху в літ. "С-2" виробничий корпус загальною площею 107,6 кв.м по вул. Катерининській, 46 у м. Харкові у стан, що відповідає поповерховому плану на будівлю літ. "С-2" по вул. Катерининська, 46 (колишня назва - Примакова) у м. Харкові станом на 28.07.1999 та поповерховому плану на будівлю літ. "С-1" по вул. Катерининська, 46 (колишня назва - Примакова) у м. Харкові, що міститься у інвентарній справі № 82385 КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації".
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем-1 здійснено реконструкцію нежитлових будівель літ. "С-1" та нежитлових приміщень № 21, 23, 24, 28-1 поверху, № 25-2 поверху в літ. "С-2" за вказаною адресою зі збільшенням загальної площі з 162,5 кв.м (54,9+107,6=162,5) до 445,0 кв.м із зайняттям додатково земельної ділянки, тобто зі зміною зовнішньої конфігурації об`єктів без отримання вихідних даних для проектування (містобудівних умов та обмежень), а отже в деклараціях зазначено недостовірні данні щодо земельної ділянки та містобудівних умов та обмежень, та як наслідок належно затвердженої проектної документації. На думку позивача, реєстраційні дії щодо вказаного нерухомого майна є незаконними та такими, що суперечать приписам чинного законодавства, всі подальші дії з цим майном також суперечать приписам законодавства.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.08.2023 позовну заяву Харківської міської ради було прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/3574/23 за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.
У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 08.09.2023, відповідач-2 проти позову заперечував, посилаючись на те, що до приватного нотаріуса Чупріної Г.О., Харківського міського нотаріального округу ТОВ фірма "Антарес-ЮВ" було подано передбачений чинним законодавством пакет документів для проведення реєстраційних дій. Підстави для зупинення або відмови у розгляді заяви про державну реєстрацію права у приватного нотаріуса Чупріної Г.О., Харківського міського нотаріального округу були відсутні. Відповідач-2 також зазначив, що позивачем не доведено належними доказами того, що відповідачем у декларації про початок виконання будівельних робіт зазначено недостовірні дані, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом, а тому підстави для скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт та введення об`єкта в експлуатацію відсутні. Протокол загальних зборів учасників ТОВ фірма "Антарес-ЮВ" від 08.07.2020 № 2617, 2618 та акт приймання-передачі та грошової оцінки майна від 27.07.2020 № 2936, 2937, виданий приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кожемякіним А.А., повністю відповідають вимогам чинного законодавства України, та не зрозуміло, яким чином оформлення зазначеного протоколу з ухваленням рішення загальних зборів, акту приймання-передачі та грошової оцінки майна с подальшою реєстрацією порушують права позивача. До державного реєстратора Тертишник Д.О. Департаменту реєстрації Харківської міської ради ТОВ "Мехатроніка" було подано передбачений чинним законодавством пакет документів для проведення реєстраційних дій. Підстави для зупинення або відмови у розгляді заяви про державну реєстрацію права у державного реєстратора Тертишник Д.О. Департаменту реєстрації Харківської міської ради, що є структурним підрозділом позивача, були відсутні, на думку відповідача-2, сам факт реєстрації декларації про готовність об`єкту до експлуатації та реєстрації прав на об`єкт нерухомого майна на підставі неї виключає можливість віднесення спірного об`єкту нерухомого майна до самочинного.
Разом з відзивом на позовну заяву відповідачем-2 подано до суду заяву про застосування строків позовної давності, в якій просив відмовити у задоволенні позову у звязку з їх закінченням, зважаючи на те, що декларації про готовність об`єкта до експлуатації зареєстрована Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, також деякі інші оскаржувані реєстраційні дії були виконанні Департаментом реєстрації Харківської міської ради. Отже, на думку відповідача, позивач не тільки мав можливість дізнатися про порушення його прав, приймаючи оскаржувані рішення, а й навіть повинен був це зробити.
19.09.2023 до суду надійшла відповідь позивача на відзив відповідача на позовну заяву, в якій позивач визнав доводи відповідача-2 безпідставними, хибними, і такими, що не спростовують наведених порушень містобудівного та земельного законодавства. Зокрема, позивач наполягав на тому, що 2-поверхова будівля літ. "С-2" (добудовано 2 поверх) загальною площею 445,0 кв.м (445,0-162,5 = 282,5 кв.м) є об`єктом самочинного будівництва, а тому подальші дії щодо об`єднання з іншим об`єктом нерухомого майна, а саме: нежитловими приміщеннями № 1-:-5, 7, 9, 12-:-15, 18, 20, 22, 25-:-27, І, ІІ - 1 поверху, № 1, 2, 2а, 3-:-7, 9-:-11, 14-:-16, 20-:-23, 26, 27, ІV, V - 2 поверху, № 28 - антресоль в літ. "С-2" виробничий корпус, загальною площею 1214,9 кв.м по вул. Катерининській, 46 у м. Харкові, суперечать приписам чинного законодавства.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.10.2023 задоволено клопотання Харківської міської ради та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мехатроніка" про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чуприної Галини Олександрівни; приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Кожемякіна Андрія Анатолійовича; Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради; Департаменту реєстрації Харківської міської ради.
17.10.2023 до суду надійшли письмові пояснення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради, в яких третя особа підтримала позовну вимогу Харківської міської ради, викладену у п. 3 позовної заяви, та просила проводити судові засідання у справі №922/3574/23 без участі представника Інспекції. У своїх поясненнях третя особа, зокрема, зазначила, що відповідно до листа Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради від 12.10.2023 № 2285/0/605-23 містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва за вказаною адресою Департаментом не видавались. Водночас, отримання відповідачем містобудівних умов та обмежень в даному випадку є обов`язковим.
