Рішення

від 29.01.2024 по справі 760/5181/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

760/5181/23

2/760/31/24

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2024 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Жовноватюк В.С., за участю секретаря Лопатюк А.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_6 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання права на приватизацію,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року позивачі звернулись до суду з вищезазначеним позовом, у якому, з урахуванням клопотання про виправлення описок у позовній заяві, просили визнати за позивачами право на приватизацію 2-х кімнат площею 31,7 кв.м. в 3-х кімнатній квартирі, яка має загальну площу 75,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , без ордеру та зобов`язати відповідача вчинити дії по приватизації 2-х кімнат площею 31,7 кв.м. в 3-х кімнатній квартирі, яка має загальну площу 75,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявлених вимог зазначають, що 19 листопада 1968 року ОСОБА_3 одружилась з ОСОБА_10 , у шлюбі народилось троє дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

23.12.1968 ОСОБА_3 оселилась та прописалась у свого чоловіка ОСОБА_10 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається із 3-х кімнат загальної площі 75,4 кв.м., але в частині право користування 2-х кімнат площею 31,7 кв.м. Діти від шлюбу ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а також онуки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 мають реєстрацію та проживають у квартирі.

Зазначена квартира в частині 2-х кімнат у січні-лютому 1957-1958 року надана на підставі ордеру або документу, діючого на той час ОСОБА_13 , який є батьком ОСОБА_10 , який є чоловіком ОСОБА_3

22.03.1976 рішенням Виконавчого комітету Жовтневої районної ради депутатів трудящих м. Києва за №177/29, квартира в частині 2-х кімнат передана ОСОБА_10 (чоловіку ОСОБА_3 ) шляхом переоформлення на нього особового рахунку та укладання договору найму у зв`язку з отриманням ОСОБА_13 (батьком) іншого житла.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 (чоловік) помер у зв`язку із чим ОСОБА_3 переоформила особовий рахунок на себе та уклала договір найму на квартиру в частині 2-х кімнат.

29.11.2021 позивачі звернулись до органу приватизації Солом`янської районної державної адміністрації у м. Києві із заявою та пакетом документів про оформлення в приватну власність комунальну квартиру на безоплатній основі у спільну часткову власність у рівних частках всіх позивачів. 08.07.2022 Управління надало відповідь про відмову в приватизації квартири на підставі відсутності копії ордеру на квартиру та копію документа, на підставі якого визнано ОСОБА_3 наймачем.

У зв`язку з відсутністю у ОСОБА_3 копій зазначених документів, остання зробила запити для їх отримання. КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва ЖЕД - 906» надано відповідь про відсутність у них ордеру. Державним архівом м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) надано відповіді про відсутність у документах фонду відомостей про зміну наймача квартири.

У зв`язку із відмовою у приватизації, а також відсутності копії документів, позивачі вважають, що було порушено їхнє право на приватизацію.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 24 квітня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

15.05.2023 до суду надійшов відзив, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування зазначає, що п.7 Положення визначено перелік документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, а саме, крім іншого, громадянином подається копія ордера на жиле приміщення, у разі зміни наймача додається засвідчена копія витягу з рішення про зміну договору найму. У зв`язку з відсутністю зазначених документів, управління листом від 08 липня 2022 року №108/29-520 ОСОБА_3 роз`яснило про неможливість оформити свідоцтво про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Протокольною ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 05 червня 2023 року розпочато підготовче засідання.

Протокольною ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 05 червня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

08.09.2023 до суду надійшло клопотання представника позивачів про виправлення описок в позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивачів просив позов задовольнити, визнати право позивачів на приватизацію та вчинити дії по приватизації.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, просив відмовити у визнанні права позивачів на приватизацію, оскільки останніми подано не весь пакет документів до управління. Також пояснила, що відповідач дійсно відмовив позивачам з тих підстав, що був наданий неповний пакет документів, головне, не був наданий ордер. Додала, що взагалі вважає , що позивачі проживають в квартирі без достатніх правових підстав. На питання, чи звертались з відповідним позовом про виселення, відповів, що ні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду і вирішення справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , ОСОБА_10 та ОСОБА_14 уклали шлюб 19 листопада 1968 року, який зареєстрований Палацом реєстрації шлюбів та новонароджених м. Київ. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища: ОСОБА_10 (том 1 а.с.28).

