Рішення

від 24.01.2024 по справі 567/1442/22

ОСТРОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 567/1442/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2024 рокум. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Венгерчук А.О.

при секретарі - Пономаренко Р.А.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу запозовною заявою ОСОБА_1 доТОВ "ЗахідАгро",ТОВ "Західнаагровиробнича компанія"про скасуваннярішення державногореєстратора таусунення перешкодв користуванніземельною ділянкою

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась в Острозький районний суд Рівненської області з позовом до ТОВ "Захід Агро", ТОВ "Західна агровиробнича компанія", в якому просить усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками, зобов`язавши ТОВ "Західна агровиробнича компанія" повернути їй земельну ділянку з кадастровим номером 5624287101:06:003:0003, яка знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Сіянцівської сільської ради Острозького району Рівненської області) та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації права оренди ТОВ "Західна агровиробнича компанія" щодо належної їй земельної ділянки.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що їй на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 5624287101:06:003:0003 призначена для ведення особистого селянського господарства.

Зазначає, що в червні 2022 року з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно їй стало відомо, що на належну їй земельну ділянку за ТОВ "Західна агровиробнича компанія" зареєстровано право оренди, при цьому жодних договорів між нею і ТОВ "Західна агровиробнича компанія" не укладалося.

Вказує, що між нею та ТОВ "Західна агровиробнича компанія" наявний спір про право оренди на земельну ділянку, належну їй, оскільки договору оренди землі щодо передачі земельної ділянки вона не підписувала, їх умов не погоджувала та на укладення такого договру нікого не уповноважувала.

Посилаючись на те, що ТОВ "Західна агровиробнича компанія" користується земельною ділянкою без відповідної правової підстави, просить повернути її та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, належної їй.

Ухвалою суду від 17.11.2022 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження з викликом сторін, встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 28.03.2023 у справі було призначено судову почеркознавчу експертизу. Цією ж ухвалою було зупинено провадження у справі на час проведення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 02.11.2023, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, провадження у справі було поновлено.

В поданому суду відзиві на позовну заяву відповідач ТОВ "Західнаагровиробнича компанія" позов не визнав, заперечив проти позову та просив у його задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що право оренди на належні позивачу земельні ділянки з кадастровим номером 5624287101:06:003:0003 зареєстровано за ТОВ "Західна агровиробнича компанія" на підставі договору оренди землі від 23.09.2017. Факт реєстрації права оренди на вказану земельну ділянку підтверджується інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наданою позивачем разом з позовом.

Вобґрунтування запереченьпроти позовувідповідач такожвказує нате,що протягомдії договоруоренди землі,він фактичновиконувався,позивач отримувалавід відповідачаорендну плату,та сплатавідповідачем орендноїплати спростовуєдоводи позивачащодо непідписання неюдоговору орендиземлі,що вказуєна те,що цейправочин неюпідтверджувався.

В судове засіданні представник позивача не з`явився, в поданій на адресу суду заяві позовні вимоги підтримав в повному об`ємі, з підстав та доводів викладених у позовній заяві. Розгляд справи просить здійснювати в його відсутності.

Представники відповідачів повторно в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що відповідачі були належним чином повідомлені про дату, місце і час розгляду справи, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Суд, розглянувши справу відповідно до ст. 274 ЦПК України, за правилами спрощеного позовного провадження, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 5624287101:06:003:0003 призначена для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Острозької МТГ Рівненського району Рівненської області (колишня Сіянцівська сільська рада Острозького району Рівненської області), що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 28.06.2022.

Позивач стверджує, що зазначену земельну ділянку в 2014 році передала в оренду для ТОВ "Захід Агро", та не заперечує що укладала договір оренди зазначеної земельної ділянки. Водночас заперечує факт укладення договору оренди землі з ТОВ "Західна агровиробнича компанія" від 23.09.2017, за яким орендарем земельної ділянки стало ТОВ "Західна агровиробнича компанія".

З інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 28.06.2022 №303680930 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624287101:06:003:0003,площею 3,36га, вбачається, що державним реєстратором КП "Реєстраційнйий центр" Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області ДяченкаР.Ю., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.03.2018, індексний номер рішення 40196522 зареєстровано право оренди вищевказаної земельної ділянки за ТОВ "Західна агровиробнича компанія", орендодавцем якої вказано позивача ОСОБА_1 та підставою для реєстрації права оренди такої земельної ділянки зазначено договір оренди землі від 23.09.2017.

Згідно з ч. 2 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, а згідно з ст. 90 ЗК України, власники земельних ділянок мають право передавати їх в оренду.

Частиною першою статті 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом ст. 124ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з ст. 16 Закону України "Про оренду землі", укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 ст. 407ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, користуватися чужою земельною ділянкою, яка належить особі на праві приватної власності, можливо на праві оренди, підставою для якої є відповідний договір оренди.

Звертаючись до суду з позовом про повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації за відповідачем її оренди, позивач обґрунтовувала позовні вимоги тим, що вона не підписувала та не укладала договору оренди землі з новим орендарем, а тому вважає, що не було її волевиявлення на укладення цього правочину.

За змістом статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч.4 ст.202 ЦК України).