14.11.2023 Департамент реєстрації Харківської міської ради надав до суду свої пояснення щодо позову, в яких просив суд вирішити справу у відповідності до норм матеріального і процесуального права.
17.11.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Мехатроніка" були подані до суду додаткові пояснення по справі, в яких відповідач-2 після ознайомлення з поясненнями Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради, зазначив, що реєстрація декларації може бути скасована у разі виявлення Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради після подання декларації про початок будівництва, відповідно до діючого законодавства, мала право та повноваження на проведення перевірки щодо виявлення недостовірних даних зазначених в декларації та видати відповідний розпорядчий акт (наказ) про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, але ним не скористалася. Посилання даної третьої особи на те, що вона не має правових підстав впливати на процес реєстрації дозвільних процедур, не відповідає дійсності.
22.11.2023 позивач надав до суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що відповідачем-2 помилково трактуються норми містобудівного законодавства, що діяло на час виникнення спірних правовідносин. Зокрема, на думку позивача, відповідач-2 безпідставно ототожнює отримання права на проведення робіт з реконструкції та отримання дозволу на забудову земельної ділянки. Ані факт наявності декларації про готовність до експлуатації нежитлових приміщень літ. "С-2", ані факт державної реєстрації права власності на цей об`єкт не змінюють статусу спірного майна, як самочинного збудованого, а тому, враховуючи також заперечення міської ради проти визнання права власності ТОВ "Антарес-ЮВ" на самочинно збудовані приміщення, позовні вимоги щодо зобов`язання відповідачів здійснити перебудову зазначених нежитлових приміщень підлягають задоволенню на підставі частини 4 статті 376 ЦК України.
29.11.2023 до суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 , викладені у формі клопотання/заяви, в яких третя особа зазначила, що при вчиненні вказаних нотаріальних дій ним були дотримані всі вимоги Закону України "Про нотаріат", у зв`язку з чим вимоги позивача щодо скасування протоколу загальних зборів учасників ТОВ Фірма "Антарес-ЮВ" від 08.07.2020 реєстр № 2617, 2618 та акту приймання-передачі та грошової оцінки майна від 27.07.2020 реєстр №2936, 2937, справжність підписів на яких засвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кожемякіним А.А., задоволенню не підлягають. Справу ОСОБА_1 просив розглянути за його відсутності.
Протокольною ухвалою господарського суду від 07.12.2023 підготовче провадження у справі № 922/3574/23 закрито; розгляд справи по суті призначено на 26.12.2023 о 16:20.
Протокольною ухвалою господарського суду від 26.12.2023, за клопотанням представника позивача, розгляд справи по суті відкладено на 18.01.2024 о 15:30.
У судовому засіданні, яке відбулося 18.01.2024, представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача-2 проти позову заперечував на підставах, викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.
Відповідач-1 та треті особи на стороні відповідачів у судове засідання не з`явились.
Відповідач-1 був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а саме копія ухвали-повідомлення суду від 26.12.2023 була вручена представнику ТОВ Фірма "Антарес-ЮВ" 10.01.2024, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення.
Враховуючи, що підстави для відкладення розгляду справи відсутні, суд визнав за можливе розглянути справу без участі представника відповідача-1 та третіх осіб, за наявними у справі матеріалами, згідно зі ст. 202 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, суд встановив наступне.
На підставі рішення Харківської міської ради вiд 20.12.2017 № 871/17 Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Aнтарес-ЮВ" (відповідач-1) було надано в оренду земельну ділянку площею 0,1844 га за адресою: вул. Катерининська, 46, для експлуатації та обслуговування виробничих та допоміжних будівель і споруд строком до 31.12.2022.
01.06.2018 між Харківською міською радою (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Aнтарес-ЮВ" укладено договiр оренди землі, відповідно до умов якого встановлено наступне:
- п. 7 - Інші особливості об`єкту оренди, які можуть вплинути на орендні відносини: будь-яке будівництво, реконструкція існуючих будівель на наданій у користування земельній ділянці та зміна цільового використання цієї земельної ділянки без відповідного дозволу, передбаченого законодавством, не допускається;
- п. 15 - Земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговування виробничих та допоміжних будівель і споруд;
- п. 17 - Умови збереження стану об`єкта оренди: забороняється самовільна забудова земельної ділянки.
Згідно з деталізованою інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (далі - Реєстр), право оренди земельної ділянки (кадастровий номер 6310137900:01:010:0001) площею 0,1844 га на підставі договору оренди землі від 01.06.2018 б/н, укладеного з Харківською міською радою, земельна ділянка надана в оренду для експлуатації та обслуговування виробничих та допоміжних будівель і споруд строком до 31.12.2022 (додаткові відомості: будь-яке будівництво, реконструкція існуючих будівель на наданій у користування земельній ділянці та зміна цільового використання цієї земельної ділянки без відповідного дозволу, передбаченого законодавством, не допускається).
Станом на час подання позову до суду, згідно з деталізованою інформаційною довідкою Реєстру, право власності на нежитлову будівлю літ. "С-2", загальною площею 1659,9 кв.м, по вул. Катерининській, 46 у м. Харкові, зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Мехатроніка" (відповідач-2).