Рішенням Виконавчого комітету Жовтневої районної ради депутатів трудящих м. Києва від 22 березня 1976 року №177/29 «Про переоформлення особового рахунку з гр. ОСОБА_13 на гр. ОСОБА_10 », особовий рахунок на дві кімнати площею 31,7 кв.м. у спільній трьохкімнатній квартирі АДРЕСА_2 переоформлено з ОСОБА_13 на ОСОБА_10 . Переоформлено договір найму, згідно пункту першого (том 1 а.с.30).

Відповідно до копії свідоцтва про смерті серії НОМЕР_2 , ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (том 1 а.с.29).

Згідно з копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , ОСОБА_16 та ОСОБА_4 уклали шлюб 29 червня 1989 року, який зареєстрований відділом РАЦС Жовтневого вик м. Київ. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища: ОСОБА_4 (том 1 а.с.45).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , ОСОБА_9 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком якого є ОСОБА_16 , матір`ю - ОСОБА_5 (том 1 а.с.48).

Згідно з копією повторного свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 уклали шлюб 08 грудня 1995 року. Прізвище після реєстрації шлюбу: ОСОБА_18 (том 1 а.с.51).

Відповідно до копії повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком якої є ОСОБА_18 , матір`ю - ОСОБА_6 (том 1 а.с.53).

Згідно з копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 , ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком якого є ОСОБА_18 , матір`ю - ОСОБА_6 (том 1 а.с.59).

Відповідно до довідки Комунального підприємства КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» структурний підрозділ ВСП «Індустріальний» від 19 червня 2013 року №990, на житловій площі у АДРЕСА_3 проживають і зареєстровані 7 осіб: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_12 (том 1 а.с.31).

Згідно з копією витягу з реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні від 27 червня 2022 року № 81374408, за адресою: АДРЕСА_1 станом на 27 червня 2022 року зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_12 (том 1 а.с.179).

Відповідно до довідки Комунального концерну «Центр комунального сервісу» від 28 січня 2022 року №02/09/04-22, за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_8 , власником особового рахунку є ОСОБА_3 (том 1 а.с.32).

29.11.2021 ОСОБА_3 звернулась до керівника органу приватизації Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою, у якій просила оформити передачу в приватну власність квартири, що займає ОСОБА_3 разом із членами сім`ї на умовах найму. При оформленні квартири у спільну часткову власність просить передати у приватну власність членам сім`ї у рівних частках: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 (том 1 а.с.25).

Начальник Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації листом від 08 липня 2022 року №108/29-520 повідомило ОСОБА_21 , що у поданих документах відсутня копія ордера на квартиру за вказаною адресою та копія документа, на підставі якого позивача визначено наймачем. Зважаючи на те, що документи подані не в повному обсязі, оформити свідоцтво про право власності в комунальній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , немає можливості (том 1 а.с.26).

Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрації листом від 08 грудня 2021 року №108-16908 повідомив ОСОБА_22 , що розпорядження про зміну квартиронаймача ОСОБА_10 видано після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 Жовтневою районною державною адміністрацією м. Києва. Документи Жовтневої районної державної адміністрації м. Києва на зберігання до архівного відділу Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації не надходили (том 1 а.с.35).

Державний архів м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листами від 24 грудня 2021 року №068/02-12/3240 та від 06 січня 2022 року №068-068/18-1424-27 повідомлено ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що у документах фонду №Р-14 «Виконавчий комітет Жовтневої районної ради народних депутатів м. Києва» з 24 вересня по грудень 1990 року / за жовтень 1992-вересень 1993 року відомостей про зміну наймача квартири за адресою: АДРЕСА_1 не виявлено (том 1 а.с.36-37).

Довідкою від 27 січня 2022 року №107-11 зазначено, що в ЖЕД-906 комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» ордер та розпорядження «Про зміну договору найму» на квартиру АДРЕСА_4 відсутні (том 1 а.с.247).