Відповідно до законодавчого визначення, правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі їх суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За частиною першою статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України встановлено загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, особисті підписи сторін договору є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми такого договору, наявність таких підписів зазвичай має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За ч. 1 ст. 14 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 46, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Велика Палата Верховного Суду у пунктах 6.216.24 постанови від 26.10.2022 у справі №227/3760/19-ц зазначає, що у випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, то правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Законодавець за загальним правилом, викладеним у статті 218 ЦК України, не передбачає наслідків у виді недійсності правочину у разі недотримання вимог щодо письмової форми правочину, встановлюючи водночас коло доказів, якими одна із сторін може заперечувати факт вчинення правочину або окремих його частин (письмові докази, засоби аудіо-, відеозапису, інші докази, крім свідчень свідків).

Натомість виконання правочину його учасниками може бути способом волевиявлення до вчинення правочину, відповідно до його суттєвих умов, передбачених законодавством.

Згідно з ч. 1. 2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Сторонами не заперечується факт укладення між позивачем та ТОВ "Захід Агро" договору оренди земельної ділянки в 2014 році.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/118-23/5368-ПЧ від 28.08.2023 встановлено, що підпис у графі "орендодавець" у договорі оренди землі від 23.09.2017 щодо земельної ділянки із кадастровим номером 5624287101:06:003:0003, виконаний не ОСОБА_1 .

Підписи від імені ОСОБА_1 у вставному аркуші до додатка №00000001474, у графі "Підпис про одержання" навпроти прізвища " ОСОБА_1 ", порядковий номер 4 виконаний не ОСОБА_1 .

Встановити ким виконаний підпис від імені ОСОБА_1 у вставному аркуші до додатка №00000002406, у графі "Підпис про одержання" навпроти прізвища " ОСОБА_1 ", порядковий номер 12, ОСОБА_1 чи іншою особою не виявилось можливим.

Водночас, стверджуючи, що договір оренди між сторонами не укладався та не підписувався, позивач повинна доводити не лише те, що вона не підписувала договори (як окремий документ), а й не укладала таких договорів (тобто тут двосторонні правочини як результат домовленості двох сторін, спрямованої на встановлення певних цивільних прав та обов`язків), відповідно що між сторонами не виникли правові відносини з договору оренди землі, оскільки позивач не виявила своєї волі на укладення таких правочинів. Натомість відповідач має доводити виникнення між сторонами правовідносин з договорів оренди землі, виконання таких договорів сторонами внаслідок досягнення домовленості з приводу користування земельними ділянками орендодавців.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, що висловлена ним у постанові від 01.02.2023 у справі №530/130/21, згідно якої Верховний Суд наголосив на тому, що для встановлення факту укладення чи неукладення договорів оренди землі важливим є не тільки і не стільки встановлення відповідності підпису позивача на тексті договору, а важливим є встановлення наявності чи відсутності самого волевиявлення сторони на укладення відповідного договору. Наявність чи відсутність волевиявлення може доводитись різними доказами, в тому числі доказами, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору.

На спростування доводів ОСОБА_1 про те, що договір оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624287101:06:003:0003 вона не укладала, відповідач надав до суду докази визнання позивачем факту укладення договору, зокрема, копії відомостей та платіжних доручень про перерахування ОСОБА_1 на рахунок коштів в рахунок орендної плати по договорах оренди землі за 2019-2021 роки.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що зазначені відомості містять дані, що орендна плата сплачувалась саме ТОВ "Західна агровиробнича компанія", а не ТОВ "Захід Агро".

Оскільки ОСОБА_1 отримувала від нового орендаря ТОВ "Західна агровиробнича компанія" орендну плату, фактично між сторонами виникли та тривалий час існували правові відносини з договорів оренди землі.

Зазначені докази в своїй сукупності вказують на те, що між сторонами існували договірні відносини, що свідчить про наявність волевиявлення позивача на укладення спірного договору оренди землі, незважаючи на заперечення нею факту підписання цього правочину.

У зв`язку з цим суд приходить до висновку про те, що між сторонами укладався договір оренди землі, а тому відсутні підстави для повернення земельної ділянки, оскільки строк дії такого договору не закінчився.

При цьому, суд виходить і з того, що висновок експерта не є обставиною, що має вирішальне значення для задоволення позовних вимог, оскільки висновок експерта є лише одним із видів доказів, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

При вирішенні спору суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26.10.2022 у справі №227/3760/19-ц, що виконання правочину його учасниками може бути способом волевиявлення до вчинення правочину відповідно до його істотних умов, передбачених законодавством.

Також згідно постанови Верховного Суду від 26.04.2023 у справі №192/1903/19 Верховний Суд дійшов висновку, що якщо договір хоч і не був укладений, але виконувався його сторонами, то така обставина захищає відповідний правочин від висновку про неукладеність, і в подальшому він розглядається як укладений та чинний, якщо тільки не є нікчемним чи оспорюваним з інших підстав.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що позивач ОСОБА_1 отримувала від відповідача ТОВ "Західна агровиробнича компанія" орендну плату, а останній користувався земельною ділянкою позивача, тобто умови договору оренди землі фактично виконувалися, що свідчить про волевиявлення позивача на укладення цього правочину та на встановлення відносин оренди з відповідачем, а відтак позовні вимоги є необґрунтованими та до задоволення не підлягають.

Керуючись статтями 5, 12, 13, 141, 211, 258, 263-265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в :

в задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до "ТОВ "Захід Агро" (місце знаходження: с. Тесів Рівненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 32843893), ТОВ "Західна агровиробнича компанія" (місце знаходження: м.Дубно пров. Центральний,1 Рівненської області, ЄДРПОУ 41099127) про скасування рішення державного реєстратора та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - відмовити.

Скасувати захід забезпечення позову у виді заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624287101:06:003:0003, площею 3,36 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Острозької МТГ (колишньої Сіянцівської сільської ради).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.