Відповідно до інформації з Реєстру, державну реєстрацію права власності вперше з відкриттям нового розділу (формуванням реєстраційної справи) та присвоєнням реєстраційного номеру об`єкту нерухомого майна по вул. Катерининській, 46 у м. Харкові проведено приватним нотаріусом ХМНО Чуприною Г.О. за Острон В.І.:
- 19.09.2017 на нежитлові приміщення загальною площею 1214.9 кв.м (опис: нежитлові приміщення № 1-:-5, 7, 9, 12-:-15, 18, 20, 22, 25-:-27, І, ІІ - 1 поверху, № 1, 2, 2а, 3-:-7, 9-:-11, 14-:-16, 20-:-23, 26, 27, ІV, V - 2 поверху, № 28 - антресоль в літ. "С-2" виробничий корпус, загальною площею 1214,9 кв.м), реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1357565363101, індексний номер рішення 37185682;
- 19.09.2017 на нежитлові приміщення загальною площею 107.6 кв.м (опис: нежитлові приміщення № 21, 23, 24, 28 - 1 поверху, № 25 - 2 поверху в літ. "С-2" виробничий корпус, загальною площею 107,6 кв.м), реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1357586763101, індексний номер рішення 37185921.
Підставою для реєстрації права власності за Острон В.І. на вказані об`єкти державним реєстратором зазначено: договір купівлі-продажу № 6737 від 30.11.2004, довідка № 1906.09/17 від 15.09.2017, видана ТОВ "Харківська служба бюро технічної інвентаризації".
Згідно з договором купівлі-продажу № 6737 від 30.11.2004, предметом договору була нежитлова будівля літ. "С-1" - пожежне депо цегла загальною площею 54,9 кв.м та літ. "С-2" - виробничий корпус № 3 цегла загальною площею 1322,5 кв.м по АДРЕСА_1 .
В подальшому, ОСОБА_2 здійснила відчуження вказаних об`єктів нерухомого майна уклавши з ТОВ Фірма "Антарес-ЮВ" два договори купівлі-продажу нежитлової будівлі та нежитлових приміщень № 2104 від 22.09.2017 та договір купівлі-продажу нежитлових приміщень № 2101 від 22.09.2017, посвідчених приватним нотаріусом ХМНО Чуприною Г.О.
Згідно з договором купівлі-продажу № 2101 від 22.09.2017, предметом договору були нежитлові приміщення № 1-:-5, 7, 9, 12-:-15, 18, 20, 22, 25-:-27, I, II - 1 поверxу, № 1, 2, 2a, 3-:-7, 9-:-11, 14-:-16, 20-:-23, 26, 27, IV, V - 2 поверху, № 28 - антресоль в літ. "С-2" виробничий корпус (механічний цех), загальною площею 1214,9 кв.м по вул. Катерининській, 46 у м. Харкові.
Згідно з договором купівлі-продажу № 2104 від 22.09.2017, предметом договору була нежитлова будівля літ. "С-I", загальною площею 54,9 кв.м. та нежитлові приміщення № 21, 23, 24, 28 - 1 поверху, № 25 2 поверху в літ. "С-2" виробничий корпус (механічний цех). загальною площею 107,6 кв.м. по вул. Катерининській, 46 у м. Харкові.
22.09.2017 у Реєстрі за ТОВ Фірма "Антарес-ЮВ" зареєстровані наступні об`єкти нерухомого майна:
- нежитлова будівля літ. "С-1" загальною площею 54,9 кв.м (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1359470263101, індексний номер рішення 37220646);
- нежитлові приміщення № 1-:-5, 7, 9, 12-:-15, 18, 20, 22, 25-:-27, І, ІІ - 1 поверху, № 1, 2, 2а, 3-:-7, 9-:-11, 14-:-16, 20-:-23, 26, 27, ІV, V - 2 поверху, № 28 - антресоль в літ. "С-2" виробничий корпус, загальною площею 1214,9 кв.м) (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1357565363101, індексний номер рішення 37220148);
- нежитлові приміщення загальною площею 107,6 кв.м (опис: нежитлові приміщення № 21, 23, 24, 28 - 1 поверху, № 25 - 2 поверху в літ. "С-2" виробничий корпус, загальною площею 107,6 кв.м), реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1357586763101, індексний номер рішення 37220858.
Ці реєстраційні дії Харківська міська рада не оскаржує.
В подальшому ТОВ Фірма "Антарес-ЮВ" без дотримання вимог містобудівного та земельного законодавства здійснено реконструкцію нежитлової будівлі літ. "С-1", загальною площею 54,9 кв.м, та нежитлових приміщень № 21, 23, 24, 28 - 1 поверху, № 25 - 2 поверху в літ. "С-2" виробничий корпус, загальною площею 107,6 кв.м, за вказаною адресою, що призвело до збільшення загальної площі з 162,5 (54,9+107,6=162,5) кв.м до 445,0 кв.м, а саме добудовано 2 поверх та зайнято додаткову земельну ділянку. За наслідком реконструкції вказаних об`єктів нерухомого майна до Реєстру внесені наступні дані:
1. 19.02.2019 здійснено об`єднання об`єктів нерухомого майна з реєстраційним номером 1357586763101 та 1359470263101 погашено право власності. Реєстраційну дію проведено державним реєстратором - приватним нотаріусом ХМНО Чуприною Г.О. (індексний номер рішення: 45648443).
2. 19.02.2019 здійснено державну реєстрацію права власності з відкриттям розділу та формуванням реєстраційної справи на нежитлову будівлю літ. "С-2", загальною площею 445,0 кв.м, за вказаною адресою. Реєстраційну дію проведено державним реєстратором - приватним нотаріусом ХМНО Чуприною Г.О. (індексний номер рішення: 45648173, реєстраційний номер об`єкту нерухомого 1771229663101).