Довідкою Управління житлово-комунального господарства та будівництва Відділу приватизації державного житла Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 23 жовтня 2021 року №202 зазначено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , за адресою: АДРЕСА_1 , участі в приватизації не брала (том 1 а.с.252).

Так, ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на повагу до житла.

У ст.47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.

За правилами ст.345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Зазначена норма є загальною, оскільки відсилає до спеціального законодавства.

У ч.3 ст.9 ЖК України визначено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання й утримання визначені Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Згідно зі ст.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Відповідно до ч.4 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз (ч.5 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Відповідно до ч.3 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Згідно з ч.11 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

У ч.10 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» закріплено, що органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Перелік таких випадків чітко визначений у законодавстві і є вичерпним. До них відноситься відсутність у особи права на приватизацію (частина друга статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»), заборона приватизувати конкретне приміщення (частина четверта статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», частина друга статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №201/6092/17.

У постанові Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 року в справі №296/4642/19 (провадження № 61-2708св20) вказано, що «у частині десятій статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» закріплено, що органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом. Перелік таких випадків чітко визначений у законодавстві і є вичерпним. До них відноситься відсутність у особи права на приватизацію (частина друга статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»), заборона приватизувати конкретне приміщення (частина четверта статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», частина друга статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»). Згідно з пунктом 17 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396, громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію. Пунктом 18 Положення № 396 затверджено перелік документів, які подаються громадянином до органу приватизації. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року в справі №200/18858/16-ц (провадження № 14-165цс18)».

Згідно з п.17 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію. Зразок бланка заяви наведено у додатку 2.

Пунктом 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 затверджено перелік документів, які подаються громадянином до органу приватизації. Громадянин подає до органів приватизації такі документи:

заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі;

копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним;

копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім`ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо);

довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі;

технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок;

копія ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку;

документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім`ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;

копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності);

заява-згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі.

Громадяни, які проживають у гуртожитку, крім документів, визначених у цьому пункті, до заяви також додають:

витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність у власності житла;

копію договору найму жилого приміщення та/або копію договору оренди житла;

форму первинної облікової документації № 028/о "Консультаційний висновок спеціаліста" з відміткою про відсутність захворювання на туберкульоз.

За малолітніх та неповнолітніх членів сім`ї наймача рішення щодо приватизації житла приймають батьки (усиновлювачі) або опікуни. Згоду на участь у приватизації дітей батьки (усиновлювачі) або опікуни засвідчують своїми підписами у заяві біля прізвища дитини.

Прийняті документи реєструються органом приватизації в окремому журналі.

Форму журналу реєстрації заяв та прийнятих документів наведено у додатку 3.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачами не надано копію ордера на жиле приміщення та копію документа, на підставі якого визначено наймачем.

Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм приміщень в Українській РСР, затверджені постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 року, регулюють облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм у безстрокове користування жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених для постійного проживання.

Пунктом 69 Правил передбачено, що на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Ордер дійсний протягом 30 днів.

Пунктом 70 Правил передбачено, що ордер вручається громадянинові, на ім`я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. При одержанні ордера пред`являються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім`ї, включених до ордера.

У пункті 72 Правил зазначено, що при вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності - відповідному підприємству, установі, організації. Одночасно подаються паспорти усіх членів сім`ї, включених до ордера, з відміткою про виписку з попереднього місця проживання.

Отже відсутні підстави для висновку про покладення на особу, яка вселилась в надане жиле приміщення, зобов`язання зберігання ордеру.

Поряд з цим, окрім копії ордеру, до заяви про приватизацію заявник має подати й інші документи, перелік яких визначений пунктом 18 вищевказаного Положення.

У той же час, п.18 Положення не вимагає від громадян подавати до органу приватизації документ, на підставі якого його визначено наймачем.