Відомості до Реєстру були внесені на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації ХК 141190031705 від 03.01.2019.
При цьому, позивач вказує, що відповідно до інформації, зазначеної в декларації про готовність до експлуатації об`єкту, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № ХК 141190031705 від 03.01.2019 на об`єкт: "Реконструкція будівлі літ. "С-2" та приміщення № 21,23,24,25, 28 літ. "С1-1" по вул. Катерининській, 46 в Новобаварському районі м. Харкова під цех металообробки, 61004, м. Харків, Новобаварський район, вул. Катерининська, 46", замовником будівництва - ТОВ Фірма "Антарес-ЮВ" вказано недостовірні дані, а саме:
- щодо права на забудову земельної ділянки (п. 13) - замовником вказано, що не зазначається відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у зв`язку з реконструкцією без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані;
- щодо отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки зазначено - не потребується з посиланням на п. 25;
- загальна площа об`єкта відповідно до проектної документації - 445,0 кв.м; поверховість - 2 пов.
Отже, за наслідком реконструкції вказаних 1-поверхової нежитлової будівлі літ. "С-1", загальною площею 54,9 кв.м, та нежитлових приміщень № 21, 23, 24, 28 - 1 поверху, № 25 - 2 поверху в літ. "С-2" виробничий корпус, загальною площею 107,6 кв.м, по вул. Катерининській, 46 у м. Харкові (54,9+107,6=162,5) утворилась 2-поверхова будівля літ. "С-2" (добудовано 2 поверх) загальною площею 445,0 кв.м (445,0-162,5 = 282,5 кв.м).
Таким чином, будівельні роботи проведені з виходом за межі існуючого фундаменту та добудовано ще 1 поверх (тільки приміщення № 25 було розташоване на ІІ поверсі, всі інші приміщення були 1-поверховими).
Зайняття додатково земельної ділянки забудовником також підтверджують:
- матеріали КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", а саме поповерхові плани на будівлі літ. "С-2" та "С-1" за вказаною адресою (інвентарна справа № 82385);
- технічний паспорт на нежитлові приміщення № 21, 23, 24, 28-1 поверху, № 25 - 2 поверху в літ. "С-2" виробничий корпус по вул. Катерининській, 46 у м. Харкові від 15.09.2017;
- технічний паспорт на нежитлову будівлю літ. "С-2", виготовленого ТОВ "Харківська служба бюро технічної інвентаризації" від 30.06.2021, згідно розділу "плану поверхів громадського будинку", заінвентаризовано 2 поверх (до реконструкції лише приміщення № 25 було на 2 поверсі у цій будівлі).
З урахуванням вищевикладеного, позивач вказує, що реконструкція нежитлових будівель літ. "С-1" та нежитлових приміщень № 21, 23, 24, 28 - 1 поверху, № 25 - 2 поверху в літ. "С-2" за вказаною адресою виконана зі збільшенням загальної площі з 162,5 кв.м (54,9+107,6=162,5) до 445,0 кв.м із зайняттям додатково земельної ділянки, тобто зі зміною зовнішньої конфігурації об`єктів без отримання вихідних даних для проектування (містобудівних умов та обмежень), а отже в деклараціях зазначено недостовірні данні щодо земельної ділянки та містобудівних умов та обмежень, та, як наслідок, належно затвердженої проектної документації.
Таким чином, на думку позивача, вірним є висновок про те, що виконати реконструкцію даних об`єктів в цілому без зміни зовнішньої конфігурації неможливо, оскільки загальна площа нежитлових будівель літ. "С-1" та нежитлових приміщень №21, 23, 24, 28 - 1 поверху, № 25 - 2 поверху в літ. "С-2" за вказаною адресою до реконструкції складала 162,5 кв.м, а після реконструкції загальна площа нових об`єктів складає 445,0 кв.м, що майже в 2,5 рази більша, ніж до реконструкції.
Вiдповідно до статті 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, iнше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Отже, як стверджує позивач, нежитлова будівля літ. "С-2" за вказаною адресою є об`єктом самочинного будівництва.
Саме ці реєстраційні дії Харківська міська рада вважає незаконними та такими, що суперечать приписам чинного законодавства, всі подальші дії з цим майном також суперечать приписам законодавства.
В подальшому, ТОВ Фірма "Антарес-ЮВ" відчужило нежитлову будівлю літ. "С-2" по вул. Катерининській, 46 у м. Харкові ТОВ "Мехатроніка" на підставі акту приймання-передачі та грошової оцінки майна від 27.07.2020 № 2936, 2937 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1771229663101, індексний номер рішення 54056660).
07.07.2021 здійснено об`єднання об`єктів нерухомого майна з реєстраційним номером 1771229663101 та 1357565363101 та погашено право власності. Реєстраційну дію проведено державним реєстратором - Тертишником Д.О. (індексний номер рішення: 59140969).
07.07.2021 здійснено державну реєстрацію права власності з відкриттям розділу та формуванням реєстраційної справи на нежитлову будівлю літ. "С-2", загальною площею 1659,9 кв.м, за вказаною адресою. Реєстраційну дію проведено державним реєстратором - Тертишником Д.О. (індексний номер рішення: 59140456, реєстраційний номер об`єкту нерухомого 2402318763101).
Відомості до Реєстру були внесені на підставі акту приймання-передачі та грошової оцінки майна від 27.07.2020 № 2940, 2941 та акту приймання-передачі та грошової оцінки майна від 27.07.2020 № 2936, 2937; протоколу загальних зборів учасників ТОВ Фірма "Антарес-ЮВ" від 08.07.2020 № 2617, 2618.
Як вказує позивач, викладене вище свідчить про те, що право власності зареєстроване на об`єкт самочинного будівництва, що у розумінні приписів чинного законодавства не є об`єктом цивільного обороту.
Враховуючи те, що ТОВ Фірма "Антарес-ЮВ" нежитлову будівлю літ. "С-1" та нежитлові приміщення в літ. "С-2" реконструйовано зі збільшенням загальної площі з 1377,4 кв.м (54,9+1322,5=1377,4) на 1659,9 кв.м (+282,5 кв.м) та зайняттям додаткової земельної ділянки (збудовано нові приміщення № 2,3 та розширені геометричні розміри приміщення № 1) без отримання від власника згоди на її забудову, в розумінні ст. 376 Цивільного кодексу України, реконструйована нежитлова будівля літ. "С-2" за вказаною адресою є об`єктом самочинного будівництва, тому ТОВ "Мехатроніка" за актом приймання-передачі та грошової оцінки майна від 27.07.2020 № 2936, 2937 стало власником будівельних матеріалів та не мало правомочностей на об`єднання нежитлової будівлі літ. "С-2" та нежитлових приміщень у літ. "С-2" за вказаною адресою.
Оскільки ТОВ Фірма "Антарес-ЮВ" під час реконструкції спірних об`єктів за вказаною адресою забудувала самовільно без дозволу власника частину земельної ділянки, позивач вважає, що в цьому випадку належним способом захисту порушених прав землевласника є скасування державної реєстрації права власності та приведення об`єкту нерухомого майна у попередній стан.
Проте суд не погоджується з данними доводами позивача виходячи з наступного.
Верховним судом послідовно , неоднаразово у своїх постановах викладалась правова позиція щодо належного захисту порушеного права власника земельної ділянки внаслідок її самочинної забудови.
Великою Палатою у справі №916/1174/22 від 15.11.2023р було зроблено аналіз законодавства та сформовано наступний висновок:
" Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (частина перша статті 373 ЦК України). Елементом особливої правової охорони землі є норма частини другої статті 14 Конституції про те, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону; право власності на землю гарантується Конституцією України (частина друга статті 373 ЦК України).
Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (частина четверта статті 373 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 375 ЦК України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.
Згідно із частиною першою статті 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Отже, правовий режим самочинного будівництва врегульовано статтею 376 ЦК України. Норми зазначеної статті є правовим регулятором відносин, які виникають у зв`язку із здійсненням самочинного будівництва.
Велика Палата звертає увагу, що стаття 376 ЦК України розміщена у главі 27 "Право власності на землю (земельну ділянку)", тобто правовий режим самочинного будівництва пов`язаний з питаннями права власності на землю.
Знаходження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі в цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди. Тому державна реєстрація будівлі, споруди на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі (пункт 84 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18).
Таким чином, самочинне будівництво нерухомого майна особою, яка не є власником земельної ділянки, слід розглядати як порушення прав власника відповідної земельної ділянки.
Разом із цим сам по собі факт державної реєстрації права власності на самочинно побудовану будівлю, споруду, не слід розглядати як окреме відносно факту самочинного будівництва порушення прав власника земельної ділянки.
Здійснення самочинного будівництва порушує права власника земельної ділянки, у тому числі у разі відсутності державної реєстрації права власності на самочинно побудоване нерухоме майно за відповідною особою. Факт самочинного будівництва змушує власника земельної ділянки діяти з урахуванням того, що на відповідній земельній ділянці наявні певні об`єкти нерухомості - що обмежує можливості як користування, так і розпорядження земельною ділянкою. Отже, самочинно побудоване нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване за жодною особою, все одно обмежує власника відповідної земельної ділянки в користуванні та розпорядженні такою земельною ділянкою.
Велика Палата висновує, що права власника земельної ділянки порушуються в результаті факту самочинного будівництва, а не державної реєстрації права власності на самочинно побудоване майно. Державна реєстрація права власності на самочинно побудовану будівлю, споруду поза встановленим статтею 376 ЦК України порядком за особою, яка таке будівництво здійснила, лише додає до вже існуючих фактичних обмежень (які з`явились безпосередньо з факту самочинного будівництва) власника земельної ділянки в реалізації свого права власності додаткові юридичні обмеження.
Отже, здійснення підприємством самочинного будівництва спірних об`єктів нерухомості порушує права власника земельної ділянки на користування та розпорядження земельною ділянкою, на якій побудовані спірні об`єкти нерухомості.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
При цьому, як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (див., зокрема, пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, пункт 88 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, пункт 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17).
Крім того, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, пункт 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, пункт 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17).
У певних випадках спосіб захисту імперативно "прив`язаний" до певного складу правопорушення. У таких випадках можна стверджувати, що спосіб захисту визначений законом (встановлений законом), тобто термін "встановлений законом" означає не просто те, що він названий в законі (наприклад, є в переліку статті 16 ЦК України, статті 20 Господарського кодексу України), а те, що спосіб захисту за його змістом кореспондує конкретному правопорушенню. У цих випадках положення частини першої статті 5 ГПК України (аналогічне - у частині першій статті 5 ЦПК України) вимагає, щоб суд застосував саме такий спосіб захисту.
Можливі способи захисту прав особи - власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, прямо визначені статтею 376 ЦК України, яка регулює правовий режим самочинно побудованого майна.