У п.36 рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Прокопович проти Росії» ЄСПЛ визначив, що концепція «житла» за змістом статті 8 Конвенції не обмежена житлом, яке зайняте на законних підставах або встановленим у законному порядку. «Житло» - це автономна концепція, що не залежить від класифікації у національному праві. То чи є місце конкретного проживання «житлом», що б спричинило захист на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин справи, а саме від наявності достатніх триваючих зв`язків з конкретним місцем проживання (рішення ЄСПЛ у справі «Баклі проти Сполученого Королівства» від 11 січня 1995 року, п.63).

Таким чином, тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції.

Аналіз вищевикладених норм права свідчить про те, що встановлене законом право громадянина на житло, у тому числі і на приватизацію житла гарантується державою і підлягає захисту у разі його порушення.

Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 12 травня 2021 року у справі №750/2176/17.

Принцип пропорційності у розумінні Європейській суд з прав людини полягає в оцінці справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням у право людини на повагу до житла, й інтересами особи, яка зазнає негативних наслідків від цього втручання. Пошук такого балансу не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості у кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між легітимною метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа внаслідок втручання в її право на повагу до житла несе надмірний тягар. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були би менш обтяжливими для прав і свобод цієї особи, оскільки обмеження її прав не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для досягнення вказаної мети.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Отже, відсутність у позивачів ордеру не може бути єдиної підставою для відмови у приватизації позивачами квартири. Законність проживання позивачів у спірній квартирі відповідачем не оспорена, вимоги про усунення перешкод у користуванні зазначеним житлом відповідач протягом усього часу проживання позивачів не заявляв.

Щодо вимог позивачів про зобов`язання відповідача вчинити дії, суд зазначає наступне.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради від 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеної справах «Класс та інші проти Німеччини» від 6 вересня 1978 року, «Фадєєва проти Росії» від 09 червня 2005 року, «Кумпене і Мазере проти Румунії» від 17.12.2004 р., завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, а тому суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» викладено позицію щодо недопустимості суду підміняти собою органи владних повноважень, відповідно до якої суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» і Положення встановлюють порядок передання квартир у приватну власність, згідно з яким наймач та члени його сім`ї повинні звернутися до органу приватизації з відповідною заявою, орган приватизації зобов`язаний у місячний термін із дня одержання заяви прийняти рішення про передання житла у власність, після чого оформити відповідне свідоцтво.

Норми вказаних нормативних актів передбачають, що приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються в установлений термін після одержання заяви громадянина.

Разом з тим, суд погоджується із доводами представника позивача, що вимоги полягають не у зобов`язанні судом конкретний орган здійснити приватизацію квартири, а позивачі просять зобов`язати конкретний орган вчинити певні дії по приватизації.

З урахуванням наведеного, зокрема, висновків суду, викладених вище, суд вважає, що зазначена вимога також підлягає задоволенню, але в наступній редакції, а саме - зобов`язанні відповідача повторно розглянути відповідне питання з урахуванням висновків суду, викладених в даному рішенні.

Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий п.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачів підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст.4, 7, 8, 12, 13, 76 - 81, 89, 141, 247, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_6 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання права на приватизацію - задовольнити .

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , право на приватизацію 2-х кімнат площею 31,7 кв.м. в 3-х кімнатній квартирі, яка має загальну площу 75,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , за відсутності ордеру на жиле приміщення.

Зобов`язати Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації здійснити дії по приватизації 2-х кімнат площею 31,7 кв.м. в 3-х кімнатній квартирі, яка має загальну площу 75,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , за відсутності ордеру на жиле приміщення, а саме повторно розглянути зазначене питання.

Стягнути з Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації / код ЄДРПОУ 37485401 / на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_6 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 судовий збір у розмірі 2147,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дані сторін

Позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_5 .

Позивач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_10 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_5 .

Позивач ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_11 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_5 .

Позивач ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_12 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_5 .

Позивач ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_13 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_5 .

Позивач ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_14 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_5 .

Позивач ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП НОМЕР_15 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_5 .

Відповідач Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації / код ЄДРПОУ 37485401 /, проспект Повітрофлотський, 41, м. Київ, 03020.

Суддя В.С. Жовноватюк