Зокрема, частинами третьою - п`ятою статті 376 ЦК України встановлено таке:
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майноможе бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництвона земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власностіна нерухоме майноза особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництвона його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесеннюособою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Велика Палата зазначає , що знесення самочинно побудованого спірного об"єкта нерухомості відповідно до частини четвертої статті 376 ЦК України є належним та ефективним способом захисту прав власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво. Також потрібно враховувати положення частини третьої та п`ятої статті 376 ЦК України.
Велика Плата Верховного Суду вже звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (див. постанови від04.12.2018 у справі № 910/18560/16 (пункт 8.5), від 03.04.2019 у справі № 921/158/18 (пункт 51), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 37-38), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 54), від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 (пункт 34)).
Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц (пункт 42), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 54), від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 (пункт 34)).
Крім того, не допускається набуття права власності на споруджені об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або такого іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на відповідній ділянці. Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або спорудиправо власності на об`єкт нерухомого майна набуває той, хто має речове право на земельну ділянку(див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункти 92-94), від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 (пункт 35)).
Визнання права власності в порядку частини третьої або п`ятої статті 376 ЦК України призводить до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна - або особі, яка здійснила самочинне будівництво, надається земельна ділянка у встановленому порядку під уже збудоване нерухоме майно як обов`язкова умова для визнання права власності на таке майно (частина третя статті 376 ЦК України); або право власності на самочинно збудоване нерухоме майно визнається за особою - власником земельної ділянки (частина п`ята статті 376 ЦК України).
Отже, застосування положень частини третьої або п`ятої статті 376 ЦК України призводить до вирішення спору між особою - власником земельної ділянки та особою, що здійснила самочинне будівництво, і, зокрема, захищає права власника земельної ділянки.
Згідно з положеннями статті 328 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до частини другої статті 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
При цьому, формулювання положень статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею. Тож, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила таке будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 ЦК України не змінює правового режиму такого будівництва як самочинного з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті (пункти 6.31-6.33 постанови від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13; пункти 53-56 постанови від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц; пункт 46 постанови від 20.07.2022 у справі № 923/196/20).
Тобто відповідно до приписів частин третьої та п`ятої статті 376 ЦК України, як особа, що здійснила самочинне будівництво, так і власник земельної ділянки, на якій здійснили самочинне будівництво, можуть набути самочинно збудоване майно у власність. Однак для цього їм необхідно дотримуватись чіткого алгоритму дій, передбаченого в зазначеній статті.
Якщо нерухоме майно є самочинним будівництвом, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно у будь-який інший спосіб, окрім визначеного статтею 376 ЦК України (тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за особою, яка його побудувала, або за власником земельної ділянки), є такою, що не відповідає вимогам цієї статті. Можливість настання інших правових наслідків, ніж передбачені статтею 376 ЦК України, як у випадку самочинного будівництва, здійсненого власником земельної ділянки, так і у випадку самочинного будівництва, здійсненого іншою особою на чужій земельній ділянці, виключається.
За обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.
Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно."
З огляду на викладене, враховуючи , що оскільки позивач мотивує свій позов та зазначає підставами саме порушення його прав внаслідок самочинного будівництва , то суд приходить до висновку , що позивачем невірно обрано спосіб захисту своїх порушених прав шляхом:
- скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса ХМНО Чуприни Г.О. про об`єднання об`єктів нерухомого майна із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстраційної справи на нежитлові приміщення загальною площею 107,6 кв.м та нежитлову будівлю літ. "С-1" загальною площею 54,9 кв.м по вул. Катерининській, 46 у м. Харкові за ТОВ Фірма "Антарес-ЮВ" (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1357586763101 та № 1359470263101, індексний номер рішення 45648443);
- скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса ХМНО Чуприни Г.О. про державну реєстрацію права власності з відкриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстраційної справи на нежитлову будівлю літ. "С-2" по вул. Катерининській, 46 у м. Харкові за ТОВ Фірма "Антарес-ЮВ" (індексний номер рішення 45648173, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1771229663101);
- скасування державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю літ. "С-2" по вул. Катерининіській, 46 у м. Харкові за ТОВ "Мехатроніка" (індексний номер рішення 54056660, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1771229663101);
- скасування рішення державного реєстратора Тертишника Д.О. про об`єднання об`єктів нерухомого майна із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстраційної справи на нежитлову "С-2" загальною площею 445,0 кв.м та нежитлові приміщення № 1-:-5, 7, 9, 12-:-15, 18, 20, 22, 25-:-27, І, ІІ - 1 поверху, № 1, 2, 2а, 3-:-7, 9-:-11, 14-:-16, 20-:-23, 26, 27, ІV, V - 2 поверху, № 28 - антресоль в літ. "С-2" виробничий корпус, загальною площею 1214,9 кв.м по вул. Катерининській, 46 у м. Харкові за ТОВ "Мехатроніка" (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1771229663101 та № 1357565363101, індексний номер рішення 59140969);
- скасування державної реєстрації права власності з відкриттям розділу на нежитлову будівлю літ. "С-2" по вул. Катерининіській, 46 у м. Харкові за ТОВ "Мехатроніка" (індексний номер рішення 59140456, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2402318763101).
Щодо позовної вимоги про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта суд зазначає наступне.
Законом, який визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є, зокрема, Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).
Статтею 9 Закону України від 20.05.1999 № 687-XIV "Про архітектурну діяльність" визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом № 3038-VI.
Суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Частинами першою та другою статті 34 Закону № 3038-VI передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після:
1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;
2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IIII категорій складності.
Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
Згідно із частинною першої статті 39 Закону № 3038-VI, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I-III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.
Форма декларації про готовність об`єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.
Отже, реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації можлива виключно після завершення будівництва.
Відповідно до частини другої статті 39-1 Закону № 3038-VI, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.
Таким чином, реєстрація декларації може бути скасована у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, згідно з п. 15 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок №466) у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно з абзацами сьомим та восьмим пункту 22 Порядку № 466, у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.
Як вбачається з наведених норм права, виключною підставою для скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та декларації про початок будівництва є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, зокрема, якщо: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що невідведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту; 4)скасовано містобудівні умови та обмеження. При цьому, виявлені недостовірні дані, зазначені у деклараціях про початок виконання будівельних робіт або про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, повинні відповідати одній із зазначених умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом.
Аналогічні підходи до застосування зазначених вище актів законодавства викладені, зокрема, Верховним Судом у постановах від 14.03.2018 у справі №814/1914/16, 26.06.2018 у справі № 826/20445/16, від 18.10.2018 у справі №695/3442/17, від 23.10.2018 у справі № 826/9275/17, від 13.12.2018 у справі №522/6212/17, від 22.01.2019 у справі № 826/17907/17.
Згідно зі статтею 41 Закону № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
У пункті 39 постанови Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 420/1674/19 міститься правовий висновок, згідно із яким зі змісту положень статті 41 Закону №3038-VI та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок № 553) вбачається, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, заходи, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт.
Тобто за загальним правилом, такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва.
Отже Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради після подання декларації про початок будівництва, відповідно до діючого законодавства, мала право та повноваження на проведення перевірки щодо виявлення недостовірних даних зазначених в декларації та видати відповідний розпорядчий акт (наказ) про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, але ним не скористалася. При цьому, в декларації зазначалась як загальна площа об`єкту так і його поверховість, а Інспекція безумовно витребувала всю інформацію стосовно об`єкта реконструкції, необхідну для реєстрації вказаної декларації, з інших реєстрів.
Відтак, викладені у письмових поясненнях посилання третьої особи у справі - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради на те, що вона не має правових підстав впливати на процес реєстрації дозвільних процедур не відповідає дійсності.
Згідно інформації, розміщеної на офіційному сайті Харківської міської ради - https://www.city.kharkiv.ua/uk/gorodskaya-last/ispolnitelnyieorganyi/departamentyi/dtk.html зазначено, що Основним завданням Інспекції є забезпечення додержання на території міста Харкова містобудівного законодавства України та запобігання його порушенням; здійснення відповідно до чинного законодавства державного архітектурно-будівельного контролю, а також виконання дозвільних та реєстраційних функцій на об`єктах класу наслідків СС1 та СС2, а саме:
- надання, отримання документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, відмовляє у видачі таких документів, анулює, скасовує їх реєстрацію;
- приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (видача сертифікатів, реєстрація декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та повернення таких декларацій на доопрацювання для усунення виявлених недоліків), анулювання, скасовування їх реєстрації;
- створення та внесення відомостей про документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про зміну / відмову у видачі зупинення, скасування та анулювання таких документів з використанням інформації з Реєстру будівельної діяльності;
- здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації щодо об`єктів, розташованих у межах міста Харкова.
За приписами статті 26 Закону № 3038-VI, завершальним етапом будівництва об`єкта містобудування є реєстрація права власності на такий об`єкт.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 9 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації є підставою для оформлення права власності на нього.
Після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту - "скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта" не призведе до поновлення порушеного права позивача.
При цьому, суд звертає увагу на те, що декларація про готовність об`єкта до експлуатації зареєстрована Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, яка є структурним підрозділом позивача по справі.
Суд також не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про визнання недійним та скасування протоколу загальних зборів учасників ТОВ Фірма "Антарес-ЮВ" від 08.07.2020 № 2617, 2618 та акту приймання-передачі та грошової оцінки майна від 27.07.2020 № 2936, 2937, виданого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кожемякіним А.А.
Статтею 56 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкт господарювання - господарська організація, яка може бути утворена за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства,
Відповідно до ст. 47. Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", виділом є створення одного або більше товариств із переданням йому (їм) згідно з розподільним балансом частини майна, прав та обов`язків товариства, з якого здійснюється виділ, без припинення останнього.
Порядок державної реєстрації про виділення нової юридичної особи визначений у Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Як встановлено судом, протоколом загальних зборів учасників ТОВ Фірма "Антарес-ЮВ" від 08.07.2020 № 2617, 2618 було оформлено рішення про створення шляхом виділення нової юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мехатроніка". Актом приймання-передачі і грошової оцінки майна від 27.07.2020 № 2936, 2937, виданим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кожемякіним А.А., створеній юридичній особі - ТОВ "Мехатроніка" передано від юридичної особи, що її утворила, - ТОВ Фірма "Антарес-ЮВ" спірне нерухоме майно.
Невідповідність вищевказаних документів вимогам чинного законодавства України не доведена позивачем.
Позивачем також не визначено, яким саме чином оформлення зазначеного протоколу з ухваленням рішення загальних зборів й акту приймання-передачі та грошової оцінки майна з їх подальшою реєстрацією порушують права позивача. Крім того, такий спосіб захисту також не призведе до відновлення порушеного права позивача, як власника земельної ділянки.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання ТОВ Фірма "Антарес-ЮВ" та ТОВ "Мехатроніка" власними силами або за власний рахунок привести спірні нежитлові будівлі у стан, що відповідає поповерховому плану на будівлю літ. "С-2" по вул. Катерининська, 46 (колишня назва - Примакова) у м. Харкові станом на 28.07.1999 та поповерховому плану на будівлю літ. "С-1" по вул. Катерининська, 46 (колишня назва - Примакова) у м. Харкові, що міститься у інвентарній справі № 82385 КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", суд зазначає наступне.
Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва.Позовні вимоги про знесення самочинно збудованого об`єкта нерухомості є крайньою мірою, які можуть бути задоволені судом, лише після використання всіх доступних умов захисту.
В рамках справи № 296/5460/17 11 серпня 2020 року Верховний Суд досліджував питання щодо підстав та умов для знесення або перебудови самочинно збудованого об`єкта нерухомості.
Стаття 15 ЦК України говорить, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
З урахуванням змісту статті 376 ЦК України в поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 цього Кодексу вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту такого порушення самочинною забудовою.
Вимоги про знесення самочинного будівництва інші особи можуть заявляти за наявності двох умов: доведеності факту порушення прав; будівництво є самочинною забудовою.
Позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об`єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача. Якщо проведення перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Самочинне будівництво підлягає безумовному знесенню, якщо: 1) власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила таке будівництво; 2) власник земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на самочинну забудову, однак така забудова порушує права інших осіб на зазначену земельну ділянку; 3) самочинна забудова зведена на наданій земельній ділянці але з відхиленням від проєкту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, що порушує права інших осіб, за умови, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовилась від здійснення перебудови.
Згідно з частиною першою статті 376ЦК України самочинно збудованим вважається об`єкт нерухомості, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об`єкт нерухомості збудовано без належного документа чи належно затвердженого проєкту; 3) об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.Наявність хоча б однієї із трьох ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.
Саме такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 520/17520/14-ц.
При цьому у постанові Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 2-6977/11 зроблено такий висновок: Позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред`явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки, з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК України, статтею 103 ЗК України.
Вимоги про знесення самочинного будівництва інші особи можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою (постанова Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 458/1173/14-ц.
Розглядаючи позови про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості відповідно до вимог статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та положень частини сьомої статті 376 ЦК України, суди мають встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об`єкта та чи відмовляється ця особа від такої перебудови. Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. Знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проєкту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проєкту), допустиме лише за умови, якщо неможливо здійснити перебудову нерухомості відповідно до проєкту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови (постанова Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 646/7646/16-ц.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року, справа № 725/5630/15-ц: юридичними фактами, які складають правову підставу знесення самочинного будівництва, є: 1) істотне відхилення від проєкту та/або істотне порушення будівельних норм і правил, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; 2) неможливість проведення перебудови або відмова особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, від її проведення. При вирішенні питання про те, чи є відхилення від проєкту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, необхідно з`ясовувати, зокрема, як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо.
Дослідивши докази долучені позивачем до позовної заяви вбачається , що всі позовні вимоги позивача зводяться до того, що замовником було подано недостовірні дані, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом. Інших доказів які б підтвержували правові підстави для примусового зобов"язання перебудови самочинно збудованого об`єкта нерухомості позивачем не надано.
Водночас, матеріали справи свідчать, що право власності на спірний об`єкт нерухомості виникло після проходження попереднім власником належної законодавчої процедури, яка включала в себе реєстрацію Декларації про початок виконання будівельних робіт та Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, без жодного зауваження з боку Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради.
Після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпала свою дію фактом виконання, в зв`язку з чим, оскаржуваною у справі декларацією будь-які права або охоронювані законні інтереси позивача не порушуються . Сам факт реєстрації такої декларації та реєстрації прав на об`єкт нерухомого майна на підставі неї виключає можливість віднесення спірного об`єкту нерухомого майна до самочинного.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі наявних у матеріалах справи доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Харківської міської ради не підлягають задоволенню з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність.
Разом із тим, відповідачем у справі було заявлено про застосування позовної давності.
Згідно зі ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Частиною 1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Таким чином, за змістом названих норм позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Як зазначав Вищий господарський суд України у пункті 2.2. постанови Пленуму від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" стосовно того, що за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
За результатами розгляду даної справи судом встановлено безпідставність позовних вимог та відмовлено у задоволенні позову, а отже підстави для застосування у даному випадку позовної давності відсутні, у зв`язку з чим відповідна заява відповідача не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відмовою у позові, судові витрати покладаються на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
У позові Харківської міської ради (м-н Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003; код ЄДРПОУ: 04059243) до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Антарес-ЮВ" (вул. Катерининська, буд. 46, м. Харків, 61004; код ЄДРПОУ 21209827) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Мехатроніка" (вул. Катерининська, буд. 46, м. Харків, 61004; код ЄДРПОУ 43698527), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чуприна Галина Олександрівна (вул. Академіка Павлова, буд. 162, м. Харків, 61144), приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Кожемякін Андрій Анатолійович (вул. Пушкінська, буд. 45, м. Харків, 61002), Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради (м-н Павлівський, буд. 4, м. Харків, 61003), Департамент реєстрації Харківської міської ради (м-н Павлівський, буд. 4, м.Харків, 61003), про скасування рішень державного реєстратора, скасування декларації, визнання недійсним та скасування протоколу загальних зборів, скасування державної реєстрації права власності, зобов`язання привести нежитлові будівлю та приміщення у стан, що відповідає поповерховому плану, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст.ст. 256-257 ГПК України.
Повне рішення складено "29" січня 2024 р.
СуддяН.М. Кухар
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 18.01.2024 |
Оприлюднено | 31.01.2024 |
Номер документу | 116605327 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про комунальну власність щодо реєстрації або обліку прав на майно |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Кухар Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні